Рішення

від 20.04.2023 по справі 910/577/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2023Справа № 910/577/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9»доТовариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2"простягнення 2 062 362,08 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Іванов В.П.;

від відповідача: Стогов В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/577/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН9" (далі також - позивач, ТОВ "ФАЛКОН9") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний квартал-Київ.2" (далі також - відповідач, ТОВ ) про стягнення заборгованості за договором резидентства № КК2-88/2020 від 08.01.2020, як складається з:

- 1 985 603,57 грн суми коштів, яка підлягає поверненню в якості забезпечувального платежу;

- 63 539,31 грн інфляційних втрат;

- 13 219,20 грн 3% річних.

Відповідно до ухвали суду від 13.01.2023 призначено підготовче засідання на 16.02.2023.

08.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив, а 14.02.2023 позивачем подано відповідь на відзив.

Крім того, 16.02.2023 позивач звернувся до суду із клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.04.2023.

Безпосередньо в судовому засіданні 20.04.2023 представники сторін надали усні пояснення по суті спору.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

У судовому засіданні 20.04.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2" (як Креативним кварталом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН9" (як резидентом) було укладено договір резидентства № КК2-88/2020 (далі також - договір) відповідно до умов якого Креативний квартал надає резиденту право використовувати Зони загального користування з доступом до Кімнат, закріплених за резидентом з наданням послуг, що входять до базових послуг Пакету "Private office" (далі - послуги).

У розділі 1 Договору Сторонами погоджено наступні визначення:

Простір - офісний простір, що знаходиться на 3-му поверсі БЦ «Астарта» за адресою: вул. Ярославська, 58, м. Київ, 04071, Україна та включає в себе Зони загального користування, Кімнати, Кімнати для переговорів, Кімнати для телефонних переговорів.

Кімната - закріплена за Резидентом відокремлена частина Простору, доступ до якої здійснюється через систему контролю доступу, та доступ до якої надається Резиденту, його працівникам та/або особам, з якими Резидент перебуває у договірних правовідносинах.

Послуги пакету «Private office» - послуги, перелік яких погоджений Сторонами в розділі 4 цього Договору.

Забезпечувальний платіж - грошова сума у розмірі погодженому Сторонами, яка перераховується Резидентом Креативному кварталу та визначається Сторонами як інший вид забезпечення зобов`язань Резидента у відповідності до частини 2 статті 546 Цивільного кодексу України.

Так, за умовами п. 2.1. Договору, Креативний квартал надає Резиденту право використовувати Зони загального користування з доступом до Кімнат, закріплених за Резидентом з наданням послуг, що входять до базових послуг пакету «Private office».

Відповідно до п.2.2. Договору, перелік (номери) кімнат закріплених за Резидентом визначається Сторонами в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п.2.4. Договору, Резидент зобов`язується використовувати Простір, Кімнати закріплені за ним як офіс для впровадження його бізнес-проектів та/або ведення незалежної професійної діяльності як самозайнята особа.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що строк надання послуг погоджується Сторонами в Додатку № 1 до цього Договору та не може перевищувати строк дії цього Договору, погоджений Сторонами в пункті 8.1 цього Договору.

Згідно положень п. 2.8. Договору, після закінчення дії цього Договору або його дострокового розірвання - Резидент зобов`язаний покинути Простір та Кімнати закріплені за ним.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що загальна вартість за цим Договором становить загальну суму платежів за Послуги надані Креативним кварталом Резиденту на підставі цього Договору, додатків до нього та додаткових угод та включає в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, які Сторони зобов`язані сплатити у відповідності та на підставі цього Договору.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість послуг за 1 (один) місяць погоджується Сторонами в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з положеннями п. 3.4. Договору, Резидент зобов`язується здійснювати оплату Послуг щомісячно до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця за наступний.

Розділом 6 Договору передбачений обов`язок Резидента внести на рахунок Креативного кварталу суму забезпечувального платежу в якості договірного способу забезпечення виконання зобов`язань перед Відповідачем.

Так, відповідно до п. 6.1. Договору, Забезпечувальний платіж встановлений за погодженням Сторін, як вид забезпечення зобов`язань Резидента перед Креативним кварталом за цим Договором. Сторони розуміють, що забезпечувальний платіж не буде вважатись авансовим платежем за Послуги за цим Договором чи як відшкодування завданої Креативному кварталу Резидентом шкоди.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що якщо інше не погоджено Сторонами в Додатках до цього Договору, Резидент зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати набрання чинності цим Договором, перерахувати Креативному кварталу суму Забезпечувального платежу у розмірі погодженому Сторонами в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з положеннями п. 8.1. Договору, якщо умовами цього Договору або додатками, додатковими угодами до нього не передбачено інше, цей Договір набирає чинності з дати його підписання належним чином уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 08 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Тобто, за умовами розділу 2 Договору, предметом Договору було надання відповідачем послуг позивачу, що включали в себе право використання зони загального користування з доступом до кімнат, закріплених за резидентом, з наданням послуг, що входять до базових послуг пакету «Private office» у приміщеннях: офісний простір, що знаходиться на 3-му поверсі, БЦ «Астарта» за адресою: вул. Ярославська, 58, м. Київ.

Між Сторонами 08.01.2020 року укладено Додаток № 1 до Договору, в якому у таблицях №№ 1-3 серед іншого прописано номери закріплених за Резидентом кімнат, період надання послуг (з 15.01.2020 року по 08.12.2022 року), а також визначено суму забезпечувального платежу в доларах США, яка становить 17 000,00 (за кімнати 24.1, 24.2, 16, 30) та 32 900,00 (за кімнати 31-34, 36).

За п.1. Додатку Сторони погодили, що всі платежі за Договором будуть здійснюватися в національній валюті України - гривні, при цьому, вартість Послуг становить суму в гривні, що є еквівалентом відповідної суми вартості Послуг в доларах США, зазначених в цьому Додатку до Договору та визначається за курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України на дату виставлення рахунку Креативним кварталом.

Надалі Сторонами неодноразово замінювався Додаток № 1 для врегулювання змін у відносинах між ними, у зв`язку з чим Резидентом здійснювалась доплата до вищевказаної суми забезпечувального платежу (у гривнях).

Так, 01.12.2020 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою вирішили змінити положення пунктів 8.2. (щодо строку на дострокове розірвання Договору) та п.3.4. (щодо строку на здійснення щомісячної оплати за Договором), а також виклали Додаток №1 у новій редакції, починаючи з

01.12.2020 року, в якому у таблицях №№ 1-3 серед іншого прописано номери закріплених за Резидентом кімнат, період надання послуг (з 01.12.2020 року по 31.01.2021 року), а також змінено суму забезпечувального платежу в доларах США, яка становить 2 000,00 (за кімнату 24.2) та 55 300,00 (за кімнати 31-40).

31.01.2021 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою вирішили змінити положення пункту 8.1. (щодо зміни строку дії Договору до 31.05.2021 року), а також виклали Додаток № 1 у новій редакції, починаючи з 01.02.2020 року, в якому у таблицях №№ 1-3 серед іншого прописано номери закріплених за Резидентом кімнат, період надання послуг (з 01.02.2021 року по 31.05.2021 року) та суму забезпечувального платежу в доларах США, яка становить 2000,00 (за кімнату 24.2) та 55 300,00 (за кімнати 31-40).

01.05.2021 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою вирішили змінити положення пункту 8.1. (щодо зміни строку дії Договору до 30.04.2022 року), а також виклали Додаток № 1 у новій редакції, починаючи з 01.05.2021 року, в якому у таблицях №№ 1-3 серед іншого прописано номери закріплених за Резидентом кімнат, період надання послуг (з 01.05.2021 року по 31.08.2021 року) та суму забезпечувального платежу в доларах США, яка становить 2000,00 (за кімнату 24.2) та 55 300,00 (за кімнати 33-40).

15.06.2021 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, якою, серед іншого, вирішили змінити положення пункту 8.1. (щодо зміни строку дії Договору до 30.06.2022 року), а також виклали Додаток № 1 у новій редакції, починаючи з 01.07.2021 року, в якому у таблицях №№ 1-3 серед іншого прописано 160 робочих місць згідно плану у Додатку № 2, період надання послуг (з 01.07.2021 року по 30.06.2022 року) та суму забезпечувального платежу в доларах США, яка становить 75 999,92.

01.03.2022 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, якою, серед іншого, вирішено додати новий абзац до пункту 3.10 (щодо дисконтування вартості наданих послуг), та погодження порядку сплати надмірно сплачених Резидентом коштів за Договором.

30.06.2022 року Сторонами вирішено викласти Додаток № 1 у новій редакції, в якому у таблицях №№ 1-3 серед іншого прописано номери закріплених за Резидентом кімнат (57-59), період надання послуг (з 01.07.2022 року по 16.09.2022 року) та суму забезпечувального платежу в доларах США, яка становить 75 999,92.

Цей Додаток № 1 від 30.06.2022 року визначив період надання послуг за Договором до 16.09.2022 року.

Як вбачається з доводів, викладених у позовній заяві, Резидентом було перераховано наступні суми Забезпечувального платежу на банківський рахунок Креативного кварталу:

- 30.01.2020 року - 1 110 209,73 грн;

- 31.01.2020 року - 100 000,00 грн;

- 20.02.2020 року - 37 625,40 грн;

- 03.03.2021 року - 164 790,00 грн;

- 24.06.2021 року - 641 462,71 грн, що в сумі складає 2 054 087,84 грн.

Таким чином, Договір припинив свою дію 16.09.2022 року.

16.09.2022 року між Сторонами підписано Акт № 1, відповідно до п.1 Сторони засвідчили, що Резидент покинув Простір (офісний простір, що знаходиться на третьому поверсі БЦ «Астарта» за адресою: вул. Ярославська, 58, м. Київ, 04071, Україна та включає в себе Зони загального користування, Кімнати, Кімнати для переговорів, Кімнати для телефонних переговорів) та Кімнати, закріплені за ним на підставі Договору, зазначені в таблиці 1 та вказані на Плані третього поверху, наведеному в цьому Акті, та повернув їх в користування Креативного кварталу. Креативний квартал повернув у своє користування Кімнати, що буди закріплені за Резидентом на підставі Договору, зазначені в таблиці 1 та вказані на Плані третього поверху, наведеному в цьому Акті. Креативний квартал підтверджує відсутність претензій та зауважень до Резидента в частині стану Простору та Кімнат, які покинув Резидент, а також відсутність заборгованості з боку Резидента за Договором.

У п. 2 вказаного вище Акту № 1 вказано, що Резидент передав, а Креативний квартал отримав Картки доступу до Простору та Кімнат.

Додатково, 21.10.2022 року між Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2022 року по 21.10.2022 року, з якого вбачається, що у Креативного кварталу наявний залишок заборгованості перед Резидентом в розмірі 1 985 603,57 грн (залишок Забезпечувального платежу).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що відповідачем всупереч умов Договору та додатків до нього не було повернуто суму Забезпечувального платежу.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступне:

- після повернення приміщення та підписання акту звірки, позивач звернувся до відповідача за наданням додаткових послуг за договором у листопаді та грудні 2022, а саме за наданням права використовувати Зони загального користування з доступом до Кімнат, закріплених за позивачем з наданням послуг, що входять до базових послуг Пакету «Private office»;

- в порядку електронного листування сторонами було визначено період надання послуг з 25.11.2022 по 30.11.2022 та грудень 2022 та об`єм - 30 робочих місць у листопаді 2022 та 10 робочих місць у грудні 2022;

- оскільки позивач має фінансові зобов`язання перед відповідачем, то відповідно до умов п. 6.5. Договору строк виконання зобов`язання відповідача з повернення забезпечувального платежу не розпочався, а прострочення відсутнє.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, сторони шляхом підписання 01.07.2022 року Додатку № 1 до Договору (яким визначили строк користування Кімнатами до 16.09.2022 року), а також 16.09.2022 року шляхом підписання Акту № 1 до Договору погодили повернення відповідачу отриманих у платне користування позивачем Кімнат та відсутність фінансових претензій з боку відповідача.

Будь-яких інших додаткових угод чи додатків між сторонами в межах Договору, як це вимагає п. 8.1 для продовження його дії, не укладалось, відповідно сторони шляхом взаємного волевиявлення погодили припинення дії Договору саме 16.09.2022 року.

Відповідно до п. 6.5. Договору, Забезпечувальний платіж буде повернуто Резиденту протягом 30 (тридцяти) календарних днів після закінчення дії цього Договору при умові відсутності у Резидента будь-яких фінансових зобов`язань перед Креативним кварталом якщо інше Сторони не погодять відповідною додатковою угодою.

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень п. 6.5. Договору, а також відсутності фінансовий та будь-яких інших претензій до Резидента з боку Креативного кварталу, Забезпечувальний платіж мав бути повернутий самостійно Креативним кварталом на банківський рахунок Резидента, вказаний у Договорі, у строк до 16.10.2022 року включно.

Вказане додатково підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2022 року по 21.10.2022 року, з якого вбачається, що у Креативного кварталу наявний залишок заборгованості перед Резидентом в розмірі 1 985 603, 57 грн (залишок Забезпечувального платежу), а також листом Креативного кварталу від 24.10.2022 року (у відповідь на адвокатський запит), з якого вбачається, що повернення Забезпечувального платежу в розмірі 1 985 603,57 грн буде проведено згідно наступного графіку:

- 661 867,86 грн буде повернуто до 30.11.2022 року;

- 661 867,86 грн буде повернуто до 31.12.2022 року;

- 661 867,85 грн буде повернуто до 31.01.2023 року.

Наявність обов`язку відповідача щодо повернення Забезпечувального платежу у розмірі 1 985 603,57 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів повернення вказаних коштів, у зв`язку з чим позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім наведеного розміру заборгованості позивачем заявлено до стягнення 63 539,31 грн інфляційних втрат та 13 219,20 грн 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого Договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 13 219,20 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, однак розрахунок не є арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 63 539,31 грн підлягають частковому задоволенню на суму 13 899,22 грн.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач, посилаючись на ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, просить суд у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду даної справи, зазначити про нарахування 3 % річних на суму Забезпечувального платежу до моменту фактичного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму саме основного боргу у розмірі 1 985 603, 57 грн починаючи з 06.01.2023 до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України. Початок нарахування встановлено з огляду на отримання відповідачем претензії вих. № 21-09/22-2 від 21.09.2022.

Перерахунок основного боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: Сх3хД:К:100,

де: С- сума непогашеної заборгованості;

Д - кількість днів прострочення;

К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною вище формулою.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Згідно з положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Крім того, керуючись положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про повернення судового збору та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 182,21 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5, ч. 10 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148-Б; код ЄДРПОУ 41350088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 42502486) суму забезпечувального платежу 1 985 603,57 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 899,22 грн, 3% річних в розмірі 13 219,20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 190,82.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 42502486) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 182,21 грн, перерахований відповідно до платіжного доручення № 142 від 03.01.2023 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/577/23.

5. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

6. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 910/577/23 здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 1 985 603,57 грн, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148-Б; код ЄДРПОУ 41350088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 42502486), з 06.01.2023 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.05.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко