Ухвала

від 03.05.2023 по справі 203/498/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/847/23 Справа № 203/498/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, із вищими освітами за спеціальністю програмне забезпечення автоматизованих систем, а також за фахом еколога-економіста, яка заміжня, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, працює бухгалтером в ПП «БІО ТОП» (ЄДРПОУ 37899296), ФОП « ОСОБА_9 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районногосуду м.Дніпропетровська від20березня 2023року частковозадоволено клопотання слідчого, про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 та застосовано відносно останньої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2023 року з визначенням розміру застави.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що прокурором наведені вагомі докази викриття ОСОБА_9 у відведеній їй функції у злочинній змові групи осіб для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації про злочинний промисел на незаконній міграції, що переконує у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою злочину відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.

Зазначає, що прокурором у з`ясованих обставинах надані переконливі докази того, що на цьому етапі досудового розслідування, коли не за всіма епізодами сукупності скоєних кримінальних правопорушень повідомлено про підозру, не всі співучасники виявлені, наявні достатні підстави вважати існуючими на випадок перебування на свободі ризики перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, в тому числі знищенням чи переховуванням речей, предметів, засобів, документів, необхідних для викриття повною мірою скоєного групою осіб, та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, що виправдовують характерний для тримання під вартою ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Вказує, що оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні, для забезпечення належної поведінки підозрюваної відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою присікти подальшу злочину діяльність та запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, знищення, спотворення доказів, впливу на інших учасників і перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та ухилення від виконання процесуальних рішень згідно ст. 194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про тримання підозрюваної під вартою в межах строків досудового розслідування з моменту затримання, тобто до 16 год. 00 хв. 19 травня 2023 року, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належно процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

Також зазначає, що визначаючи відповідно до ст.ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слід виходити з підозри особи в тяжкому злочині з поставленим за вину розміром систематичної злочинної наживи у співставленні з майновим станом підозрюваної, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою ступенем довіри до перспективи її втрати як стримуючого засобу, не будучи вочевидь непомірною, як про те клопоче слідчий, але відбиваючи бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що забезпечить застава у 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 147 200,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисники просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що обставини справи не було об`єктивно з`ясовано, не було досліджено та навіть наведено жодного доказу на підставі якого суд зробив свої висновки про необхідність утримувати ОСОБА_9 під вартою. Не зазначено мотивів та обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, не дотримано та не обґрунтовано мету та підстави застосування тримання під вартою. Як того вимагає ст. 177 КПК України, не враховано обставини у відповідності до ст. 178 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

В судове засідання підозрювану ОСОБА_9 не доставлено.

Захисник ОСОБА_7 вважала за можливе розглядати справу без участі підозрюваної. Позицію захисту повністю з нею узгодила та ОСОБА_9 не заперечувала проти розгляду справи без її участі, підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Прокурор заперечував проти розгляду справи без участі підозрюваної, також заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Щодо можливості розгляду даної справи без участі підозрюваної ОСОБА_9 слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

В свою чергу, 24.03.2023 року на адресу апеляційного суду було надіслано апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , яку було призначено на 27 березня 2023 року.

27 березня 2023 року розгляд даної апеляційної скарги було відкладено у зв`язку з неявкою учасників судового засідання та відсутністю матеріалів провадження. Розгляд справи відкладено на 12 квітня 2023 року.

12 квітня 2023 року судове засідання не відбулось, оскільки від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в проведенні невідкладних слідчих (розшукових) дій в межах іншого кримінального провадження. Розгляд справи відкладено на 20 квітня 2023 року.

20 квітня 2023 року судове засідання також не відбулось, оскільки від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в проведенні невідкладних слідчих дій. Розгляд справи відкладено на 26 квітня 2023 року.

26 квітня 2023 року судове засідання не відбулось, оскільки від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в проведенні невідкладних слідчих дій. Розгляд справи відкладено на 27 квітня 2023 року.

26 квітня 2023 року Дніпровським апеляційним судом керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури було надіслано листа, в якому зазначалось про неналежну поведінку прокурора ОСОБА_6 та відсутності поважних причин для не явки до суду для розгляду даного кримінального провадження, в результаті чого, 27 квітня 2023 року прокурор ОСОБА_6 з`явився в судове засідання для розгляду даного кримінального провадження.

В свою чергу, 27 квітня 2023 року судове засідання знов не відбулось у зв`язку з тим, що від ДУ Дніпровська УВП № 4 МЮУ надійшло лікарське заключення від 27.04.2023 року, відповідно до якого при огляді ОСОБА_9 : жалобы на слабость, головная боль, повышение температуры тела» «ОРВИ, Covid -19 ? рекомендовано снятие с суда».

В судовому засіданні 27 квітня 2023 року захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пояснили, що перед судовим засіданням були в ДУ Дніпровська УВП № 4 МЮУ та підозрювана ОСОБА_9 повідомила їх, що не зверталась до лікаря зі скаргами на стан здоровя, у неї примусово, без її згоди, взяли кров на аналіз. Для з`ясування обставин судове засідання було відкладено на 03 травня 2023 року.

В судовому засіданні 03 травня 2023 року встановлено, що підозрювану ОСОБА_9 не доставлено до Дніпровського апеляційного суду та надано до суду лікарське заключення з Дніпровської міської медичної частини № 4 від 03.05.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_10 снимается с поездки в суд по мед показаниям». Також, ДУ Дніпровська УВП № 4" МЮУ не було забезпечено участь підозрюваної ОСОБА_9 в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Однак, захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні надала заяву від 01.05.2023 року від підозрюваної ОСОБА_9 , відповідно до якої вона зазначає: у зв`язку з неодноразовими відкладеннями судових засідань через неявку прокурора, а також не забезпечення ДУ Дніпровська УВП № 4 МЮУ відеоконференцзвязку з підозрюваною, прошу судове засідання, призначене на 03.05.2023 року проводити без моєї участі. Розгляд справи не порушить мої права, передбачені КПК України. Апеляційну скаргу своїх захисників підтримую у повному обсязі, прошу задовольнити.

Також підозрювана ОСОБА_9 в своїй заяві зазначає наступне: додатково повідомляю, що моїм захисником надано мені для огляду лікарське заключення Дніпровської медичної частини № 4 від 27.04.2023 року, згідно якого в день засідання 27.04.2023 року в мене виявлено ознаки CoviD-19. Повідомляю суд, що вказане не відповідає дійсності. Жодних скарг на самопочуття, стан здоров`я, 27.04.2023 року в мене не було, як і не має їх на сьогоднішній день, до лікаря не зверталась, скарг не подавала.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Крім того, порядок розгляду ухвал слідчого судді апеляційним судом регулюється главою 31 провадження в суді апеляційної інстанції КПК України та відповідно до ст. 422 КПК України встановлено порядок перевірки ухвал слідчого судді.

Частиною 1 даної статті передбачено, що отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Частиною другою ст. 422 КПК України передбачає, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Апеляційним судом вживались всі, передбачені Законом, заходи для виконання вимог ч.ч. 1,2 ст. 422 КПК України, однак, з незалежних від суду підстав, розгляд справи відкладався.

Відповідно до листа Верховного Суду від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

Таким чином, колегія судді, зважаючи на вищенаведені обставини відкладення судових засідань, беручи до уваги строки, передбачені КПК України, для розгляду даної категорії справ, а також те, що питання погіршення становища підозрюваного в апеляційній скарзі не ставиться та захисник вказує на можливість розгляду справи без участі ОСОБА_9 , вважає, як виняток, за можливе розглянути дане кримінальне провадження без участі підозрюваного.

Частиною першою ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст. 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів вважає за необхідне застосувати Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано не в повній мірі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, CampbellandHartley v. TheUnitedKingdomвід 30.08.1990, заяви № № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).

На думку апеляційного суду матеріали судового провадження за клопотанням слідчого дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, дійшовши вірного висновку про наявність обґрунтованої підозри та існування встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, помилково встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та доведеність прокурором тієї обставини, що належну процесуальну поведінку підозрюваної не зможе забезпечити інший більш м`який запобіжний захід, та у цьому аспекті не врахував окремі обставини, передбачені статтею 178 КПК України.

Що стосується ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд зазначає наступне.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності ( Becciev v.Moldova п. 58).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з обґрунтуванням, наведеним в оскаржуваній ухвалі, на предмет наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про його існування.

Ризик переховування від правосуддя апеляційний суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваної ОСОБА_9 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Даний ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Така позиція повністю відповідає практиці ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Щодо наявності ризику можливого впливу на інших підозрюваних.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказаний ризик існує, оскільки є висока ймовірність того, що підозрювана ОСОБА_9 може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які на даний момент не встановлені.

Також, підозрювана ОСОБА_9 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час злочинну діяльність ОСОБА_9 викрито не в повній мірі, досудовим розслідуванням здійснюється збір доказів.

Інші, зазначені в клопотанні слідчого, ризики апеляційний суд вважає недоведеними з огляду на особу підозрюваної ОСОБА_9 , яка є раніше не судимою.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, апеляційний суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Колегія суддів вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3 ч. 1 КПК України, можливо шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Апеляційним судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_9 раніше не судима, одружена, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, відповідно до нотаріальної заяви ОСОБА_11 , остання надає згоду на перебування під домашнім арештом ОСОБА_9 за адресою належного на праві власності ОСОБА_11 домоволодінні. Крім того, ОСОБА_9 , потребує лікування у зв`язку з наявними у неї захворюваннями, що підтверджується долученими до апеляційної скарги захисника копіями направлення на МСЕК від 26.07.2018 року, медичного висновку ЛКК № 2741, довідки до акту огляду МСЕК, виписки із медичної картки хворого ОСОБА_9 , плану реабілітаційних заходів.

Прокурор, заперечуючи проти апеляційної скарги, не довів, що цілодобовий домашній арешт з покладенням ряду процесуальних обов`язків не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим ризикам.

На думкуколегії суддів,запобіганню можливостям:можливості переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннячи суду;впливу наінших підозрюваних,знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейта документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,з урахуваннямвстановлених апеляційнимсудом обставинкримінального провадження,особи підозрюваного - можливо шляхом обрання щодо підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов`язків, передбачених 194 КПК України.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (пункт 2 частини 3 статті 407 КПК).

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункти 2 частини 1 статті 409 КПК). Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо серед іншого суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (пункт 2 частини 1 статті 411 КПК).

Слідчий суддя правильно встановив наявність обґрунтованої підозри, доведеність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте помилково вважав доведеними ризики, передбачені п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваної іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Оскільки КПК не передбачає повноваження суду апеляційної інстанції щодо зміни ухвали слідчого судді, а лише щодо залишення її без змін або її скасування, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційна скарга захисника підлягає частковомузадоволенню, оскаржувану ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладенням на неї відповідних процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року щодо ОСОБА_9 скасувати.

Постановити новуухвалу,якою клопотанняслідчого прообрання запобіжногозаходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 17 травня 2023 року.

Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- цілодобово не відлучатися з місця фактичного проживання ОСОБА_9 з АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

-утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;

-носити електронний засіб контролю.

Контроль за поведінкою підозрюваної ОСОБА_9 , яка перебуває під домашнім арештом, покласти на процесуального керівника у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали покласти на відповідний ВП ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваної.

Підозрювану ОСОБА_9 звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4