Рішення

від 18.04.2023 по справі 910/14502/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2023Справа № 910/14502/22За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНА М»,

2) ОСОБА_1

про стягнення 1 824 699,62 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНА М»

до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .

про внесення змін до кредитного договору,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом: Олейнік Н.О.;

від відповідача-1 за первісним/позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ;

від відповідача-2 за первісним/третя особа за зустрічним позовом: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНА М» (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про солідарне стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 824 699,62 грн, з яких: 1 650 000, 00 грн основний борг по тілу кредиту та 174 699,62 грн заборгованість за процентами.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.509, 530, 533, 559, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 свого грошового зобов`язання за кредитним договором №б/н від 01.10.2021, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, а відповідачем-2 свого обов`язку поручителя за договором поруки від 01.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.01.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

04.01.2023 до суду надійшла відповідь від органу реєстрації щодо місця реєстрації відповідача-2 за адресою зазначеною в позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 прийнято справу №910/14502/22 до свого провадження, відкрито провадження в справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі на 08.02.2023.

23.01.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на позов у якому останній заперечує відносно позову посилаючись на його необґрунтованість. Крім цього, відповідачем-1 подано клопотання про закриття провадження в справі, в обґрунтування якого зазначено, що позов до фізичної особи не може розглядатись в порядку господарського судочинства.

Також 23.01.2023 від відповідача-1 надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», в якій просить суд: подовжити строк виконання зобов`язання за кредитним договором №б/н від 01.10.2021 на період дії воєнного стану на території України та 30 календарних днів після його припинення.

Зустрічні позовні вимоги, з посиланням на ст.652 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що сторонами самостійно не досягнуто згоди щодо внесення змін до договору через настання обставин, які істотно змінилися, а саме через ведення воєнного стану на території України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНА М» (надалі - відповідач-1 за первісним/позивач за зустрічним позовом) до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (надалі - позивач за первісним/відповідач за зустрічним позовом) про внесення змін до кредитного договору, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2 за первісним/третя особа за зустрічним позовом).

07.02.2023 від представника відповідача-1 за первісним/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання 08.02.2023 з`явилась представник позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом, інші учасники справи в засідання не з`явились, про дату час та місце засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 відкладено підготовче засідання на 07.03.2023.

08.02.2023 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на первісний позов та надійшов відзив на зустрічний позов, у якому останній заперечує проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість.

У підготовче засідання 07.03.2023 з`явились представники позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом та відповідача-1 за первісним/позивача за зустрічним позовом, відповідач-2 за первісним/третя особа за зустрічним позовом у засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд протокольними ухвалами відмовив в задоволені клопотання представника відповідача-1 за первісним/позивача за зустрічним позовом про закриття провадження в справі та залишив без розгляду відповідь на відзив на первісним позовом.

Також враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, учасниками справи було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.04.2023.

У судовому засіданні 18.04.2023 представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним підтримала позовні вимоги за первісним позовом та заперечувала проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі, представник відповідача-1 за первісним/позивача за зустрічним позовом заперечував проти задоволення первісного позову, зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Відповідач-2 за первісним/третя особа за зустрічним позовом у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка відповідача-2 за первісним/третьої особи за зустрічним позовом у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 18.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНА М» (клієнт) звернулося до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (банк) із заявою про приєднання до Умов і правил надання послуги «Овердрафтовий кредит» із використанням електронного цифрового підпису, яка разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, що фактично становить умови укладеного між сторонами кредитного договору б/н від 01.10.2021 (надалі - кредитний договір).

У вказаній заяві про приєднання зазначені наступні істотні умови кредитного договору:

Мета кредиту: поповнення обігових коштів для забезпечення безперервності здійснення платежів в умовах нестачі коштів на рахунку клієнта.

Вид кредиту: овердрафтовий кредит.

Поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 .

Мінімальний розмір ліміту: 50 000, 00 грн, максимальний розмір ліміту: 4 000 000, 00 грн.

Перелік відсоткових ставок для корпоративних клієнтів: 1-3 дні - 12,5000000% річних; 4-7 днів 13,0000000% річних; 8-15 дні - 13,5000000% річних; 16-30 дні - 14,0000000% річних; понад 30 днів 28,0000000% річних.

Період безстрокового користування кредитом: 30 днів.

Строк користування кредитом: 12 місяців.

Відповідно до пункту 3.2.4.1.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів та за умови належного оформлення договору поруки зобов`язується здійснити овердрафтове обслуговування клієнта, яке полягає у проведенні платежів клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п. 3.2.4.1.5. цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Овердрафт (далі - кредит) надається для поповнення обігових коштів для забезпечення безперервності здійснення платежів в умовах нестачі коштів на поточному рахунку клієнта.

Згідно з п. 3.2.4.1.2. Умов банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Клієнт приєднується до договору шляхом підписання анкети-заяви клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "Овердрафтовий кредит" в системі "Приват24 для бізнесу" із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заяви в системі "Приват24 для бізнесу" із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру ліміту (п.3.2.4.1.3. Умов).

Ліміт за умовами цього договору - це сума грошових коштів, в межах якої банк зобов`язується виконувати розрахункові документи клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується за затвердженою внутрішньо-банківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку з урахуванням кількості контрагентів, балансу підприємства та звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових коштів, платоспроможності, кредитної історії, на підставі непогашеної/их відкритої/их вантажної/их митної/их декларації/й, очищеної/их від передоплати, з урахуванням якості роботи клієнта з експорту та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативних документів та нормативних актів НБУ (п.3.2.4.1.4. Умов).

Згідно з п. 3.2.4.1.8. Умов платежі клієнта в порядку, встановленому цим договором, проводяться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. В разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого в даному пункті строку, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, пролонгується щоразу на 365/366 днів. Строк кредиту може бути змінений відповідно до п.п. 3.2.4.1.13., 3.2.4.2.3.4. цього договору.

Відповідно до пункту 3.2.4.1.9. Умов період безперервного користування кредитом складає 30 днів. Період безперервного користування кредитом - це період, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, з якого безперервно існує дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку клієнта зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Зобов`язання клієнта забезпечуються договором поруки відповідно до п. 3.2.4.2.2.15. цього договору (п.3.2.4.1.10. Умов).

Згідно з п.3.2.4.3.1. Умов за користування кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує проценти у розмірі, встановленому чинними тарифами банку. Розмір процентної ставки залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) та розраховується щоденно відповідно до наступного порядку:

3.2.4.3.1.1. За 1-ий день користування кредитом розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "1-3 дні".

3.2.4.3.1.2. У разі непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 4-го дня розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "4-7 днів".

3.2.4.3.1.3. У разі непогашення кредиту після закінчення 7 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 8-го дня розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "8-15 днів".

3.2.4.3.1.4. У разі непогашення кредиту після закінчення 15 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 16-го дня розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "16-30 днів".

Відповідно до пункту 3.2.4.3.2. Умов у разі повного погашення кредиту - виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня, починаючи з наступного дня, клієнту надається кредит із сплатою процентів за цей день за процентною ставкою інтервалу "1-3 дня", і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом. У разі встановлення банком у порядку, передбаченому п. 3.2.4.2.3.11. цього договору, зменшеної (збільшеної) процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної (збільшеної) процентної ставки. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у термін до закінчення безперервного періоду користування кредитом, зазначеного у п. 3.2.4.1.9. цього договору.

Розрахунок процентів здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня та початку періоду безперервного користування кредитом, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у період безперервного користування кредитом, визначеного у п. 3.2.4.1.9. цього договору, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку клієнта зафіксоване нульове дебетове сальдо. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється у дату сплати (п.3.2.4.3.4. Умов).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01.10.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель/відповідач-2 за первісним/третя особа за зустрічним позовом) було укладено договором поруки №K1R1LVFWX2QOK/DP (надалі - договір поруки), предметом якого відповідно до п.1.1. є надання поруки поручителем перед банком за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РОНА М» (клієнт/відповідач-1 за первісним/позивач за зустрічним позовом), зобов`язань за Умовами та Правилами надання послуги «Овердрафтовий кредит», розміщеними на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою ://privatbank.ua/terms, анкетою-заявою клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги «Овердрафтовий кредит» від 01.10.2021, які разом становлять кредитний договір між банком та клієнтом (далі - «кредитний договір»), по сплаті:

а) процентів за користування кредитом відповідно до п. 3.2.4.3.1. кредитного договору, що залежить від інтервалу існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта № НОМЕР_1 відкритому в банку, згідно чинних тарифів банку: протягом 1-3 днів в розмірі 12,5% річних, протягом 4-7 днів в розмірі -13,5% річних: протягом 8-15 днів в розмірі 13.5% річних; протягом 16-30 днів в розмірі 14 річних; період повного погашення процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до п.3.2.4.3.3. кредитного договору;

б) прострочених процентів відповідно до п.3.2.4.3.3. кредитного договору у випадку порушення клієнтом строку погашення заборгованості за кредитом, встановлених чинними тарифами банку у розмірі 28% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту;

в) процентів у випадку порушення клієнтом строку повернення кредиту, встановлених п.3.2.4.4.1. кредитного договору у розмірі 28% від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту;

г) штрафів, пені та інші платежі, відшкодувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі;

д) кредиту з максимальним розміром ліміту за кредитним договором в розмірі 4 000 000 грн.

Якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання клієнта, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2. договору, поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і клієнт, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 1.5. договору поруки у випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором клієнт та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору).

14.07.2022 боржником (відповідачем-1 за первісним/позивачем за зустрічним позовом) було надіслано банку заяву-анкету про зміну умов договору.

Банком було погоджено зміни умов договору протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та пропозицією про зміни істотних умов кредитування за договором (надалі - пропозиція), а саме відповідно до пропозиції встановлено:

- сума позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 1 650 000, 00 грн, при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється;

- кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 13.07.2023 (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється позичальником відповідно до графіку наведеного в п.4 пропозиції;

- проценти за користування кредитом у розмір 16% річних.

Усі інші умови кредитного договору, що не змінені в пропозиції, залишились чинними.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом, позивач зазначає, що позичальник в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань. Станом на 28.11.2022 у відповідача-1 виникла заборгованість по кредиту в розмірі 1 650 000, 00 грн та заборгованість за процентами в розмірі 174 699,62 грн, у зв`язку з чим банк звернувся до суду первісним позовом до суду щодо солідарного стягнення вказаної суми заборгованості з боржника та поручителя.

Відповідач-1 за первісним/позивач за зустрічним позовом (боржник), заперечує проти первісного позову та заявляє зустрічний позов, у якому просить суд подовжити строк виконання зобов`язання за кредитним договором №б/н від 01.10.2021 на період дії воєнного стану на території України та 30 календарних днів після його припинення, з посиланням на істотну зміну обставин, а саме введення воєнного стану.

Внаслідок укладення кредитного договору б/н від 01.10.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За умовами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України України).

Про правові наслідки порушення зобов`язання боржником йдеться також в ч. 1 ст. 611, ч. 2-4 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 1,2 ст. 220 Господарського кодексу України, які передбачають відповідальність боржника.

Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 р. № 12-111/1355-6569 "Роз`яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів "овердрафт" відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України" овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору б/н від 01.10.2021 позивач за первісним позовом встановив відповідачу-1 за первісним позовом кредитний ліміт з максимальним розміром ліміту 4000000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2.4.1.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів та за умови належного оформлення договору поруки зобов`язується здійснити овердрафтове обслуговування клієнта, яке полягає у проведенні платежів клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, встановленого відповідно до п. 3.2.4.1.5. цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Овердрафт (далі - кредит) надається для поповнення обігових коштів для забезпечення безперервності здійснення платежів в умовах нестачі коштів на поточному рахунку клієнта.

Згідно з п. 3.2.4.1.2. Умов банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Згідно з п. 3.2.4.1.8. Умов платежі клієнта в порядку, встановленому цим договором, проводяться Банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. В разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого в даному пункті строку, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, пролонгується щоразу на 365/366 днів. Строк кредиту може бути змінений відповідно до п.п. 3.2.4.1.13, 3.2.4.2.3.4 цього договору.

Відповідно до пункту 3.2.4.1.9. Умов період безперервного користування кредитом складає 30 днів. Період безперервного користування кредитом - це період, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, з якого безперервно існує дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку клієнта зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Як установлено судом вище, 14.07.2022 відповідачем-1 за зустрічним позовом було надіслано банку заяву-анкету про зміну умов договору, за результати розгляду якої банком було погоджено зміни умов договору протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та пропозицією про зміни істотних умов кредитування за договором (надалі - пропозиція), а саме відповідно до пропозиції встановлено, що: сума позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 1 650 000, 00 грн, при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється; кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 13.07.2023 (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється позичальником відповідно до графіку наведеного в п.4 пропозиції; проценти за користування кредитом у розмір 16% річних.

Так, відповідно до погодженого графіку, відповідач-1 за первісним позовом суми нарахованих до 13.07.2022 та не сплачених процентів мав сплатити позивачу за первісним позовом до 14.08.2022 - 29 159,50 грн, до 14.09.2022 - 29 159,51 грн, до 14.10.2022 - 29 159,51 грн, а починаючи з 14.11.2022 до 14.06.2023 по 183 333, 33 грн та до 13.07.2023 - 183 333, 36 грн сум кредиту, всього 1 737 478,51 грн.

Як убачається з виписки банку за період з 03.02.2022 по 28.11.2022 відповідачем-1, після погодження графіку, було сплачено грошові кошти не в повному обсязі, а саме: 28.10.2022 - 40, 00 грн, 28.10.2022 - 7 000, 00 грн та 28.11.2022 - 7 000, 00 грн, а всього 14 040, 00 грн.

25.11.2022 у зв`язку із порушенням графіку погашення заборгованості позивачем за первісним позовом було направлено позичальнику та поручителю претензію за вих.№11001К1R1S01R від 21.11.2022 про сплату в семиденний строк від дати пред`явлення претензії суми заборгованості, яка станом на 21.11.2023 складала 1 826 138,51 грн.

Судом встановлено, що за кредитним договором б/н від 01.10.2021 перед позивачем за первісним позовом у відповідача-1 утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 1 650 000, 00 грн та заборгованість за процентами в розмірі 174 699,62 грн, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 28.11.2022, долученими позивачем до матеріалів справи.

Відповідач-1 за первісним позовом не заперечує факт наявності заборгованості в заявленому розмірі, однак вказує, що в зв`язку з введенням воєнного стану товариство зупинило господарську діяльність, яку планує відновити в лютому 2023 року, а тому на даний час немає можливості виконувати свої грошові зобов`язання за кредитним договором. Вказує, що строк виконання грошового зобов`язання має бути подовжено, в зв`язку з обставинами, які істотно змінились, а саме через введення воєнного стану на території України.

Посилаючись на вказані обставини відповідач-1 за первісним позовом (боржник) заявив зустрічний позов, у якому просить суд подовжити строк виконання зобов`язання за кредитним договором №б/н від 01.10.2021 на період дії воєнного стану на території України та 30 календарних днів після закінчення терміну його дії.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 Господарського кодексу України).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами другою та третьою статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України .

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України , і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

За положеннями статті 654 Цивільного кодексу України всі зміни та доповнення до договору вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається. За відсутності узгоджених та підписаних сторонами в письмовій формі ініційованих позивачем змін до договору оренди висновки суду про відсутність між сторонами спору про внесення таких змін є помилковими.

Разом з тим, як вже вказано вище, на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору чи його розірвання не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.

Підставами зустрічного позову є настання обставин, які істотно змінилися, а саме через ведення воєнного стану на території України.

Частинами першою, другою статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору не з наявністю істотної зміни обставин, а безпосередньо з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору в зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Тобто, на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

Позивач за зустрічним/відповідач-1 за первісним позовом наголошує, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення кредитного договору, полягає у введенні воєнного стану на всій території України через військову агресію Російської Федерації проти України, що спричинило зупинення господарської діяльності та погіршення фінансового стану товариства.

Разом з тим, наявність умов, визначених статтею 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений, позивач за зустрічним позовом доводить тим, що на момент укладення кредитного договору, сторони не могли знати про виникнення обставин непереборної сили, котрі перешкоджатимуть вчасному виконанню зобов`язань, а зміна обставин зумовлена незалежними від відповідача-1 за первісним/позивача за зустрічним позовом причинами, які він усунути після їх виникнення не може.

Ведення в дію воєнного стану в України, в зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, є загальновідомою, непередбачуваною на момент укладення договору (майже п`ять місяців до її настання), обставиною та не потребує доказуванню, відповідно до вимог ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не для зміни договору.

Так, предметом зустрічного позову є зміна умов кредитного договору шляхом подовження строку виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №б/н від 01.10.2021 на період дії воєнного стану на території України та 30 календарних днів після його припинення.

В контексті викладеного варто зазначити, що за положеннями статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Оскільки юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, то укладаючи кредитний договір із умовами щодо дострокового повернення всієї заборгованості за договором у випадку порушення взятих на себе зобов`язань та застосування майнової відповідальності, відповідач-1 за первісним/позивач за зустрічним позовом мав оцінити погоджений сторонами порядок виконання договору та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у відповідності з погодженими в договорі умовами.

Одночасно суд зазначає, що введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що підприємство ТОВ «РОНА М» не може здійснювати свою господарську діяльність. В матеріалах справи відсутні та позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Суд зауважує, що обставини відносно введення воєнного стану стосуються не лише позивача за зустрічним/відповідача-1 за первісним, а також позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом, та ставлять їх в однакові умови здійснення діяльності. Зміна договору в односторонньому порядку на невизначений строк матиме наслідком порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить заінтересовану сторону - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» того, на що воно розраховувало при укладенні кредитного договору. Тобто, в разі задоволення такого позову судом був би не дотриманий принцип справедливого розподілу між сторонами негативних наслідків зміни обставин.

При цьому, як встановлено судом вище позивачем за первісним позовом за заявою відповідача-1, в зв`язку із веденням воєнного стану, 14.07.2022 вже вносилися зміни щодо продовження строку кредитування.

Позивач за зустрічним позовом не навів виняткових випадків, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії договору на змінених умовах.

Так, за загальним правилом, передбаченим статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Отже, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за зустрічним позовом суду належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності умов, визначених частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України, дотримання яких необхідне для зміни договору на підставі істотної зміни обставин, а також за відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження сплати позичальником заборгованості, в тому числі згідно графіку від 14.07.2022, за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 1 650 000, 00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 174 699,62 грн після 28.11.2022 (дата останнього платежу відповідача-1).

Як установлено судом, в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 01.10.2021 між позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом (банк) та відповідачем-2 за первісним/третьою особою за зустрічним позовом (поручитель) було укладено договором поруки №K1R1LVFWX2QOK/DP відповідно до п.1.1. є надання поруки поручителем перед банком за виконання відповідачем-1 за первісним/позивачем за зустрічним позовом, зобов`язань за Умовами та Правилами надання послуги «Овердрафтовий кредит», розміщеними на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою ://privatbank.ua/terms, анкетою-заявою клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги «Овердрафтовий кредит» від 01.10.2021, які разом становлять кредитний договір між банком та клієнтом.

Згідно з п. 1.5. договору, у випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором клієнт та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

При солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Отже, суд зазначає, що відповідачі 1 та 2 за первісним позовом, у порушення зазначених вище норм Цивільного кодексу України та умов кредитного договору б/н від 01.10.2021, договору поруки від 01.10.2021 не здійснили погашення заборгованості за кредитом у розмірі 1 650 000, 00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 174 699,62 грн, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому первісним позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище, суд повністю задовольняє первісний позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» та в повному обсязі відмовляє в задоволенні зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНА М»

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНА М» та ОСОБА_1 в рівних частинах, а витрати за зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНА М».

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНА М» (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 18, офіс 32, ідентифікаційний код 43344125) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 1 650 000 (один мільйон шістсот п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу по тілу кредиту та 174 699 (сто сімдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто дев`ять) грн 62 коп. заборгованості за процентами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНА М» (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 18, офіс 32, ідентифікаційний код 43344125) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 13 685 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 25 коп. судового збору, з кожного.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

5. Видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 01.05.2023.

Суддя Я.А.Карабань