Ухвала

від 01.05.2023 по справі 712/190/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №712/190/23

Провадження №1-кс/712/1970/23

01 травня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 712/190/23,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 в порядку автоматизованого розподілу справ судді надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 . Заява обґрунтована тим, що в провадженні судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_5 перебуває клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна (справа №712/190/23). В рамках цьогшо ж провадження суддею ОСОБА_5 розглядалась заява власника про скасування арешту у справі № 712/191/23, в задоволенні якої було відмовлено. За вказаних обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду, адвокат подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 від участі у розгляді клопотання про скасування арешту майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_3 та ОСОБА_6 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, до суду не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Вивчивши матеріали заяви про самовідвід та кримінального провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до п.4. ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Білуха проти України», «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Вирішуючи заяву адвоката про відвід слідчого судді, суд зазначає, що сам по собі розгляд клопотання про скасування арешту майна тим же слідчим суддею, що і накладав арешт на майно, відповідно до вимог КПК України, не є обставиною, що виключає участь слідчого судді в кримінальному провадженні.

На даній стадії кримінального провадження не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 та її певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді клопотання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , відтак підстави для відводу слідчого судді від розгляду клопотання про скасування арешту майна відсутні.

Керуючись ст. ст.35, 75, 80-82, ст.369, ст.372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Узадоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні (справа № 712/190/23) про скасування арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя