Постанова

від 04.05.2023 по справі 916/2791/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2791/18м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Турук Д.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (в особі Смірнової Людмили Олександрівни): Марченко К.Б., за ордером;

від приватного виконавця Колечка Д.М.: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича

на ухвалу Господарського суду Одеської області щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України

від 16 лютого 2023 року (повний текст складено 16.02.2023)

у справі №916/2791/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОЙД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІМАР ЛОГІСТІК

про стягнення 173 523,99 грн. -

суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.

час та місце винесення ухвали: 16.02.2023, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/2791/18 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ТРАНСЛОЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» про стягнення з останнього 173 523,99 грн. відмовлено повністю; судові витрати по справі покладено на товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОЙД».

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 вказане рішення скасовано; прийняте нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОЙД» задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 121 100,00 грн., пеню у розмірі 8 958,09 грн., 3% річних у розмірі 746,49 грн., інфляційні витрати у розмірі 3 782,90 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 018,78 грн.; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Також, постановою суду апеляційної інстанції від 10.06.2019 з ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» на користь ТОВ «ТРАНСЛОЙД» стягнуто судові витрати за розгляд апеляційної скарги у сумі 3 028,18 грн.

21.06.2019 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №916/2791/18 видано відповідні накази.

12.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №59543850 та №59543611 на підставі наказів від 21.06.2019 №916/2791/18 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОЙД» та виконавчого провадження №59543201 на підставі наказу від 01.07.2019 №916/2537/18.

26.05.2022 до Господарського суду Одеської області надійшло подання приватного виконавця Колечка Д.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» - ОСОБА_1 до виконання нею зобов`язань наказів Господарського суду Одеської області від 21.06.2019 №916/2791/18 та від 01.07.2019 №916/2537/18.

В обґрунтування цього подання, приватний виконавець послався на те, що відповідач свідомо не виконує свої зобов`язання щодо виконання судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2022 у справі №916/2791/18 у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі №916/2791/18 було задоволено апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2022 про відмову у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ; ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2022 у справі №916/2791/18 скасовано; відповідне подання приватного виконавця Колечка Дмитра Миколайовича задоволено; постановлено тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, керівника ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» - громадянку України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК», як на боржника, наказами від 01.07.2019 у справі № 916/2537/18 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2019, від 21.06.2019 у справі №916/2791/18 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019.

14.02.20223 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування тимчасового обмеження у праві її виїзду за межі України, вжитого постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у даній справі.

Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1 зазначає про своє звільнення за власним бажанням з 29.12.2022 з посади директора ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 30.12.2022.

Крім того, заявник звертає увагу на зміну найменування відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛПРО», а згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, викладених у виписці №223734478637 від 06.01.2023, керівником ТОВ «ІЛПРО» (до заміни найменування - ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК») є ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 наполягає на тому, що оскільки вона не є керівником боржника - юридичної особи, то відповідно, вона не є суб`єктом обмежень, які можуть застосовуватись задля виконання зобов`язань, покладених на ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК», як на боржника, наказами від 01.07.2019 у справі №916/2537/18 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 та від 21.06.2019 у справі №916/2791/18 на виконання постанови Південно - західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/2791/18 (суддя О.В. Цісельський) заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задоволено. Скасовано заходи у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 по справі № 916/2791/18 щодо ОСОБА_1 .

У вказаній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у випадку припинення виконання особою обов`язків керівника боржника, підстави для продовження застосування до такої особи заходів у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, а, отже, вжиті щодо такої особи заходи мають бути скасовані, оскільки останні застосовуються на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а останнім передбачено можливість обмеження у праві виїзду виключно керівника боржника - юридичної особи.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/2791/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному:

- судом першої інстанції порушено принцип гласності судового процесу та ч.4 ст. 337 ГПК, оскільки не забезпечив участь приватного виконавця у розгляді заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

- в порушення ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, судом не здійснено виклик приватного виконавця в судове засідання;

- приватний виконавець не був долучений до Електронного суду, що позбавило приватного виконавця, у тому числі, права висловити свою позицію щодо заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

- враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом не передбачено порядку та можливості скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за заявою особи, відносно якої воно було вжито, а відповідна заява може бути розглянута виключно із застосуванням аналогії закону, а саме: ст. 145 Господарського процесуального кодексу України та виключно відповідною колегією Південно-західного апеляційного господарського суду, що винесла постанову від 15.09.2022 (про вжиття тимчасового обмеження), суд першої інстанції перевищив свої повноваження та розглянув питання, розгляд якого не віднесений до його компетенції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі № 916/2791/18; розгляд справи призначено на 30 березня 2023 о 10:30 год.

23.03.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому не погоджується з доводами останньої та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/2791/18 залишити без змін.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.04.2023 учасників справи №916/2791/18 повідомлено про те, що у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці з 07.03.2023 по 17.04.2023 (включно), розгляд апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/2791/18 відбудеться 04 травня 2023 року об 11:30 год.

У судовому засіданні 04.05.2023 представник ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Приватний виконавець Колечко Д.М. або його представник та представник позивача в судове засідання не з`явились, хоча про розгляд апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та приватного виконавця.

У судовому засіданні 04.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці з 07.03.2023 по 17.04.2023, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційною колегією, 29.12.2022 ОСОБА_2 , який володіє 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМАР ЛОГІСТІК», було прийнято рішення №29.12.2022 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМАР ЛОГІСТІК», відповідно до якого було:

- звільнено з посади директора Товариства ОСОБА_1 згідно заяви за власним бажанням з 29.12.2022 (п.1);

- призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_2 з 30.12.2022 (п.2);

- змінено місцезнаходження Товариства на: АДРЕСА_1 ;

- змінено найменування Товариства на: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЛПРО» (п.4);

- затверджено Статут Товариства в новій редакції (п.5);

- надано повноваження директору на проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідних органах державної реєстрації (п.6).

Вказане рішення нотаріально засвідчено та зареєстровано в реєстрі за №8134 (т.3 а.с. 21-22).

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявними у матеріалах справи (т.3 а.с.23-24), станом на 06.01.2023 керівником ТОВ «ІЛПРО», яке до зміни найменування мало назву ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК», виступає ОСОБА_2 , який одночасно є єдиним учасником Товариства.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 посилається на те, що вона вже не є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМАР ЛОГІСТІК».

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За статтею 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 Цивільного кодексу України).

Вищенаведені норми цілком узгоджуються зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Так, згідно зі ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Як передбачено ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.

За п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З огляду на матеріали даної справи вбачається, що заходи щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України застосовано постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі №916/2791/18 до фізичної особи ОСОБА_1 , яка на момент застосування відповідних заходів була керівником юридичної особи боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІЛПРО», код ЄДРПОУ: 38350870).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.01.2023 було проведено державну реєстрацію змін керівника боржника.

Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області керівником Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІЛПРО» (колишнє ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» є ОСОБА_2 .

Враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосоване лише до фізичної особи - боржника, апеляційна колегія, що застосування обмежень у праві виїзду за межі України до ОСОБА_1 , яка не є керівником боржника - юридичної особи, є таким, що порушує її конституційні права на свободу пересування.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 та скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є правильним.

Судова колегія ставиться критично до доводів апелянта стосовно перевищення судом першої інстанції своїх повноважень при розгляді опорюваної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

З огляду на наведене, судова колегія зазначає, що оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом України не визначений порядок скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи - боржника, то у відповідності до положень ст. 11 зазначеного Кодексу є цілком прийнятним застосувати закон, що регулює подібні відносини.

Порядок скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України встановлено вимогами ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, при цьому, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено порядку скасування судом заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Так, відповідно до ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Крім того, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується іншими заходами, у випадках, зокрема передбачених законами.

Тобто, у разі якщо захист або поновлення прав не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, то можуть бути застосовані інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Отже, у разі аналогії закону, для скасування заходів забезпечення, вжитих судом під час виконання рішення суду, з чим погодився апелянт у своїй апеляційній скарзі, можливо застосовувати ст. 145 ГПК, згідно ч. 1 якої, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, застосовуючи аналогію закону, суд першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_1 .

Крім того, суд першої інстанції пославшись на приписи ст. 338 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Тому, апеляційна колегія звертає увагу на помилковість у даному випадку вільного трактування апелянтом на свою користь поняття «аналогія права» та хибність тверджень приватного виконавця про те, що відповідну заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України повинно було розглядати за вимогами ст. 145 Господарського процесуального кодексу України Південно-західним апеляційним господарським судом і лише у складі суду, яким було ухвалено постанову від 15.09.2022 у справі №916/2791/18.

Щодо позбавлення судом приватного виконавця права висловити свою позицію щодо заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Як свідчать матеріали справи, до заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України заявником було додано, зокрема, докази надсилання цієї заяви на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича (т.3 а.с. 16-17), тобто, останній був обізнаний про надання ОСОБА_1 відповідної заяви до суду.

Судова колегія не враховує посилання апелянта на те, що його не було долучено до сервісу «Електронний суд», що, в свою чергу, позбавило його права надіслати до суду свою позицію щодо вищенаведеної заяви, оскільки основною умовою відображення документів у справі в Кабінеті Користувача у програмному забезпеченні підсистеми «Електронний суд» є внесення судом відомостей про РНОКПП/ ЄДРПОУ до відомостей про учасника справи в автоматизованій системі документообігу суду, яке здійснюється за результатами розгляду відповідної заяви учасника справи.

Після перевірки матеріалів справи, судовою колегією встановлено відсутність заяви приватного виконавця про долучення останнього до сервісу «Електронний суд», навіть на стадії розгляду судом подання приватного виконавця Колечка Д.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМАР ЛОГІСТІК» - ОСОБА_1 до виконання нею зобов`язань наказів Господарського суду Одеської області від 21.06.2019 №916/2791/18 та від 01.07.2019 №916/2537/18.

Разом з цим, суд першої інстанції застосувавши приписи ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, розглянув заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення учасників справи. При цьому, посилання апелянта на незабезпечення судом участі приватного виконавця у розгляді заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не спростовую правильних висновків суду першої інстанції при розгляді заяви по суті.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що враховуючи вищенаведені обставини звільнення ОСОБА_1 з посади ТОВ «ЮНІМАР ЛОГІСТІК», у зв`язку з чим ОСОБА_1 не є керівником боржника - юридичної особи, а тому не є суб`єктом обмежень, які можуть застосовуватись задля виконання зобов`язань, покладених на позивача, як на боржника, апелянт не наводить жодних заперечень щодо суті заяви ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду залишається без змін.

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/2791/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений 04.05.2023.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.