Постанова

від 03.05.2023 по справі 500/6428/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/6428/21 пров. № А/857/4343/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Зінчук Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року, ухвалене суддею Мірінович У.А. в порядку письмового провадження у м.Тернополі у справі № 500/6428/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволені скарги» від 19 липня 2021 року № 2424/7 та зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" від 19 лютого 2021 року № 11/86.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 рокуадміністративний позов задоволено. Рішення набрало законної сили 18 травня 2022 року.

27 січня 2023 року позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді судового збору в сумі 2724 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2022 року заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково та стягнуто на користь позивача 3000 грн. витрат на правову допомогу. І іншій частині заяву залишено без задоволення.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі не відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг. Внаслідок цього, суд зменшив суму витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивачки за надання адвокатом правничої допомоги, до 3000 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду в частині розподілу судових витрат на правничу професійну допомогу, його оскаржив відповідач, який просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які визначив суд, не є співмірним із затраченим часом, який був необхідний для цього та складністю справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, як встановив суд першої інстанції, детальний опис робіт (наданих послуг) позивач не надав та у справі відсутній.

Апеляційний суд встановив те, що вартість правничих послуг, які надав адвокат становить 10000 грн. і складається із гонорару за складання позовної заяви (5000 грн.) та за участьу судових засіданнях (5000 грн.)

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що розмір витрат на правничу допомогу, зазначений позивачем, не відповідає складності справи, розумності та реальності.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, в частині розподілу судових витрат на правничу професійну допомогу, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, в частині розподілу судових витрат на правничу професійну допомогу, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції, в цій частині, без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року в справі № 500/6428/21, в частині розподілу судових витрат на правничу професійну допомогу, без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддяР. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 04.05.2023 року