4/236
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.11.07 р. Справа № 4/236
Представниками відповідача надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання задоволено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”. Для архівного оригіналу надано диск CD-R, серійний номер 5154148МЕ14047. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Уханьової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом – Відкритого акціонерного товариства “Парафіївський цукровий завод”
смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімпродукт 2005” м. Донецьк
про стягнення 427770,00грн., з яких: 126000,00грн. – сума боргу, 301770,00грн. – штрафні санкції
за участю представників сторін:
від позивача – Штемпель В.О. – довіреність № 1184 від 10.08.07р., (08.11.07р. відсутній),
від відповідача – Городок Н.В. – довіреність від 20.04.2006р., Заремба С.В. – довір. від 30.07.07р.,
в с т а н о в и в:
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 427770,00грн., з яких: 126000,00грн. – сума боргу, 301770,00грн. – штрафні санкції.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу від 16.12.2005року цурку, який одержано його керівником по видатковими накладними №8932/65 від 21.01.2006року, №8933/65а від 23.01.06р. за довіреністю відповідача від 16.12.2005року №ЯЛУ 088461 від 21.01.2006року за перепустками заводу №8932/82 від 21.01.2006року, №8933/82 від 23.01.2006року.
Відповідач заперечує проти позову, мотивуючи це тим, що дійсно між сторонами укладався договір поставки цукру № 320 від 16.12.2005року, що відображено в картки рахунку № 631Ю, але на час звернення позивача до суду у нього заборгованість перед заводом не існує. Цукор, вартість якого вимагає стягнути позивач підприємство не одержувало. Крім цього, директор Кашников Денис Сергійович, на ім'я якого видана довіреність на одержання цукру, на час одержання товару загальними зборами учасників Товариства звільнений від посади директора, а тому всі документи, підписані Кашниковим Д.С. не мають юридичного значення для відповідача.
Ухвалою господарського суду 23.08.2007р. зупинено провадження у справі та направлено слідчим органам – відділам прокуратур Чернігівської та Донецької області, Управлінню Міністерства внутрішніх справ у Донецькій та Чернігівській областях копії матеріалів для проведення дослідження з питань законності та факту передачі цукру заводом представнику відповідача.
Після одержання відповідей від слідчих органів, 09.10.2007року ухвалою суду у відповідності з ст.79 ГПК України поновлено провадження у справі і призначено розгляд справи на 08.11.2007р., про час і місце якого повідомлені представники сторін замоленою поштою.
07.11.2007р. до суду надійшла телеграма від адвоката, який брав участь в процесі на боці позивача, в якої він просить перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з проведенням слідчих дій прокуратурою Луганської області.
Клопотання судом не задовольняються, оскільки по-перше, відсутній зв'язок між цією справою та діями адвоката, який приймає участь у іншій справі луганської області і по-друге, телеграма надійшла від адвоката, а не позивача.
2
Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь на попередній засіданнях, судом встановлено, що між позивачем (далі – цукровий завод) та відповідачем (далі – ТОВ) 16.12.2005року підписаний договір купівлі-продажу, за яким цукровий завод продає ТОВу цукор-пісок за ГОСТом 21-94 ДСТУ 23-16-93 в кількості та по ціні, передбачених в додаткових угодах на умовах перерахування вартості одержаного товару протягом 30 банківських днів з моменту надання продавцем накладної.
В договорі не передбачена кількість поставки, ціна цукру, але є посилання на додаткові угоди, які не надані позивачем і є невід'ємною частиною договору. Пунктом 2.2 договору сторони домовилися, що ціна товару по договору не є сталою і буде змінюватися в разі зміни ціни на цекор на залізничних тариф, на суму підвищення вказаного, П.2.3 договору передбачає, що вартість товару буде встановлюватись на кожний відвантажений вагон. Відповідач сам підтверджує, що одержував від ВАТ “Парафіївський цукровий завод” цукор за цим договором, про що свідчить картка рахунку № 631 про виконання договору за період з 01.01.2006р.по 30.09.07р. на який і посилається позивач як на підставу своїх вимог.
Договір підписаний керівниками сторін, а саме з боку покупця – директором ТОВ “Ексімпродукт 2005” – Д.С.Кашниковим.
За матеріалами справи, які досліджені судом та відділами прокуратур і УМВС Чернігівської та Донецької областей, вбачається, що ТОВ видано 21.01.2006р. Кашникову Д.С. довіреність серії ЯЛУ № 088461, яка діяла до 31.01.2006р. на отримання від ВАТ “Парафіївський цукровий завод” цукру в кількості 40 тон.
У відповідності з затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 Інструкцією “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” (далі – Інструкція), бланки довіреностей є документами суворої звітності, що вимагає обліку їх одержання, зберігання та використання, про нумерування, про шнурування та скріплення печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства до журналу реєстрації довіреностей. Довіреності на одержання цінностей видається тільки посадовим особам, що працюють на даному підприємстві та іншим особам (які не працюють на даному підприємстві) з дозволу керівника. Довіреності підписуються керівниками та головними бухгалтерами підприємства або їх заступниками.
Даючи правову оцінку довіреності, яка видана ТОВ “Ексімпродукт 2005” Кашникову Д.С. на отримання від позивача цукру, суд вважає, що вона заповнена з всіма обумовленими вимогами, які потребує Інструкція. Вона підписана двома особами – керівником та головним бухгалтером та скріплена печаткою підприємства.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно усунення Кашникова Д.С. загальними зборами учасників ТОВ “Ексімпродукт 2005” № 3 від 16.01.2006р. від виконання посадових обов'язків, оскільки насамперед, головний бухгалтер, який веде облік довіреностей як бланку суворої звітності, мусив знати, що ним підписувався цей документ і виданий Кашникову Д.С. для отримання від позивача цукру.
Пункт 8 Інструкції вимагає при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей виданої йому довіреності., строк якої не минув, довіреність у такої особи вилучити. У разу анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка який здійснюється централізовано перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. Тільки з моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку. В разі неповідомлення постачальника про анулювання довіреності на одержання цінностей, відповідальність несе сторона, яка видала цю довіреність.
Доведено, що Кашников Денис Сергійович, який діяв за довіреністю серії ЯЛУ № 088461 від 21.01.2006року, виданої ТОВ “Ексімпродукт 2005”, одержав від ВАТ “Парафіївський цукровий завод” 40тон (800мішків) цукру за видатковими накладними № 8932/65 від 21.01.2006р. та № 8933/65а від 23.01.2006. на загальну суму 126000грн., тому відповідач повинен сплатити вартість одержаного товару відповідно до загальних правил статей 526,662,692 Цивільного кодексу України
3
Оскільки, господарський суд вважає доведеними позивачем факт невиконання умов договору відповідачем, як і факт заборгованості в розмірі 126000,00грн., він стягує з відповідача доведену суму боргу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.
Строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушенні, так як повністю не сплачена вартість цінностей відпущених по довіреності, виданих за Інструкцією відповідачем.
Щодо вимог позивача в частині стягнення 301770грн. штрафних санкцій у відповідності з пунктом 3.1 договору за прострочку виконання грошового зобов'язання, суд відмовляє в цій частині позову з наступного:
- по-перше, пункт 2.1 договору встановлює термін оплати, а саме: оплата відвантаженої партії товару проводиться шляхом перерахування 100% коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30-ти банківських днів з моменту надання продавцем по факсу залізничної накладної з відміткою станції про прийняття товару до відправлення на адресу покупця.
Сторони змінили умови передачі товару шляхом приймання товару по довіреності на заводі, тому позивач повинен був повідомити продавця по факсу про факт передачі і строк передачі товару;
- по–друге, нарахований розмір штрафних санкцій не відповідає діючому законодавству, а саме не враховані подвійна облікова ставка Національного банку України та шестимісячний строк позовної давності для нарахування штрафних санкцій.
При вирішення даного спору, суд роз”яснює відповідачу порядок стягнення боргу з винної сторони. При вступу в законну дію рішення суду, відповідач має право на звернення в загальному порядку з регресним позовом про стягнення з фізичної особи - Кашникова Д.С. збитків, понесених відповідачем в разі одержання останнім цукру за довіреністю.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.
На підставі ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,217,220,230 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства “Парафіївський цукровий завод” смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімпродукт 2005” м. Донецьк про стягнення 427770,00грн., з яких: 126000,00грн. – сума боргу, 301770,00грн. – штрафні санкції частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімпродукт 2005” м. Донецьк-83017, бул. Шевченка, 29, код 33454804, р/р №26009138 в ВАТ “Мегабанк” м. Донецьк, МФО 394415 на користь Відкритого акціонерного товариства “Парафіївський цукровий завод” смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, код 00372612, р/р №26002451 в ЧОД АППБ “Аваль” м. Чернігова, МФО 353348 заборгованість в розмірі 126000,00грн., 1260,00грн.-державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в останній частині позову відмовити.
Суддя Гринько С.Ю.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Повний текст рішення оголошений 08.11.2007року.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1-позивачу,
1-відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1105970 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні