Рішення

від 26.08.2010 по справі 22ц-9503/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-9503/10 Категорія ЦП:31

Головуючий у першій інстан ції: Жуган Л.В.

Доповідач: Парапан В.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року м. Одеса

Колегія суддів судо вої палати у цивільних справ ах апеляційного суду Одесько ї області в складі:

Головуюч ого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Панасе нкова В.О., Громіка Р.Д.,

При секре тарі: Поповій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скарг ою ОСОБА_3 на рішення Мали новського районного суду м. О деси від 08 квітня 2010 року у спра ві за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення мате ріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2008р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодува ння матеріальної та морально ї шкоди, заподіяної злочином .

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 17.05.2007р. в 17 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи н алежним йому на праві власно сті автомобілем марки «BMW-520», д ержавний номер НОМЕР_1, ру хаючись по крайньому лівому ряду по вул. Мельницькій в м. О десі при під' їзді до регулю ючого світлофорними об' єкт ами перехресті, на жовтий сиг нал світлофору не зупинився перед дорожньою розміткою, ч им порушив вимоги п.2.3 «б», п.8.7.3. « г», п.8.10 Правил Дорожнього руху , в' їхав за границі вищевказ аного перехрестя та скоїв на їзд на пішохода ОСОБА_4, як а перехрещувала проїзжу част ину вул. Мельницької на регул ьованому пішохідному перехо ді.

Внаслідок наїзду їй були з авдані тяжкі тілесні ушкодже ння.

За цим фактом вироком Ма линовського районного суду м . Одеси від 7.02.2008р.з урахуванням змін, внесених ухвалою колег ії суддів судової палати з кр имінальних справ Апеляційно го суду Одеської області від 22.07.2008р., ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки поз бавлення волі і відповідно д о ст. 75 КК України звільнено ві д відбування призначеного по карання з випробуванням з іс питовим строком два роки, а сп рава в частині розгляду циві льного позову направлено на новий розгляд.

Позивачці злочином, вчин еним відповідачем, було запо діяно матеріальну шкоду в ро змірі 30000 грн., яка складається з витрат на лікування, догляд ом, придбанням ліків, втратою заробітку.

Позивачці також було зап одіяно значної моральної шко ди, яка полягає у стражданнях від фізичного болю, втрати зд оров' я, у проведенні операц ійного лікування, позбавленн я її можливості мати дітей, су ттєвій зміні життя та стосун ків з оточуючими, через її тра вмування, тощо.

Розмір моральної шкоди по зивачка визначила у 500000 грн.

Посилаючись на ці обста вини ОСОБА_4 просила про з адоволення позову.

Відповідач та його предс тавник позов визнали частков о.

Рішенням суду від 8 квітн я 2010 року позовні вимоги задов олені частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 19612 грн. 78 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн на відшкодування моральної ш коди.

У апеляційній скарзі О СОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове р ішення, посилаючись на непов не з' ясування судом обстави н, що мають значення для справ и та на неправильне застосув ання судом норм матеріальног о і процесуального права.

Заслухавши доповідь с удді-доповідача, пояснення о сіб, що з' явилися, перевірив ши матеріали справи й обгово ривши доводи апеляційної ска рги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковом у задоволенню, а рішення суду на підставі п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК Ук раїни - зміні, виходячи з нас тупного.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову , районний суд обґрунтовано в иходив з того, що ДТП, унаслідо к якої 17 травня 2007р. відповідач , керуючи належним йому на пра ві власності автомобілем мар ки «BMW-520», скоїв наїзд на потерп ілу та згідно із ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 117 7, 1195 ЦК України відповідач пови нен нести відповідальність з а заподіяну шкоду.

Суд правильно встановив обставини вчинення ДТП, внас лідок якої позивачці була за вдана матеріальна й моральна шкода та його висновок про до веденість вини ОСОБА_3 у в чиненні злочину відповідає з ібраним у справі доказам.

У зв' язку з ушкодженням здоров' я ОСОБА_4 було ви трачено 7738 грн. 56 коп. на придбан ня ліків та лікарняних препа ратів.

Ці висновки районного су ду доведені відповідними док азами, наведеними у судовому рішенні.

Частково задовольняючи в имоги ОСОБА_4 й постановля ючи стягнути на ії користь 100000 грн. на відшкодування мораль ної шкоди, суд правильно вихо див з того, що злочинними діям и відповідача та ушкодженням здоров' я, позивачці завдан і фізичні та моральні стражд ання, які призвели до погірше ння ії нормальних життєвих з в' язків, а одержані унаслід ок ДТП тілесні ушкодження - перешкоджають потерпілій як жінці репродуктивного віку вступати у статеві стосунки природним шляхом та, відпові дно, робить неможливим приро дне запліднення, а також фізі ологічні пологи, позбавлення ії стати матір' ю природним шляхом.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інст анції безпідставно завищив с уму відшкодування моральної шкоди і вважає за необхідне з меншити її до 60000 грн. враховуюч и вимоги розумності і справе дливості, а також і те, що пози вачка на теперішній час прац ює, не є інвалідом.

Колегія суддів також вваж ає, що місцевий суд дійшов пом илкового висновку, що позива чці була завдана матеріальна шкода у формі втрати заробіт ку на суму 9720 грн., на медичний і сторонній догляд та на побут ове обслуговування в розмірі 2154 грн. 22 коп., тому рішення суду в частині відшкодування роз міру матеріальної та моральн ої шкоди підлягає зміні.

Так, частиною 1 ст. 1195 ЦК Укр аїни встановлено, що фізична або юридична особа, яка завда ла шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров' я фізич ній особі, зобов' язана відш кодувати потерпілому заробі ток (дохід), втрачений ним внас лідок втрати чи зменшення пр офесійної або загальної прац ездатності, а також відшкоду вати додаткові витрати, викл икані необхідністю посилено го харчування, санаторно-кур ортного лікування, придбання ліків, протезування, сторонн ього догляду тощо.

Розмір втраченого заробі тку (доходу) потерпілого обов ' язково визначається з урах уванням втрати чи зменшення його професійної або загальн ої працездатності.

Статтею 1202 ЦК України визн ачений порядок відшкодуванн я шкоди та встановлено, що стя гнення додаткових витрат, пе редбачених ч.1 ст. 1195 цього Коде ксу, може бути здійснене напе ред у межах строків, встановл ених на основі висновку відп овідної лікарської експерти зи.

Відповідно до п. 19 постано ви Пленуму Верховного Суду У країни «Про практику розгляд у судами цивільних прав за по зовами про відшкодування шко ди» від 27 березня

1992р. №6 (з наступними змінами та доповненнями) розмір витр ат на необхідний догляд за по терпілим установлюється зал ежно від характеру цього дог ляду і визначається МСЕК.

Тому розглядаючи позов п ро стягнення втраченого заро бітку та витрат на відповідн ий догляд, суди повинні врахо вувати групу інвалідності по терпілого, а також необхідні сть у догляді за ним, що встано влені висновком МСКЕ; у рішен ні навести докази втрати поз ивачем працездатності та пот ребу у догляді за ним і переві рити, чи дозволяють установл ені висновком МСЕК обмеження позивачу працювати за фахом ; чи не позбавлений він у зв' я зку із зазначеним ушкодження м здоров' я можливості працю вати на іншій роботі.

За наданими позивачкою п исьмовими документами убача ється, що вона у січні 2005р. була звільнена з роботи. На а/с. №27 є ксерокопія наказу директора ТОВ «Меркурій» №8 від 14.05.2007р. про призначення ії на посаду бух галтера і вона повинна стати до виконання своїх обов' яз ків з 21 травня 2007р. Проте з поясн ень позивачки у суді апеляці йної інстанції видно, що вона працює реалізатором на ринк у «7 км.».

Ухвалюючи рішення про ст ягнення з відповідача на кор исть позивачки втрачений зар обіток та витрати на ії догля д, суд виходив лише з того, що п озивачці була встановлена 3 г рупа інвалідності, а за анало гією Закону України «Про заг альнообов' язкове державне соціальне страхування від н ещасного випадку на виробниц тві та професійного захворюв ання, які спричинили втрату п рацездатності», потерпіла ма є право на спеціальний медич ний та сторонній догляд і на побутове обслуговування.

Згідно з абз. 1 п.2.3 Інструкц ії про встановлення груп інв алідності, затвердженої нака зом Міністерства охорони здо ров' я від 7 квітня 2004р. № 183 і зар еєстрованої в Міністерстві ю стиції 22 квітня 2004р. за № 516/9115, підс тавою для встановлення треть ої групи інвалідності є стій кі, помірної важкості функці ональні порушення в організм і, зумовлені захворюванням, н аслідками травм або уроджени ми дефектами, що призвели до п омірно вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числ і працездатності, які потреб ують соціальної допомоги і с оціального захисту. МСЕК уст ановлює обмеження рівня жит тєдіяльності потерпілого, пр ичину час настання і групу ін валідності у зв' язку з ушко дженням здоров' я, а також ви значає необхідні види медичн ої та соціальної допомоги.

Між тим, у матеріалах спр ави відсутній відповідній ви сновок МСЕК або інші належні докази, які б з достовірністю стверджували, що у період з 17.05 .2007р. по грудень 2008р. позивачка в тратила чи в неї зменшилася п рофесійна або загальна праце здатність та що вона потребу є у догляді.

Таких доказів позивачка не надала і суду апеляційної інстанції. Більш того, з поясн ень позивачки убачається, що на теперішній с час вона пра цює та не є інвалідом.

У відповідності до полож ень ст. 10 ЦПК України кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог а бо заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Проте позивачка свого об ов' язку не виконала та не до вела цих підстав позову.

Тому з урахуванням зазна чених положень, фактичних об ставин справи, наведених у ап еляційній скарзі доводів, ро змір відшкодування матеріал ьної шкоди, визначений район ним судом щодо ОСОБА_4, так ож підлягає зменшенню.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не при ймає до уваги, оскільки вони н е спростовують наведені вище обставини.

На підставі наведено го та керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч .1 п.3 , 309 п. п.1,4, 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК Україн и, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОС ОБА_3 задовольнити частково .

Рішення Малиновського ра йонного суду м.Одеси від 08 кві тня 2010 року змінити, зменшити р озмір відшкодування матеріа льної шкоди до 7738 грн. 56 коп., мор альної шкоди до 60000 грн., які під лягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4.

В іншій частині рішення суд у залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моме нту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подач і касаційної скарги протягом двадцяті днів з дня набрання законної сили до суду касаці йної інстанції.

Судді апеляційного суду Од еської області В.Ф.Парапан

В.О.Панасенков

Р.Д.Громік