Рішення

від 12.04.2023 по справі 759/12410/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

ун. № 759/12410/21

пр. № 2/759/148/23

12 квітня 2023 року Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Багінській І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Київ заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лященко Аліни Михайлівни про стягнення витрат на правову допомогу у справі №759/12410/21 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення сплачених коштів та неустойки, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача Лященко А.М. про стягнення витрат на правову допомогу,в якій просить стягнути з відповідача нокористь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 235111, 60 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. В позовній заяві було зазначено, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, пов`язну з розглядом справипро розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення неустойки, складає 60000, 00 грн. та просили покласти вказані витрати по позивача. Відповідно до п. 3.2. договору про надання правової допомоги гонорар успіхуоплачується клієнтом на користь адвоката становить 3-% від суми коштів, як ібуду фактично стягнуті на користь клієнта за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. РозірваноДоговір № 08/10 від 08.10.2020 р., укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ; - стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 655 000,00 грн. основного боргу; 45 766,44 грн. - пені; 33 750,00 грн. - штрафу; 10 578,90 грн.- 3% річних; 38 610,00 грн. - інфляційних втрат, що разом складає 783 705,34 грн.; - стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 837,05 грн.

Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу рішенням суду не вирішувалося.

Відповідно положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

15.03.2021 року між ОСОБА_1 та Лященко А.М. , укладено договір про надання правничої допомоги №15/03/2021.

Відповідно до п.1.1. договору, клієнт доручає,а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову-правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Згідно п. 3.2. договору, гонорар успіху оплачується клієнтом на користь адвоката становить 30% від суми коштів, як ібудуть фактично стягнуті на користь клієнта за рішенням суду, яке набрало законної сили. Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг до договору №15/03/2021 про надання правничої допомоги від 15.03.2021 року, складеного 07.04.2023 року, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта. Вартість наданої послуги становить адвокатський гонорар 30% від суми коштів, які будуть фактично стягнуті на користь клієнта за рішенням суду, яке набрало законної сили у розмірі 235111 грн. 60 коп. Сума послуг має бути сплачена клієнтом протягом 60 днів з дати набрання рішення по справі №759/12410/21 законної сили.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Надання суду таких документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правову допомогу, а їх задоволення залежить від рівня деталізації та обґрунтованості.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 755/15364/17 при ухваленні додаткового судового рішення по розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Також у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 3.2. договору, гонорар успіху оплачується клієнтом на користь адвоката та становить 30% від суми коштів, як ібудуть фактично стягнуті на користь клієнта за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Вказаний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного суду України від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, ціни позову, суд вважає розмір «гонорару успіху» явно завищеним та зменшує його розмір до 15000, 00 грн.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, розміру позовних вимог, спірних правовідносин, з огляду на складність і обсяг справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат, а саме стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 15000, 00 гривень.

Керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лященко Аліни Михайлівни про стягнення витрат на правову допомогу у справі №759/12410/21 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення сплачених коштів та неустойки- задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 23.08.1997 р., адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду

Суддя О.М. Журибеда