Постанова

від 04.02.2021 по справі 380/1530/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1530/20 пров. № А/857/14375/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.

з участю секретаря судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства АМІКОФУД до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (суддя першої інстанції Лунь З.І., м. Львів, повний текст складено 01.10.2020),

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Амікофуд звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про:

- визнання протиправною та скасування постанови №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21.01.2020 про накладання штрафу в розмірі 876333 грн на підставі абз.2 ст.265 Кодексу законів про працю України;

- визнання протиправною та скасування постанови №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21.01.2020 про накладення штрафу в розмірі 417300 грн на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21.01.2020 та постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21.01.2020. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Амікофуд судовий збір в сумі 19494,49 грн.

Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Вважає, таку ухвалу постановленою з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення та прийняти нове - про відмову в позові. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що процедуру проведення перевірки відповідачем було дотримано. Підставою для інспекційного відвідування стало звернення громадянки, яка працювала у ПП Амікофуд без оформлення трудових відносин, що відповідає приписам ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Апелянт зауважив, що 11 листопада 2019 року посадовими особами Управління було здійснено вихід за адресою місцезнаходження ПП Амікофуд і на робочому місці при виконанні трудових обов`язків були зафіксовані працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили, що є працівниками підприємства, що зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 14 листопада 2019 року. При здійсненні інспекційного відвідування було викликано працівників поліції, яких також було ознайомлено з направленням на проведення вказаного заходу. Також апелянт звернув увагу, що посадові особи при проведенні інспекційного відвідування були відсутні, вимога про надання документів була озвучена директору під час телефонної розмови. У зв`язку з ненаданням витребуваної інформації та документів було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11 листопада 2019 року та вимогу про надання документів до 14 листопада 2019 року. Копії цих документів були надіслані рекомендованим листом директору за вказаною в ЄДР адресою. Однак законна вимога інспектора виконана не була. Підприємством було створено перешкоди у діяльності інспекторів при здійсненні заходу державного контролю, що є підставою для відповідальності. Також перевіркою встановлено, що тільки одна з працівників, які були виявлені під час інспекційного відвідування на робочому місці, офіційно була працевлаштована позивачем. Отже застосування санкцій за допущення працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до виконання трудових функцій без оформлення трудових відносин є правомірним.

Відповідач повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через складнощі у забезпеченні участі представника внаслідок несприятливої епідеміологічної ситуації в Україні.

Судом це клопотання було відхилене, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, забезпечений достатніми ресурсами для забезпечення участі представника у судовому засіданні, яке за нормами чинного законодавства може бути проведено і за допомогою технічних засобів в режимі онлайн конференції.

При цьому відповідач у клопотанні не вказав причин, які б об`єктивно перешкоджали представнику з`явитися у судове засідання.

Отже, підстави для повторно відкладення слухання відсутні.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно акту інспекційного відвідування № ЛВ4363/592/НД/АВ від 14 листопада 2019 року встановлено, що 11 листопада 2019 року здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності ПП Амікофуд в ході якого встановлено, що на робочому місці при виконанні трудових функцій та наданні послуг були працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . При цьому не було надано документів перебування цих осіб у трудових відносинах з позивачем. Перевіркою було встановлено, що лише ОСОБА_1 була офіційно працевлаштована. Щодо інших працівників зафіксовано, що мав місце допуск до виконання трудових функцій без видання наказу про прийняття на роботу та повідомлення ДФС.

Постановою начальника Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21 січня 2020 року на ПП Амікофуд за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, ПКМУ №413 від 17 червня 2015 року було накладено штраф в розмірі 876 330 гривень.

Постановою начальника Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21 січня 2020 року на ПП Амікофуд за порушення вимог частини третьої статті 259 КЗпП України накладено штраф в розмірі 417300 гривень.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаних рішень відповідача з таких мотивів.

Правовідносини сторін у сфері державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулюються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р., Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 (далі - Порядок № 823), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509), Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч.5 вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч.8 ст. 4 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У абзаці 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як видно з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п.9 Порядку №823 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Згідно з п.20 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Судом першої інстанції встановлено, що перевірка позивача була проведена на підставі наказу ГУ Держпраці у Львіській області від 01.11.2019 №2136-П та звернення громадянки ОСОБА_8 №П-1361 від 15.10.2019 (а.с.62, 101, 103).

Однак відповідно до ст.6 Закону № 877-V для проведення перевірки вимагається погодження центральним органом виконавчої влади.

Матеріалами справи підтверджено, що таке погодження центральним органом виконавчої влади на проведення перевірки позивача суду надано не було.

Отже, має місце суттєве порушення порядку проведення перевірки в цій частині.

Щодо непред`явлення перевіряючими посвідчення на перевірку безпосередньо працівникам підприємства, ненадання акту інспекційного відвідування, відсутності в акті інформації про причини надіслання його поштою, апеляційний суд зазначає, що такі порушення не є суттєвим і не впливають на законність оскаржуваних рішень відповідача.

Щодо встановлених відповідачем порушень трудового законодавства суд зазначає наступне.

В описовій частині постанови №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-1 від 21.01.2020 про накладення на ПП АМІКОФУД штрафу у розмірі 876 330 грн на підставі абзацу 2 ст. 265 КЗпП України вказано, що за результатами інспекційного відвідування встановлено, що на робочому місці при виконанні трудових функцій було зафіксовано осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Однак, такі відомості спростовані матеріалами справи.

Так, ОСОБА_9 працює офіціантом у ПП Амікофуд , що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 14.04.2019 про отримання ГУ ДФС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 2 від 12.04.2019 та трудовим договором №2 від 13.04.2019.

ОСОБА_2 працює на барменом у ПП Амікофуд , що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 25.04.2019 р. про отримання ГУ ДФС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 6 від 25.04.2019 та трудовим договором №6 від 27.04.2019 .

ОСОБА_3 працює барменом у ПП Амікофуд , що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 27.06.2019 про отримання ГУ ДФС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 7 від 27.06.2019 та трудовим договором №7 від 01.07.2019.

ОСОБА_4 працює офіціантом у ПП Амікофуд , що підтверджено повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією № 2 від 31.10.2019 про отримання ГУ ДПС у Львівській області цього повідомлення, а також наказом про прийняття на роботу № 9 від 31.10.2019 р. та трудовим договором б/н від 01.11.2019.

ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не є працівниками ПП Амікофуд , а перебувають у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_11 , який також здійснює свою господарську діяльність за тією ж адресою, де здійснювалася перевірка відповідачем.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 у позивача не працювала,

Цей факт підтверджено свідченнями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в судовому засіданні.

Також суд першої інстанції правильно врахував, що відеозаписом, який здійснювався перевіряючими під час заходу контролю, не підтверджено перебування ОСОБА_8 на робочому місці.

Відповідач не надав доказів того, що вказана особа була допущена до виробничих процесів, надання послуг підприємства.

У матеріалах справи відсутні письмові пояснення ОСОБА_8 , відібрані під час здійснення інспекторами відповідача інспекційного відвідування.

Крім того, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно врахував, що у розділі 2 Опис стану додержання вимог законодавства про працю акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ4363/592/НД/АВ, на підставі якого прийнята відповідна постанова про накладення штрафу, вказано зазначено, що згідно з інформаційною базою даних ГУ ДФС у Львівській області та поданого звіту платника з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2019 року загальна штатна чисельність працівників 7 осіб.

Таким чином, у самому акті перевірки містяться суперечливі твердження щодо кількості працівників позивача.

Щодо постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21.01.2020 суд зазначає наступне.

В описовій частині вказаної постанови вказано, що інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛВ4353/592/НД та вимогу про надання документів № ЛВ4363/592/НД/ПД від 11.11.2019, відповідно до якої директора ПП Амікофуд зобов`язано надати необхідні документи для проведення інспекційного відвідування до 10 год 14.11.2019, направлено ці документи директору ОСОБА_14 , та вказано, що ці документи ОСОБА_14 не отримувала, що підтверджено відомостями з відстеження поштових відправлень із офіційного сайту Укрпошти.

Такі дії кваліфіковані інспектором праці як вчинення перешкод у діяльності головних державних інспекторів ГУ Держпраці у Львівській області.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність вчинення позивачем вказаного порушення з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, згідно наказу № 10 від 01.11.2019 директор ПП Амікофуд перебувала у щорічній основній відпустці із 08.11.2019 по 21.11.2019.

Згідно накзу № 11 від 01.11.2019 контроль за господарською діяльністю ПП А на час планової основної щорічної відпустки здійснюється директором ОСОБА_14 в режимі он-лайн.

Як видно із запису, зафіксованого відеотехнікою перевіряючих інспекційного відвідування, при інспекційному відвідуванні 11.11.2019 працівники позивача повідомили інспекторів праці про відсутність директора, її перебування у відпустці за межами міста, а також про те, що керівництво закладом здійснюється в режимі он-лайн.

Отже, вимагаючи надати документи у строк до 14.11.2019, державному інспектору праці було відомо про об`єктивні перешкоди у виконанні зазначеної вимоги.

Крім того, вказаний акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛВ4353/592/НД та вимогу про надання документів № ЛВ4363/592/НД/ПД від 11.11.2019 директор підприємства не отримувала, що підтверджено матеріалами справи.

Доказів на спростування вказаних відомостей апелянт не надав.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, з урахуванням положень абзаців 2 та 6 даної статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Однією з основних умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абз.7 ч. 2 статті 265 КЗпП України, є створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 Порядку № 823, а саме: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) не надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, під поняттям створення перешкод законодавець розуміє активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для цього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, що є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов`язаного із створенням перешкод.

Водночас, саме по собі складання посадовими особами відповідача акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об`єкта інспектування за своїм місцезнаходженням або через ненадання документів, вимогу про надання яких об`єктом перевірки не отримано, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем дій, які перешкоджали реалізації заходу контролю, а тому оскаржувана постанова є протиправною і правильно скасована судом першої інстанції .

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 19.02.2021 у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді Качмара В.Я.