Постанова

від 28.03.2023 по справі 910/2282/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. Справа№ 910/2282/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 28.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 (повний текст рішення складено 31.10.2022)

у справі № 910/2282/22 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Малого приватного підприємства «Кура»

до Київської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення № 2109/2150 від 08.07.2021

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/2282/22 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради №2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка,19 у Дарницькому районі м.Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 №63-6-00041». Стягнуто з Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Малого приватного підприємства «Кура» (02068, м.Київ, просп. Петра Григоренка, 19, код ЄДРПОУ 22919620) 2 481 дві тисячи чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; використання не за цільовим призначенням є підставою для розірвання договору оренди землі; водночас, підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а саме, з іншою метою, ніж та, що визначена документацією із землеустрою та договором, а не та підстава, як невикористання земельної ділянки для реконструкції об`єкта упродовж певного періоду;

- акт обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №20-0585-02 від 05.10.2020 не може бути належним доказом порушення МПП «Кура» вимог земельного законодавства, оскільки складений всупереч порядку, визначеного законодавством та не містить будь-якої інформації з посиланням на норми законодавства, які регулюють питання користування земельними ділянками.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що:

- підставою прийняття оскаржуваного рішення слугували: п.34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 9,83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України «Про оренду землі» у зв`язку з порушенням норм земельного законодавства України, невиконання умов пункту 7.2 договору оренди, а саме невикористання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та враховуючи численні звернення громадськості;

- оскільки власником земельної ділянки здійснювався огляд останньої щодо стану її використання орендарем, то за наслідками такого огляду було складено саме акт обстеження, а не акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який додано до проекту оскаржуваного рішення на підтвердження використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням; позивач заперечує такі обставини справи, що входять у предмет доказування, однак позивач в позовній заяві на лише стверджує на відсутність будь-якого побутового сміття та напівзруйнованої споруди на спірній земельній ділянці без додання до суду належних та допустимих доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 колегією суддів у складі головуючого судді Тищенко О.В., суддів Михальської Ю.Б., Шаптали Є.Ю. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022, розгляд апеляційної скарги у справі №910/2282/22 призначено на 21.02.2023.

Від позивача 08.02.2023 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про те, що:

- акт обстеження земельної ділянки №20-0585-02 від 05.10.2020, на який посилається відповідач жодним чином не підтверджує допущення позивачем порушення вимог земельного законодавства та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- після внесення змін до договору оренди земельної ділянки №63-6-00041 від 06.02.2003 сторони самостійно визначили, що однією із законних правових підстав для розірвання за ініціативою орендодавця в односторонньому порядку договору оренди земельної ділянки є факт використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням; тобто, розриваючи в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки №63-6-00041 від 06.02.2003, Київрадою мало бути встановлено факт використання позивачем земельної ділянки, що розташована на просп..Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі міста Києва не за цільовим призначенням, тобто у спосіб відмінний від того, що визначений документацією із землеустрою та в договорі оренди землі, та відповідно, підтверджено це належними та допустимими доказами;

- обстеження, на яке посилається відповідач, як на єдиний доказ використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, було проведено Департаментом земельних ресурсів ВО КМР КМДА) у жовтні 2020 року, а спірне рішення №2109/2150 від 08.07.2021 про розірвання договору оренди земельної ділянки №63-6-000041 від 06.03.2003 в односторонньому порядку за ініціативою Київради було прийнято відповідачем аж у липні 2021, тобто більше ніж через півроку після такого обстеження; при цьому, ні повторного обстеження земельної ділянки, ні перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства у спосіб, визначений земельним законодавством, що не заперечується відповідачем, у 2021 році Київською міською радою взагалі не проводилось, що свідчить про формальність підстав для прийняття спірного рішення №2109/2150 від 08.07.2021;

- не може бути підставою для розірвання договору та обставина, що роботи по проведенню реконструкції не були розпочаті, оскільки нецільовим використанням земельної ділянки є її використання з іншою метою, ніж та, що встановлена у договорі.

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги відповідачем додано листи №101-Н-8929/2-10020 від 08.11.2018 та №101-101/Н-1457-8043 від 02.09.2019, які фактично є новими доказами, оскільки не були надані відповідачем в суді першої інстанції.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, колегією суддів не беруться до уваги долучені до апеляційної скарги листи №101-Н-8929/2-10020 від 08.11.2018 та №101-101/Н-1457-8043 від 02.09.2019 та не враховуються при вирішенні спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегією суддів встановлено.

17.01.2003 між Київською міською радою, як орендодавцем та Малим приватним підприємством «Кура», як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 380/1814 від 28.03.2002 передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 10 (десять) років земельну ділянку, місце розташування якої - просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва, розміром 0,0254 га для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону з сезонним майданчиком в межах, які перенесені у натуру (на місцевості) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

15.08.2019 між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., 15.08.2019 та зареєстровано в реєстрі за № 624 (далі - договір від 15.08.2019), відповідно до п. 1 якого поновлено на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Барановою Т.І. за реєстровим № 2-128, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 06.02.2003 за № 63-6-00041.

Згідно з п. 2 договору від 15.08.2019 визначено, що відповідно до відомостей Держаного земельного кадастру та рішення Київської міської ради від 20.12.2018 за № 531/6582 об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:90:002:0061; місце розташування - просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі громадської та житлової забудови; вид використання - для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком; розмір (площа) - 0,0255 га.

08.07.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 2109/2150 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура», від 06.02.2003 № 63-6-00041», відповідно до якого вирішено:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура», від 06.02.2003 № 63-6-00041 (кадастровий номер 8000000000:90:002:0061) для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону з сезонним майданчиком.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):2.1 Вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеного пунктом 1 цього рішення. 2.2. Проінформувати Мале приватне підприємство «Кура» про прийняття цього рішення у семиденний строк з моменту набрання ним чинності.

3. Офіційно оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що ним протягом часу землекористування вжито реальних необхідних заходів для здійснення робіт по реконструкції на виконання умов договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003, що свідчить про добросовісність позивача та цільове використання земельної ділянки.

02.10.2019 між сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2 та позивачем складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:002:0061, яка знаходиться по просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва , площею 0,0255 га були закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 6 шт. та передані на зберігання МПП «Кура».

В жовтні 2019 року ТОВ «Інженерні вишукування» на замовлення МПП «Кура» було проведено інженерно-геологічні вишукування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:002:0061, яка знаходиться по просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва , про що складено Технічний звіт № 42094850-03-10/2019- 00.00.

23.06.2020 між МПП «Кура» та ФОП Дунаєвським Сергієм Олеговичем укладено договір виконання проектних робіт № 23-06/20, відповідно до умов якого виконано за завданням позивача проектні роботи щодо розробки Архітектурно-планувальної концепції (передпроектні проробки) реконструкції (будівництва) з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком за адресою: просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва, кадастровий номер ділянки 8000000000:90:002:0061.

Приймаючи оскаржуване рішення Київською міською радою, при його прийнятті, покладено в основу висновки про порушенням норм земельного законодавства України, невиконання умов п. 7.2 договору оренди, а саме: не використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та враховуючи численні звернення громадян., керуючись при цьому, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 9, 83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

В Пояснювальній записці до проекту рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка, 19 у Дарницькому районі м.Києва, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63- 6-00041», зазначено про те, що 05.10.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки № 20-0585-02 від 05.10.2020, в ході якого було встановлено, що на земельній ділянці розташована напівзруйнована споруда, яка після пожежі у 2012 році досі не була реконструйована та не експлуатувалась за призначенням. Земельна ділянка не огороджена та засмічена побутовим та промисловими відходами, а отже використовується не за цільовим призначенням.

Зроблено висновок, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у МПП «Кура» використовується не за призначенням і створює соціальну напругу в районі та несе небезпеку для мешканців Дарницького району м. Києва. Отже, має місце порушення вимог п. 7.2 договору оренди земельної ділянки в частині невиконання орендарем обов`язків перед орендодавцем, що згідно п. 13.5 договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003 є підставою для дострокового його розірвання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13 та 21 Закону України «Про оренду землі» правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст.ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків; цивільні права та обов`язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави для припинення договору оренди землі, у тому числі за згодою сторін та на вимогу однієї із сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, вказані норми передбачають можливість розірвання договору в односторонньому порядку, якщо це передбачено умовами договору.

При цьому, вищенаведені норми права не містять заборони для розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення Київською міською радою одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Пунктом 13.4 договору, у редакції договору від 15.08.2019, передбачено порядок припинення договору шляхом розірвання. Так, договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством; в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, у разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (більше трьох місяців) несплати орендної плати, невикористання земельної ділянки для реконструкції об`єкта протягом трьох років підряд, здійснення без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п. 13.5 договору, у редакції договору від 15.08.2019, договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у п. 7.2 цього договору.

Пункт 7.2 договору містить перелік обов`язків орендаря, який доповнений договором від 15.08.2019, зокрема визначає, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

В свою чергу пунктом 13.4 договору сторони погодили, що у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням договір може бути за ініціативою орендодавця розірваний в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У межах категорії земель, земельні ділянки поділяються за конкретним цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, як вбачається з аналізу норм чинного земельного законодавства, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Використання не за цільовим призначенням є підставою для розірвання договору оренди землі.

Водночас, необхідно враховувати, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що визначена документацією із землеустрою та договором, а не та підстава, як невикористання земельної ділянки для реконструкції об`єкта упродовж певного періоду.

Таким чином, не може бути підставою для розірвання договору та обставина, що роботи по проведенню реконструкції не були розпочаті, оскільки нецільовим використанням земельної ділянки є її використання з іншою метою, ніж та, що встановлена у договорі.

Поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» різні за своєю правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

05.10.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:90:002:0061) площею 0,0255 га на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та складено акт обстеження земельної ділянки №20-0585-02 , в якому зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці розташована напівзруйнована споруда. Земельна ділянка не огороджена та засмічена побутовими та промисловими відходами.

У відповідності до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Згідно зі ст. 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Рішенням Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (далі - Порядок № 16/890).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покласти на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (нині Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

Згідно з Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), що затверджений рішенням Київської міської ради № 182/382 від 19.12.2002 (далі - Положення) Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Відповідно до п. 2.2. Положення основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 2.4. Порядку № 16/890 самоврядний контроль передбачає: контроль за станом використання земель, за станом виконання заходів щодо охорони земель; контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; контроль за усуненням юридичними і фізичними особами порушень земельного законодавства; забезпечення виконання судових рішень про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; інформування органів виконавчої влади, органів державного управління, правоохоронних органів про виявлені порушення земельного законодавства.

Згідно з п. 2.5 Порядку № 16/890 самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель тощо.

Відповідно до п.п. 1) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

В той же час, відповідно до п.п. 6.1-6.4 вказаного Порядку Департамент після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов`язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Департаменту та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. У разі відмови фізичної особи, керівника або уповноваженого представника юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, від підписання акта перевірки та надання пояснень з приводу виявлених порушень посадова особа Департаменту зазначає про це в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Департаментом. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Департаменту встановлюється 10-денний термін.

Департамент здійснює контроль за усуненням порушень земельного законодавства шляхом проведення позапланових перевірок. Після проведення позапланової перевірки посадова особа Департаменту складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством (п.п. 7.2 - 7.4 Порядку № 16/890).

Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.

За доводами відповідача в апеляційній скарзі, доказом який підтверджує порушення МПП «Кура» норм земельного законодавства та, як наслідок, наявність підстав для дострокового розірвання договору про оренду земельної ділянки № 63-6-00041від 06.02.2003 є складений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) акт обстеження земельної ділянки № 20-0585-02 від 05.10.2020, а не акт перевірки.

Такі доводи не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки наведений акт обстеження не містить інформації щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства; у вказаному акті не зазначено ні конкретної норми земельного законодавства, яку на думку відповідача порушив позивач, ні аргументації в чому саме полягає порушення земельного законодавства, яке нібито допущено МПП «Кура».

Також, зазначений акт обстеження земельної ділянки не містить відміток про ознайомлення з його змістом МПП «Кура», його зауваження та доповнення до акту, не містить відмітки про відмову позивача від підписання акта, як і не містить відомостей про його направлення позивачу для усунення в установлений строк виявлених порушень земельного законодавства.

Згідно з п.п. 9) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Тобто, метою складання таких актів є обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Таким чином, у разі порушення МПП «Кура» норм земельного законодавства, орган самоврядного контролю, як зазначено вище, повинен проводити перевірку, а не обстеження земельної ділянки, повідомляти про її проведення позивача та складати за її результатами саме акт перевірки.

При цьому, враховуючи, що хоча типову форму як то акту обстеження чи акту перевірки земельної ділянки Порядок № 16/890 не передбачає, однак відмінним між ними є те, що в акті перевірки має міститися припис про необхідність усунення порушень земельного законодавства і термін для усунення виявлених порушень особою, яка їх допустила. І у разі якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи для вжиття заходів згідно із законодавством.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те що акт обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 20-0585-02 від 05.10.2020 не може бути належним доказом порушення МПП «Кура» вимог земельного законодавства, оскільки по-перше, складений всупереч порядку визначеного чинним законодавством, а по-друге, такий акт обстеження земельної ділянки не містить будь-якої інформації з посиланням на конкретні норми Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» або будь-якого іншого нормативно-правового акту, який регулює питання користування земельними ділянками щодо порушення МПП «Кура» вимог земельного законодавства або невиконання умов договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003 в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідачем жодних інших доказів в підтвердження порушення відповідачем умов договору щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не подано та матеріли справи не містять, у зв`язку з чим прийняте Київською міською радою рішення № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63-6-00041» є неправомірним та є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та, укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63-6-00041» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 не підлягає скасуванню.

Судовий збір, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги та у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/2282/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/2282/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Київську міську раду.

4. Матеріали справи № 910/2282/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Є.Ю. Шаптала