Рішення

від 04.05.2023 по справі 206/4115/21

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4115/21

Провадження № 2/206/12/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дерця В.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку в спільному майні в порядку проведення його поділу та про грошову компенсацію вартості частки,

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

13 жовтня 1990 року у Кіровському відділі ЗАГС м. Дніпро (колишня назва «Дніпропетровськ»),між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (далі Відповідач),було зареєстрованошлюб, актовий запис № 921. Рішенням Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 02вересня 2019року шлюбміж сторонамибуло розірвано(рішеннянабуло законноїсили 11.12.2019року).В періодшлюбу сторонамибуло придбанонерухоме майно,зокрема:11.07.2015земельнаділянка,кадастровий номер4621285100:01:002:0101Площа (га):0.3858для веденняособистого селянськогогосподарства,що розташованаза адресою:Львівська обл.,Дрогобицький р.,с.Новий Кропивник;11.07.2015земельна ділянка,кадастровий номер4621285100:01:002:0100Площа (га):0.25,для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ;11.07.2015житловий будинок,загальна площа(кв.м):58.2кв.м.,що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,23.12.2013садовий будинокліт."А"з господарськимибудівлями таспорудами Загальнаплоща (кв.м):62.1кв.м.,що розташованийза адресою: АДРЕСА_2 ;13.06.2012земельнаділянка,кадастровий номер8536300000:05:018:0074Площа (га):0.0576,що розташованийза адресою: АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 земельна ділянка,кадастровий номер8536300000:06:001:0343для індивідуальногосадівництва Площа(га):0.051,що розташованаза адресою: АДРЕСА_2 ;12.11.2009частина приміщення№ 71,загальна площа74,3к.м,що розташованеза адресою: АДРЕСА_3 ;02.09.2011нежитлове вбудовано-прибудованеприміщення №1а-магазин зкафе загальнаплоща (кв.м):388,8кв.м.,що розташованеза адресою: АДРЕСА_4 ;27.07.2011нежитлові приміщення№12,№14Загальна площа(кв.м):209,7кв.м.,що розташованеза адресою: АДРЕСА_5 ;06.03.2011земельна ділянка,кадастровий номер1225685000:07:014:0006площа 0,25га,для будівництвата обслуговуванняж будинку,що розташованеза адресою: АДРЕСА_6 ;06.03.2011земельна ділянка,кадастровий номер1225685000:01:001:0113площа 0,4854га,що розташованеза адресою: АДРЕСА_6 для веденняособистого сілянськогогосподарства.Рухоме майно:2016Автомобіль маркиMitsubishiPajeroSport,д.н. НОМЕР_1 (здійсненовідчуження влипні 2021р безпогодження ізвідповідачем); 2011Автомобільмарки KIASOUL,д.н. НОМЕР_2 .Зазначене нерухомета рухомемайно булозареєстровано наім`я Відповідачки.Отже,з вищепереліченого нерухомогота рухомогомайна,власником фактичновсього нерухомогота рухомогомайна,тобто титульнимволодільцем управовстановлюючих документах,вказана колишнядружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .На сьогоднішнійдень сторонине домовилисьпро порядокподілу нерухомогомайна.Жодні пропозиціїщодо поділуспільного майнаВідповідачкою відхиляються.В зв`язкуз чимПозивач просивсуд зурахуванням уточненоїпозовної заявиподаної досуду 30.05.2022(т.2а.с.12-15)визнати спільноюсумісною власністюПозивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )та Відповідача ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 )вищевказане нерухомета рухомемайновизначивши за ним права власності на частки всього нерухомого та рухомого майна, яке перебуває у спільній сумісній власності - Позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та Відповідача ОСОБА_4 . Окрім того, у порядку поділу за позивачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на частку спільного сумісного майна - транспортний засіб - автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_5 , який було відчужено без згоди позивача та стягнути з Відповідача грошову компенсацію вартості частки спільного майна автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_5 в сумі 348 736,56 грн.; визнати у порядку поділу право власності за Відповідачкою ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на транспортний засіб - Автомобіль марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , 2011 рік випуску VIN НОМЕР_6 та стягнути з Відповідача на користь Позивача грошову компенсацію вартості частки автомобіля в сумі 94 245,89 грн., а також судові витрати покласти на відповідача та витрати на правову допомогу (т.1 а.с. 13-23, т. 2 а.с.12-15, т.2 а.с. 104-111).

07.12.2023 Представником відповідачки адвокатом Ремез К.І. надано до суду письмові пояснення щодо уточнених позовних вимог заявлених Позивачем в яких остання зазначила наступне. Позовні вимоги в частині поділу нерухомого майна по кожній стороні відповідачка визнає. Щодо заявлених позивачем вимог про поділ нерухомого майна або присудженя компенсаці його вартості, яке розташоване на тимчасово окупованій території, яке знаходиться в АР Крим заперечує з підстав того, що доводи позивача щодо наявності такого майна та його продажу ґрунтується виключно на припущеннях. Щодо стосуються транспортних засобів та присудження компенсації вартості сторона відповідача заперечує в поному обсязі, оскільки посилання позивача щодо продажу автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport не підтверджено та не доведено тієї обставини, що гроші від продажу транспортного засобу не були використані відповідачем в інтересах сім`ї (а.с. 94-95).

Допитаний в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду показав, що уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Разом з тим суду показав, що все майно визначене в позовній заяві було придбано під час перебування у шлюбі з відповідачкою, що підтверджується доданими до позовної заяви документами. Просив суд поділити майно навпіл та стягнути з Віповідчаки грошову компенсацію вартості частки автомобілів, які були придбані ними під час шлюбу.

Представник позивача адвокат Веснін С.О. в судовому засіданні підтримав уточнену позовну заяву та просив суд її задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася. Про час, дату та місце судовго засідання повідомлялась належним чином.

Представник Відповідачки адвокат Ремез К.В. в судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог в частині поділу нерухомого майна по кожному, щодо стягнення з Відповідачки грошової компенсації вартості частки спільного майна автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport на користь Позивача у сумі 348 736,56 грн. та грошової компенсації вартості спільного майна - автомобіля марки KIA SOUL, на користь Позивача в сумі 94 245,89 грн. просила суд відмовити, оскільки Відповідачка не надавала згоду викупити у позивача його частку у праві власності на нерухоме майно, шляхом внесення коштів на депозитний рахунок, а примушування її до цього є порушенням її прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку, виплата компенсації частки позивача становитиме для відповідачки надмірний тягар.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

10.09.2021 до суду надійшла дана позовна заява з додатками разом із завою про забезпечення позову (т. 1 а.с. 1-8, а.с.13-99).

10.09.2021 ухвалою суду у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (т.1 а.с. 10-11).

13.09.2021 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху в порядку виог ст. 175-177 ЦПК України із наданням п`ятиденного строку позивачу для усунення недоліків (т. 1 а.с. 102).

20.09.2021 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками до неї (т. 1 а.с. 104-125).

20.09.2021 ухвалою суду данну справу прийнято до провадження та призначено у підготовче судове засідання на 20.10.2021 (т. 1 а.с. 126).

20.09.2021 до канцелярії суду надішла заява позивача про забезпечення позову (т. 1 а.с. 128-137).

20.09.2021 ухвалою суду заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухомого та рухомого майна задоволено (т. 1 а.с. 139-141).

29.11.2021 від представника відповідача адвоката Антонова Д.К. до канцелярії суду надійшло клопотання про зняття арешту з частини майна в порядку ст. 158 ЦПК України (т. 1 а.с.163-168).

29.11.2021 ухвалою суду прийнято до провадження клопотання представника відповідача адвоката Антонова Д.К. про зняття арешту в частині майна у вказаній цивільній справі та призначено його до розгляду (т. 1 а.с. 171).

30.11.2021 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Антонова Д.К. про зняття арешту в частині майна у вказаній цивільній справі, відмовлено (т.1 а.п. 192-193).

29.12.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Весніна С.О. про витребування доказів у справі (т. 1 а.п. 219-220). 08.02.2022 до канцелярії суду надійшла заява про витребування доказів у справі (235-237).

21.04.2022 на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Весніна С.О. надійшла заява відкладання розгляду справи та заява про витребування доказів у справі (т. 1 а.с.259-261).

30.05.2022 до канцелярії суду від представника позивача адвоката ВеснінаС.О. надійшла заява про уточнення позовних вимог по вказаній цивільній справі (т. 2 а.с.12-15).

30.05.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Шклярук Д.С. про передачу вказаної цивільної справи на розгляд Ленінському районному суду м. Дніпропетровська за підсудністю (т. 2 а.с. 18-31).

13.06.2022 до електронного суду найшло клопотання представника позивача адвоката ВеснінаС.О. щодо підтвердження оцінки майна станом на 09.06.2022 у складі перших та других сторінок звітів по об`єктах нерухомого майна, стосовно яких представником відповідача адвокатом Шклярук Д.С. подано клопотання про зміну підсудності вказаної цивільної справи, а також докази вручення цих документів представнику відповідача (т. 2 а.с. 42-46).

13.06.2022 ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Шклярук Д.С. про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд Ленінському районному суду м. Дніпропетровська відмовлено (т. 2 а.с. 49-50).

16.06.2022 ухвалою суду клопотання представника позивача адвоката Весніна С.О. про витребування доказів по справі подані до суду 29.12.2021, 21.04.2022 та 30.05.2022, задоволені (т. 2 а.с. 55-56).

11.07.2022 до суду від головного управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання ухвали суду від 16.06.2022 надано відповідь щодо інформації про суми нараховування отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків гр. ОСОБА_4 за період з 13.10.1990 по 11.12.2019, відповідно до якої зазначено, що інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів і утриманих з них подактікв за період з 13.10.1999 по 31.12.1997 надати не можливо, в іншій частині надано відомості щодо отримання доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків гр. ОСОБА_4 ( т. 2 а.п.62-76).

19.07.2022 до суду на виконання ували суду від 16.06.2022 приватним нотаріусом Дрогобицього районного нотаріального округу Львівської області Білоган І.М. надано належним чином засвідчену копію заяви-згоди одного з подружжя ОСОБА_1 на купівлю майна, укладення та підписання договорів купівлі-продажу іншим з подружжя на якій приватним нотаріусом Дрогобицього районного нотаріального округу Львівської області Білоган І.М. 11.07.2015 засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 за р.№655 (т. 2 а.с.77-79).

19.09.2022 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача адвоката Весніна С.О. про відмову від витребування документів у відповідачки, а саме належним чином засвідчених документів щодо відчуження об`єктів нерухомості які знаходяться в АР Крим які вказані в ухвалі суду від 16.06.2022, а також просив закрити підготовче провадження у справі та призначити судовий розгляд по суті (т. 2 а.с. 80).

19.09.2022 ухвалою суду закрито підготовче судове засіданні по вказаній цивільній справі та призначено справу до судовго розгляду по суті на 18.10.2022 (т.2 а.с.82).

07.12.2022 через електронний суду представником відповідачки адвокатом Ремез К.І. подано письмові пояснення щодо позовних вимог заявлених Позивачем та заяву про доручення до матеріалів справи копії довіреностей (т. 2 а.с. 94-101).

22.12.2022 до канцелярії суду представником позивача адвокатом ВесніномС.О. подано заяву про залучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем у справі витрат на правову допомогу з додатками до неї (т. 2 а.с.104-111)

22.12.2022 під час судового засідання представником позивача адвокатомВесніним С.О. долучено постанову Дніпровського апеляційного суду від 07.12.2022 щодо скасування рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 22.09.2021 заявою ОСОБА_4 щодо встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.112-113).

22.12.2022 судом заслухано вступне слово представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи, відкладено розгляд справи на 21.01.2023 з викликом позивача відповідачки.

20.03.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 до суду подано клопотання про витребування доказів у справі з поновленням строку та заява про залучення документів, витребуваних судом (т. 2 а.с. 136-174).

20.03.2023 ухвалою суду клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку для заявлення клопотання та витребування доказів у Регіональному сервісному центрі МВС в Дніпропетровській області щодо надання відомостей, які транспортні засоби (в тому числі причепи), належали на праві власності (були зареєстровані) за відповідачкою - ОСОБА_4 (із зазначенням дати придбання та дати продажу транспортних засобів (у випадку їх відчуження) та надання належним чином завірених копій документів які стали підставою для реєстрації транспортних засобів (договір купівлі - продажу, довідка-рахунок) по вказаній справі задоволено (т. 2 а.с. 177-178).

13.04.2023 до канцелярії суду з Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області на виконання ухвали суду від 20.03.2023 (т. 2 а.с. 186-190).

04.05.2023 ухвалою суду задоволено відмову позивача від частини позовних вимог та закриття провадження у справі, а саме в частиніпозовних вимогпро стягненнягрошової компенсаціїз відповідачаза нерухомемайно: садовийбудинок літ."А"з господарськимибудівлями таспорудами Загальнаплоща (кв.м):62.1кв.м.,що розташованийза адресою: АДРЕСА_2 ;земельну ділянку,кадастровий номер8536300000:05:018:0074Площа (га):0.0576,що розташованийза адресою: АДРЕСА_2 ;земельну ділянку,кадастровий номер8536300000:06:001:0343для індивідуальногосадівництва Площа(га):0.051,що розташованаза адресою: АДРЕСА_2 та щодо поділу права спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку кадастровий номер 1221455400:01:019:0399 та земельну ділянку кадастровий номер 1221455400:01:019:0399 площа 0,0709 га, для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито.

Судом досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені судом,та змістспірних правовідносин.

13 жовтня 1990 року у Кіровському відділі ЗАГС м. Дніпро (колишня назва «Дніпропетровськ»),між мноюі ОСОБА_4 (далі Відповідач),було зареєстрованошлюб, актовий запис № 921. Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2019 року шлюб було розірвано (рішення набуло законної сили 11.12.2019 року) (а.с. 27).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, станом на 19.03.2023 ОСОБА_4 є власником:

- домоволодіння, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 152.1 кв.м., житловою площею 92,5кв.м., житловий будинок, Б-1, житловий будинок, В,Г,Ж-сараї, Д-гараж, Е-вбиральні, №№1--11, ІІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , дата державної реєстрації 07.08.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1218904512101, право власності виникло на підставі договору дарування, частки в спільній сумісній властності подружжя на 47/100 частин домоволодіння, серії та номер: 2022 виданий 07.08.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. (т. 2 а.с. 139);

- земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101 Площею (га): 0.3858, дата державної реєстрації 11.07.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678096246212, з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Новий Кропивник, право власності виникло на підставі договору-купівлі продажу, земельної ділянки, серія та номер: 662, виданий 11.07.2015 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської обасті Білоган І.М., що узгоджується з відповідною копією договору-купівлі продажу від 11.07.2015 (т. 2 а.с. 139 на звороті, а.с. 145-146);

- земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100 Площею (га): 0.25, дата державної реєстрації 11.07.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678077546212, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності виникло на підставі договору-купівлі продажу, земельної ділянки, серія та номер: 659, виданий 11.07.2015 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської обасті Білоган І.М., що узгоджується з відповідною копією договору купівлі-продажу від 11.07.2015 (т. 2 а.с. 140, а.с. 147-148);

- житловий будинок, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., 30.6 матеріали стін: дерево, Опис: Будинок, позначений в технічній документації літерою А-Я, складається з двох житлових кімнат та однієї кухні. До будинку відносяться господарські будівлі та споруди: сарай, позначений літерою «Б», навіс, позначений літерою «В» , вбиральня, позначеная літерою «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 11.07.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 678069446212, право власності виникло на підставі договору-купівлі продажу, житлового будинку, серія та номер: 656, виданий 11.07.2015 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Білоган І.М., що узгоджується з відповідною копією договору-купівлі продажу від 11.07.2015 (т. 2 а.с. 140, а.с. 149-150);

-садовий будинок літ. "А" з господарськими будівлями та спорудами загальна площа (кв.м): 62.1 кв.м., цокольний поверх під літ. «А», ганок, навіс «Б», вбиральня В, навіс Г, огородження та інші споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , місце розташування кадастровий номер: 8536300000:06:001:0343, цільове призначення для індивідуального садівництва, площа: 0.051 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:251303485000 дата державної реєстрації 11.12.2013, право власності виникло на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_7 , виданий 23.12.2013, видавник: Державний реєстратор Кухтіна В.М. (т. 2 а.с. 140 на звороті);

-земельна ділянка, кадастровий номер 8536300000:05:018:0074 Площа (га): 0.0576, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для індивідуального садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 156376085000 дата державної реєстрації 27.08.2013, право власності виникло на підставі договору купівлі- продажу, серія та номер: 483, виданий 13.06.2012, видавник ПН Рижова Н.В. СМНО (т. 2 а.с. 141);

- земельна ділянка, кадастровий номер 8536300000:06:001:0343 для індивідуального садівництва Площа (га): 0.051, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для індивідуального садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:156376085000 дата державної реєстрації 27.08.2013, право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 422, виданий 29.05.2012, видавник ПН Рижова Н.В. СМНО (т. 2 а.с. 141);

- частина приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 5105975, дата державної реєстрації 23.08.2011, право власності виникло на підставі договору-купівлі продажу, ВМЕ № 2288000, реєстр № 786, 12.11.2009, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленко В.Г., що узгоджується з відповідною копією договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.11.2012 та Витягом з Державного реєстру правочинів під №7946361 від 12.11.2009, а аткож Витягом про Державну реєстрацію прав під № 31060958 від 23.08.2011 (т. 2 а.с. 142, а.с. 160-162) ;

- нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 20530851, дата державної реєстрації 28.09.2011, право власності виникло на підставі б/н, 02.09.2011, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровьскої області;-, б/н, 16.09.2011, ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, що узгоджується з копіями вказаних рішень суду та Витягом про Державну реєстрацією прав під № 31467396 від 28.09.2011 (т. 2 а.с. 142, а.с. 167-174);

- нежитлові приміщення №12, №14 загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 32389998, дата державної реєстрації 04.12.2011, право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, № 1479/Н, ВРЛ № 340351, ВРЛ № 340353 реєстр 260, 27.07.2011, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініч А.С., що узгоджується з відповідною копією договору купівлі-продажу № 1479/Н від 27.07.2011, Витягом з Державного реєстру правочинів під № 10182258 від 27.07.2011 та Витягом про Державну реєстрацію прав під № 32314905 від 04.12.2011 (т.2 а.с. 142, а.с. 163-166);

Згідно з копією договору купівлі-продажу від 06.03.2012 зареєстраваного в реєстрі № 787 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ГусенкоО.О. та Витягу з Державного реєстру правочинів під № 11081491 від 06.03.2012, ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер 1225685000:07:014:0006 площа 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку, кадастровий номер 1225685000:01:001:0113 площа 0,4854 га для введення особистого сілянського господарства, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , що узгоджується з відповідною копією договору купівлі-продажу від 06.03.2012 та Витягом з Державного реєстру правочинів під № 11081491 від 06.03.2012, а також Державним актом на право власності на земельні ділянки (т. 2 а.с. 151-155);

Згідно з копією звітів про експертну грошову оцінку майна надано оцінку ринкової вартості вищевказаного майна, яка міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 64-88, а.с.106-125).

Під час шлюбу, сторони придбали автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки KIA SOUL, державний номерний НОМЕР_2 . Зазначене рухоме майно було зареєстровано на ім`я Відповідачки, що підтверджується відомостями Єдинного державного реєстру транспортних засобів єдиної інформаційної системи МВС, які належали на праві власності (були зареєстровані) наданими з Регінонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області від 07.04.2023 під №31/41261 (т. 2 а.с.186-188).

Відповідно до висновку експерта автотоварознавця Крутінь В.І. під №8637 від 30.08.2021, ринкова вартість автомобіля марки Mitsubishi PajeroSport, рік випуску 2015, об`єм двигуна 2,5 куб.см. ТD складає 697473,12 грн. (т. 1 а.с. 89-90).

Згідно з висновком експерта автотоварознавця Крутінь В.І. під №8638 від 30.08.2021, ринкова вартість автомобіля марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , 2011 р.в., об`єм двигуна 1,6 куб.см. СRDi складає 188 491,78 грн. (т. 1 а.с. 91-95).

Згідно із довідкою виданої Регінональним сервісним центром МВС в Дніпропетровській області від 07.04.2023 під № 31/41261 встановлено, що згідно з відомостями Єдинного державного реєстру транспортних засобів єдиної інформаційної системи МВС, які належали на праві власності (були зареєстровані) за відповідачкою, 28.07.2021 автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 перереєстровано з гр. ОСОБА_5 на підставі договору-купівлі продажу транспортного засобу під № 1241/2021/2702714 від 28.07.2021, що узгоджується з копією вказаного договору наявного в матеріалах справи (т. 2 а.с. 186-190).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1ст. 58 Конституції України) нормиСімейного кодексу Українизастосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно достатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить істаття 368 ЦК України.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. (стаття 61 СК України).

Конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя, тобто частки чоловіка і дружини є рівними.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 274/3158/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Статтею 65 СК України, передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Правовідносини щодо поділу спільного майна подружжя регулюютьсяст. 69 СК України, відповідно до якої дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Судом встановлено, що нерухоме майно, про поділ якого заявлено вимоги, зареєстроване за відповідачкою ОСОБА_4 , однак даний факт не спростовує презумпції належності вказаного майна до спільної сумісної власності подружжя.

Як вже було встановлено судом шлюб між сторонами розірвано. В результаті розірвання шлюбу співвласники перестають бути подружжям, але правовий режим їхнього майна, набутого за час шлюбу, залишається попереднім - спільною сумісною власністю, але вже колишнього подружжя, тобто нерухоме майно зазначене в уточненій позовній заяві належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Згідно зіст. 372 ЦК Українимайно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1ст. 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як встановлено судом, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме сторін у справі позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_4 є перелічене нерухоме майно в уточненій позовній заяві.

При поділі вказаного майна, частки сторін є рівними, оскільки іншого не визначено домовленістю між ними.

Отже, при вирішенні позову про поділ спільної сумісної власності подружжя, суд враховує, що під час судового розгляду представник відповідачки адвокат Ремез К.І. не заперечувала проти задоволення вимог позивача щодо порядку розподілу у власність кожного із подружжя зазначеного в редакції, в якій її було заявлено позивачем в уточненій позовній заяві нерухомого майна за виключенням вимог щодо стягнення грошової компенсацію вартості частки з рухомого майна, а саме транспортних засобів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю нерухомого майна Позивача - ОСОБА_1 та Відповідача ОСОБА_4 та поділу за позивачем ОСОБА_1 право власності на частку спільного сумісного нерухомого майна подружжя.

Що стосується позовної вимоги про здійснення поділу рухомого майна подружжя шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за 1/2 частки вартості спільного майна а саме автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 та автомобіля марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , набутого під час шлюбу, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини другої та третьо статті 325 ЦК Украни у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділяється між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України).

Згідно з пунктами 22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статті 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Крім того, згідно з пунктом 30 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1ст.63, ч.1ст.65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд протии волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Отже, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження 61-9018сво18).

Як встановлено під час судового розгляду за отриманими на запит суду документами від Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області (ГСЦ МВС в Дніпропетровській області) встановлено, що Відповідачка відчужила один з оформлених на її ім`я автомобілів, а саме автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 , який є спільною власністю подружжя без згоди чоловіка вже після розірвання шлюбу та за відсутності доказів поділу коштів як спільної власності, тому вартість цього майна повинна бути врахована при поділі.

Аналогічний висновок зроблено в постанові ВС України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 30.06.2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19).

Також вказані висновки щодо застосування норм права, містяться в постанові ВС від 09.12.2020 р. № 301/2231/17, постанові ВС від 18.11.2020 р. № 757/8854/14-ц, постанові ВС від 50.11.2020 р. № 534/961/16-ц, постанові ВС від 19.08.2020 р. № 316/594/18 та постанові КЦС ВС від 30.03.2023р. №481/635/20 (61-949св22).

Виходячи з вищенаведеного, позиція Верховного Суду з приводу визначення вартості автомобіля у справах про компенсацію частини такої вартості є однозначною та незмінною у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Так, за наданими документами, зокрема з договору купівлі-продажу (п.3) встановлено, що ціна транспортного засобу була вказана «за домовленістю» сторін, що не відповідає поняттю його дійсної (ринкової) вартості (а.с.189).

З висновку судового експерта автотоварознавця Крутінь В.І. №8637 від 30.08.2021 - середньо ринкова вартість автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, рік випуску 2015, об`єм двигуна 2,5 куб.см. ТD складає 697 473,12 грн.

Таким чином, експерт визначив ринкову вартість автомобіля відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Договір купівлі-продажу автомобіля марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 в частині суми відчуження вказаного автомобіля судом не приймається до уваги, оскільки не узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження 61-9018сво18).

Відповідачкою та її представником іншого висновку щодо вартості спірного майна на спростування доказів Позивача до суду не надано.

Враховуючи ту обставину, що автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 , рік випуску 2015, був реалізований без згоди одного із подружжя, а відтак, застосовується дійсна вартість автомобіля, надана суду стороною позивача.

У такому випадку, за відсутності інших доказів обгрунтування ринкової вартості спірного майна, з відповідача підлягає стягненню компенсація його 1/2 вартості в сумі 348736,56 гривень, виходячи з вартості, яка встановлена на час розгляду справи згідно з висновком від 30.08.2021, що надана стороною позивача.

Щодо автомобілю марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , 2011 р.в., суд зазначає наступне.

Представником відповідачки не заперечується та обставина, що в період шлюбу сторонами був придбаний автомобіль марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , 2011 р.в., який зареєстрований за відповідачкою, доказів що вказаний автомобіль не перебуває у користуванні відповідачки, не надала.

Представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації за вказаний транспортний засіб на користь позича заперечував, зазначаючи, що відповідачка не давала згоду викупити у позивача його частку у праві власності на нерухоме майно, шляхом внесення коштів на депозитний рахунок, а примушування її до цього є порушенням її прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку, виплата компенсації частки позивача становитиме для відповідачки надмірний тягар.

Сторона позича при вирішенні частини вказаних позовних вимог посилалась на ту обставину, що при задоволенні вимог про визнання права власності на цього автомобіля, позивач фактично не зможе користуватись цим майном і єдиним способом захисту прав позивача є заявлення вимог про припинення свого права власності на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь.

Відповідно до правової позиції викладеної у висновку Верховного Суду у Постанові від 9 червня 2021 року у справі № 760/789/19 (провадження № 61-16632св20) - в якій Верховний Суд зазначено наступне.

Відповідно до пункту 13 ч. 1 ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.

Правовідносини, в яких позивачка у цій справі просила припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються ст. 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач у свою чергу не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею надалі. Одночасно інший із подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

Аналогічні висновки висловлені, зокрема у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18) та від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постановівід 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) «[…] суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду».

Так, на підставі заяви позивача судовим експертом автотоварознавцем Крутінь В.І. був наданий висновок №8638 від 30.08.2021р., в якому встановлено середньо ринкова вартість автомобіля марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , 2011 р.в., об`єм двигуна 1,6 куб.см. СRDi складає 188 491,78 грн.

Отже, оскільки частка позивача в цьому майні складає , то вартість компенсації частки від якої відмовляється позивач становить: 188 491,78 грн х = 94 245,89 грн.

Суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши останню практику Верховного Суду, факт згоди ОСОБА_1 на одержання грошової компенсації, а також те, що він особисто не користувався транспортним засобом, дійшов обґрунтованого висновку проте, що спірний транспортний засіб набутий сторонами в період шлюбу, є об`єктом їх права спільної сумісної власності, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення її права власності на спірне майно.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правову допомогу, то слід зазначити, щостаття 59 Конституції Українигарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогуце гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені увстановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 справа № 826/1216/16.

Так у відповідності до ч. ч. 1, 2ст. 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, ч. 2ст. 137 ЦПК Українивстановлює, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонамидоказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі абопротягом п`яти днів після ухвалення рішення судуза умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так,статтями 77 - 80 ЦПК Українивстановлено критерії доказів, а саме їх належність, допустимість, достовірність та достатність. При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, у відповідності достатті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першійЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульованоГлавою 63 ЦК України. Зокрема,стаття 903 ЦК Українипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК Українирегулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.Стаття 632 ЦК Українирегулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зістаттею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

01.08.2021 між ОСОБА_1 (надалі Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АДВІС» (надалі Адвокатське об`єднання) укладено Договір № б/н про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Представництво у справі від імені позивача здійснювалося адвокатом Весніним СО. на підставі ордеру серії АЕ №1052388 від 01.08.2022. (т. 1 а.с. 98).

Отримання винагороди Адвокатським об`єднанням за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової (професійної правничої) допомоги, передбаченої цим Договором, Клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському об`єднанню гонорар та фактичні витрати, необхідні для виконання Адвокатським об`єднанням своїх зобов`язань за цим Договором. Розмір, порядок, умови сплати гонорару та фактичних витрат визначається у Додатку до цього Договору, який є невід`ємною частиною (п. 3.2. Договору) (т.2 а.с.105-106).

01.08.2021 між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням «АДВІС» укладено Додаток до договору № 1 «Про надання правової допомоги», за змістом якого сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного Додатку до Договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1000 грн. Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному у розмірі 15000 грн., який сплачується у якості передоплати протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання даного Додатку, решта вартості визначених послуг (гонорару) сплачується на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. У випадну збільшеня об`єму наданих послуг за цим Додатком клієнт зобов`язується сплати їх на протязі 3 (трьох) робочих днів на підставі додатково виставленого рахунку (п.п.5,6)(т. 2 а.с.107).

Відповідно до акту приймання передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 14.12.2022, вбачається, що цей акт було складено за умовами Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від б/н від 01.08.2021 та Додатку № 1 від 01.08.2021 до нього (т. 2а.с. 109).

Згідно з вказаним актом Адвокатське об`єднання «АДВІС» передає, а Клієнт приймає надану професійну правничу допомогу в уточнених обсязі, кількості та вартості, вказаних у таблиці найменування послуг, попередній обсяг, послуг, год та вартість їх надання, зазначеної у цьому акті.

Пунктом другим викладеним у цьому акті, встановлено, що з урахуванням здійснененої Клієнтом передоплати гонорару Адвокатському об`єднанню «АДВІС» в сумі 15000 грн., Клієнт також зобов`язаний оплатити Адвокатському об`єднанню «АДВІС» залишок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу в розмірі 48 000 грн., протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Сторонами даного Акту.

Вказані грошові кошти були сплачені ОСОБА_1 Адвокатському об`єднанню «АДВІС» за надання правової допомоги у вказаній справі, що підтверджується квитанціями які містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с.108, а.с.111).

Так, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Додатку до договору №1 № б/н від 01.08.2021 про надання правової допомоги встановлено фіксовану вартість правової допомоги, та адвокатом надаються такі послуги, як підготовка вивчення та аналіз документів, визначення підстав і премету позову та інш. правової позиції та всіх необхідних процесуальних документів та поїздка до суду та участь у судових засіданнях (п. 3) (т.2 а.с. 107).

Матеріалами справи підтверджено, що за підписами представника позивача до суду під час розгляду справи в суді подані процесуальні документи наявні в матеріалах справи.

Також представник позивача відповідно до Акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги брав участь у судових засіданнях перелічних у вказаному акті, а саме 09.11.2021, 18.11.2021, 25.11.2021, 23.12.2021, 29.12.2021, 27.01.2022, 08.02.2022, 22.02.2022, 02.03.2022, 06.04.2022, 10.05.2022, 30.05.2022, 13.06.2022, 16.06.2022, 19.09.2022, 18.10.2022 , 08.11.2022, 22.12.2022, авасовий платіж за засідання, що призначене на 22.12.2022, вартість послуг за участь у вказаних судових засіданнях становить 36000 грн. із розрахунку 2 години х 18 днів дорівніє 36 годинам.

Суд вважає, за необхідне зазначити, що вказані судові засідання в їх більшості були відкладені у зв`язку із заявленими клопотаннями сторін.

Суд звертає увагу, що надані до матеріалів справи клопотання та заяви представником позивача за своїм змістом фактично є дублюванням викладеної у уточненій позовній заяві позиції у стислому вигляді, та виходячи з критерію реальності надання адвокатських послуг та з огляду на обсяг наданої адвокатом правової допомоги в частині підготовки правової позиції та всіх необхідних процесуальних документів, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідачки судових витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, з огляду на встановлення факту надання правової допомоги, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, суд дійшов висновку, що судові витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 15000 грн.

Так, згідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннямст. 5 ЦПК Українисуд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками процесу або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістомст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Відповідно дост.141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.57,60,65,70 СК України,ст.ст.1-4,10,12,13,76-89,95,137,141,258,259,264,265,ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку в спільному майні в порядку проведення його поділу та про грошову компенсацію вартості частки задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - земельну ділянку, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101 Площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р-н., с. Новий Кропивник; земельну ділянку кадастровий номер 4621285100:01:002:0100 Площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , садовий будинок літ. "А" з господарськими будівлями та спорудами Загальна площа (кв.м): 62.1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:05:018:0074 Площа (га): 0.0576, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:06:001:0343 для індивідуального садівництва Площа (га): 0.051, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлові приміщення №12, №14 Загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1225685000:07:014:0006 площа 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1225685000:01:001:0113 площа 0,4854 га, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 для ведення особистого сілянського господарства, автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 та автомобіль марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , які були придбані під час шлюбу.

Визнати в порядку поділу майна, що є об`єктами права спільної сумісної власності Позивача та Відповідача, визнати за Позивачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на: земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га):0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р.н, с. Новий Кропивник; земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частини приміщення №71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ; земельної ділянки, кадастровий номер 1225685000:07:014:0006, площа 0,25 га, для будівництва та обслуговування ж будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ; земельної ділянки, кадастровий номер 1225685000:01:001:0113 площа 0,4854 га, для ведення особистого сілянського господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ; частку спільного сумісного майна - садовий будинок літ. "А" з господарськими будівлями та спорудами загальна площа (кв.м): 62.1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частку спільного сумісного майна - земельної ділянки, кадастровий номер 8536300000:05:018:0074, площа (га): 0.0576, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частку спільного сумісного майна - земельної ділянки, кадастровий номер 8536300000:06:001:0343, для індивідуального садівництва, Площа (га): 0.051, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати в порядку поділу майна, що є об`єктами права спільної сумісної власності Позивача та Відповідача за Позивачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на: частку спільного сумісного майна подружжя транспортний засіб - автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_5 , який було відчужено без згоди позивача та стягнути з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 ) грошову компенсацію вартості частки спільного майна автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport, д.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_5 у сумі 348 736,56 грн.

Визнати у порядку поділу право власності Відповідача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 ) на транспортний засіб - Автомобіль марки KIA SOUL, д.н. НОМЕР_2 , 2011 рік випуску VIN НОМЕР_6 та стягнути з Відповідача на користь Позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості частки автомобіля в сумі 94 245,89 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2021 на частину нерухомого та рухомого майна (т. 1 а.с. 139-141).

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь Позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 13166 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь Позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по оплаті за послуги суб`єктів оціночної діяльності у розмірі 22300 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

Повний текст судового рішення складено 05.05.2023.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: О.В. Поштаренко