Рішення

від 03.05.2023 по справі 144/818/22

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/818/22

Провадження № 2-др/144/4/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2023 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик заяву представника позивача адвоката Лисого О.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом представника позивача - адвоката Лисого Олександра Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенериффе», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Публічне Акціонерне Товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 27 березня 2023 року позовну заяву представника позивача - адвоката Лисого Олександра Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенериффе», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Публічне Акціонерне Товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, задоволено частково.

30 березня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисого О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених останньою у розмірі 30900 грн. з доказами щодо розміру понесених витрат. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач ОСОБА_1 користувалася правовою допомогою адвоката Лисого О.В. та понесла відповідні витрати на умовах договору про надання правничої допомоги від 08 серпня 2022 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, подали до суду письмові заяви, у яких просять проводити судове засідання у їх відсутності. У поданій до суду заяві ОСОБА_1 вказала про підтримання заяви про ухвалення додаткового рішення, а представник відповідачів адвокат Мошенець Д.В. у заяві зазначив, що проти заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення заперечує з урахуванням поданого клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Частиною 3ст. 211 ЦПК Українипередбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, врахувавши позицію учасників справи, суд прийшов до висновку що клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

У відповідності до вимог ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до вимог п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Положеннями ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи представником позивача надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 08.08.2022 року, укладеного між адвокатом Лисим Олександром Васильовичем та Прикметою Тетяною Олександрівною, детальний опис робіт відповідно до якого позивачеві надавались представником наступні послуги:

1)Консультація клієнта 1 год. ?3000 грн;

2)Підготовчі дії спрямовані на подання позовної заяви в суд 2 год.?3000 грн;

3)Підготовка та подання позовної заяви в суд 3 год.?3000 грн;

4)Судовий розгляд справи 4,3 год.?3000 грн., що в сумі складає 30900 грн (а.с. 9).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, клопотання сторони відповідача про зменшення розміру таких витрат, та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 30900 грн не є співмірними зі складністю справи та часом, витраченим на надання правничої допомоги, тому у зв`язку із частковим задоволенням рішення в даній справі судові витрати на правничу допомогу теж підлягають відшкодуванню частково у розмірі 5000 грн.

На думкусуду,враховуючи складністьсправи,проаналізувавши тавивчивши підготовленіпредставником позивачадокументи,а такожзвірившись ізпротоколами судовихзасідань щодочасу,затраченого представникомна участьв судовихзасіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon», суд приходить до висновку, що вказана адвокатом Лисим О.В. кількість годин, затрачених на надання правничої допомоги позивачу не є співмірною із складністю виду правничої допомоги.

Окрім того, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

У рішенні судом не вирішено питання стягнення судового збору, а тому суд з власної ініціативи вважає за необхідне вирішити його у даному додатковому рішенні.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача ТОВ «Тенериффе» на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1957 (однієї тисячі дев`ятсот п`ятдесяти семи) грн 50 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисого О.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенериффе» (код ЄРПОУ 44033784, проспект Соборності, 15, офіс 502 м. Київ, 02160) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенериффе» (код ЄРПОУ 44033784, проспект Соборності, 15, офіс 502 м. Київ, 02160) на користь держави 1957 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.05.2023 року.

Суддя