Ухвала
від 12.04.2021 по справі 380/1530/20
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2021 року

Київ

справа №380/1530/20

адміністративне провадження №К/9901/10352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі за позовом Приватного підприємства АМІКОФУД до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Касаційна скарга разом, з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, надійшла 24.03.2021 до Верховного Суду. Згідно з відміткою на поштовому конверті касаційна скарга направлена до суду 22.03.2021.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору Головне управління Держпраці у Львівській області зазначає, що станом на 22.03.2021 в нього відсутнє фінансування на сплату судового збору за подачу касаційної скарги у даній справі.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, визначені статтею 8 Закону України Про судовий збір .

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана скаржником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору та не підтверджена жодними належними та допустимим доказами.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом оскарження у цій справі є постанови про накладення на Приватне підприємство АМІКОФУД штрафу в розмірі 1 293 633,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 38808,98 грн (1293633*1,5%*200%).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в сумі 38808,98 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055),

Призначення платежу *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №380/1530/20 - залишити без руху .

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.04.2021
Оприлюднено14.04.2021
Номер документу96219401
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —380/1530/20

Постанова від 01.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 25.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 12.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 12.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Постанова від 04.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Большакова Олена Олегівна

Ухвала від 12.01.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Большакова Олена Олегівна

Ухвала від 30.11.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Большакова Олена Олегівна

Рішення від 28.09.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

Ухвала від 21.07.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

Ухвала від 20.07.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Лунь Зоряна Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні