Ухвала

від 25.04.2023 по справі 214/2808/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 214/2808/21

провадження № 2/388/12/2023

УХВАЛА

25.04.2023м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарях судового засідання Кіцану Г.Я., Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: П`ята криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області (раніше Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області) ОСОБА_7, про визнання заповіту недійсним,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: П`ята криворізька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, у якому (позові) просив:

- визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 20.10.2015, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 107;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1022,00 грн. сплаченого судового збору та 15000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати - ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної останній на праві приватної власності земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 6,9969 гектарів, розташована на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий № 3521980400:02:000:0159, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Будучи інвалідом з дитинства 3 групи (з 22.02.1993 довічно) він, як спадкоємець першої черги після смерті матері, прийняв вищевказану спадщину та 30.11.2018 звернулася до П`ятої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину.

Постановою державного нотаріуса П`ятої криворізької державної нотаріальної контори Оксамитної Н.В. від 30.11.2018 йому було відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом через наявність заповіту, посвідченого від імені спадкодавця приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7. 20.10.2015 за реєстром № 107 на користь ОСОБА_2 .

Вважає зазначений заповіт недійсним, оскільки на момент його складання ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій і не керувала ними. Зазначив, що на час складання заповіту ОСОБА_5 , виповнилося 79 років, при цьому в останні роки життя її стан здоров`я різко погіршився. Його покійна мати з 2014 року до дня смерті стояла на обліку та проходила постійне лікування у КЗ «Криворізька міська лікарня № 11» КМР.

Зазначив, що ОСОБА_5 : «мала регулярні та тривалі психічні розлади, крім того вони посилювались внаслідок її тривалості хвороби, страдала старечим склерозом у неї було порушення мови; втрата пам`яті; безпричинне розлад; втрата пам`яті; негативне ставлення до всього навколишнього; погіршення зору; почуття відчуженості; погана координація», тому вважає, що на момент складання оскаржуваного заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій і не керувала ними, чим і скористався відповідач, який є сторонньою особою для спадкодавця, не надавав жодної допомоги, не спілкувався та не доглядав за нею, що свідчить про укладення заповіту проти волевиявлення спадкоємиці.

Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова В.М. від 11.06.2021 справу передано на розгляд до Долинського районного суду Кіровоградської області, за територіальною підсудністю.

Ухвалою від 21.07.2021 матеріали цивільної справи повернуто до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для підтвердження виконання вимог ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

Справа надійшла до Долинського районного суду Кіровоградської області 28.08.2021.

Ухвалою від 08.09.2021 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, зареєстрований у суді 04.10.2021 за вх. № ЕП-2094/21-Вх., у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача 15000 грн. у рахунок відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування позиції відповідача його представник зазначив, що позивачем не повідомлено з наявністю яких саме захворювань ОСОБА_5 перебувала на обліку у КЗ «Криворізька міська лікарня № 11» КМР, що також не підтверджено жодними медичними документами чи іншими доказами. Посилався на відсутність доказів на підтвердження того, що на момент складання оскаржуваного заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій і не керувала ними. Також зазначив, що ОСОБА_5 за життя неодноразово вчиняла нотаріально посвідчені правочини незадовго до та після складання оспорюваного заповіту, проте жодним нотаріусом при вчинені нотаріальних дій не було поставлено під сумнів дієздатність ОСОБА_5 .

Від позивача до суду надійшло клопотання, зареєстроване у суді 24.05.2022 за вх. № 2376/22, про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи, у якому позивач просив:

- призначити у цивільній справі № 214/2808/21 посмертну судово-психіатричну експертизу;

- проведення посмертної судово-психіатричної експертизи доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатри та наркології МОЗ України (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103), на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи страждала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним розладом на момент укладання заповіту?

2) Якщо так, чи могла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент укладення заповіту розуміти значення своїх дій або керувати ними?

- зупинити провадження у справі № 214/2808/21 після призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

- витрати на проведення посмертної судово-психіатричної експертизи покласти на позивача.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання, зареєстроване у суді 13.07.2022 за вх. № ЕП-1471/22, зокрема, про формулювання питання при призначені у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, у якому представник, зокрема, просив поставити на вирішення посмертної судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_5 додатково наступні питання:

- Чи підтверджується об`єктивними клінічними даними встановлення ОСОБА_5 , діагнозу «дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ступеню»?;

- Чи відповідало лікування, призначене ОСОБА_5 , протягом 2015-2018 років, виставленому діагнозу «дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ступеню»?.

Проведення експертизи просив доручити КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги «ДОР» (49115, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Бехтерева, будинок 1);

Третя особа - П`ята криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, яка про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, - участь у судовому засіданні свого представника не забезпечила. При цьому, від третьої особи до суду надійшов лист про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Третя особа - приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області (раніше Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області) ОСОБА_7, який про дату, час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, - у судове засідання як третя особа не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про проведення підготовчого судового засідання за відсутності третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення експертизи посилаючись на обставини аналогічно викладеному у клопотанні.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання позивача.

Сторони дійшли згоди про доручення проведення експертизи Кропивницькій філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».

Допитаний у судовому засіданні, з його згоди, у якості свідка позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив, що відповідача до 2018 року він особисто не знав, знав про нього як про особу з яким його мати перебувала у договірних відносинах щодо оренди землі. Надав суду покази про те, що після смерті матері йому зателефонувала бухгалтер сільськогосподарського підприємства та попросила надати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 . Від нотаріуса він дізнався про заповіт його матері, складений на ОСОБА_2 .

За життя мати говорила, що хоче залишити спадщину двом своїм онукам. Коли вона була присмерті, то дізнались, що вона склала заповіт у лютому 2015 року.

Повідомив, що останні 2-3 роки перед смертю мати перестала доглядати за собою, прибиратися, сварилась з сусідами. Зміна поведінки відбулася у 2015 році.

Зазначив, що зміни у поведінці його матері сталися різко. Так, на святкуванні дня народження його дружини 20.05.2015 у матері різко змінився настрій, вона стала озлобленою та пішла, хоча за мить до цього все було добре. Після цього на початку літа у неї також були приступи агресії. При спокійному спілкуванні починала безпідставно сваритися на сусідів, вважала, що проти неї якісь заговори, наговори, бачила якісь знаки на своїх дверях.

У неї з`явились проблеми з пам`яттю, вона забувала коли він до неї приїздив. Було так, що вона зателефонувала у суботу та попрохала щось купити. Він купив і привіз у понеділок, а вона у середу каже, щоб він терміново приїхав.

Він відвідував її приблизно 2-3 рази на тиждень. З приблизно такою періодичністю її відвідували соціальні працівники з територіального центру. Коли він до неї не приходив вона сама доглядала за собою: розігрівала їжу, ходила до магазину. У магазині розраховувалась готівкою, а гроші він їй знімав з банківської картки.

Його мати була медсестрою, а тому казала, що вона сама себе догляне. Скаржилась на біль у животі та на те, що їй погано. Вона сама приймала ліки, а до лікарів йти відмовлялась. З 2015 року він контролював прийом нею ліків. Так приходячи до неї він перераховував ліки і таким чином впевнювався у тому, що вона їх приймала.

Він запрошував лікарів до неї додому, але за часту вона у ці дні уходила з дому. До неї додому приходив лікар ОСОБА_6 близько 5 разів, у 2015 році приблизно 3 рази, а потім він не пам`ятає. Медичні процедури у лікарні вона не проходила. У 2015 році до неї приходив невропатолог, але його прізвища він не пам`ятає.

Поведінка матері була неадекватна, але не до тієї міри щоб поміщати її до психіатричної лікарні. Він не вважав її хворою, припускаючи, що у неї вікові зміни. Вона вела себе неадекватно час від часу.

Допитаний у судовому засіданні, з його згоди, у якості свідка відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що він працює заступником голови ФГ «ФСК», з позивачем у справі ОСОБА_1 вони просто знайомі. Надав суду покази про те, що він знав ОСОБА_5 близько 15-18 років, оскільки вони були односельцями та остання була подругою його матері. Земельна ділянка ОСОБА_5 перебувала в оренді ФГ «ФСК» близько 15 років. Договори оренди ОСОБА_5 укладала особисто та особисто отримувала орендну плату. За життя ОСОБА_5 бажала скласти заповіт на його матір, однак, враховуючи вік останньої склала заповіт на нього. Він не був присутнім при складанні заповіту його йому передала сама ОСОБА_5 . ОСОБА_5 проживала сама, була адекватною людиною протягом усього свого життя. При зустрічі вона скаржилась на родичів, з якими у неї був конфлікт з приводу отримання орендної плати, а також скаржилась на стан здоров`я, як людина похилого віку, говорила, що їй тяжко і важко.

Допитаний у судовому засіданні, з його згоди, у якості свідка третя особа ОСОБА_7 , повідомив, що він є приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області та відповідач у справі ОСОБА_2 був його клієнтом з якими у нього виключно професійні відносини, а з позивачем ОСОБА_1 він не знайомий. Надав суду покази про те, що ним, як приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 20.10.2015 було посвідчено заповіт ОСОБА_5 . Враховуючи вчинення ним таких дій стверджував, що при зверненні до неї ОСОБА_5 ним як нотаріусом було перевірено особу останньої та її дієздатність шляхом проведення бесіди під час якої він запитував її прізвище, ім`я та по батькові, дані про народження та проживання, та чи розуміє вона дію, яку бажає вчинити. Зазначив, що вразі коли б у нього виник сумнів, щодо дієздатності ОСОБА_5 він би не вчиняв нотаріальних дій, а витребував би довідку від психіатра чи МСЕК для встановлення дієздатності останньої. Також пояснив, що не пам`ятає зовнішній вигляд та поведінку ОСОБА_5 та чи була вона сама чи з кимось. На уточнюючі питання повідомив, що на час посвідчення заповіту він мав 10 років стажу нотаріуса, оскільки працював з 2015 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомила, що знає позивача, як сина її сусідки ОСОБА_5 , а з відповідачем не знайома. Надала суду покази про те, що знайома з ОСОБА_5 з 1984 року. Вони були сусідами, ОСОБА_5 жила на 4-му поверсі, а вона на 2-му, вони дружили, ходили одна до одної у гості.

Зі слів ОСОБА_5 у 2014 році їй стало відомо, що вона хотіла залишити заповіт на свою онуку. 08.03.2015 ОСОБА_5 їй сказала, що склала заповіт на землю на свою онуку. Про складання іншого заповіту вона їй не повідомляла.

Знає, що ОСОБА_5 працювала у лікарні, а згодом у територіальному центрі допомоги пенсіонерам, приблизно до 2011-2012 років.

У ОСОБА_5 двоє синів, один з яких помер. Діти часто приходили до ОСОБА_5 , а останні роки майже кожного дня. До неї ходили й онуки та невістка. Вони скуплялись для неї, приносили і готували їжу, робили їй ремонт.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Останні три роки життя, десь з квітні-травня 2015 року, ОСОБА_5 була не в собі, зла, агресивна, не впізнавала людей. Вона була неадекватна, несла сміття зі смітника до квартири. Коли вона віталась до неї, то ОСОБА_5 відповідала нецензурною лайкою. ОСОБА_5 декілька разів топила сусідів, оскільки забувала закрити кран у ванній. Також забувала закрити вхідні двері.

Неадекватність ОСОБА_5 на її думку проявлялась останні три роки життя наростаючим чином, але були й просвітлення коли та поводила себе адекватно.

Впродовж 2015-2018 років ОСОБА_5 також самостійно ходила у магазин, де скуплялась, розпоряджалась своєю пенсією, користувалась банківською карткою.

Повідомила, що до ОСОБА_5 приходив сімейний лікар, а також їй близько 3-х разів викликали швидку, скільки точно разів та коли не пам`ятає. ОСОБА_5 не уникала лікарів. Коли приходили лікарі, то їм відкривали двері дівчата (невістка, онука). ОСОБА_5 приймала ліки, а її сусідка ОСОБА_9 , яка вже померла, робила їй уколи.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомила, що позивача є її чоловіком, матір`ю якого є ОСОБА_5 , а відповідача вона раніше не знала. Надала суду покази про те, що ОСОБА_5 була її свекрухою з 1988 року, у них були добрі сімейні відносини.

За життя ОСОБА_5 говорила, що хоче залишити заповіт на онуку ОСОБА_11 її доньку. Заповіт на останню вони знайшли після смерті ОСОБА_5 .

Про складання заповіту на відповідача ОСОБА_5 не повідомляла. Про існування заповіту їх сім`я дізналась від нотаріуса.

Вона та члени її сім`ї часто спілкувалася з ОСОБА_5 , ходили один до одного у гості по вихідним та на свята.

ОСОБА_5 пішла на пенсію у 55 років приблизно у 1992-1993 роках. Після того працювала 2-3 роки у 90-ті технічним працівником у школі - черговою, що давала дзвінок. У 2008-2009 роках працювала медичною сестрою у Територіальному центрі по обслуговуванню пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

ОСОБА_5 перебувала на диспансерному обліку з гіпертонічними захворюваннями, зверталась за медичною допомогою наприкінці 90-х років. Займалась самолікуванням, сама робила собі уколи за призначенням лікарів.

З травня-червня 2015 року і до смерті ОСОБА_5 поступово втрачала пам`ять, переставала впізнавати сусідів, перестала слідкувати за своєю гігієною. ОСОБА_5 потребувала стороннього догляду, вона не хотіла варити собі їжу. Вона не пускала до квартири соціальних працівників, бо вважала що вони хочуть її отруїти. Така її поведінка спостерігалась час від часу.

У 2016 році ОСОБА_5 затопила сусідку. У неї з крана текла вода, а вона нічого не робила. Двері нікому не відкривала. Коли вони прийшли та відкрили двері своїм ключем то побачили, що вона дивиться телевізор.

Одного разу ОСОБА_5 вранці прийшла до них до дому та запитала: «Нічого не трапилось? Де ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )?». Зі слів чоловіка ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_5 назвала його «козел» і пішла. Інколи приходила та висловлювалась нецензурною лайкою і уходила. Інколи не впізнавала їх.

Протягом 2012-2017 років до ОСОБА_5 ходили соціальні працівники, одна з яких на ім`я ОСОБА_13 декілька разів телефонувала їм з приводу труднощів спілкування з ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 отримувала пенсію, яку їй знімав ОСОБА_1 , або вона сама знімала кошти у касі «Приват Банку». Комунальні платежі за квартиру ОСОБА_5 платила вона (свідок) з 2008 року. ОСОБА_5 самостійно користувалась громадським транспортом. При цьому, вона інколи не відкривала двері та не відповідала на телефоні дзвінки.

У 2016 році ОСОБА_5 хотіла продати свою квартиру щоб перебратися до подруги, однак вони її відмовили.

Повідомила, що знала про довіреність, яку видала ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_11 , однак не знала на що довіреність, але згодом дізналась, що на розпорядження земельною ділянкою.

У 2015-2016 роках ОСОБА_5 пред`являла до них (сім`ї свідка) претензії щодо отримання ними коштів (плати за землю), але згодом з`ясувалось, що ОСОБА_5 сама отримала гроші в офісі ОСОБА_2. Після цього, ОСОБА_5 сказало, що сама буде забирати кошти.

ОСОБА_5 декларацію з сімейним лікарем не оформляла, однак до неї ходив лікар терапевт ОСОБА_6 , яка приблизно у 2015 - 2016 роках рекомендувала звернутися до лікаря психіатра. Однак ОСОБА_5 відмовлялась від зустрічі з лікарем уходячи з дому коли він приходив. У період 2015 - 2018 років до лікаря терапевта звертались приблизно 5 разів. У 2017 році ходили до хірурга, бо ОСОБА_5 скаржилась, що у неї болить живіт. ОСОБА_5 сама робила собі уколи та приймала пігулки, інколи при ній.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомила, що позивача ОСОБА_1 вона знає як сина її сусідки ОСОБА_5 , а відповідача ОСОБА_2 вона не знає. Надала суду покази про те, що з своєю сусідкою ОСОБА_5 вони почали спілкуватися приблизно з 2006 - 2007 років. Вони проживали у одному будинку: вона у І-му під`їзді, а ОСОБА_5 у ІІІ-му. Вони інколи спілкувались у дворі, але у гості одна до одної не ходили. ОСОБА_5 розповідала, що у неї є земельна ділянка, яку вона хоче заповісти онуці. До ОСОБА_5 кожного тижня приходили рідні: син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_10 , онука. Вони убирали у неї, робили ремонт, купляли продукти.

Знає, що до ОСОБА_5 викликали лікарів, але хто і коли до неї приходив не знає. Зі слів сусідів знає, що до ОСОБА_5 приходила лікар ОСОБА_6 .

Повідомила, що здається з літа 2016 ОСОБА_5 проявляла безпідставну агресивність, що провалялось у тому, що вона виходила з палицею і на всіх кричала, не впізнавала інших осіб, у тому числі сусідів та взагалі виглядала як хвора людина.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повідомила, що зі сторонами у справі, вона не знайома. Надала суду покази про те, що у квітні 2015 року її як дільничного лікаря телефоном викликали до ОСОБА_5 . Огляду (вимірювання пульсу, тиску) вона піддавалась з трудом. У пацієнта були запаморочення та неадекватна поведінка (не прибирається, не миється, несе сміття у квартиру). Нею було поставлено діагноз: генералізований атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія, деменція під питанням. Призначено: гідазепам, гіпотензивні препарати, дезагреганти.

При огляді у березні 2018 було помітно покращення, а 29.05.2018 - інсульт. У квітні 2015 року відвідувала ОСОБА_5 у неї вдома, а потім на роботі робила записи у медичній картці. У березні ОСОБА_5 була у неї на прийомі.

Підтвердила дійсність записів від 15.04.2015, зроблених нею у медичній картці амбулаторного хворого № 32176, яка надавалась їй для огляду. Хто зробив записи у цій картці від 18.06.2015 та від 20.08.2015 без зазначення прізвища лікаря та без печатки вона не знає, припустила, що це лікар не з їх медичного закладу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , повідомила, що вона є приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області та сторони у справі були її клієнтами з якими у неї виключно професійні відносини. Надала суду покази про те, що нею взимку 2016 року було нотаріально посвідчено справжність підпису ОСОБА_5 у заяві про скасування довіреності. Враховуючи вчинення нею таких дій стверджувала, що при зверненні до неї ОСОБА_5 нею як нотаріусом було перевірено особу останньої та її дієздатність шляхом проведення бесіди під час якої вона запитувала її прізвище, ім`я та по батькові, дані про народження та проживання, та чи розуміє вона де знаходиться та з якого питання. Зазначила, що вразі коли б у неї виник сумнів, щодо дієздатності ОСОБА_5 вона б не вчиняла нотаріальних дій, а запропонувала надати довідку про те, що особа усвідомлює значення своїх дій. Також пояснила, що точної дати вчинення нотаріальної дії вона не пам`ятає, як і не пам`ятає зовнішній вигляд та поведінку ОСОБА_5 та чи була вона сама чи з кимось. На уточнюючі питання повідомила, що вона працює нотаріусом з 1998 року, а отже на час вчинення нотаріальної дії мала 18 років стажу.

Заслухавши сторони у справі та допитавши свідків, вивчивши клопотання про призначення експертизи та надавши оцінку його обґрунтованості, вивчивши матеріали справи у частині питання порушеного у клопотанні суд дійшов висновків про таке.

Відповідно до ст. 225 ЦК правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 роз`яснено, що правила ст. 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Як відзначив Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 372/1862/17, підставою для визнання правочину недійсним згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Отже, предметом доказування у даній справі є усвідомлення ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 значення своїх дій та (або) можливість керувати ними під час оформлення спірного заповіту, а тому необхідним є встановлення психічного стану заповідача у момент складення заповіту.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Сторони не надали висновки експертів і проти призначення у справі експертизи не заперечували.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Враховуючи категорію, до якої відноситься спір у даній справі, беручи до уваги заявлену позовну вимогу, суд констатує, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи - усвідомлення ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , значення своїх дій та (або) можливість керувати ними під час оформлення спірного заповіту необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, що свідчить про доцільність призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої слід доручити експертній установі, узгодженій сторонами на вирішення якої слід поставити запропоновані сторонами питання.

На дослідження експерту надати матеріали даної цивільної справи з додатками (медичні картки амбулаторного хворого № 131 та № 32176, картки особи, яка підлягає медичному огляду за 2008 та 2009 роки) копію даної ухвали, яка містить виклад показань свідків та учасників справи, як свідків.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача за його згодою.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з умовами п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

З урахуванням наведених норм цивільного процесуального законодавства та приймаючи до уваги, що для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.

Керуючись статтями 103, 104, 252, 253, 258-261, 353, 354 ЦПК України, -

постановив:

клопотання позивача про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: П`ята криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області (раніше Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області) ОСОБА_7, про визнання заповіту недійсним, - посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експерту(ам) Кропивницької філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (місцезнаходження: вул. Металургів, 2а, смт Нове, м. Кропивницький, 25491).

Попередити експерта(ів) про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

На вирішення експерта(ів) поставити питання:

1. Чи страждала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним розладом на момент укладання заповіту - 20.10.2015?

2. Якщо так, чи могла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент укладення заповіту - 20.10.2015 розуміти значення своїх дій або керувати ними?

3. Чи підтверджується об`єктивними клінічними даними встановлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагнозу «дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ступеню»?

4. Чи відповідало лікування, призначене ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2015-2018 років, виставленому діагнозу «дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ступеню»?

Надати у розпорядження експертної установи на час проведення експертизи, цивільну справа № 214/2808/21, провадження № 2/388/12/2023 із додатками.

Визначити строк для проведення експертизи - 60 робочих днів з дня отримання експертною установою всіх необхідних матеріалів та/чи документів.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача - ОСОБА_1 .

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Копію ухвали направити Кропивницькій філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повна ухвала суду складена 26.04.2023.

Суддя О.А. Кнуров