Постанова

від 01.05.2023 по справі 380/1530/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року

м. Київ

справа № 380/1530/20

адміністративне провадження № К/9901/10352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 (суддя Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 (колегія суддів: Большакова О.О., Затолочний В.С., Качмар В.Я.) у справі №380/1530/20 за позовом Приватного підприємства "АМІКОФУД" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Амікофуд» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про:

- визнання протиправною та скасування постанови №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21.01.2020 про накладання штрафу в розмірі 876333 грн на підставі абз.2 ст.265 Кодексу законів про працю України;

- визнання протиправною та скасування постанови №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21.01.2020 про накладення штрафу в розмірі 417300 грн на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтувана тим, що підставою для інспекційного відвідування стало звернення громадянки, яка працювала у ПП «Амікофуд» без оформлення трудових відносин, що відповідає приписам ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідач вказав, що 11.11.2019 посадовими особами Управління було здійснено вихід за адресою місцезнаходження ПП «Амікофуд» і на робочому місці при виконанні трудових обов`язків були зафіксовані працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили, що є працівниками підприємства, що зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 14.11.2019. Також відповідач звернув увагу, що посадові особи при проведенні інспекційного відвідування були відсутні, вимога про надання документів була озвучена директору під час телефонної розмови. У зв`язку з ненаданням витребуваної інформації та документів було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.11.2019 та вимогу про надання документів до 14.11.2019. Копії цих документів були надіслані рекомендованим листом директору за вказаною в ЄДР адресою. Однак законна вимога інспектора виконана не була, чим створено перешкоди у діяльності інспекторів при здійсненні заходу державного контролю, що є підставою для притягнення до відповідальності.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №804/1671/17, від 16.07.2020 у справі №522/6990/17, від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а, від 19.09.2019 у справі №808/3092/17, від 11.12.2019 у справі №1340/5964/18, від 19.06.2019 у справі №2140/1828/18.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2021 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 частини четвертої ст. 328 КАС України.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ №2136-П від 01.11.2019 про проведення інспекційного відвідування ПП "Амікофуд".

За адресою інспекційного відвідування - АДРЕСА_1 (ресторан - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») підприємницьку діяльність у сфері ресторанного господарства здійснюють два суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_9 та ПП «Амікофуд». Так, відповідно до договору оренди б/н від 31.12.2018 ПП «Амікофуд» орендує в ФОП ОСОБА_10 частину нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34, 6 кв.м.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області №2136-П від 01.11.2019 та направлення на проведення перевірки від 01.11.2019 №2136 головними державним інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області з 01.11.2019 по 14.11.2019 проведено інспекційне відвідування ПП «Амікофуд» щодо додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, загальнообов`язкового державного соціального страхування.

11.11.2019 інспектором праці Меленюк Г.С. складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /виїзного інспектування. Цей акт складено у зв`язку із відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Копію цього акта та вимогу про надання документів від 11.11.2019 №ЛВ4363/592/НЛ/Д/ПД надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом про вручення.

За результатами перевірки було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 14.11.2019 №ЛВ4363/592/НД/АВ (далі-акт). В акті описано виявлене порушення, а саме, що перевіркою встановлено, що за місцем здійснення господарської діяльності ПП «Амікофуд» на робочому місці при виконанні трудових функцій було зафіксовано: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Зазначені працівники вказали, що працюють в ПП «Амікофуд». В ході проведення інспекційного відвідування адміністрацією підприємства не надано жодних документів, які б підтверджували, що вищезазначені працівники перебувають у трудових відносинах з підприємством. Також, проведено аналіз інформації, що надійшла з ГУ ДПС у Львівській області та встановлено, що у трудових відносинах з ПП «Амікофуд» перебуває тільки ОСОБА_1 . Щодо інших осіб, то повідомлення до ГУ ДПС у Львівській області про прийняття на роботу не надходили. Відтак, перевіряючий дійшов висновку про те, що ПП «Амікофуд» допустило до роботи працівників без видання наказу та без повідомлення ДФС про новоприйнятих працівників.

21.01.2020 відповідач виніс постанову про накладення штрафу №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 у розмірі 876333,00 грн. на підставі абз.2 ч. 2 ст.265 Кодексу законів про працю України та постанову про накладення на штрафу №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 у розмірі 417300,00 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України

Не погоджуючись з прийнятими постановами, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що фактично не підтверджено допущення позивачем порушень, за які його притягнуто до відповідальності. Встановлено, що трудові договори з працівниками укладені, а вимогу про надання переліку документів для проведення інспекційного обстеження не виконано через відпустку директора та необізнаність останньої. Зазначили, що активних дій з приводу вчинення перешкод у приведенні контролюючого заходу позивачем не вчинялось.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V.

Слід враховувати, що спеціального Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини, є Закон №877-V, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №809/799/17, від 09.07.2020 у справі №818/585/17.

Так, статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок №823).

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У абзаці 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п.9 Порядку №823 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Згідно з п.20 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Судом першої інстанції встановлено, що перевірка позивача була проведена на підставі наказу ГУ Держпраці у Львіській області від 01.11.2019 №2136-П та звернення громадянки ОСОБА_8 №П-1361 від 15.10.2019.

Відповідно до ст.6 Закону № 877-V для проведення перевірки вимагається погодження центральним органом виконавчої влади.

Однак матеріалами справи підтверджено, що таке погодження центральним органом виконавчої влади на проведення перевірки позивача суду надано не було.

Згідно постанови відповідача №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21.01.2020 про накладення на ПП «АМІКОФУД» штрафу у розмірі 876 330 грн на підставі абзацу 2 ст. 265 КЗпП України, яка є предметом позову, остання винесена за результатами інспекційного відвідування, яким встановлено, що на робочому місці при виконанні трудових функцій були зафіксовані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з якими позивач не укладав трудовий договір.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_12 працює офіціантом у ПП «Амікофуд», що вбачається із повідомлення про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 14.04.2019 про отримання ГУ ДФС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 2 від 12.04.2019 та трудовим договором №2 від 13.04.2019.

ОСОБА_2 працює барменом у ПП «Амікофуд», що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 25.04.2019 про отримання ГУ ДФС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 6 від 25.04.2019 та трудовим договором №6 від 27.04.2019 .

ОСОБА_3 працює барменом у ПП «Амікофуд», що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 27.06.2019 про отримання ГУ ДФС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 7 від 27.06.2019 та трудовим договором №7 від 01.07.2019.

ОСОБА_4 працює офіціантом у ПП «Амікофуд», що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 31.10.2019 про отримання ГУ ДПС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 9 від 31.10.2019 р. та трудовим договором б/н від 01.11.2019.

Отже, на момент проведення перевірки вказані особи були офіційно працевлаштовані.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не є працівниками ПП «Амікофуд», а перебувають у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_13 , який також здійснює свою господарську діяльність за тією ж адресою, де здійснювалася перевірка відповідачем.

Судами встановлено, що ОСОБА_8 у позивача не працювала, що підтверджено показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , відеозаписом, який здійснювався перевіряючими під час заходу контролю.

Відповідач не надав доказів того, що вказана особа була допущена до виробничих процесів, надання послуг підприємства, зокрема, відсутні письмові пояснення ОСОБА_8 , відібрані під час здійснення інспекторами відповідача інспекційного відвідування.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено, а позивачем не вчинено порушення, відповідальність за яке передбачено аб.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а тому постанова №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21.01.2020 підлягає скасуванню.

Постановою відповідача № ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21.01.2020 накладено на позивача штраф розмірі 417300,00 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

В описовій частині вказаної постанови вказано, що інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛВ4353/592/НД та вимогу про надання документів № ЛВ4363/592/НД/ПД від 11.11.2019, відповідно до якої директора ПП «Амікофуд» зобов`язано надати необхідні документи для проведення інспекційного відвідування до 10 год 14.11.2019, направлено ці документи директору ОСОБА_16 , та вказано, що ці документи ОСОБА_16 не отримувала, що підтверджено відомостями з відстеження поштових відправлень із офіційного сайту Укрпошти.

Згідно абзацу 7 частини 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Водночас в абзаці 6 цієї частини йдеться про недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

Однією з основних умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абз.7 ч. 2 статті 265 КЗпП України, є створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 Порядку № 823.

Судами встановлено, що згідно наказу № 10 від 01.11.2019 директор ПП «Амікофуд» перебувала у щорічній основній відпустці із 08.11.2019 по 21.11.2019.

Згідно наказу № 11 від 01.11.2019 контроль за господарською діяльністю ПП «Амікофуд» на час планової основної щорічної відпустки здійснюється директором Самойловою І.В. в режимі он-лайн.

Як видно із запису, зафіксованого відеотехнікою перевіряючих при інспекційному відвідуванні 11.11.2019 працівники позивача повідомили інспекторів праці про відсутність директора, її перебування у відпустці за межами міста, а також про те, що керівництво закладом здійснюється в режимі он-лайн.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛВ4353/592/НД та вимогу про надання документів № ЛВ4363/592/НД/ПД від 11.11.2019 директор підприємства не отримувала, що підтверджено матеріалами справи.

В касаційній скарзі відповідач посилається на позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а., від 23.04.2021 у справі №804/1671/17, від 16.07.2020 у справі №522/6990/17, згідно якої відповідач як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки. Через ненадання позивачем витребуваних документів, відповідач не реалізував наявне в нього повноваження, що є створенням перешкод у проведенні перевірки.

За обставинами, наведеними в цих справах, суб`єктів господарювання притягнуто до відповідальності за ненадання документів на виконання вимоги, що в подальшому позбавило можливості провести захід контролю. Вимоги про витребування документів для проведення інспекційного відвідування суб`єкти отримали, були обізнані з їх змістом, будь-яких дій, спрямованих на їх виконання не здійснили.

Водночас як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, що директор чи інші уповноважені особи ПП «Амікофуд» акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів для його проведення не отримувала.

Водночас, саме по собі складання посадовими особами відповідача акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об`єкта інспектування за своїм місцезнаходженням або через ненадання документів, вимогу про надання яких суб`єктом господарювання не отримано з незалежних від нього причин, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено вчинення позивачем дій, які перешкоджали реалізації заходу контролю, а тому оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.

Решта посилань на неврахування постанов Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин та містять відмінні обставини.

Так, у справах № 808/3092/17 та №1340/5964/18 предметом позову була постанова про накладення штрафу за порушення вимог трудового законодавства в частині недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України, що не відповідає обставинам справи, що розглядається.

У справі №2140/1828/18 суб`єкта господарювання притягнуто до відповідальності за допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, що, як вищезазначено, матеріалами справи, яка розглядається, спростовано.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук