Рішення

від 24.04.2023 по справі 280/6/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2023 року (14 год. 39 хв.)Справа № 280/6/23 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Конишевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача Голіков О.Ю.,

відповідача 1 не з`явився,

відповідача 2 Кузнецов І.С.,

третьої особи 1 не з`явився,

третьої особи 2 не з`явився,

третьої особи 3 не з`явився,

третьої особи 4 не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАНДА» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 44558766)

Товариства з обмеженою відповідальністю «MІK» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 69-А, код ЄДРПОУ 30105738)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГРУПТРАНС» (49000, м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. 1, приміщення 17, офіс 6, код ЄДРПОУ 40390776)

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАНДА» (далі відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «MІK» (далі відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГРУПТРАНС», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , в якій позивач просить суд:

визнати договір від 01.11.2021 № ТР-011102, укладений між ТОВ «ТРІАНДА» (код ЄДРПОУ 44558766) та ТОВ «MІK» (код ЄДРПОУ 30105738) недійсним;

застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути з ТОВ «ТРІАНДА» (код ЄДРПОУ 44558766) на користь ТОВ «MІK» (код ЄДРПОУ 30105738) 47 439 170,99 грн.;

застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути з ТОВ «MІK» (код ЄДРПОУ 30105738) на користь держави 47 439 170,99 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІАНДА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «MІK» укладався договір поставки від 01.11.2021 № ТР-011102, на підставі якого виписані податкові накладні. На підтвердження виконання спірних операцій за договором поставки від 01.11.2021 № ТР-011102, надано документи які містять завідомо неправдиві відомості які не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження реальності спірних операцій, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди з ТОВ «MIK. Вказані вище факти у сукупності та взаємозв`язку свідчать про відсутність реальних правовідносин між ТОВ «ТРІАНДА» та ТОВ «MIK». Відтак, оскільки надані документи ТОВ «ТРІАНДА» не відповідають дійсним обставинам та не підтверджують здійснення господарської операції з поставки товару на адресу ТОВ «MIK» тканини (полотно трикотажне, машинного в`язання з сінтетичних волокон пофарбоване, неворсове), відповідно неможливо встановити здійснення господарських операцій по спірному договору з поставки товару на адресу ТОВ «MIK».Отже, з`ясовано формальне укладання договору поставки, який не мав реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації тканини, від ТОВ «ТРІАНДА» на адресу ТОВ «МІК», що свідчить про те, що правочин між зазначеними контрагентами здійснений без мети настання реальних наслідків. З огляду на вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 228 ЦК України, Головне управління ДПС у Запорізькій області просить суд застосувати наслідки недійсності правочинів. Просить позов задовольнити.

Відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІАНДА») подав письмові пояснення, в яких зазначив, що через відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «МІК» відмовилося від товару та від договору, про що було підписано додаткову угоду, у зв`язку з чим поставка товару не провадилася та оплата не відбулася, умислу і наміру вчиняти завідомо фіктивний чи нікчемний правочин не було, тому вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню

Відповідач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «MІK») щодо заявлених позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. При кваліфікації правочину застаттею 228 ЦКмає враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вважає, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання Договорів недійсними і настанням відповідних наслідків. Вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів нереальності господарської діяльності відповідачів, безтоварності господарських операцій, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також того, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч. 2статті 228 Цивільного кодексу України. Також вважає, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента відповідача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГРУПТРАНС») до суду надіслала пояснення в яких зазначила, що жодних господарських правовідносин з ТОВ «Тріанда» не мала. 17.04.2023 подав клопотання про розгляд без його участі. Просить врахувати надані пояснення.

Третя особа ( ОСОБА_2 ) 20.02.2023 подав заяву до суду пояснення, що ніяких машин і нічого не возив, просив розглядати без його участі.

Треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду будь-яких клопотань не подавали, у судове засідання не прибули.

Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 20.02.2023 року.

Оскільки рішення у цій справі може вплинути на права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГРУПТРАНС», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , тому судом данні особи були залучені як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 20.02.2023 відкладено підготовче засідання на 13.03.2023.

Протокольною ухвалою суду від 13.03.2023 відкладено підготовче засідання на 03.04.2023.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2023.

24.04.2023 у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходив з наступного.

Згідно офіційних відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням (юридичною адресою) ТОВ «ТРІАНДА» - Запорізька обл., м. Запоріжжя, Вознесенівський р-н., вул. Північне Шосе, буд. 12

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІАНДА» є юридичною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області (далі - «ГУ ДПС у Запорізькій області» / «Позивач» / «податковий орган»).

Як свідчать відомості Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТРІАНДА» складено на адресу ТОВ «MIK» податкові накладні від 17.01.2022 № 170101, від 17.01.2022 № 170102, від 17.01.2022 № 170103, від 18.01.2022 № 180101, від 18.01.2022 № 180102, від 18.01.2022 № 180103, від 19.01.2022 № 190101, від 19.01.2022 № 190102, від 19.01.2022 № 190103, від 25.01.2022 № 250101, від 25.01.2022 № 250102, від 25.01.2022 № 250103, від 26.01.2022 № 260101, від 26.01.2022 № 260102, від 27.01.2022 № 270101 на загальну суму 47 439 170,99 грн, у тому числі ПДВ 7 906 528,49 грн, за договором поставки від 01.11.2021 № ТР-011102.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. ТОВ «ТРІАНДА» подано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з долученням копій підтверджуючих документів.

За результатами розгляду наданих ТОВ «ТРІАНДА» документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийняті рішення про відмову у реєстрації вище наведених податкових накладних.

Не погоджуючись із рішенням податкового органу ТОВ «ТРІАНДА» подано адміністаривний позов до Запорізького окружного адміністаривного суду.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/4277/22 за позовом ТОВ «ТРІАНДА» до ГУ ДПС у Запорізькій області, ДПС про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні: від 17.01.2022 № 170101, від 17.01.2022 № 170102, від 17.01.2022 № 170103, від 18.01.2022 № 180101, від 18.01.2022 № 180102, від 18.01.2022 № 180103, від 19.01.2022 № 190101, від 19.01.2022 № 190102, від 19.01.2022 № 190103, від 25.01.2022 № 250101, від 25.01.2022 № 250102, від 25.01.2022 № 250103, від 26.01.2022 № 260101, від 26.01.2022 № 260102, від 27.01.2022 № 270101 у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 47 439 170,99 грн, у тому числі ПДВ 7 906 528,49 грн. Ухвалою від 01.02.2023 по справі №280/4277/22 позов було залишено без розгляду.

Вказані податкові накладні складені ТОВ «ТРІАНДА» у зв`язку з реалізацію ТМЦ: 329 104 кг (329,1 тонни) тканини (полотно трикотажне, машинного в`язання з сінтетичних волокон пофарбоване, неворсове) на адресу ТОВ «MIK», за договором поставки товару від 01.11.2021 № ТР-011102.

Відповідно до пп.1. п. 1 Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) у зумовлені строки покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість Товару, найменування, кількість та ціна якого визначається специфікаціями та/або видатковими накладними, що додаються до Договору та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пп. 1.2. п. 1 Договору, право власності на Товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі (поставки) Товару.

Відповідно до пп. 7.1. п. 7 Договору Оплата товару Покупцем здійснюється на умовах 100% оплати вартості товару протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару Покупцем.

Відповідно до пп. 12.1. п. 12 Договору він може бути розірваний в будь-який час за взаємною згодою сторін, або з ініціативи однієї зі сторін Договору яка повинна попередити іншу сторону не менш ніж за 20 днів до розірвання.

До матеріалів справи позивачем були надані видаткові накладні від 26.01.2022 № РН-260102, від 25.01.2022 № РН-250102, від 11.01.2022 № РН-190101, від 17.01.2022 № РН-170101, від 25.01.2022 № РН-250103, від 25.01.2022 № РН-250101, від 19.01.2022 № РН-190102, від 19.01.2022 № РН-190103, від 26.01.2022 № РН-260101, від 27.01.2022 № РН-270101, від 18.01.2022 № РН-180102, від 17.01.2022 № РН-170102, від 17.01.2022 № РН-170103, від 18.01.2022 № РН-180101, від 18.01.2022 № РН-180103, які, як зазначає позивач, не містять інформації про строк поставки Товару та деталізації місця складання документів.

Також позивач зазначає, що ТОВ «ТРІАНДА» не надано передбачені договором підтверджуючі документи щодо якості та комплектності товару, що поставляється (паспорт, сертифікат) із зазначенням виробника, гарантійного строку експлуатації товару, його відповідність технічним умовам та стандартам.

Імпортні товари були перевезені на адресу м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 69А, де ТОВ «ТРІАНДА» орендує у ТОВ «МІК» за договором суборенди від 01.11.2021 № 110102 частину нежитлового приміщення під склад.

Перевезення товару після митного оформлення з м. Одеса на адресу м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 69А, було здійснено відповідно до товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) від 30.12.2021 № 22, 23/1, від 30.12.2021 № 23/2, від 04.01.2022 №1/1, від 05.01.2022 № 1/2, від 05.01.2022 № 1/2, 2/1, від 05.01.2022 № 2/2, 3/1, від 05.01.2022 № 2/2, 3/1, від 05.01.2022 № 3/2, 4,1, від 05.01.2022 № 3/2, 4/1, від 05.01.2022 № 4/2, 5/1, від 05.01.2022 № 4/2, 5/1, від 05.01.2022 № 5/2, 6/1, від 05.01.2022 № 5/2, 6/1, від 05.01.2022 № 6/2, 7/1, від 05.01.2022 № 6/2, 7/1, від 05.01.2022 № 7/2, 8/1, від 05.01.2022 № 7/2, 8/1, від 05.01.2022 № 8/2, 9/1, від 05.01.2022 № 8/2, 9/1, від 08.01.2022 № 8/2, 9/1, від 05.01.2022 № 9/2, 10/1, від 05.01.2022 № 9/2, 10/1, від 05.01.2022 № 10/2, 11/1, від 05.01.2022 № 11/2, 12/1, від 06.01.2022 № 11/2, 12/1, від 06.01.2022 № 12/2, 13/1, від 06.01.2022 № 12/2, 13/1, від 06.01.2022 № 13/2, 14/1, від 07.01.2022 № 13/2, 14/1, від 07.01.2022 № 14/2, 15/1.

З приводу ТТН позивач зауважує, що договорів з перевізниками щодо перевезення, актів надання послуг з перевезення товару, доказів оплати послуг перевезення (платіжних доручень, банківських виписок) - не надано.

B ході проведеного позивачем аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформація з якого дозволяє прослідкувати рух сум ПДB та номенклатуру податкових накладних встановлено, що за весь період діяльності TOB «TРІAНДA» послуги у платника ПДB TOB «ЄBРOГРУПTРAНС» не придбавались (копія додається).

Tакож, аналізом податкової звітності TOB «TРІAНДA» встановлено, що у рядку 10.4 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» декларації з ПДB за періоди з 01.12.2021 по 28.02.2022 не встановлено (а.с.56-58).

З метою офіційного з`ясування всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запити про надання інформації до Tериторіального сервісного центру №2341 MBС України у Запорізькій області щодо власників транспортних засобів вказаних у TTH та BMД, та до суб`єктів господарювання перевізників, вказаних у TTH: ФOП Лобода O.M., ФOП Сірик O.A., TOB «ЄBРOГРУПTРAНС», ФOП Семененко A.M. щодо надання копій документів та пояснень на підтвердження обставин перевезення TMЦ для TOB «TРІAНДA».

Згідно отриманої відповіді встановлено, що ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРОГРУПТРАНС» жодних господарських правовідносин з ТОВ «ТРІАНДА» не мали. Станом на дату направлення даного позову, відповідь від автомобільних перевізників ФOП Лобода O.M. та ФOП Семененко A.M. зазначених у TTH не отримано.

Транспортні засоби з державним номерними знаками НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , не зареєстровані.

За іншими державними номерними знаками, зазначеними в наданих ТТН, транспортні засоби не відповідають маркам автомобілів DAF, MAN, КАМАЗ, VOLVO, а зареєстровані за іншими транспортними засобами.

Також, з метою офіційного з`ясування всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, до ГУНП в Запорізькій області направлено запит про надання інформації з ІП «ГАРПУН» ІК «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо пересування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , АР1367CM, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 AP8631HT, AP7164CT, AP2680EC, AP0230M, AP2660EC, НОМЕР_9 НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 з пункту навантаження: м. Одеса, Тираспольське Шосе, 15А до пункту розвантаження: м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 69А у період з 30.12.2021 по 10.01.2022 (копія додається). Згідно отриманої інформації встановлено, що у період 30.12.2021-10.01.2022 системою відеофіксації пересування автошляхами України транспортних засобів ІП «ГАРПУН» не зафіксовано пересувань ЖОДНИХ транспортних засобів вказаних у запиті шляхами за маршрутом з пункту навантаження: м. Одеса, Тираспольське Шосе, 15А до пункту розвантаження: м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 69А (копія додається).

Таким чином, позивач вважає, що на підтвердження виконання спірних операцій за договором поставки від 01.11.2021 № ТР-011102, надано документи які містять завідомо неправдиві відомості які не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження реальності спірних операцій та, відповідно, надавати право на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане вище підтверджує здійснення господарської діяльності за договором поставки від 01.11.2021 № ТР-011102 без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди ТОВ «МІК» шляхом формального оформлення первинних документів.

За таких обставин, податковий орган дійшов висновку, що вказана вище господарська операція ТОВ «ТРІАНДА» із ТОВ «МІК» щодо поставки товару не мала реального характеру, а її результати оформлені лише документально, тому позивач доходить висновку про нереальність здійснених господарських операцій за Договорам поставки між ТОВ «ТРІАНДА» та ТОВ «МІК» від 01.11.2021 № ТР-011102.

З огляду на вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 228 ЦК України, Головне управління ДПС у Запорізькій області просить суд застосувати наслідки недійсності правочинів і стягнути з ТОВ «ТРІАНДА» на користь ТОВ «МІК» 47 439 170,99 грн, стягнути з ТОВ «МІК» на користь держави 47 439 170,99 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Підпунктом 20.1.30. пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 73.3 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Правовою підставою позову контролюючим органом вказано статтю 215 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними(далі - Постанова Пленуму) встановлено, що нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина 1 статті 219, частина 1 статті 220, частина 1 статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина 2 статті 222, частина 2 статті 223, частина 1 статті 225 ЦК тощо).Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК (435-15).

Для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Пунктом 18 Постанови Пленуму №9 передбачено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України (254к/96-ВР); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК (435-15) має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як встановлено частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, позивач має довести, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, протиправні наслідки цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Оскільки позов спрямований на захист інтересів держави і суспільства, позивач має зазначити особу, якій завдано шкоду, протиправні наслідки оспорюваної угоди, а також вину у формі умислу.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимипередбачено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

Встановлюючи правовий наслідок правочину, який вчинено без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, частина 3 статті 208 ЦК України, так само, як і інші правові норми, не визначають ознаки такого правочину. До кола таких правочинів належать, зокрема правочини, які вчинені з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди (наприклад, у вигляді податкового кредиту).

Обов`язок довести перед судом, що правочин вчинено з такою метою, в силу норми частини 1 статті 77 КАС України належить позивачу.

Позивач, вважаючи недійсним договір поставки №ТР-011102 від 01.11.2021, виходить з того, що відповідачі - сторони договору - не мали на меті досягти наслідків, обумовлених цим договором, уклали його виключно для отримання податкової вигоди; у них відсутня можливість для виконання умов договору (достатня кількість працівників, відповідних господарських ресурсів); господарські операції з постачання виливок мідних не відбулися.

Суд зауважує, що виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Як випливає зі змісту частини 1 статті 216 ЦК України, у разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків.

Як встановлено пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону УкраїниПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Як встановлено судом Ухвалою від 01.02.2023 по справі №280/4277/22, яка набрала законної сили 01.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю«ТРІАНДА»до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та про відмову в реєстрації податкових накладних, на які посилається позивач вище, було залишено без розгляду.

Відповідно реєстрації зазначених податкових накладних в реєстрі не відбулося, що виключає можливість настання протиправних наслідки цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 в межах спірного договору у бухгалтерському обліку між сторонами відсутні взаємні зобов`язання (а.с.135).

Крім того, відповідачем 2 до матеріалів справи була долучена додаткова угода від 17.02.2022 до відповідно до якої Договір за взаємною згодою з 17.02.2022 розірваний, підтверджується припинення всіх зобов`язань за Договором між Сторонами, визнається відсутність заборгованості між ТОВ «МІК» перед ТОВ «Тріанда» і відсутність претензій у ТОВ «Тріанда» до ТОВ «МІК» (а.с.200).

Позивач у судовому засіданні не спростував наведені відповідачем 2 факти.

Доказів, які підтверджували факт оплати за Договором позивач суду не надав, як і те, що дії відповідачів призвели до бідь-яких втрат бюджету.

Згідно з положеннями частини 1 статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено частиною 1 статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи в сукупності докази подані сторонами, суд вважає, що докази подані позивачем за своїми якісними та кількісними характеристиками не є належними, допустимими, достатніми та достовірними в підтвердження обставин нереальності господарської операції та укладення спірного договору з метою отримання податкової вигоди, що суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, докази подані відповідачем 2 вказують на те, що у даному випадку має місце невиконання умов договору, а не укладення його з метою, яка суперечить інтересам держави.

Відтак суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявність умислу у відповідачів на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як наслідок, правові підстави для висновку про недійсність цих правочинів й для застосування відповідних наслідків відсутні.

Як визначено частиною першоюстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення у повному обсязі.

У силу приписівст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати покладаються на позивача, відтак такі з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАНДА» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 44558766), Товариства з обмеженою відповідальністю «MІK» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, буд. 69-А, код ЄДРПОУ 30105738), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГРУПТРАНС» (49000, м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. 1, приміщення 17, офіс 6, код ЄДРПОУ 40390776), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 04.05.2023.

Суддя О.В. Конишева