Постанова

від 21.02.2018 по справі 821/955/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/955/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (суддя Варняк С.О.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма ГАВАН до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2017 р. №0014801201,-

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2017 року Приватне підприємство Агрофірма ГАВАН (далі - ПП Агрофірма ГАВАН ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2017 р. №0014801201, яким за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, до позивача застосований штраф у сумі 10179,22 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року адміністративний позов ПП Агрофірма ГАВАН був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0014801201 від 29.05.2017 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою повністю відмовити у задоволенні адміністративного позову ПП Агрофірма ГАВАН .

Апелянт/відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що камеральна перевірка позивача проводилася з дотриманням строків, встановлених діючими на момент перевірки нормами податкового кодексу, а також на те, що під час проведення вказаної перевірки було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за березень, квітень, грудень 2016 р. визначених ст. 201 ПК України, про що зазначено в акті перевірки від 25.04.2017 року №738/21-22-12-01/31913943.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справа розглянута апеляційним судом за їх відсутністю на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25 квітня 2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області Ткач Н.В. та головним державним ревізором-інспектором сектору податків і зборів з юридичних осіб Каховського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Бондаренко О.В. в приміщенні Головного управління ДФС у Херсонській області за адресою: 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75 кім. 420 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 розділу II Податкового тексу України проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та рахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН приватним підприємством Агрофірма Гаван за березень, квітень, грудень 2016 р.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2017 року №738/21-22-12-01/31913943, в якому, за результатами аналізу ІС Архів електронної звітності підсистема Реєстр податкових накладних , встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, а саме: податкова накладна №13 на суму податку на додану вартість 72500 грн., дата складання - 17.03.2016 р., дата реєстрації - 03.04.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 2; податкова накладна №22/2 на суму податку на додану вартість 23341,5 грн., дата складання - 22.04.2016 р., дата реєстрації - 08.05.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 1; податкова накладна №128/2 на суму податку на додану вартість 3784 грн., дата складання - 08.12.2016 р., дата реєстрації - 28.12.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 5; податкова накладна №133/2 на суму податку на додану вартість 2166,67 грн., дата складання - 16.12.2016 р., дата реєстрації - 12.01.2017 р., кількість днів порушення термінів реєстрації - 12.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 року №0014801201, яким до позивача застосований штраф у сумі 10179,22 грн.

Задовольняючи позов ПП Агрофірма ГАВАН суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні податковим органом вказаної камеральної перевірки позивача ним було порушено вимоги спеціального законодавства, оскільки, в порушенні положень ПК України відповідачем проведено оскаржувану перевірку за період березень, квітень та грудень 2016 року лише 25.04.2017 року. Як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. ст. 1 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту: Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Сторонами не заперечується, що контролюючим органом перевірявся період березень, квітень, грудень 2016 року, але перевірка здійснювалась в 2017 році за правилами абзацу другого пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Датою виписки податкових накладних є 17.03.2016 року, 22.04.2016 року, 08.12.2016 року та 16.12.2016 року.

Позиція позивача ґрунтується на тому та він наголошує на тому, що в період виписки податкових накладних предметом камеральної перевірки не могли бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Адже датою реєстрації вищезазначених податкових накладних є 03.04.2016 року, 08.05.2016 року, 28.12.2016 року та 12.01.2017 року.

Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність права у відповідача здійснювати перевірку позивача дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України у період березень та грудень місяці 2016 року на підставі норм законодавства, які вступили в силу з 01 січня 2017 року, та яких не було на момент виписки податкових накладних.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), згідно якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган отримав право проводити саме камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних лише з січня місяця 2017 року.

Більш того, судом першої інстанції правильно було зазначено, що предметом дослідження, відповідно до наявного в матеріалах справи акта перевірки була не податкова звітність позивача, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем в період березень та грудень 2016 року.

Таким чином, з 01 січня 2017 року податковий орган має право проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних, що здійснені з січня місяця 2017 року. Натомість суд першої інстанції правильно зауважив, що події березня, квітня та грудня 2016 року не можливо перевіряти в порядку, передбаченому нормами законодавства, які вступили в силу з 01 січня 2017 року та яких не було на момент виписки податкових накладних.

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як випливає із змісту цих норм, предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність: помилок (порушень) у податковій звітності; неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності.

Однак, з наявного в матеріалах справи акта перевірки вбачається, що предметом її дослідження була не податкова звітність позивача, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем в період березень, квітень та грудень 2016 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильний висновок суду першої інстанції про те, що термін реєстрації податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України.

При цьому, колегія суддів також зазначає, що у відповідності до внесених змін до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У той же час, у березні, квітні та грудні 2016 року за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ було встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності.

За п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Проте, в порушенні наведених положень ПК України відповідачем проведено оскаржувану перевірку за період березень, квітень та грудень 2016 року лише 25.04.2017 року.

Викладене в сукупності свідчить про порушення податковим органом спеціального законодавства при проведенні камеральної перевірки позивача, як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а отже підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо позивача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та вчинені з порушення прав позивача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Агрофірма ГАВАН .

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов