Постанова

від 15.08.2023 по справі 910/6870/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6870/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Стельмах Ю. М.,

відповідача - Літвінов Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023

(у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М. (головуючий), Буравльов С. І., Ткаченко Б. О.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро"

про стягнення 2 080 050,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У вересні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро" (далі - ТОВ "Екоферма Ярос Агро") про стягнення 2 080 050,86 грн, у тому числі: 1 307 794,43 грн - основний борг, 78 289,69 грн - пеня, 302 409,76 грн - проценти річні, 83 092,63 грн - інфляційні втрати та 308 464,35 грн - штраф.

У позовній заяві ТОВ "Суффле Агро Україна" також просило суд зазначити в рішенні про нарахування 48 % річних на суму боргу, яка буде існувати до моменту виконання судового рішення, з посиланням на частину 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 01.12.2019 № 1300031475 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у визначеній позивачем сумі, на яку нараховано пеню, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.

1.3. ТОВ "Екоферма Ярос Агро", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказувало на те, що відповідач мав право оплатити вартість товару за мінусом знижки у розмірі 15 % від ціни товару та знижки 0,065 % за один день дострокового погашення боргу. Вартість товарів із урахуванням знижок становила 6 657 870,05 грн, у той час, як ним 30.10.2020 сплачено 6 660 000,00 грн, тобто існує переплата за поставлений товар у розмірі 2 129,95 грн.

1.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, позов задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ "Екоферма Ярос Агро" на користь Т "Суффле Агро Україна" 1 307 794,43 грн основного боргу, 77 836,24 грн пені, 300 694,63 грн процентів річних, 308 464,35 грн штрафу та 29 921,84 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 31.08.2022 скасовані рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ТОВ "Екоферма Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" основну суму боргу в сумі 1 307 794,43 грн; пеню в сумі 77 836,24 грн; 48 % річних у сумі 300 694,63 грн; штраф у сумі 308 464,35 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд також дійшов висновку, що оскільки відповідач у визначений договором строк не здійснив повної оплати поставленого товару, а тому правомірним є застосування до нього штрафних санкцій, передбачених умовами договору, у розмірі, визначеному судом шляхом здійснення перерахунку заявленої до стягнення суми.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив із встановлених обставин щодо відсутності підстав для стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій.

2.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 задоволено заяву ТОВ "Екоферма Ярос Агро" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто з ТОВ "Суффле Агро Україна" на користь ТОВ "Екоферма Ярос Агро" 152 307,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи наявність клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин справи та ціни позову, дійшов висновку про те, що заява представника ТОВ "Екоферма Ярос Агро" підлягає задоволенню частково, а саме з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 152 307,20 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в частині витрат на правничу допомогу в сумі 205 811,50 грн слід відмовити.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, ТОВ "Суффле Агро Україна" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального права та неврахуванням висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо тлумачення умов договору.

Так, скаржник посилається на те, що апеляційний суд застосував положення статей 11, 626 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 та неправильно застосував положення статей 204, 627- 629 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги вважає, що в цьому випадку судом апеляційної інстанції безпідставно було скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, оскільки суд першої інстанції правомірно встановивши обставини стосовно того, що проведений відповідачем розрахунок знижки 4 330,43 гривні (0,065% від суми 6 662 200,48 грн) за встановлений договором останній день виконання зобов`язанням (31.10.2020) був здійснений відповідачем безпідставно.

Аналіз законодавчих норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19 та постанові від 27.10.2019 року у справі 911/2795/20). Вказані висновки також не були враховані апеляційним судом.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, вказуючи на те, що застосовані апеляційним судом норми права зазначені в розділі 9 касаційної скарги не містять висновків Верховного суду щодо тлумачення умов договору в частині надання знижок, про те, що "день оплати не включається у період нарахування знижки"; відмінності понять "своєчасна оплата товару" та "дострокова оплата товару", а також тлумачення поняття "раніше ніж встановлений строк".

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Екоферма Ярос Агро", заперечуючи проти її задоволення, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, акцентуючи увагу на тому, що суд першої інстанції під час нового розгляду цієї справи не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2022, зокрема, стосовно того, що останнім днем, коли відповідач мав право здійснити оплату за постановлений товар є 31.10.2020 і відповідачем було сплачено визначену суму до обумовленої сторонами у договорі кінцевої дати розрахунку.

Крім того ТОВ "Екоферма Ярос Агро" просить стягнути з ТОВ "Суффле Агро Україна" судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, які складаються з витрат на правничу допомогу, остаточний розрахунок яких товариством буде надано в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами фактичного розгляду справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підлягає закриттю, а з інших підстав - касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди під час розгляду справи установили, що 01.12.2019 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" (покупець) укладено договір поставки № 1300032475 (далі - договір поставки) за умовами якого продавець зобов`язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів: насіння (ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення).

Згідно з пунктом 3.1.1 договору поставки право власності на товар переходить до відповідача в момент відвантаження, що відповідає даті оформлення товарно-транспортної накладної.

За змістом пунктів 4.1, 4.3, 4.5, 4.6 договору поставки номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору.

Так, при оплаті товару відповідач обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі позивач залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості відповідача (пункт 4.1 договору поставки).

Якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, відповідач зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2020. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2020 рік (пункт 4.3 договору поставки).

У разі, коли ціна товару визначається в іноземній валюті, ціна товару в гривні буде визначатися відповідно до курсу валюти на МВБ (Комерційний курс) на кінець банківського дня/закриття торгів: показник "продаж" згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/currency/mb/ на дату, що передує: даті виставлення рахунку фактури, при попередній оплаті, або даті виставлення рахунку-фактури, при частковій оплаті, або даті складання видаткової накладної, при оплаті після поставки. Позивач залишає за собою право здійснити перерахунок ціни/вартості поставленого товару і у разі прострочення оплати заборгованості відповідно до фактичного комерційного курсу, що діяв на переддень фактичного закриття заборгованості відповідачем. Під фактичним закриттям заборгованості сторони вважатимуть: або оплату вартості товару, коли датою закриття заборгованості є дата банківського переказу (зарахування коштів на банківський рахунок продавця), або зарахування зустрічних однорідних вимог, коли датою закриття заборгованості є дата видаткової накладної на поставку продукції відповідачем позивачу, вимоги з оплати за яку зараховуються сторонами із зобов`язаннями відповідача за даним договором. При повному фактичному закритті заборгованості відповідачем позивач матиме право на власний розсуд застосовувати середньоарифметичний комерційний курс, якщо розрахунки здійснювалися відповідачем кількома банківськими переказами/фактами зарахування (пункт 4.5.2. договору поставки).

У кожному випадку коригування позивач зобов`язується видати коригуючу видаткову накладну, яка у разі її підписання обома сторонами є обов`язковою для них, має юридичну силу додатку до договору. При наявності коригуючої видаткової накладної підписання додаткових угод чи інших додатків до договору не потребується. Позивач зобов`язується видати також розрахунок коригування ПДВ в порядку, передбаченому чинним законодавством. Обов`язок реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначається згідно чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору поставки в разі несвоєчасної оплати вартості товарів відповідачем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 4 % на місяць (48 % річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми. Покупець додатково сплачує штраф в розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення.

4.3. Суди також установили, що 01.12.2019 сторони підписали додатки № 1 та № 2 до договору поставки.

У додатку № 1 визначено умови та порядок надання покупцю знижки за дострокові розрахунки на певні види товару.

Пунктом 3 додатку № 1 встановлений порядок надання та розмір знижки. У разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), покупець матиме право на знижку у розмірі 0,065% від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу. Днем оплати є день зарахування коштів на банківський рахунок продавця. День оплати не включається у період нарахування знижки.

Згідно з пунктом 4 додатку № 1 у разі самостійного розрахунку покупцем знижки та погашення вартості товару відповідальність за коректність розрахунків несе покупець. Вважатиметься, що в такому випадку питання остаточного розміру знижки є неузгодженим, поки сторони не зафіксують всі умови згідно з п. 6 даного додатку.

Відповідно до пункту 6 додатку № 1 коригуючі видаткові та податкові накладні підписуються сторонами в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством України. Знижка вважатиметься наданою з моменту підписання сторонами вказаних документів.

Додатком № 2 сторони погодили умови формування ціни та оплати за наступні товари, що продаються на умовах 100 % товарного кредиту: засоби захисту рослин, та/або насіння, та/або добрива для позакореневого підживлення.

Згідно з пунктом 2 додатку № 2 додатки/специфікації мають містити посилання на ціну в доларах США та/чи Євро. Валютою платежу є гривня.

Пунктом 3 додатку № 2 передбачено, що вартість товарів може бути оплачена покупцем грішми (оплата) або погашена зарахуванням зустрічних однорідних вимог за поставлені продавцю товари за іншими договорами (поставка). Вартість товарів, що зазначена у видатковій накладній (вартість товарів), підлягає коригуванню та оплаті відповідно до зміни комерційного курсу долару США/Євро, визначеного в договорі, за правилами цього додатку.

Відповідно до пункту 3.1 додатку № 2 у разі, якщо покупець до 31.10.2020:

3.1.1. оплачує 100% вартості товарів одним траншем, або

3.1.2. зараховує 100% вартості товарів проти оплати вартості поставки, здійсненої в один день єдиною партією, то вартість товарів підлягає коригуванню та оплаті відповідно до зміни комерційного курсу долара США/Євро, використаного у видатковій накладній, до комерційного курсу долара США/Євро станом на робочий день, що передує дню оплати чи поставки.

Згідно з пунктом 5 додатку № 2 коригуючі видаткові та податкові накладні підписуються сторонами в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством.

Під час розгляду справи судами також було встановлено, що як свідчать матеріали справи сторонами погоджено та підписано специфікації до договору, якими визначено код товару/назву, одиницю вимірювання - літри, його кількість, ціну (за одиницю та загальну), в тому числі з ПДВ, валюту - долари США та Євро, розмір знижки за вчасний розрахунок у розмірі 15 %.

У підписаних сторонами вищезазначених специфікаціях до договору сторони погодили, що товари, на які надається знижка: насіння, засоби захисту рослин, добрива для позакореневого підживлення. Знижка не поширюється на інші види товарів, навіть коли вони зазначені у даній специфікації. Покупець має право на отримання знижки в розмірі 15 % від ціни товарів за одиницю, без ПДВ, на які надається знижка. Проте, покупець не має права на отримання знижки при купівлі товарів на умовах передоплати. Умовою надання знижки є погашення покупцем у строк до 31.10.2020 повної вартості товарів, на які надається знижка, або вартості товарів за мінусом зазначеної знижки. Знижка надається шляхом коригування ціни/вартості товару, відображеній у видатковій накладній.

4.4. Суди установили, що на виконання умов договору поставки та відповідно до специфікацій позивачем в період грудень 2019 року - червень 2020 року було поставлено, а відповідачем прийнято передбачений договором товар (насіння, засоби захисту рослин та добрива) на загальну суму 8 202 974,37 грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

У зв`язку з поверненням частини товару, вартість поставленого товару була зменшена на загальну суму 365 091,45 грн, що підтверджується підписаними між сторонами коригуваннями кількісних та вартісних показників.

Внаслідок збільшення комерційного курсу долару США/Євро 01.12.2020 між сторонами договору підписані коригування кількісних та вартісних показників, внаслідок чого сума поставленого товару збільшилась на 880 746,59 грн.

4.5. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Суффле Агро Україна" про стягнення з ТОВ "Екоферма Ярос Агро" основного боргу, пені, процентів річних, інфляційних втрат та штрафу, з огляду на здійснення відповідачем часткової оплати товару на суму 7 410 835,08 грн, у зв`язку з чим з урахуванням часткової оплати та коригувань залишок неоплаченого товару становить 1 307 794,43 грн (8 202 974,37 грн поставка + 880 746,59 грн курсова різниця - 365 091,45 грн повернення товару - 7 410 835,08 грн оплата).

4.6. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суди виходили із того, що відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 цього ж Кодексу унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.7. Як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції установив, що в період з 24.12.2019 по 18.06.2020 позивачем на виконання умов договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар (насіння, засоби захисту рослин, добрива) на загальну суму 8 202 974,37 грн, що підтверджується підписаними видатковими накладними.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що підписаними між сторонами коригуваннями кількісних та вартісних показників від 02.01.2020 № 5190040956, від 27.04.2020 № 5190044918, від 27.04.2020 № № 5190044917, 5190045169, 5190045170, 5190045168, 5190042102, від 03.03.2020 № 5190042100 позивачу була повернута частина товару на загальну суму 365 091,45 грн.

У підписаних між сторонами специфікаціях сторони погодили надання знижки у розмірі 15 % від ціни товару якщо відповідач здійснить оплату за поставлений товар до 31.10.2020, у тому числі у розмірі вартості товару з урахуванням знижки.

Відповідно до пункту 3 додатку № 1 до договору поставки у разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), відповідач матиме право на знижку у розмірі 0,065 % від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу.

У пункті 5.13 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у цій справі зазначено, зокрема, що оскільки сторони по різному тлумачили відповідні умови договору, то між ними виник спір щодо як своєчасності проведення оплати, що у свою чергу впливає на наявність/відсутність підстав для застосування знижки, так і подальшого нарахування штрафних санкцій на спірну суму заборгованості. Фактично для правильного вирішення спору судам необхідно було встановити чи було здійснено Відповідачем розрахунки у встановлені договором строки, від чого безпосередньо залежало виникнення у нього права на зазначені знижки та, відповідно, обов`язку на їх урахування при здійсненні розрахунків.

4.8. У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у цій справі з посиланням на положення статті 213, Цивільного кодексу України, зазначено також, зокрема таке:

"5.18. Відповідно до пункту 4.3. договору, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2020.

5.19. У підписаних між сторонами специфікаціях сторони погодили надання знижки у розмірі 15 % від ціни товару, якщо Відповідач здійснить оплату за поставлений товар до 31.10.2020, в тому числі у розмірі вартості товару з урахуванням знижки.

5.20. Пунктом 3 Додатку № 1 визначено, що у разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), покупець матиме право на знижку у розмірі 0,065 % від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу. Днем оплати є день зарахування коштів на банківський рахунок продавця. День оплати не включається у період нарахування знижки".

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022, передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, також вказав на таке:

"5.24. В практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

5.25. Як вже зазначалось вище, у підписаних між сторонами специфікаціях сторони погодили надання знижки у розмірі 15 % від ціни товару, якщо Відповідач здійснить оплату за поставлений товар до 31.10.2020, в тому числі у розмірі вартості товару з урахуванням знижки.

Додатково пунктом 3 Додатку № 1 визначено, що у разі оплати вартості товару раніше, аніж встановлений строк - 31.10.2020 (включно), покупець матиме право на знижку у розмірі 0,065 % від ціни товару, погодженої у договорі та додатках до нього, за кожен день дострокового погашення боргу.

5.26. Виходячи з викладеного, останнім днем, коли Відповідач мав право здійснити оплату за поставлений товар, є 31.10.2020.

5.27. Судами попередніх інстанцій встановлено та це не заперечується сторонами, що 30.10.2020 згідно платіжного доручення № 1115 Відповідачем було сплачено 6 660 000,00 грн, тобто до обумовленої сторонами кінцевої дати розрахунків, а отже є достроковою сплатою.

В такий спосіб, ураховуючи, що для умов договору одні і ті самі терміни повинні мати однакове застосування (крім випадків визначених самим договором або законом), то достроковість оплати поширюється як на основну знижку, так і додаткову, передбачену договором.

Водночас, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та дійшовши з одного боку висновку про проведення оплати до кінцевого строку визначеного договором, а з іншого боку не перевірили здійсненого Відповідачем розрахунку з урахуванням додаткової знижки у розмірі 0,065 % від ціни товару внаслідок дострокового погашення боргу".

4.9. За змістом частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції під час розгляд справи установив, що 31.10.2020 входить до строку, в який необхідно вчинити відповідні дії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що сторонами за договором погоджено умову про те, що день оплати не включається у період нарахування знижки, натомість сторонами за договором не встановлено того, що 31.10.2020, як останній день строку (кінцевий строк) не включається у період нарахування знижки.

Отже, суд дійшов висновку, що враховуючи те, що 31.10.2020 є останнім днем сплати, дострокове погашення боргу відбулось 30.10.2020, тобто, станом на 31.10.2020 заборгованість була відсутня, сторонами не встановлено умову про те, що 31.10.2020 не включається у період нарахування знижки, те, що достроковість оплати поширюється як на основну знижку, так і додаткову, передбачену договором, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача права на нарахування знижки у розмірі 0,065 % за 31.10.2020, яка становить 4 330,43 грн.

При цьому суд здійснивши перерахунок установив, що відповідач оплатив вартість товарів за мінусом знижки у розмірі 15 % від ціни товару 7 837 882,92 грн - 1 175 682,44 грн та знижки 0,065 % за один день дострокового погашення боргу в сумі 4 330,43 грн, в той час, як вартість товарів, з урахуванням основної та додаткової знижки, склала суму у розмірі 6 657 870,05 грн, натомість відповідачем сплачено згідно із платіжним дорученням № 1115 від 30.10.2020 - 6 660 000,00 грн. Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

4.10. Як вже зазначалося, ТОВ "Суффле Агро Україна", звертаючись із касаційною скаргою з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосувавши положення статей 11, 626 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 та неправильно застосував положення статей 204, 627- 629 Цивільного кодексу України.

Так, у постанові від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентоза ЛТД" винагороди за користування кредитом, скасовуючи судові рішення та ухвалюючи нове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення винагороди за кредитним договором, Верховний Суд виходив з того, що оскільки умови договору про надання кредиту у виді відновлюваної кредитної лінії, за якими позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом за встановленою формулою, визначеною договором, на час ухвалення судових рішень є чинними, у судів попередніх інстанцій були відсутні правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення винагороди за користування кредитом. Верховний Суд вказав на те, що нерозуміння природи договору, складність розрахунку, не звільняє сторони від обов?язку його виконання. Підписавши кредитний договір та додаткові угоди до нього, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

Водночас у справі, яка розглядається, врахувавши вказівки суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції, установив обставини стосовно здійснення відповідачем оплати за договором у визначені умовами договору строки, а отже відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на незастосування судами правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, зазначеної скаржником, а доводи касаційної скарги колегія суддів вважає такими, що зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції.

4.11. ТОВ "Суффле Агро Україна", оскаржуючи постанову апеляційного суду, у касаційній скарзі послалося на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах вказуючи на те, що застосовані судом апеляційної інстанції норми права не містять висновків Верховного суду щодо тлумачення умов договору в частині надання знижок, про те, що "день оплати не включається у період нарахування знижки"; відмінності понять "своєчасна оплата товару" та "дострокова оплата товару", а також тлумачення поняття "раніше ніж встановлений строк".

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник у касаційній скарзі не навів обґрунтувань щодо необхідності формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування статей 204, 627- 629 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, приписи яких були застосовані судом при розгляді справи, а зміст касаційної скарги зводиться до незгоди із судовим рішенням та здійснення переоцінки доказів у справі.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на тому, що у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у цій справі було зазначено, а в подальшому враховано судом апеляційної інстанції, про те, що з урахуванням положень статті 213 Цивільного кодексу України та умов договору поставки останнім днем, коли Відповідач мав право здійснити оплату за поставлений товар, є 31.10.2020, а оплату відповідачем здійснено 30.10.2020, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ "Суффле Агро Україна" не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване у справі судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, вважає, постанову у справі слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/6870/21, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/6870/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак