Ухвала

від 03.05.2023 по справі 755/6258/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6258/22

Провадження №: 1-кс/755/1257/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2023 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002366 від 11.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002366 від 11.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за №12021100040002366 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Станом на 27.04.2023 року досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, вчинено незакінчений замах на заволодіння земельними ділянками територіальної громади міста Києва, які частково сформовані за рахунок земель лісогосподарського призначення, загальною площею 0,6 га. Згідно висновку експерта КНІСЕ за результатами проведення судової оціночно - земельної експертизи у кримінальному провадженні №12021100040002366, ринкова вартість земельних ділянок складає 13 794 747 грн.

У ході досудового розслідування, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Потерпілим у кримінальному провадженні №12021100040001412 визнано володільця земельних ділянок - Київську міську раду та КП «Дарницьке лісопаркове господарство».

Згідно ст. 190 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 є засновником та кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «Пивна Країна» (код 36159773), зі статутним капіталом 54500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду прав на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого є сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є об"єктом можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Прокурор у клопотанні зазначив, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, є необхідність в накладенні арешту на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_5 , у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773), що становить 54 500 гривень та зобов`язавши Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773).

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначив, що підозрюваний є керівником, засновником та бенефіціаром ТОВ "Пивна Країна", однак дана юридична особа до кримінального провадження № 12021100040002366 відношення не має.

У судовому засіданні представник власника майна заперечував проти задоволення поданого клопотання, оскільки підозра щодо ОСОБА_5 є необгрунтована, накладення арешту на майно буде обмеженням господарської діяльності ТОВ "Пивна Країна", що може завдати шкоди товариству, а саме клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України. Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього копії документів, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання. Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). Тобто, накладення арешту на майно юридичної особи, з метою його конфіскації як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи, можливе у випадку здійснення провадження щодо такої юридичної особи та за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Прокурор у судовому засіданні підтвердив, що юридична особа ТОВ "Пивна Країна" немає ніякого відношення до кримінального провадження № 12021100040002366. Судом встановлено, що дійсно витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040002366, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, не містить відомостей щодо ТОВ "Пивна Країна". Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру. Тобто, провадження стосовно юридичної особи буде здійснюватися одночасно з кримінальним провадженням щодо фізичних осіб, які від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчиняли кримінальні правопорушення та їм повідомлено про підозру. Натомість, ні зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не встановлено відомостей, що стосовно ТОВ "Пивна Країна", на момент розгляду клопотання про арешт майна, здійснювалося або здійснюється провадження. Відомостей про те, що будь-якій особі, яка діяла від імені та в інтересах ТОВ "Пивна Країна", у даному кримінальному провадженні повідомлялося про підозру, матеріали справи також не містять. Враховуючи, що власник майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме ТОВ "Пивна Країна" у кримінальному провадженні №12021100040002366 не має статусу юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, жодній фізичній особі, яка від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчиняла кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні, не повідомлено про підозру, тому наявні підстави висновку про відсутність правових підстав для арешту майна ТОВ "Пивна Країна", саме з метою конфіскації майна як виду покарання. Щодо вимог клопотання про заборону відповідним суб`єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо корпоративних прав ТОВ "Пивна Країна", слід зазначити, що оскільки, за результатами розгляду клопотання встановлено наявність правових підстав для відмови в арешті майна ТОВ "Пивна Країна", тому відпала необхідність в розгляді цих вимог, так як такі вимоги є похідними від чинності арешту майна і не є окремим предметом розгляду клопотання про арешт майна. З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що підстав для задоволення клопотання немає. Керуючись вимогами ст. ст. 9, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002366 від 11.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 04 травня 2023 року о 12 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1