Постанова

від 02.05.2023 по справі 821/955/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа № 821/955/17

касаційне провадження № К/9901/46201/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Управління) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 (суддя Варняк С.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді - Димерлій О.О., Осіпов Ю.В.) у справі за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «ГАВАН» (далі - Підприємство) до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0014801201.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що: камеральна перевірка, результати якої оформлені актом від 25.04.2017 № 738/21-22-12-01/31913943, була проведена без дозволу Кабінету Міністрів України, не за заявкою суб`єкта господарювання, без рішення суду та не за вимогами Кримінального процесуального кодексу України, тобто є незаконною та протиправною, а отже висновки такої перевірки не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення; Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII набрав чинності 01.01.2017, тобто у період виписки податкових накладних (березень - грудень 2016 року) предметом камеральної перевірки не могла бути своєчасність реєстрації податкових накладних.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 23.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0014801201.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: камеральна перевірка Підприємства була проведена контролюючим органом всупереч законодавчій забороні, встановленій пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 №71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0014801201, прийняте на підставі акту незаконної перевірки, є протиправним. Також, суди зазначили, що датами виписки податкових накладних були 17.03.2016, 22.04.2016, 08.12.2016 та 16.12.2016, тоді як податковий орган з 01.01.2017 має право проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, складених з 01.01.2017.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 02.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що камеральна перевірка була проведена у відповідності до вимог діючого законодавства, за результатами якої встановлено порушення Підприємством вимог статті 201 Податкового кодексу України, а саме - порушення термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за яке передбачена статтею 120-1 цього Кодексу. Також, Управління зазначає, що при проведенні перевірки 25.04.2017 контролюючий орган зобов`язаний керуватися тими нормами права щодо проведення перевірки, які є чинними на дату такої перевірки.

Підприємство не скористалося своїм процесуальним правом на поданні відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.05.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02.05.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Підприємством за березень, квітень та грудень 2016 року, результати якої оформлені актом від 25.04.2017 № 738/21-22-12-01/31913943, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних Підприємством, а саме - несвоєчасно зареєстровані податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 101792,17 грн., а саме: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0014801201, яким до позивача застосувало штрафні (фінансові) санкції у сумі 10179,22 грн.

Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій наявний в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних, складених позивачем у період з грудня 2015 року по липень 2016 року, перелік та реквізити яких наведені у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі - Закон N 71-VIII), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 01.01.2015 на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 01.07.2015 на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на аналіз зазначених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій стосовно незаконності камеральної перевірки та протиправності прийнятого на підставі такої перевірки спірного податкового повідомлення-рішення саме з цих підстав.

Враховуючи зазначене, дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення в діях позивача складу податкового правопорушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справи в судах попередніх інстанцій, останні скасували податкове повідомлення-рішення контролюючого органу лише з підстави його прийняття за результатами незаконної камеральної перевірки. При цьому, не з`ясували чи додержані позивачем вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій за наслідками судового розгляду та апеляційного перегляду не надано належної оцінки вказаним обставинам.

Відповідно до положень пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18.07.2006 суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова