Рішення

від 06.11.2007 по справі 33/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/230

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.11.07 р.                                                                               Справа № 33/230                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відділу освіти Ленінської районної у місті Донецьку ради м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АМІК” м. Донецьк

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства Науково-виробничої фірми „Едванс” м. Донецьк

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк

про стягнення 2928грн.95коп. заборгованості з комунальних послуг та 23грн.19коп. нарахованої пені внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати

за участю представників:

від позивача: Тимуров Д.В., дов. №01/24890 від 21.08.2007р., Дьяченко І.Є., дов. №01/24890 від 21.08.2007р.

від відповідача: Антонов Д.В., дов. від 08.12.2006р.

від третьої особи 1: Шукайло С.С., дов. від 17.09.2007р.

від третьої особи 2: не з'явився

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 16.10.2007р. по 29.10.2007р., з 05.11.2007р. по 06.11.2007р.

Суть справи: Відділ освіти Ленінської районної у місті Донецьку ради м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АМІК” м. Донецьк 5040грн.88коп.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на невиконання відповідачем умов пунктів 5.2, 11.1 договору №108 від 12.07.2003р., а саме: порушення порядку сплати орендних та комунальних платежів.

Крім того, позивач посилаючись на пункт 3.3. зазначеного договору, статтю 204 Цивільного кодексу України та положення Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, заявляє про наявність підстав для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2007р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Приватне підприємство Науково – виробнича фірма „Едванс” м. Донецьк.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2007р. до участі у справі в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору залучено ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк.

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення суму боргу по орендної плати у розмірі 1849грн.61коп, борг за комунальні послуги в сумі 2954грн.62коп. за прострочений платіжний період з березня по травень 2007р., також нарахована пеня в розмірі 236грн.65грн. з березня по травень 2007р.

Як вбачається з розрахунку, доданого до позовної заяви, борг за орендну плату становить 1849грн.61коп. за період березень-квітень 2007р., комунальні послуги у сумі 2954грн.62коп. за період січень-травень 2007р.

У розрахунку, наданому до суду 22.08.2007р., позивач визначив суму заборгованості за орендну плату у розмірі 863грн.22коп. за липень 2007р., а суму заборгованості за комунальні послуги суму 3306грн.49коп. за період з лютого по липень 2007р., суму пені у розмірі 12грн.09коп. за липень 2007р.

10.09.2007р. позивач надав клопотання про зміну суми позову, просить стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі у розмірі 1402грн.31коп. за період липень-серпень 2007р., заборгованість за комунальні послуги за період квітень-серпень 2007р. у розмірі 2401грн.95коп., пеню за липень 2007р. у розмірі 23грн.19коп..

03.10.2007р. позивач вдруге змінив суму позовних вимог. До клопотання про зміну суми позову наданий розрахунок, згідно якого нарахування суми боргу за комунальні послуги здійснено за період з січня по серпень 2007р. у розмірі 2928грн.95коп., та нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати за липень 2007р. у розмірі 23грн.19коп.

Таким чином, протягом судового провадження у справі позивач неодноразово змінював періоди та розмір суми позову.

У відзиві №168 від 10.09.2007р. відповідач не визнав позовні вимоги з посиланням на їх безпідставність та необґрунтованість.

Відносно пред'явлення до стягнення сум з оплати вартості електричної енергії відповідач зазначив, що освітлення та інше електрообладнання підключені через лічильник Приватного підприємства Науково-виробничої фірми „Едванс” м. Донецьк. Вказане підприємство є одним з засновників товариства.

Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються із ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк Приватним підприємством Науково-виробничої фірми „Едванс” м. Донецьк згідно показників лічильника.

У поясненнях №55 від 19.09.2007р. Приватне підприємство Науково-виробнича фірма „Едванс” м. Донецьк зазначило, що в 1999році укладений договір оренди нежитлового приміщення (прибудови до загальноосвітньої школи №33) із Відділом освіти Ленінської районної у місті Донецьку ради площею 86,5м2. Додатковою угодою від 18.09.2002р. площа орендованого приміщення зменшена до 81,5м2.

В подальшому, між тими ж сторонами укладений новий договір оренди №109 від 12.06.2003р. про передачу в оренду нежитлового приміщення площею лише 27м2.

Приватним підприємством Науково-виробнича фірма „Едванс” м. Донецьк у 1999році були отримані технічні умови на облаштування індивідуального електричного вводу для цього приміщення та установку лічильника.

У листопаді 2003 року між ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк та Приватним підприємством Науково-виробничої фірми „Едванс” м. Донецьк укладений договір на постачання електроенергії.

За згодою між ТОВ „АМІК” та Приватним підприємством Науково-виробнича фірма „Едванс” м. Донецьк схема електропостачання не змінювалась.

У судовому засіданні від 06.11.2007р. позивач зазначив, що період за який заявляється до стягнення сума заборгованості в розмірі 2928грн.95коп. становить з березня 2007р. по серпень 2007р.

Заслухавши доводи сторін та третіх осіб, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін та третіх осіб, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Між Ленінським районним відділом освіти (далі – орендодавець) та ТОВ „АМІК” (далі – орендар) підписаний договір оренди державного майна №108 від 12.06.2003р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 54,5м2, що знаходиться на балансі Ленінського районного відділу освіти за адресою – м. Донецьк-102, вул. Куйбишева, 42.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. вступ орендаря в тимчасове володіння та користування наступає одночасно із підписання сторонами цього договору.

Пункт 2.2 договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. встановлює, що передання в оренду майна не тягне за собою передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна є держава, а орендар володіє та користується ним протягом строку оренди.

Слід зазначити, що на момент укладання договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. був чинним Закон України „Про власність” №697-XII від 07.02.1991р.

У статті 31 цього Закону було визначено, що до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). При цьому, суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно зі статтею 35 Закон України „Про власність” №697-XII від 07.02.1991р. об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Таким чином, незважаючи на назву і зміст пункту 2.2 договору №108 від 12.06.2003р. та враховуючи надані позивачем матеріали, в оренду було передано комунальне майно.

Додатковою угодою від 01.12.2003р. були внесені зміни до договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. щодо розміру, порядку сплати орендної плати. Вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди від 01.12.2003р. до договору №108 від 12.06.2003р. орендна плата становить 490грн.50коп. в місяць з ПДВ, розрахунок цієї суми окремо визначений у додатку №2 до цього договору.

Пунктом 3.4 додаткової угоди від 01.12.2003р. до договору №108 від 12.06.2003р. сторони визначили, що орендна плата вноситься одноразово авансовим платежем (який враховується в оплаті за останній місяць оренди) протягом 10 днів після укладення договору в розмірі місячної орендної плати. В подальшому, орендна плата вноситься орендарем щомісяця не пізніше 15-го числа, наступного за звітним. Орендодавець самостійно розподіляє суму, яка належить до сплати за оренду на частини, визначені методикою та контролює перерахування до місцевого бюджету.

У додатку №2 до договору №108 від 12.06.2003р., який є невід'ємною частиною цього договору та містить розрахунок орендної плати, також зазначені комунальні послуги: опалення - згідно рахунків міськтепломережі; електропостачання - згідно потужності; водопостачання - згідно рахунків міськводоканалу.

За змістом розділу 5 договору №108 від 12.06.2003р. орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до діяльності, визначено в статуті підприємства; своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату, своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення; у випадку припинення договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гірше ніж під час передання його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зношення; забезпечити пожежну безпеку орендованого приміщення відповідно до встановлених вимог.

Таким чином, у договорі №108 від 12.06.2003р. не встановлений обов'язок відповідача сплачувати будь-які комунальні послуги, не визначений строк, в який це має робити відповідач.

В якості обґрунтування наявності обов'язку у відповідача сплачувати вартість комунальних послуг позивач посилається на Методику розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затверджену рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №534 від 26.11.2003р. (далі – Методика №534), Методику розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затверджену рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №430 від 16.08.2006р. (далі – Методика №430)

Слід зазначити, що обидві Методики, на які посилається позивач, не містять в собі прямого обов'язку орендаря сплачувати орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг. Пункт 14 Методики №534 та пункт 10 Методики №430 навпаки визначають, що комунальні платежі за користування водою, опаленням, електроенергією сплачуються орендарем відповідним поставникам за окремими договорами.

Відповідно до положень статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором.

За змістом пункту 10.3 договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. зміна або розірвання договору може бути за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, докази наявності внесення сторонами будь-яких інших змін до договору (щодо розміру площі приміщення, наданого в оренду, щодо наявності у відповідача обов'язку сплачувати комунальні послуги), окрім додаткової угоди від 01.12.2003р., відсутні.

Пункт 10.1 договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. встановлює, що цей договір діє з 01.07.2003р. по 01.07.2005р.

Відповідно до пункту 10.6 договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. у випадку відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну договору після спливу його строку протягом місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були визначені договором.

Як визначено у поясненнях №01/24-893 від 22.08.2007р., наданих позивачем, договір оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. на момент звернення до суду не був розірваний та є чинним.

Сторонами у даній справі та третіми особами доказів на підтвердження того, що в договір вносились зміни щодо строків його дії, предмету договору та розміру переданої в оренду площі, не надано.

Згідно пояснень позивача, під час слухання відповідачем була сплачена у повному обсязі сума боргу з орендної плати. У зв'язку із цим позивач зменшив розмір позовних вимог до 2928грн.95коп. заборгованості з комунальних послуг та 23грн.19коп. нарахованої пені внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати. Оскільки погашення суми заборгованості зі сплати орендної плати відбулось вже під час судового провадження, суд відносить в цій частині суму судових витрат на відповідача.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що до суду звертаються юридичні особи та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.

Враховуючи викладене, позивач має довести факт порушення або оспорення своїх прав через невиконання відповідачем свого обов'язку сплатити спожиті комунальні послуги.

За змістом договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. не вбачається віднесення на орендаря обов'язку сплачувати комунальні послуги в певний строк.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов'язання по сплаті наданих послуг сторонами не визначений, позивач відповідно до вимог ст.530 Цивільного кодексу України повинен був надіслати відповідачу вимогу про сплату вартості наданих послуг.

На адресу відповідача направлялась претензія №01/24-520 від 14.05.2007р., в якій констатувалось про використання орендарем нежитлового приміщення площею 72,5м2 за адресою м. Донецьк-102, вул. Куйбишева, 42.

Також у претензії визначалось про наявність у відповідача станом на 01.05.2007р. заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 1010грн.01коп. та оплати комунальних послуг в розмірі 4513грн.70коп.

У зв'язку з чим, позивач просив перерахувати загальну суму боргу в розмірі 5523грн.71коп. та нараховану пеню в розмірі 5грн.12коп.

Згідно пояснень позивача, наданих до суду 16.10.2007р., до суми боргу в розмірі 5523грн.71коп. увійшли сума заборгованості, яка виникли станом на 01.01.2007р., сума боргу з оплати комунальних послуг за період з січня 2007р. по квітень 2007р., сума боргу з оплати орендної плати за період з березня по квітень 2007р.

Але позивач не довів, що сума боргу з оплати комунальних послуг визначена у позові входить до складу суми, вказаної у претензії №01/24-520 від 14.05.2007р.

Докази пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги про сплату заборгованості за комунальні послуги в розмірі 2928грн.95коп., за період березня по серпень 2007р. у розмірі 2928грн.95коп. до подання позову до суду за захистом свого порушеного права в матеріалах справи відсутні.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із пояснень позивача, наявних в матеріалах справи, до суми заборгованості зі сплати комунальних платежів віднесена вартість послуг з опалення, водопостачання, електроенергії.

Згідно зі змістом додатку №2 до договору №108 від 12.06.2003р. зазначені комунальні послуги: опалення - згідно рахунків міськтепломережі; електропостачання - згідно потужності; водопостачання - згідно рахунків міськводоканалу.

В якості доказів обґрунтованості розміру заявлених до стягнення сум позивач надав рахунки КП „Донецькміськводоканалу”, Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк, ККП „Донецькміськтепломережа” виставлені на адресу позивача.

Проте вказані документи не містять в собі інформацію про те, що за період з березня по серпень 2007р. саме відповідачем було дійсно спожито послуг з опалення, водопостачання, електроенергії. В матеріалах справи відсутні та суду не надані докази правомірності і обґрунтованості пред'явлення до стягнення суми заборгованості з оплати послуг опалення, електропостачання, водопостачання в розмірі 2928грн.95коп., вирахуваної позивачем.

Окрім суми боргу з оплати комунальних послуг, позивач нарахував пеню в розмірі 23грн.19коп. внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати за липень 2007р.

Відповідно до умов пункту 3.3 договору оренди державного майна №108 від 12.06.2003р. у випадку несвоєчасної оплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,2% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 2 облікових ставок Національного банку України.

Як визначено у розрахунку пеня була нарахована внаслідок несвоєчасного перерахування орендної плати за липень 2007р. за 22дні прострочення.

Пунктом 3.4 додаткової угоди від 01.12.2003р. до договору №108 від 12.06.2003р. сторони визначили, що орендна плата вноситься одноразово авансовим платежем (який враховується в оплаті за останній місяць оренди) протягом 10 днів після укладення договору в розмірі місячної орендної плати. В подальшому, орендна плата вноситься орендарем щомісяця не пізніше 15-го числа, наступного за звітним. Орендодавець самостійно розподіляє суму, яка належить до сплати за оренду на частини, визначені методикою та контролює перерахування до місцевого бюджету.

Таким чином, орендну плату за липень 2007р. відповідач мав сплатити не пізніше 15.08.2007р. У судовому засіданні від 05.11.2007р. відповідач визнав вимоги про нарахування пені в розмірі 23грн.19коп.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Відділу освіти Ленінської районної у місті Донецьку ради м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „АМІК” м. Донецьк за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства Науково-виробничої фірми „Едванс” м. Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про стягнення з березня по серпень 2007р. у розмірі 2928грн.95коп. Позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати за липень 2007р. у розмірі 23грн.19коп. задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями Господарського кодексу та нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Відділу освіти Ленінської районної у місті Донецьку ради м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „АМІК” м. Донецьк за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства Науково-виробничої фірми „Едванс” м. Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про стягнення з березня по серпень 2007р. у розмірі 2928грн.95коп., та нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати за липень 2007р. у розмірі 23грн.19коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АМІК” м. Донецьк (83102 м. Донецьк, вул. Куйбишева, 42, ЄДРПОУ 32582963) на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Донецьку ради м. Донецьк (83101 м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31, ЄДРПОУ 25719442) суму пені за несвоєчасну сплату орендної плати за липень 2007р. у розмірі 23грн.19коп., державне мито 37грн.86коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 43грн.83коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні від 06.11.2007р. за згодою сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту рішення: 09.11.2007р.

Суддя                                                                         Новікова Р.Г.