Постанова

від 05.04.2023 по справі 910/6870/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. Справа№ 910/6870/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Буравльова С.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Літвінов Є.В. (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, повне рішення складено 05.12.2022

у справі № 910/6870/21 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро"

про стягнення 2 080 050,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" про стягнення 2 080 050,86 грн., а саме 1 307 794,43 грн. основного боргу, 78 289,69 грн. пені, 302 409,76 грн. процентів річних, 83092,63 грн. втрат від інфляції та 308 464,35 грн. штрафу. Окрім цього позивач просить суд згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні суду про нарахування 48% річних на суму боргу, яка буде існувати до моменту виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №1300031475 від 01.12.2019 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Господарський суд міста Києва рішенням від 15.12.2021 у справі № 910/6870/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, позов задовольнив частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 1307794,43 грн основного боргу, 77 836,24 грн пені, 300 694,63 грн процентів річних, 308 464,35 грн штрафу та 29 921,84 грн витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Верховний Суд постановою від 31.08.2022 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі № 910/6870/21, справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що для правильного вирішення спору судам необхідно було встановити чи було здійснено відповідачем розрахунки у встановлені договором строки, від чого безпосередньо залежало виникнення у нього права на зазначені знижки та, відповідно, обов`язку на їх урахування при здійсненні розрахунків, а також зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували та дійшовши з одного боку висновку про проведення оплати до кінцевого строку визначеного договором, а з іншого боку не перевірили здійсненого відповідачем розрахунку з урахуванням додаткової знижки у розмірі 0,065 % від ціни товару внаслідок дострокового погашення боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 позов частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" основну суму боргу у розмірі 1 307 794,43 грн; пеню у розмірі 77 836,24 грн; 48% річних у розмірі 300 694,63 грн; штраф у розмірі 308 464,35 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 921,84 грн.

Рішення мотивоване тим, що за даними відповідача вартість товару за мінусом знижки в розмірі 15% становить 6 662 200,48 грн (7 837 882,92 грн - 15%), а з урахуванням додаткової знижки в розмірі 0,065% за дострокову оплату до 31.10.2020 року складає 6 657 870,05 грн. Судом встановлено, що умовою для застосування пункту 3 Додатку №1 до договору, яким передбачено знижку у розмірі 0,065% від ціни товару, є дострокове (раніше 31.10.2020) погашення боргу відповідачем, при цьому день оплати не включається у період нарахування знижки. Оскільки вищевказана оплата була здійснена 30.10.2020 і цей день згідно вищенаведених умов договору не включається у період нарахування знижки, відповідно, останній день виконання зобов`язання (31.10.2020), який визначається кінцевим терміном своєчасної оплати, не може розглядатись як день дострокового погашення боргу, до якого застосовується знижка у розмірі 0,065%. Тобто, як вірно наголошує позивач, для отримання знижки за 1 день відповідач мав здійснити оплату 29.10.2020, тоді б за умовами знижки 29.10.2020 як день платежу не враховувався би у період знижки, а 30.10.2020 враховувався би як один день дострокового погашення боргу, оскільки дата 31.10.2020 вже не є датою дострокового погашення боргу, а є датою своєчасної оплати. Таким чином, проведений відповідачем розрахунок знижки на суму 4 330,43 грн (0,065% від суми 6 662 200,48 грн) за встановлений договором останній день виконання зобов`язання (31.10.2020), жодним чином не забезпечував взаємного інтересу сторін та був здійснений відповідачем безпідставно. Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що при визначенні граничного строку виконання зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару та визначення початку періоду прострочення з 02.11.2020, позивачем не були враховані вищезазначені приписи чинного законодавства, оскільки граничною датою сплати відповідачем коштів за умовами договору є 31.10.2020, а отже, з урахуванням вихідних днів, початком періоду прострочення, а також нарахування пені має бути 03.11.2020. Таким чином, з урахуванням визначеного судом початку періоду нарахування та з урахуванням обмежень, передбачених стаття 253, 254 Цивільного кодексу України, суд здійснив власний перерахунок заявленої до стягнення пені, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 77 836,24 грн, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в цій частині. Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 308 464,35 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. Здійснивши перерахунок суми 48% річних, суд дійшов висновку, що з огляду на визначений судом початок періоду нарахування та з урахуванням обмежень, передбачених стаття 253, 254 Цивільного кодексу України, обґрунтованою та арифметично вірною сумою вищевказаних річних є 300 694,63 грн, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в цій частині. Враховуючи те, що орієнтовна вартість товару перераховується (коригується) відповідачем станом на дату, що передує даті саме фактичної оплати товару (незалежно від того, чи своєчасно, чи ні була здійснена ця оплата) з урахуванням курсу євро до гривні, втрати позивача від знецінення національної валюти внаслідок інфляції, зокрема, і у разі порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орієнтовної вартості товару, відновлюються еквівалентом іноземної валюти. У такому разі стягнення інфляційних втрат, нарахованих на орієнтовну суму заборгованості, суперечить частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України. У разі, якщо матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів покриваються за рахунок донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці, стягнення інфляційних втрат є недопустимим та призведе до подвійного стягнення. Суд не вбачає обгрунтованих підстав для стягнення заявлених позивачем інфляційних втрат у розмірі 83 092,63 грн, оскільки останні були нараховані з 02.11.2020 без застосування до спірних правовідносин у цій справі положень статті 533 Цивільного кодексу України та висновків Верховного Суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" 1 307 794,43 грн основого боргу, 77 836,24 грн пені, 300 694,63 грн процентів річних, 308 464,35 грн штрафу та 29 921,84 грн витрат по сплаті судвого збору - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" судові витрати, понесенні відповідачем у зв`язку із розглядом справи № 910/6870/21 у Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суді, які складаються з судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги (при першому розгляді справи), даної апеляційної скарги (при новому розгляді справи) , а також витрат на професійну правничу допомогу.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме:

- ч. 1 ст. 632, ст. 655 та ст. 692 ЦК України - судом неправильно застосовані положення законодавства про визначення сторонами зобов`язання ціни та порядку оплати товару за договором купівлі-продажу;

- ч. 1 ст. 530 та ст. 599 ЦК України - судом неправильно застосовані положення законодавства про встановлення строку виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений товар, та, як наслідок, припинення зобов`язання його належним виконанням;

- ст. 536 та 694 ЦК України - судом проігноровані положення законодавства, які регулюють правовідносини покупця та продавця щодо оплати товару, проданого в кредит;

- ч. 4 ст. 612 та ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України - судом не враховано, що коригуючи видаткові накладні не були підписані з вини позивача, а вимоги відповідача про необхідність їх підписання були проігноровані;

- ч. 5 ст. 310 ГПК України - суд проігнорував висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, які були обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи;

- ч.ч. 1, 4, 5 ст. 236 ГПК України - суд не здійснив повного та всебічного з`ясування обставин, на які посилався відповідач у заявах по суті справи та в поясненнях щодо фактичних обставин справи, не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, не дослідив належним чином, усі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності щодо підстав для відмови у позові.

Скаржник зазначає про те, що знижка на вартість поставлених позивачем відповідачу товарів, виходячи з умов специфікацій до договору поставки, в разі вчасного виконання зобов`язання щодо оплати за поставку складає 1 175 682,44 грн, а враховуючи, що продаж та поставка товару позивачем відповідачу за договором поставки здійснювалась на умовах товарного кредиту, сторони договору передбачили можливість додаткової знижки саме за дострокову оплату.

На думку скаржника, оплачуючи повну вартість товару з урахуванням додаткової знижки у розмірі 0,065% від ціни товару за дострокову оплату 30.10.2020 (тобто за день до кінцевої можливої дати оплати), відповідачем правомірно враховано таку знижку за 1 день, яка становила - 4 330,43 грн, і сплата за один день до кінцевого строку виконання зобов`язання є достроковою оплатою вартості товару, та при цьому навіть виникла переплата з боку відповідача, яка склала 2 129,95 грн.

Скаржник вказує на те, що ігнорування позивачем письмових вимог відповідача щодо видачі коригуючи накладних взагалі судом не досліджувались, жодної оцінки наявним в матеріалах справи доказів щодо цього не надано.

Скаржник наголошує на тому, що повне, належне виконання відповідачем свого основного зобов`язання зі сплати вартості товару, тягне за собою його припинення, а тому позовні вимоги щодо стягнення процентів та неустойки, нарахованих на суму 1 307 794,43 грн є безпідставними та необґрунтованими, а тому оскаржуване рішення суду щодо задоволення таких вимог підлягає скасуванню.

Також скаржником у апеляційній скарзі наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат відповідача, понесених у зв`язку із розглядом справи у Північному апеляційному господарському суді - 91 421,50 грн. Остаточний розрахунок судових витрат понесених відповідачем у зв`язку із судовим розглядом справи у Північному апеляційному господарському суді разом із відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг виконаних робіт та їх вартості буде надано відповідачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 08.02.2023, вказав на те, що відповідач не має права на знижку у розмірі 15% від ціни товару, оскільки відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату за отриманий товар, що є обов`язковою умовою для надання знижки, а також безпідставно нарахував собі знижку в розмірі 0,065% за один день дострокового погашення боргу, що призвело до прострочення оплати товару.

На думку позивача, відповідач порушив умови надання 15% знижки, щодо повної та своєчасної оплати товару, чим позбавив себе 15% знижки, оскільки відповідач оплатив позивачеві 30.10.2020 - 6 660 000,00 грн, тобто на 2 200,48 грн менше, ніж сума боргу з урахуванням нарахованої відповідачем знижки.

Відповідач не погодив з позивачем суми знижки, не оформив коригуючи видаткові накладні, взяв на себе ризик самостійного розрахунку знижки і допустивши помилку позбавив себе права на знижку 15%.

Відповідач здійснив оплату 30.10.2020 і не заперечує факту, що цей день не включається у період надання знижки за умовами договору, однак, відповідач помилково вважає, що воно має право на знижку за один день дострокового погашення боргу і визначає цей день саме як 31.10.2020 тобто останній день виконання зобов`язання, натомість позивач вважає цей висновок помилковим, оскільки умови договору означають, що знижка 0,065% надається не за своєчасне погашення боргу (31.10.2020), а саме за дострокове погашення боргу, і саме кількість днів дострокового погашення боргу визначає розмір знижки, а не кількість днів своєчасного погашення боргу, крім того, своєчасне погашення боргу і дострокове погашення боргу є різними поняттями. Тобто, для отримання знижки за 1 день, відповідач мав здійснити оплату 29.10.2020.

Підписавши коригування кількісних та вартісних показників (курсову різницю), сторони погодили, що станом на 30.10.2020 відповідач повністю оплатив лише вартість товару по поставкам на суму 2 326 801,92 грн, яка підлягала коригуванню, а не всю вартість товару в сумі 7 837 882,92 грн, що спростовує доводи відповідача про те, що підписавши коригування кількісних та вартісних показників (курсову різницю), позивач визнав факт стовідсоткової оплати всієї вартості товару та наявності у відповідача права на знижку. Оскільки здійснене сторонами коригування не впливає на надання знижки і не підтверджує її погодження.

Принцип contra proferentem стосується ситуації, коли існує спір щодо умов договору і норма є неясною, однак, у даному випадку, відповідач ніколи не звертався про необхідність судового тлумачення умов договору і жодного разу не заявляв позивачу, що він невірно розуміє умови додатку № 1.

Узагальнені доводи додаткових письмових пояснень

Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 5.27 постанови Верховного Суду зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено та це не заперечується сторонами, що 30.10.2020 згідно платіжного доручення № 1115 відповідачем було сплачено 6 660 000,00 грн, тобто до обумовленої сторонами кінцевої дати розрахунків, а отже, є достроковою сплатою. В такий спосіб, ураховуючи, що для умов договору одні і тіж самі терміни повинні мати однакове застосування (крім випадків визначених самим договором або законом), то достроковість оплати поширюється як на основну знижку, так і на додаткову, передбачену договором. Водночас, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та дійшовши з одного боку висновку про проведення оплати до кінцевого строку, визначеного договором, а з іншого боку не перевірили здійсненого відповідачем розрахунку з урахуванням додаткової знижки у розмірі 0,065% від ціни товару, внаслідок дострокового погашення боргу.

Відповідач зазначає про те, що після повного виконання зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару, відповідач звернувся до позивача за видачею коригуючих накладних, проте в порушення вимог п. 4.6 договору поставки, позивач їх не видав.

29.01.201 відповідачем направлено позивачу письмову вимогу щодо видачі коригуючих видаткових накладних з урахуванням 15% знижки за договором поставки, проте позивачем не вчинено дій щодо їх видачі.

На думку відповідача, ігнорування позивачем письмових вимог відповідача щодо видачі коригуючих накладних та не направлення позивачем таких коригуючих накладних, додатково свідчить про факт перешкоджання позивачем у настанні відкладальної обставини - зміни ціни на товар, з урахуванням знижки, а враховуючи ч. 3 ст. 212 ЦК України, така обставина вважається такою, що настала.

Відповідач наголошує, що ним сплачено вартість поставлених товарів за мінусом 15% знижки за вчасну оплату та за мінусом 0,065% знижки за дострокову оплату, а саме: за один день до кінцевого строку виконання зобов`язання, тому з урахуванням дострокової оплати вартості товару, оплата одним траншем у розмірі 6 660 000,00 грн з ПДВ є достроковим виконанням зобов`язання, та при цьому навіть виникла переплата з боку відповідача, яка склала 2 129,95 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи № 910/6870/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Буравльов С.І., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6870/21.

04.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6870/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 44 882,77 грн.;

- докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна".

23.01.2023 скаржником подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано відповідні докази, а саме:

- докази сплати судового збору у розмірі 44 882,77 грн від 12.01.2023 № 5769;

- докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, у справі № 910/6870/21. Призначено справу № 910/6870/21 до розгляду у судовому засіданні 01.03.2023.

У судовому засіданні 01.03.2023 оголошено перерву до 05.04.2023.

Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6870/21 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судове засідання 05.04.2023 не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.04.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.12.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №1300032475 (надалі- договір), який направлений на забезпечення позивачем, за договором продавцем, відповідача, за договором покупця, посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2020 року та відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння (ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення).

Відповідно до п.3.1.1. договору право власності на товар переходить до відповідача в момент відвантаження, що відповідає даті оформлення товарно-транспортної накладної.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3, 4.5, 4.6 договору номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору. При оплаті товару відповідач обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі позивач залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості відповідача (п. 4.1). Якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, відповідач зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2020. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2020 рік (п. 4.3). В разі, коли ціна товару визначається в іноземній валюті, ціна товару в гривні буде визначатися відповідно до курсу валюти на МВБ (Комерційний курс) на кінець банківського дня/закриття торгів: показник "продаж" згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/currency/mb/ на дату, що передує: даті виставлення рахунку фактури, при попередній оплаті, або даті виставлення рахунку-фактури, при частковій оплаті, або даті складання видаткової накладної, при оплаті після поставки. Позивач залишає за собою право здійснити перерахунок ціни/вартості поставленого товару і у разі прострочення оплати заборгованості відповідно до фактичного комерційного курсу, що діяв на переддень фактичного закриття заборгованості відповідачем. Під фактичним закриттям заборгованості сторони вважатимуть: або оплату вартості товару, коли датою закриття заборгованості є дата банківського переказу (зарахування коштів на банківський рахунок продавця), або зарахування зустрічних однорідних вимог, коли датою закриття заборгованості є дата видаткової накладної на поставку продукції відповідачем позивачу, вимоги з оплати за яку зараховуються сторонами із зобов`язаннями відповідача за даним договором. При повному фактичному закритті заборгованості відповідачем позивач матиме право на власний розсуд застосовувати середньоарифметичний комерційний курс, якщо розрахунки здійснювалися відповідачем кількома банківськими переказами/фактами зарахування (пункт 4.5.2. договору). В кожному випадку коригування позивач зобов`язується видати коригуючу видаткову накладну, яка у разі її підписання обома сторонами є обов`язковою для них, має юридичну силу додатку до договору. При наявності коригуючої видаткової накладної підписання додаткових угод чи інших додатків до договору не потребується. Позивач зобов`язується видати також розрахунок коригування ПДВ в порядку, передбаченому чинним законодавством. Обов`язок реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначається згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. договору в разі несвоєчасної оплати вартості товарів відповідачем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також проценти на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4% на місяць (48% річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми (п. 7.1). Відповідач додатково сплачує штраф в розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення (п. 7.2).

01.12.2019 сторони підписали додатки № 1 та № 2 до договору поставки № 1300031331.

У Додатку № 1 від 01.12.2019 до договору визначено умови та порядок надання відповідачу знижки за дострокові розрахунки на певні види товару.

Пунктом 3 Додатку № 1 встановлений порядок надання та розмір знижки. У разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), відповідач матиме право на знижку у розмірі 0,065% від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу. Днем оплати є день зарахування коштів на банківський рахунок позивача. День оплати не включається у період нарахування знижки.

Згідно із п. 4 Додатку № 1 у разі самостійного розрахунку відповідачем знижки та погашення вартості товару відповідальність за коректність розрахунків несе відповідач. Вважатиметься, що в такому випадку питання остаточного розміру знижки є неузгодженим, поки сторони не зафіксують всі умови згідно з п. 6 даного додатку.

Відповідно до п. 6 Додатку № 1 коригуючі видаткові та податкові накладні підписуються сторонами в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством України. Знижка вважатиметься наданою з моменту підписання сторонами вказаних документів.

Додатком № 2 до договору сторони погодили умови формування ціни та оплати за наступні товари, що продаються на умовах 100% товарного кредиту: засоби захисту рослин, та/або насіння, та/або добрива для позакореневого підживлення.

Згідно з пункту 2 Додатку №2 до договору додатки/специфікації мають містити посилання на ціну в доларах США та/чи Євро. Валютою платежу є гривня.

У п. 3 Додатку № 2 сторони погодили, що вартість товарів може бути оплачена відповідачем грішми (оплата) або погашена зарахуванням зустрічних однорідних вимог за поставлені позивачу товари за іншими договорами (поставка). Вартість товарів, що зазначена у видатковій накладній (вартість товарів), підлягає коригуванню та оплаті відповідно до зміни комерційного курсу долару США/Євро, визначеного в договорі, за правилами даного додатку.

Пунктом 3.1. Додатку № 2 встановлено, що у разі, якщо відповідач до 31.10.2020:

3.1.1. оплачує 100% вартості товарів одним траншем, або

3.1.2. зараховує 100% вартості товарів проти оплати вартості поставки, здійсненої в один день єдиною партією, то вартість товарів підлягає коригуванню та оплаті відповідно до зміни комерційного курсу долара США/Євро, використаного у видатковій накладній, до комерційного курсу долара США/Євро станом на робочий день, що передує дню оплати чи поставки.

Відповідно до п. 5 Додатку № 2 коригуючі видаткові та податкові накладні підписуються сторонами в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами було погоджено та підписано специфікації до договору, якими визначено код товару/назву, одиницю вимірювання - літри, його кількість, ціну (за одиницю та загальну), в тому числі з ПДВ, валюту - долари США та Євро, розмір знижки за вчасний розрахунок в розмірі 15%, а саме специфікації: №250625233 від 19.05.2020, №2500632540 від 18.06.2020, №2500632544 від 18.06.2020, №2500583580 від 12.12.2019, №2500615311 від 15.04.2020, №2500583590 від 12.12.2019, №2500583573 від 12.12.2019, №2500583596 від 12.12.2019, №2500598199 від 19.02.2020, №2500610820 від 31.03.2020, №2500610816 від 31.03.2020, №2500613497 від 08.04.2020, №2500615774 від 16.04.2020, №2500615785 від 16.04.2020, №2500615765 від 16.04.2020, №2500583571 від 12.12.2019, №2500583583 від 12.12.2019, №2500624371 від 16.05.2020, копії яких наявні в матеріалах справи.

У підписаних сторонами вищезазначених специфікаціях до договору сторони погодили, що товари, на які надається знижка: насіння, засоби захисту рослин, добрива для позакореневого підживлення. Знижка не поширюється на інші види товарів, навіть коли вони зазначені у даній специфікації. Відповідач має право на отримання знижки в розмірі 15% від ціни товарів за одиницю, без ПДВ, на які надається знижка. Проте, відповідач не має права на отримання знижки при купівлі товарів на умовах передоплати. Умовою надання знижки є погашення відповідачем у строк до 31.10.2020 повної вартості товарів, на які надається знижка, або вартості товарів за мінусом зазначеної знижки. Знижка надається шляхом коригування ціни/вартості товару, відображеній у видатковій накладній.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного договору та у відповідності до Специфікацій позивачем в період грудень 2019 року - червень 2020 року було поставлено, а відповідачем прийнято передбачений договором товар (насіння, засоби захисту рослин та добрива) на загальну суму 8 202 974,37 грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін видатковими накладними: № 5190040690 від 24.12.2019 на суму 737 799,30 грн, № 5190040689 від 24.12.2019 на суму 2 231 473,82 грн, № 5190040868 від 28.12.2019 на суму 11 933,23 грн, № 5190040884 від 28.12.2019 на суму 306 438,97 грн, № 5190041842 від 24.02.2020 на суму 1 731 351,02 грн, № 5190042169 від 03.03.2020 на суму 317 298,30 грн, № 5190044089 від 08.04.2020 на суму 585 891,60 грн, № 5190044247 від 13.04.2020 на суму 91 922,28 грн, № 5190044442 від 15.04.2020 на суму 1 229 918,27 грн, № 5190044474 від 16.04.2020 на суму 554 662,08 грн, № 5190045355 від 04.05.2020 на суму 35 861,04 грн, № 5190045796 від 18.05.2020 на суму 32 211,72 грн, ВН № 5190045858 від 19.05.2020 на суму 135 984,64 грн, № 5190046850 від 18.06.2020 на суму 200 228,10 грн.

Додатково на підтвердження факту поставки товару у матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні № 3500537103 від 03.03.2020, № 3Б170120 від 17.01.2020, № 3500537544 від 03.03.2020, № 3500582944 від 18.06.2020, № 3500575652 від 18.05.2020, № 23 від 23.04.2020, № 3500576496 від 19.05.2020, № 3500564480 від 08.04.2020, № 3500564478 від 08.04.2020, № 3500550586 від 03.03.2020, № 2500548251 від 24.02.2020, № 3500576496 від 19.05.2020, № 3500566805 від 15.04.2020, № 3500571860 від 04.05.2020, підписані без зауважень представниками вантажовідправника - позивача та вантажоодержувача - відповідача.

У зв`язку з поверненням частини товару, вартість поставленого товару була зменшена на загальну суму 365 091,45 грн, що підтверджується підписаними між сторонами коригуваннями кількісних та вартісних показників, зокрема: № 5190040956 від 02.01.2020 на суму 14 789,64 грн, № 5190044918 від 27.04.2020 на суму 11 789,58 грн, № 5190044917 від 27.04.2020 на суму 5 025,38 грн, № 5190045169 від 27.04.2020 на суму 1953,36 грн, № 5190045170 від 27.04.2020 на суму 2 539,80 грн, № 5190045168 від 27.04.2020 на суму 22 554,72 грн, № 5190042102 від 03.03.2020 на суму 214 799,19 грн, № 5190042100 від 03.03.2020 на суму 91 639,78 грн.

У подальшому, у зв`язку зі збільшенням комерційного курсу долару США/Євро, 01.12.2020 між позивачем та відповідачем підписані коригування кількісних та вартісних показників, внаслідок чого сума поставленого товару збільшилась на 880 746,59 грн, зокрема: коригування № 5190051300 від 01.12.2020 на суму 2 213,64 грн, № 5190051302 від 01.12.2020 на суму 44 820,54 грн, № 5190051297 від 01.12.2020 на суму 13 767,60 грн, № 5190051305 від 01.12.2020 на суму 10 854,00 грн, № 5190051299 від 01.12.2020 на суму 438 920,10 грн, № 5190051296 від 01.12.2020 на суму 32 099,76 грн, № 5190051298 від 01.12.2020 на суму 335 378,15 грн, № 5190051301 від 01.12.2020 на суму 2 692,80 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату товару на суму 7 410 835,08 грн, а саме: платіжним дорученням № 1115 від 30.10.2020 було сплачено 6 660 000,00 грн, платіжним дорученням № 13010 від 26.11.2020 - 2 200,48 грн та платіжним дорученням № 1376 від 08.12.2020 - 748 634,60 грн. Отже, за твердженнями позивача, з урахуванням часткової оплати та коригувань залишок неоплаченого товару становить 1 307 794,43 грн (8 202 974,37 грн поставка + 880 746,59 грн курсова різниця - 365 091,45 грн повернення товару - 7 410 835,08 грн оплата).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що він мав право оплатити вартість товарів за мінусом знижки в розмірі 15% від ціни товару 7 837 882,92 грн - 1 175 682,44 грн та знижки 0,065% за один день дострокового погашення боргу в сумі 4 330,43 грн. Вартість товарів із урахуванням знижок становила 6 657 870,05 грн, у той час, як ним 30.10.2020 сплачено 6 660 000,00 грн, тобто існує переплата за поставлений товар у розмірі 2 129,95 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вже зазначалось, в період з 24.12.2019 по 18.06.2020 позивачем на виконання умов договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар (насіння, засоби захисту рослин, добрива) на загальну суму 8 202 974,37 грн, що підтверджується підписаними видатковими накладними, копії яких додані до позовної заяви.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що підписаними між сторонами коригуваннями кількісних та вартісних показників №5190040956 від 02.01.2020, №5190044918 від 27.04.2020, №5190044917 від 27.04.2020, №5190045169 від 27.04.2020, №5190045170 від 27.04.2020, №5190045168 від 27.04.2020, №5190042102, №5190042100 від 03.03.2020 позивачу була повернута частина товару на загальну суму 365 091,45 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, у підписаних між сторонами специфікаціях сторони погодили надання знижки у розмірі 15% від ціни товару, якщо відповідач здійснить оплату за поставлений товар до 31.10.2020, в тому числі у розмірі вартості товару з урахуванням знижки.

Додатково пунктом 3 Додатку № 1 визначено, що у разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), відповідач матиме право на знижку у розмірі 0,065 % від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу.

Таким чином, останнім днем, коли відповідач мав право здійснити оплату за поставлений товар, є 31.10.2020.

Так, 30.10.2020 згідно із платіжним дорученням № 1115 відповідачем було сплачено 6 660 000,00 грн, тобто до обумовленої сторонами кінцевої дати розрахунків, а отже є достроковою сплатою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування відповідачем знижки 0,065%, враховуючи наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У постанові Верховного суду від 31.08.2022 у справі № 910/6870/21 зазначено про те, що ураховуючи, що для умов договору одні і ті ж самі терміни повинні мати однакове застосування (крім випадків визначених самим договором або законом), то достроковість оплати поширюється як на основну знижку, так і додаткову, передбачену договором.

Як вже зазначалось, пунктом 3 Додатку № 1 встановлений порядок надання та розмір знижки. У разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), відповідач матиме право на знижку у розмірі 0,065% від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу. Днем оплати є день зарахування коштів на банківський рахунок позивача. День оплати не включається у період нарахування знижки.

Так, 31.10.2020 входить до строку, в який необхідно вчинити відповідні дії.

Таким чином, сторонами за договором погоджено умову про те, що день оплати не включається у період нарахування знижки, натомість сторонами за договором не встановлено того, що 31.10.2020, як останній день строку (кінцевий строк) не включається у період нарахування знижки.

Отже, враховуючи те, що 31.10.2020 є останнім днем сплати, дострокове погашення боргу відбулось 30.10.2020, тобто, станом на 31.10.2020 заборгованість була відсутня, сторонами не встановлено умову про те, що 31.10.2020 не включається у період нарахування знижки, те, що достроковість оплати поширюється як на основну знижку, так і додаткову, передбачену договором, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача права на нарахування знижки у розмірі 0,065% за 31.10.2020, яка складає суму у розмірі 4 330,43 грн.

Твердження позивача про те, що знижка 15% не була погоджена, оцінюється колегією суддів апеляційного господарського суду критично, оскільки позивач, у відповіді на відзив (а.с. 203-211, т. І) вказує на те, що внаслідок помилкового нарахування знижки 0,065% відповідач допустив прострочення і не здійсним повної оплати вартості товару, що виключає надання знижки 15%, тобто відповідачем оплачено на 2 200,48 грн менше, ніж сума вартості товару за мінусом знижки.

Здійснивши перерахунок, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що відповідач оплатив вартість товарів за мінусом знижки в розмірі 15% від ціни товару 7 837 882,92 грн - 1 175 682,44 грн та знижки 0,065% за один день дострокового погашення боргу в сумі 4 330,43 грн, в той час, як вартість товарів, з урахуванням основної та додаткової знижки, склала суму у розмірі 6 657 870,05 грн, натомість відповідачем сплачено згідно із платіжним дорученням № 1115 від 30.10.2020 - 6 660 000,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 307 794,43 грн основного боргу за поставлений згідно із договором № 1300031475 від 01.12.2019 товар.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 48% річних в сумі 302 409,76 грн, пені в сумі 78 289,69 грн, інфляційних збитків в сумі 83 092,63 грн та 308 464,35 грн, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від позовної вимоги про стягнення основного боргу, у зв`язку із чим, не підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову в позові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Та, як наслідок, - неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку з недоведеністю заявлених вимог у розумінні ст. 76-80, 269 ГПК України.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового - про відмову в позові.

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро", судовий збір за розгляд апеляційних та касаційної скарг покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, повне рішення складено 05.12.2022 у справі № 910/6870/21 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/6870/21 - скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом справи, покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, ідентифікаційний код 34863309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 40865932) 44 882,77 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, 59 843,69 грн за розгляд касаційної скарги та 44 882,77 грн за розгляд апеляційної скарги при новому розгляді справи № 910/6870/21.

Видачу наказу доручити суду першої інстанції.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 08.05.2023, у зв`язку із перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді С.І. Буравльов

Б.О. Ткаченко