Постанова

від 05.05.2023 по справі 922/1337/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1337/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги позивача (вх.№176Х/3) та відповідача (вх.№738Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 (суддя Ємельянова О.О., повний текст складено 20.12.2022) у справі №922/1337/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", м. Харків,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Гордієнко Євгенія Івановича, м. Харків,

про стягнення 75 880, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар" (далі - ТОВ "Оскар") звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця Гордієнко Євгенія Івановича (далі - ФОП Гордієнко Є.І.) про стягнення боргу у розмірі 75 880, 00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка була прийнята Господарським судом Харківської області до розгляду ухвалою від 26.10.2022), який складається з 53 550, 00 грн. заборгованості з орендної плати за період лютий 2022 - жовтень 2022 та 22 330, 00 грн. заборгованості з компенсації комунальних послуг за період січень 2022 - квітень 2022. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди №12 на нежитлове приміщення від 15.05.2020 у частині повного та своєчасного розрахунку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, у позові відмовлено частково. Стягнуто з ФОП Гордієнко Є.І. на користь ТОВ "Оскар" суму боргу у розмірі 40 180, 00 грн. та 1 313, 74 грн. судового збору. У частині стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди №12 на нежитлові приміщення від 15.05.2020 у розмірі 35 700, 00 грн. за період з травня 2022 по жовтень 2022 відмовлено.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що нарахована позивачем за договором сума боргу за період травень 2022 - жовтень 2022 у загальному розмірі 35 700, 00 грн. заявлена після закінчення строку дії договору та є необґрунтованою (у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити).

Крім того Господарський суд Харківської області дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендних платежів за період з лютого 2022 по квітень 2022 у розмірі 17 850, 00 грн. та заборгованості за комунальні послуги за період з січня 2022 по квітень 2022 у розмірі 22 330, 00 грн. є обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач із вказаним рішенням суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, згідно з якою просить переглянути рішення в частині відмови в стягненні з відповідача 35 700, 00 грн. і стягнути з відповідача на користь позивача борг за період травень 2022 - жовтень 2022 у загальному розмірі 35 700, 00 грн. В іншій частині оскаржуване рішення просить залишити без змін. Позивач, разом з іншим, просить стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 3 721, 50 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ТОВ "Оскар" зазначає наступне:

- судом помилково зазначено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази у підтвердження пролонгації договору відповідно до п.10.4 договору, а саме укладення між сторонами додаткової угоди. Так, відповідно до п.4.2 договору сторони визначили, що, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах) на строк 2 роки;

- 10.06.2022 разом із листом-зверненням від 09.06.2022 відповідачу було надіслано повідомлення про автоматичну пролонгацію дії договору. Копія чека суду була надана, але по незрозумілим причинам до суду не надійшов даний доказ, що, на думку позивача, і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення. З метою з`ясування цієї обставини позивач надав Східному апеляційному господарському суду копію листа про пролонгацію договору та копію квитанції про його відправку.

Стосовно долучення до матеріалів справи додаткових доказів - звернення від 09.06.2022 та фіскального чеку 6100708426543 колегія суддів зазначає наступне.

Фіскальний чек 6100708426543 був доданий позивачем до позовної заяви та до уточненої позовної заяви, наявний у матеріалах справи №922/1337/22 та не є новим доказом.

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За висновками судової колегії, саме лише посилання позивача на те, що по незрозумілим причинам до суду першої інстанції не надійшов відповідний доказ, не свідчить про наявність виняткових підстав для прийняття такого доказу судом апеляційної інстанції. За таких обставин колегія суддів не прийняла до розгляду наданий позивачем додатковий доказ - звернення від 09.06.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22. Постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Від ФОП Гордієнко Є.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, який був направлений на адресу суду 29.03.2023 (згідно з відтиском поштового штемпеля, наявним на описі вкладення), тобто з порушенням визначеного ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 строку (до 27.03.2023). При цьому відповідач просить поновити строк на подання відзиву. В обґрунтування клопотання зазначає наступне: 27.03.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи; представнику відповідача був потрібен час для підготовки правової позиції; відповідач або представник відповідача не отримував ухвалу суду від 06.03.2023.

Згідно з ч.4 ст.262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається, зокрема, строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Частиною 1 ст.263 ГПК України унормовано, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Східний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає наявними підстави для відновлення строку.

За змістом відзиву відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити в повному обсязі, оскаржуване рішення в частині заявлених вимог - залишити без змін. При цьому відповідач зазначає наступне:

- договір припинив свою дію 30.04.2022 відповідно до умов п.10.8.1 договору у зв`язку із закінченням строку його дії. Відповідно до приписів ст.ст.793 - 794 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір, укладений строком більше ніж на 3 (три) роки, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до законодавства. Якщо прийняти до уваги автоматичну пролонгацію дії договору на строк, зазначений в п.4.2 договору, то строк дії договору буде до 2024 року, що виходить за межі дії договору, укладеного в простій письмовій формі, та підлягає укладенню сторонами в нотаріальній формі з відповідною державною реєстрацією;

- долучення позивачем доказу відносно пролонгації договору на стадії апеляційного розгляду є неправомірним, адже позивач ніяким чином не обґрунтував та не надав докази неможливості його подання до суду першої інстанції;

- позивач не обґрунтував розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Позивачем додано до матеріалів справи тільки копію договору про надання правової допомоги та квитанцію про оплату 5 000, 00 грн. При цьому в пунктах 5.1, 5.2 договору про надання правової допомоги зазначено, що на підтвердження факту надання правової допомоги складається акт прийому-передачі правової допомоги. Позивачем вищезазначений акт до матеріалів справи додано не було, як і не було додано рахунків на оплату або детального опису робіт. Позивач не зазначив час та обсяг виконаних робіт;

- справа розглядається в рамках спрощеного провадження без виклику сторін. Позивач не буде приймати участь у судових засіданнях. У межах даної справи подана апеляційна скарга та клопотання, які належать до типових та не потребують вивчення законодавства та значних витрат часу. Апеляційна скарга фактично копіює позов першої інстанції. Відповідач зазначає, що у даному контексті витрати на написання скарги та клопотання повинні бути розумними та реальними, тому просить суд відмовити в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач також не погодився із рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою (з урахуванням заяви про уточнення вимог апеляційної скарги) просить скасувати означене рішення в частині стягнення з ФОП Гордієнко Є.І. заборгованості за комунальні послуги в розмірі 22 330, 00 грн. за договором №12 від 15.05.2020 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ «Оскар» у стягненні заборгованості за комунальні послуги в розмірі 22 330, 00 грн.

На переконання відповідача, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи, з наступних підстав:

- пунктом 7.1.2 договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати комунальні послуги. Порядок компенсації витрат за комунальні послуги в договорі не встановлений;

- цінним листом ФОП Гордієнко Є.І. надіслав відповідь на претензію, де зазначив про форс-мажорні обставини щодо сплати орендних платежів у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації та зауважив, що рахунки щодо сплати комунальних платежів орендарю не надавались, що унеможливлює встановлення підстав нарахування вартості комунальних платежів та правильності такого нарахування;

- матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів щодо сплати позивачем комунальних послуг (актів, платіжних доручень, квитанцій, рахунків тощо) за спірний період для подальшої компенсації таких сум відповідачем. Також матеріали справи не містять документів, які підтверджують докази направлення квитанцій, отриманих позивачем від комунальних служб для сплати комунальних послуг, на адресу відповідача. Позивачем наданий документ під назвою «Остаточний розрахунок заборгованості», складений власноручно, з якого не вбачається документального підтвердження підстав для нарахування комунальних послуг для подальшої компенсації відповідачем. У позовній заяві позивач вказує про абстрактні розрахунки за комунальні послуги без належного обґрунтування.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22. Об`єднано апеляційні скарги ФОП Гордієнко Є.І. та ТОВ "Оскар" в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, згідно з яким позивач просить рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 по справі №922/1337/22 залишити без змін у частині стягнення з ФОП Гордієнко Є.І. заборгованості за комунальні послуги в розмірі 22 330, 00 грн. за договором №12 від 15.05.2020. При цьому позивач зазначає наступне:

- відповідачем не доведено наявності підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги. Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутись з апеляційною скаргою. Крім того відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин того, що введений воєнний стан перешкоджав йому вирішити наявний спір у добровільному порядку чи у суді першої інстанції;

- відповідач своєю апеляційною скаргою визнав, що він не сплачує платежі за комунальні послуги, загальна заборгованість яких склала 22 330, 00 грн. На підтвердження такої заборгованості позивачем був наданий розрахунок, який містить суму боргу за комунальні послуги за період січень 2022 - квітень 2022.

Як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, для більш зрозумілого доведення, на додаткове підтвердження заборгованості ФОП Гордієнко Є.І. за комунальні послуги ТОВ «Оскар» додає до відзиву копії актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії та копії платіжних інструкцій.

Разом з тим, позивачем не заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та не обґрунтовано (не доведено) неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи положення ст.ст.80 269 ГПК України, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій та регулюють межі перегляду справи апеляційним судом, судова колегія не прийняла до розгляду долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу докази.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

15.05.2020 між ТОВ "Оскар" (далі - орендодавець) та ФОП Гордієнко Є.І. (далі - орендар) укладено договір оренди №12 на нежитлове приміщення (далі - договір), за умовами п.1.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення (об`єкт), що розташоване за адресою: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд. 20/8, загальною площею 45,0 кв.м.

Згідно з п.2.1 договору об`єкт передається орендодавцем орендарю для використання останнім у господарській діяльності з метою: передати в оренду для тимчасового користування орендатором відповідно до предмета справжнього договору.

Відповідно до п.3.1 договору передача - приймання об`єкта здійснюється протягом двох днів з моменту підписання справжнього договору представниками сторін, на підставі відповідного акту приймання - передачі.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що при переданні об`єкта складається акт прийому-передачі, який підписують сторони. В акті відображається стан об`єкта.

Об`єкт вважається переданим з моменту підписання акта, зазначеного у пункті 3.3 договору. Об`єкт повинен бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем протягом 2 робочих днів (п.п.3.4, 3.5 договору).

Пунктом 4.1 погоджено, що строк оренди становить 2 роки з дати приймання об`єкта за актом приймання - передачі.

Згідно з п.4.2 договору, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах) на строк 2 роки.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору розмір орендної плати становить 112, 00 грн. за 1 кв.м щомісячно. Загальний розмір орендної плати з об`єкт становить 5 040, 00 грн. на місяць.

Орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 05 числа попереднього місяця (п.5.4 договору).

Пунктом 7.1.2 договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати комунальні послуги.

Згідно з п.10.2 договір набуває чинності в момент, визначений у п.3.5, та діє до 30.04.2022.

15.05.2020 між сторонами складено та підписано акт приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення, а саме: нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: 61007, м. Харків, вул.Біблика, буд. 20/8, загальною площею 45,0 кв.м.

01.04.2021 між сторонами підписано додаткову угоду про зміну договору від 15.05.2020 №12, пунктом 2 якої сторони погодили змінити та доповнити договір №12 від 15.05.2020, а саме додали до умов договору пункт 1.2 у такій редакції:

"п.1.2. Орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8, загальною площею 13,0кв.м."

Сторони також погодили доповнити такими пунктами договір:

"п.5.9. Розмір орендної плати за об`єкт загальною площею 13,00 кв.м. становить 70,00 грн. за 1 кв.м. щомісячно".

"п.5.10. Загальний розмір орендної плати за об`єкт становить 910, 00 грн. на місяць".

01.04.2021 між сторонами складено та підписано акт приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення, а саме: нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8, загальною площею 13,0 кв.м.

Згідно з твердженнями позивача, відповідач у порушення умов договору не сплачує оренді платежі, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з лютого 2022 по жовтень 2022 у розмірі 53 550, 00 грн. та заборгованість за комунальні послуги (опалення) за період з січня 2022 по квітень 2022 у розмірі 22 330, 00 грн.

Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Укладений між сторонами правочин №12 від 15.05.2020 за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст.283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Отже, обов`язку орендодавця передати орендареві майно у користування кореспондується обов`язок орендаря своєчасно вносити плату за користування майном.

Відповідний обов`язок орендаря також закріплений у договорі №12 від 15.05.2020. Так, відповідно до п.5.4 договору орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 05 числа попереднього місяця. Пунктом 7.1.2 договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати комунальні послуги.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись із розглядуваним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем у порушення умов договору не здійснено орендні платежі за період лютий 2022 - жовтень 2022. Враховуючи розмір погодженої сторонами щомісячної орендної плати - 5 950,00 грн., загальний розмір заборгованості з орендних платежів складає 53 550, 00 грн.

Господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про те, що договір припинив свою дію 30.04.2022 відповідно до умов п.10.8.1 договору, у зв`язку із закінченням строку його дії. При цьому, за висновками суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні будь-які докази у підтвердження пролонгації договору відповідно до п.10.4 договору, а саме укладення між сторонами додаткової угоди. Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд зазначив, що нарахована позивачем та пред`явлена до стягнення з відповідача сума боргу за період травень 2022 - жовтень 2022 у загальному розмірі 35 700,00 грн. заявлена після закінчення строку дії договору та є необґрунтованою. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Судова колегія вважає вищевказані висновки Господарського суду Харківської області помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.763 ЦК України унормовано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 10.2 договору сторони погодили, що договір набуває чинності в момент, визначений у пункті 3.5, та діє до 30.04.2022.

За умовами п.3.5 договору об`єкт повинен бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем протягом 2 робочих днів.

Відповідно до п.3.3 договору при переданні об`єкта складається акт прийому-передачі, який підписують сторони.

Як зазначалося вище за тестом постанови, 15.05.2020 між сторонами було складено та підписано акт приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення, а саме: нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8, загальною площею 45,0 кв.м (а.с.47).

Крім того 01.04.2021 між сторонами було складено та підписано акт приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення, а саме: нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: 61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8, загальною площею 13,0кв.м ( а.с.48).

Відповідно до п.4.2 договору сторони погодили, що, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах) на строк 2 роки.

Отже, відповідно до наведених положень договору сторони домовились про встановлення порядку його пролонгації на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності у сторін відповідних заперечень щодо цього (за відсутності заяв про припинення або зміну умов договору).

При цьому, у такому випадку для автоматичного продовження дії договору від сторін не вимагається обов`язкового укладення нового договору оренди або внесення змін до вже існуючого шляхом підписання ними додаткового договору, договору про внесення змін тощо.

Як встановлено судовою колегією, сторонами до матеріалів справи не надано доказів, які б свідчили про подання будь-якою стороною заяви в порядку п. 4.2.договору оренди (не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору про намір його розірвати).

Крім того, частиною 4 ст.284 ГК України унормовано, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Стаття 764 ЦК України, по суті, передбачає поновлення договору найму на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

При цьому, оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Судовою колегією відхиляються доводи відповідача про те, що у випадку пролонгації договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до законодавства.

Згідно зі ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

З аналізу зазначеної норми можна зробити висновок про те, що, якщо договір укладено менше, ніж на три роки, його подальша пролонгація не підлягає нотаріальному посвідченню.

Судова колегія, разом з іншим враховує, що відповідно до умов п.п.8.1, 8.3, 8.4 договору «повернення об`єкта орендодавцеві здійснюється сторонами з їх уповноважених представників на підставі відповідного акта приймання-передачі». При передачі об`єкта складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами. Об`єкт вважається фактично переданим орендарем орендодавцю з дати підписання акта приймання-передачі.

У свою чергу, матеріали справи не містять акту приймання-передачі як доказу повернення орендодавцеві об`єкта оренди. Факт користування об`єктом оренди відповідачем не спростований.

Отже, оскільки строк дії договору оренди №12 на нежитлове приміщення від 15.05.2020 є продовженим (до 30.04.2024), доказів здійснення оплати заборгованості відповідач суду не надав, суму заборгованості не спростував. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення з відповідача 53 550, 00 грн. заборгованості з орендної плати за період лютий 2022 - жовтень 2022.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з комунальних платежів (за опалення) за період: січень 2022 на суму 6 350,00 грн., лютий 2022 на суму 7 070, 00 грн., березень 2022 на суму 6 570, 00 грн., квітень 2022 на сум 2 340,00 грн., що загалом становить 22 330, 00 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №12 від 15.05.2020, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за період з січня 2022 по квітень 2022 у розмірі 22 330,00 грн. є обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною 1 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 2 ст.42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.6.2.4 договору орендодавець самостійно і від власного імені укладає зі спеціалізованими організаціями договори на надання в повному обсязі комунальних послуг, які він споживатиме на об`єкті.

Пунктом 7.1.2 договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі, зокрема, компенсувати комунальні послуги.

Порядок компенсації витрат за комунальні послуги в договорі сторонами не був встановлений.

Крім того, як установлено судовою колегією та вірно зазначено відповідачем у апеляційній скарзі, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо сплати позивачем вартості комунальних послуг за спірний період, зокрема, актів, платіжних доручень, квитанцій, рахунків тощо.

Позивачем, крім позовної заяви, було надано суду уточнену позовну заяву з додатками до неї і, в тому числі, додано документ під назвою «Остаточний розрахунок заборгованості», складений власноручно, з якого також не вбачається яким чином підтверджуються здійснені позивачем нарахування комунальних послуг для подальшої компенсації відповідачем. У позовній заяві позивач також вказує суму боргу, наводить розрахунки за комунальні послуги без належного обґрунтування відповідними доказами.

Матеріали справи не містять документів, які підтверджують направлення квитанцій, отриманих позивачем від комунальних служб, для сплати (компенсації) комунальних послуг на адресу відповідача.

За таких обставин не є доведеними підстави і розмір нарахування позивачем вартості комунальних платежів, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних у частині стягнення з відповідача 22 330, 00 грн. заборгованості з компенсації комунальних послуг за період січень 2022 - квітень 2022.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для часткового задоволення апеляційних скарг позивача та відповідача, скасування рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22 у частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати у розмірі 35 700, 00 грн. за період з травня 2022 по жовтень 2022 з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог та в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з компенсації комунальних послуг за період січень 2022 - квітень 2022 у розмірі 22 330, 00 грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, із здійсненням нового розподілу судових витрат відповідно до ст.129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 17 850, 00 грн. за період з лютого 2022 по квітень 2022 оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Доводи позивача про те, що відповідачем не доведено наявності підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги, судовою колегією відхиляються як такі, що мали бути викладені у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження, які відповідно до ч.2 ст.262 ГПК України подаються до відкриття апеляційного провадження (чого у розглядуваному випадку позивачем здійснено не було).

Щодо заявлених позивачем у апеляційній скарзі витрат на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. судова колегія зазначає наступне.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що для вирішення спору йому довелося звернутися до спеціалістів у галузі права, а саме до Фізичної особи-підприємця Бикової Ірини Григорівни, за послуги якої було сплачено 5 000, 00 грн. Зазначені витрати позивач просить покласти на відповідача.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3).

Частинами 1-4 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до апеляційної скарги додано договір про надання правової допомоги від 02.12.2022, укладений між Фізичною особою-підприємцем Биковою Іриною Григорівною (виконавець) та ТОВ «Оскар».

Відповідно до положень ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 ГПК України врегульовано розподіл між сторонами витрат на професійну правничу допомогу саме адвоката.

У свою чергу, з аналізу договору про надання правової допомоги від 02.12.2022 не вбачається, що Фізична особа-підприємець Бикова Ірина Григорівна є адвокатом, а позивачем не надано відповідних доказів, як то копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, ордера на надання правової допомоги тощо.

За умовами п.1.1 договору про надання правової допомоги виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, яка полягає у складанні необхідних документів (заяв, скарг, позовних заяв, апеляційних скарг), а також виконання окремих доручень замовника, необхідних для вирішення судового спору між ТОВ «Оскар» та ФОП Гордієнко Євгеній Іванович.

Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов`язаний, зокрема: надати замовнику правову допомогу на умовах цього договору протягом строку його дії.

Наведені умови договору не дають можливості встановити конкретний обсяг послуг виконавця та судову інстанцію (перша, апеляційна), під час розгляду справи в якій такі послуги надавалися.

Розділом 4 договору сторони погодили вартість послуг та порядок розрахунків. Так, відповідно до п.4.1 договору за надання правової допомоги на умовах цього договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцю грошові кошти у розмірі 5 000, 00 грн. Згідно з п.4.2 оплата за надання правової допомоги та перерахування коштів, необхідних для покриття фактичних витрат, здійснюється замовником у безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця із зазначенням відповідного призначення платежу, або в готівковій формі за вибором замовника.

За умовами п.10.1 договору сторонами погоджено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту проведення замовником повної оплати правової допомоги та авансу на фактичні витрати виконавця у розмірах, визначених у п.п.4.1 - 4.4 даного договору.

Враховуючи погодження сторонами умови набрання чинності договором, проведення замовником повної оплати правової допомоги, судова колегія критично ставиться до наданої позивачем квитанції як до доказу оплати саме наданих послуг.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику правової допомоги відповідно до умов цього договору складається акт прийому-передачі наданої правової допомоги.

Разом з тим, позивачем не надано суду складеного між ФОП Биковою Іриною Григорівною та ТОВ «Оскар» акту прийому-передачі наданої правової допомоги.

Судова колегія також враховує, що апеляційна скарга підписана директором ТОВ «Оскар» - Гічко О.В., а не представником - ФОП Биковою Іриною Григорівною.

Крім того позивачем, усупереч вимог ч.3 ст.256 ГПК України, з метою розподілу судових витрат не надано Східному апеляційному господарському суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ФОП Биковою Іриною Григорівною, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що виключає наявність правових підстав для покладення на відповідача витрат позивача у розмірі 5 000, 00 грн.

З огляду на приписи ст.129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційних скарг розподіляється пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу відповідача - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22 скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати у розмірі 35 700, 00 грн. за період з травня 2022 по жовтень 2022.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з компенсації комунальних послуг за період січень 2022 - квітень 2022 у розмірі 22 330, 00 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 у справі №922/1337/22 викласти в наступній редакції:

«У позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гордієнко Євгенія Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8; код ЄДРПОУ 30510951) 53 550, 00 грн. заборгованості з орендної плати за період лютий 2022 - жовтень 2022 та 1 749, 26 грн. судового збору за подання позовної заяви.

У частині стягнення 22 330, 00 грн. заборгованості з компенсації комунальних послуг за період січень 2022 - квітень 2022 відмовити.».

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гордієнко Євгенія Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8; код ЄДРПОУ 30510951) 2 623, 88 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (61007, м.Харків, вул.Біблика, буд.20/8; код ЄДРПОУ 30510951) на користь Фізичної особи - підприємця Гордієнко Євгенія Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1 097, 62 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази із зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.05.2023.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков