Рішення

від 18.05.2023 по справі 910/577/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2023Справа № 910/577/23

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9»проухвалення додаткового рішенняу справі№ 910/577/23За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9»доТовариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2"простягнення 2 062 362,08 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Іванов В.П.;

від відповідача: Стогов В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/577/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН9" (далі також - позивач, ТОВ "ФАЛКОН9") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний квартал-Київ.2" (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості за договором резидентства № КК2-88/2020 від 08.01.2020, як складається з:

- 1 985 603,57 грн суми коштів, яка підлягає поверненню в якості забезпечувального платежу;

- 63 539,31 грн інфляційних втрат;

- 13 219,20 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН9" суму забезпечувального платежу 1 985 603,57 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 899,22 грн, 3% річних в розмірі 13 219,20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 190,82 грн.

24.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 09.05.2023 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 18.05.2023.

10.05.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення та заявлено про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Представники сторін безпосередньо в судовому засіданні 10.05.2023 надали усні пояснення стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, враховуючи письмові пояснення, за результатами розгляду заяви суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, у позовній заяві позивачем було заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат на послуги адвоката в розмірі 200 000,00 грн.

Крім того, судом прийнято до розгляду докази понесення позивачем витрат в розмірі 200 000,00 грн, які було подані разом із заявою від 21.04.2023 та долучені до позовної заяви.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, ТОВ "Креативний Квартал-Київ.2" посилалося у письмових поясненнях, зокрема, на таке:

- витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, тобто витрат, безпосередньо пов`язаних з розглядом справи судом, до яких підготовка та направлення позасудової вимоги не відноситься, а тому такі витрати не підлягають розподілу між сторонами;

- наданий представником позивача Детальний опис взагалі не містить зазначення часу, витраченого адвокатом на надання професійної правничої допомоги позивачу;

- розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката явно неспівмірний із складністю справи та наданими адвокатом послугами; часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг; обсягом наданих адвокатом послуг.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також, за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Як вбачається з п.п. 4.1.-4.2. договору № 33-LS/22 від 30.11.2022 про надання правової допомоги, гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару, який підлягає сплаті клієнтом, визначається за згодою сторін та вказується в акті про надання правової допомоги, з розрахунку 1 година роботи адвоката становить 5 000,00 грн. без ПДВ, 1 година роботи помічника адвоката становить 3 000,00 грн без ПДВ, якщо інший розмір винагороди не визначений в Додаткових угодах/Додатках до цього договору.

Згідно з Додатком № 1 до договору, загальна вартість правової допомоги Адвокатського об`єднання за цим договором складає 200 000,00 грн (п. 3 Додатку № 1).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Частина третя статті 126 ГПК України встановлює, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів суд наголошує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Вказану правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

На доведення понесених витрат позивачем надано:

- копію договору № 33-LS/22 від 30.11.2022 про надання правової допомоги;

- копію Додатку № 1 до договору № 33-LS/22 від 30.11.2022 про надання правової допомоги;

- копію акту № 1 приймання-передачі наданої правової допомоги за Додатком № 1 до договору № 33-LS/22 від 30.11.2022 про надання правової допомоги;

- копію рахунку на оплату № 1 від 21.04.2023 на загальну суму 200 000,00 грн.

Судом надано оцінку наданим позивачем доказам понесених витрат та обсягу наданих послуг та враховані доводи відповідача. З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані позивачем доведено розмір та обсяг витрат на професійну правничу допомогу, який становить 200 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведено надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів про наявність підстав зменшити розмір таких витрат.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що позивачем та його представником доведено належними та допустимими доказами обсяг виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн підлягають частковому задоволенню та покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 126, 129, 219, 220, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний Квартал-Київ.2" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148-Б; код ЄДРПОУ 41350088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН9» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 42502486) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 195 186, 09 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 23.05.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко