Постанова

від 06.04.2023 по справі 404/8664/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2023 року м. Кропивницький

справа № 404/8664/21

провадження № 22-ц/4809/84/23

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі судді Павелко І.Л. від 08 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Гімназія «Сучасник» Кіровоградської міської ради», третя особа - Управління освіти Кропивницької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-

встановив:

У листопаді2021року ОСОБА_2 звернулася всуд іззазначеним позовом, мотивуючийого тим, що з 22 серпня 1994 року вона працювала на посаді вчителя української мови та літератури Кіровоградської загальноосвітньої школи № 34, а з 12 червня 2006 року на посаді вчителя української мови та літератури Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» - дитячо-юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (далі - ліцей). Наказом директора ліцею № 267 від 08 листопада її було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Вказала, що наказ про відсторонення її від роботи обґрунтовано ст. 46 КЗпП України, частиною другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236.

Вважає, що даний наказ суперечить нормам чинного законодавства України, зокрема Конституції України,статті 46 КЗпП України, прийнятий за відсутності визначеного законом порядку відсторонення.

Вказала, що щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, не передбачено календарем профілактичних щеплень в Україні, а відсторонення від роботи можливе лише в порядку, встановленому законом.

Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ № 267 від 08 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати незаконним та стягнути з Управління освіти Кропивницької міської ради середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на порушення судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Зокрема вказала, що щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2, не передбачено Календарем профілактичних щеплень, як єдиним нормативним актом, який встановлює види обов`язкових щеплень в Україні, в тому числі, і за епідемічними показниками, тобто не відноситься до обов`язкових.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді вчителя української мови у Комунального закладу «Навчально-виховних комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо - юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області».

03 листопада 2021 року ОСОБА_2 було вручене повідомлення №192 про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, а в разі ненадання відповідного документу до 05.11.2021 року про можливість відсторонення від роботи без збереження заробітної плати про що свідчить її власноручний підпис 03.11.2021 року (а.с.13).

05 листопада 2021 року позивач з`явилась на роботі, однак ні сертифікату, ні довідки про наявність протипоказань до вакцинації не надала.

08 листопада 2021 року директором Комунального закладу «Навчально-виховних комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо - юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» видано наказ № 267 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ».

Відповідно до наказу від 01.03.2022 року №56 директору гімназії зупинена дія наказу №257 від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 » (а.с.43).

Суд першої інстанції встановивши дані обставини справи, відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що позивач, яка працює вчителем в ліцеї, будучи достовірно обізнаною про вимоги щодо проходження щеплення проти COVID-19, або надання медичного висновку про звільнення від його проходження з підстав виявлення в неї протипоказань до такого щеплення, від її проходження ухилилася без передбачених підстав, визначених діючим законодавством, що стало наслідком винесення оскаржуваного наказу про її відсторонення від роботи у порядкустатті 46 КЗпП України, частини другоїстатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», тапункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першоїстатті 46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння,

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів Українивід 24 січня 2020 року № 90), Міністерство охорони здоров`я Україниє головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидіїВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази Міністерство охорони здоров`я України, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року№ 380, який набрав чинності 01 березня 2022 року, зупинено діюнаказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153до завершення воєнного стану в Україні, який триває в Україні з 24 лютого 2022 року відповідно доУказу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з подальшими змінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 372внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1236, зокрема на період воєнного стану:

- фізичним особам і суб`єктам господарювання рекомендовано дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19;

- фізичним особам рекомендовано забезпечити отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;

- закладам охорони здоров`я забезпечити готовність до реагування на спалахи COVID-19 в умовах воєнного стану;

- пункт 41-6 постанови № 1236 було доповнено абзацом такого змісту: «Положення цього пункту не застосовуються на період воєнного стану».

Указане вище свідчить про те, що після набрання чинності цими нормативно-правовими актами і до завершення воєнного стану в Україні до працівників, які належать до Переліку № 2153, не може бути застосовано відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення від COVID-19.

Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано вЗаконі України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII «Про забезпечення санітарногоі епідемічного благополуччя населення»(далі - Закон № 4004-XII)та Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66(далі -Інструкція № 66).

Підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими,з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політикиу сфері охорони здоров`я (абзац шостий частини першоїстатті 7 Закону№ 4004-XII).

Відповідно до пункту 2.3Інструкції № 66з урахуванням змін, внесенихнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 30 серпня 2011 року№ 544, подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2Інструкції № 66особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівниківу зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за№ 1159/19897.

Відповідно до пункту 2.2Інструкції № 66право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5Інструкції № 66визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком 1 до цієїІнструкції.

Згідно з пунктом 2.7Інструкції № 66термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідноз додатком № 2 до цієїІнструкції.

Положення абзацу шостого частини першоїстатті 7 Закону № 4004-XIIтаІнструкції № 66не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язкуз відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тількиЗаконом № 4004-XII.Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьбиз пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно достатті 46 КЗпП України, частини другоїстатті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб»і частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відстороненняє чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення,а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Отже, відмова або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 є підставою для відсторонення від роботи працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням відповідно доНаказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153.Як виняток, невакцинований працівник може бути допущений до роботи, якщо надасть роботодавцю медичний висновок про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

При цьому саме працівник має надати роботодавцю документи, які підтверджуватимуть проходження повного курсу вакцинації проти COVID-19 або першого етапу вакцинації (одна доза), або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

З огляду на те, що позивач не надала роботодавцю документи на підтвердження наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказаннядо вакцинації проти COVID-19, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність підтвердження факту проходження працівником обов`язкового щеплення та відсутність медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації є підставою для його відсторонення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 липня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.04.2023.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань Л.М. Дьомич