Постанова

від 30.06.2010 по справі 4-1193/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №4-1193/10

П О С Т А Н О В А

30 червня 2010 року Печерський районний суд м. Києва Смик С.І. в складі:

головуючого судді Смик С.І.

при секретарях - Перва О.А., Падасенко Н.В.

з участю прокурора - Данилишин В.М.

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на дії прокурора м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в якій просить суд забов»язати прокурора, в порядку та строки встановлені ст.. 97 КПК України прийняти рішення відносно судді Дарницького районного суду м. Києва М.Л. Парамонова та секретаря судового засідання Апеляційного суду м. Києва В.О. Бутенко за фальсифікацію матеріалів цивільної справи № 201690/09 за ст..ст. 364,365 КК України та відносно посадових осіб ВАТ «Київпідземшляхбуд-2» та ВАТ «СБМУ» Тресту «Буд механізація» за ст.. 191,129,172,369 та ч.3 ст. 212 КК України. Як на правові підстави звернення заявник посилається на ст.. 236 КПК України.

В подальшому заявником було надано суду письмове доповнення до скарги, де він змінив правові підстави своєї скарги та фактично, мотивував свої вимоги ст.. 236-2 КПК України та просив витребувати із прокуратури матеріали перевірки та прийняти окрему постанову суду відносно прокурора за навмисну волокніту при розгляді його заяв та скарг.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляди скарги за вказаною в скарзі адресою, у зв»язку з чим судом визнано можливим розглянути скаргу у його відсутності та у відповідності до вимог ст.. 236-2 КПК України, положення якої не передбачає обов»язкову участь особи, яка подала скаргу при розгляді справи.

Представник прокуратури м. Києва в судовому засіданні пояснив, що рішення по заявам ОСОБА_2 в порядку ст. 97 КПК України прокуратурою м. Києва не приймалися, в тому числі і постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а тому надати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи не має можливості. Також представник надав лист за підписом заступника начальника управління начальника відділу прокуратури м. Києва В.Максимова в підтвердження своїх пояснень та зазначив, що будь-які інші дії прокурора, в тому числі і не прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, про що зазначає заявник в скарзі, оскарженню в порядку КПК України не передбачено, а тому просив суд залишити скаргу без розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши думку прокурора вважаю, що скаргу ОСОБА_2 слід залишити без розгляду виходячи з наступного.

Згідно ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ст. 97 КПК України у разі необхідності проводиться перевірка поданої заяви або повідомлення про злочин.

Відповідно до ст. 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтереси якої вона стосується , протягом 7 днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Відповідно до ст.. 236-2 КПК України суддя витребовує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Розглянувши скаргу , суддя залежно від того, як були при відмові в порушенні справи виконані вимоги статті 99 КПК України , приймає одне з таких рішень:

1. скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи;

2. залишає скаргу без задоволення.

Як вбачається з листа за підписом Заступника начальника управління начальника відділу прокуратури м. Києва В.Максимова № 2617 вих-10 від 29.06.2010 року за зверненням ОСОБА_2 рішення, у тому числі в порядку ст. 97 КПК України не приймалися. Усі звернення ОСОБА_3 до прокуратури м. Києва , в тому числі з Управління СБ України у м. Києві та Київській області, розглядалися прокуратурою міста з наданням відповідей заявнику, а також направлялись за належністю відповідно до прокуратури Дарницького і Солом»янського районів міста Києва для подальшого розгляду та надання відповідей автору звернень.

Судом встановлено, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_4 прокуратурою м. Києва не приймалася, в своїй скарзі заявник не зазначає коли та ким прийнята така постанова, хоча і посилається як на правові підстави, на положення ст. 236-2 КПК України, копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи заявником також не надано.

Таким чином у суду не має предмету оскарження, передбаченого ст. 236-1 КПК України,

Окрім того, як вбачається зі змісту вимог скарги заявником фактично оскаржуються дії прокурора , щодо неналежного розгляду його заяв про злочини.

У відповідності зі ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачене КПК України.

Чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за досудовим слідством в розумінні положень ст.236 КПК України.

Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи ( ст.ст.236-1, 236-2,236-5, 236-6, 236-8 КПК України).

Окрім цього, до контрольних функцій суду відносяться застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів звязку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Таким чином, дії прокурора під час розгляду ним заяв в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, а тому у суду відсутні правові підстави розгляду скарги по суті, а тому скарга ОСОБА_4 повинна бути залишена без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 236, 236-1, 236-2 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_2 на дії прокурора м. Києва вважати такою, що залишена без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 15діб з дня її винесення.

Суддя