Рішення

від 26.07.2023 по справі 821/955/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 821/955/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агрофірма "ГАВАН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0014801201 від 29.05.2017 р.,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ПП "Агрофірма "ГАВАН" (далі позивач, Підприємство) звернулось до суду із позовом до ГУ ДПС у Херсонській області (далі відповідач, Управління), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0014801201.

На обґрунтування позовних вимог ПП "Агрофірма "ГАВАН" послалось на те, що камеральна перевірка, результати якої оформлені актом від 25.04.2017 № 738/21-22-12-01/31913943, була проведена без дозволу Кабінету Міністрів України, не за заявкою суб`єкта господарювання, без рішення суду та не за вимогами Кримінального процесуального кодексу України, тобто є незаконною та протиправною, а отже висновки такої перевірки не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII набрав чинності 01.01.2017, тобто у період виписки податкових накладних (березень грудень 2016 року) предметом камеральної перевірки не могла бути своєчасність реєстрації податкових накладних.

ГУ ДПС у Херсонській області заперечувало проти позовних вимог, надало відзив на позовну заяву у якому зазначили, що предметом камеральної перевірки можуть бути своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН з 01.01.2017 року. Камеральна перевірка проводиться з урахуванням строків давності визначених ст. 102 ПКУ, що дає право провести її та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше 1095 дня. Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН існувала і у перевіряємий період і після прийняття змін у ст.75 ПКУ. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

25 квітня 2017 року ГУ ДФС у Херсонській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 розділу II Податкового тексу України проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та рахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН приватним підприємством «Агрофірма «Гаван» за березень, квітень, грудень 2016 р.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2017 року №738/21-22-12-01/31913943, в якому, за результатами аналізу ІС «Архів електронної звітності» підсистема «Реєстр податкових накладних», встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, а саме: податкова накладна №13 на суму податку на додану вартість 72500 грн., дата складання - 17.03.2016 р., дата реєстрації - 03.04.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 2; податкова накладна №22/2 на суму податку на додану вартість 23341,5 грн., дата складання - 22.04.2016 р., дата реєстрації - 08.05.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 1; податкова накладна №128/2 на суму податку на додану вартість 3784 грн., дата складання - 08.12.2016 р., дата реєстрації - 28.12.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 5; податкова накладна №133/2 на суму податку на додану вартість 2166,67 грн., дата складання - 16.12.2016 р., дата реєстрації - 12.01.2017 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 12.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 року №0014801201, яким до позивача застосований штраф у сумі 10179,22 грн.

10.07.2017 року Херсонським ОАС за позовною заявою ПП «Агрофірма «Гаван» було прийняте рішення про задоволення позовних вимог ПП «Агрофірма «Гаван» та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яке Постановою Одеського Апеляційного суду від 21.02.2018 року залишено без змін.

Постановою ВС КАС від 02.05.2023 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області задоволена частково. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій ВС КАС у постанові зазначив наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних, складених позивачем у період з грудня 2015 року по липень 2016 року, перелік та реквізити яких наведені у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі Закон N 71-VIII), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 01.01.2015 на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 01.07.2015 на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на аналіз зазначених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій стосовно незаконності камеральної перевірки та протиправності прийнятого на підставі такої перевірки спірного податкового повідомлення-рішення саме з цих підстав.

Враховуючи зазначене, дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення в діях позивача складу податкового правопорушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справи в судах попередніх інстанцій, останні скасували податкове повідомлення-рішення контролюючого органу лише з підстави його прийняття за результатами незаконної камеральної перевірки. При цьому, не з`ясували чи додержані позивачем вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті та надані ними докази, враховуючи приписи діючого законодавства та висновки Верховного Суду КАС у цій справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. (абз. 1)

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.(абз. 2)

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. (абз. 11)

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. (абз. 15)

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. (абз. 16)

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. (абз. 17)

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.20216 року №1797-VIII ст. 73 ПКУ доповнено пунктом 76.3 відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, системний аналіз приписів п.201.10 ст. 201, п.76.3 ст. 76 ПК України, дає підстави суду прийти до висновку, що податковий орган в межах строків визначених ст. 102 ПКУ має право на здійснення камеральних перевірок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних.

Суд погоджується з позицією відповідача, що відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН існувала як на момент складання податкових накладних позивачем так і на момент проведення камеральної перевірки, а тому відповідач правомірно застосовує ті норми ПКУ щодо процедури проведення перевірки які діють на момент її проведення.

Як встановлено судом, позивач не заперечує факту несвоєчасності подачі податкових накладних, а лише зазначає про протиправність проведення камеральної перевірки у квітні 2017 року щодо податкових накладних виписаних у березні, квітні, грудні 2016 року.

Прийняте податкове повідомлення-рішення та розрахунки нарахованих штрафних санкцій проведені у відповідності до ст. 120-1 ПКУ, а тому є обґрунтованими та відповідають нормам ПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки податковий орган діяв в межах своїх повноважень, на підставі закону та у спосіб ним передбачений.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ПП "Агрофірма "ГАВАН" до ГУ ДПС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0014801201 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

.