Ухвала

від 26.04.2023 по справі 462/1186/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/1186/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/353/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника- адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2023 року про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12022141390000784 від 23 вересня 2022 року, щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановила:

ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2023 року задоволено клопотання прокурора, продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 червня 2023 року.

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , подав на ухвалу апеляційну скаргу, у якій просить змінити ухвалу суду першої інстанції застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а у разі відмови цієї апеляційної вимоги, визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вважає, що дана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із недотриманням вимог ст. 177, 178, 194 КПК України та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Наголошує, що ОСОБА_8 надав визнавальні покази, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочинів, неодноразово добровільно з`являвся за першим викликом до слідчого, приймав участь у слідчих діях, не перешкоджав кримінальному провадженні, повністю відшкодував заподіяні збитки.

Зазначає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий; має безперервний трудовий стаж з 2002 року, в тому числі в ЗС України і органах МВС України; постійне місце проживання, позитивно характеризується; міцні соціальні зв`язки (одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, та на фактичному утриманні тестя - інваліда II групи, з яким разом проживає); розмір майнової шкоди вчинених кримінальних правопорушень складає 11 000 та 2346 грн., які повністю відшкодовані на час обрання запобіжного заходу.

Звертає увагу, що не визначення розміру застави у випадку вчинення злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування, є лише правом, а не обов`язком суду, і визначення альтернативної застави за вищеописаних позитивних обставин, передбачених ст. 177, 178 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги та прокурора, який заперечив апеляційні вимоги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та навів мотиви прийнятого рішення, зазначивши, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і, що інший менш суворий запобіжний захід, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою необхідно враховувати вимоги ст. 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського Суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 повністю дотримався вимог ст.ст.177, 183, 194, КПК України, які передбачають порядок обрання та продовження підозрюваним та/або обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, тобто грабежі та розбої. Максимальна міра покарання, за інкримінований обвинуваченому злочин становить п`ятнадцять років позбавлення волі.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, розпочався і триває судовий розгляд, що не виключає, у випадку зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу, можливості обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також судом першої інстанції при обранні обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою правильно враховано тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Окрім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .

Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою та її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

постановила :

ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2023 року, про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4