Рішення

від 08.05.2023 по справі 915/490/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року Справа № 915/490/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК", проспект Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966)

представник позивача адвокат Мовчан Олександр Сергійович, проспект Олександра Поля, буд. 129, приміщення 67, м. Дніпро, 49055

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП", провулок Очаківський (Варварівка), буд. 42 А, каб. 7, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 38841630)

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 205 521, 85 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП" та відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № О09171/2021 від 24.06.2021 про надання овердрафтового кредиту та договору поруки № О09171/2021/S-1 від 24.06.2021 в сумі 205 521, 85 грн., з яких: 192 021, 65 грн. - основний борг; 9 659, 76 грн. - заборгованість за процентами; 3 840, 44 грн. - заборгованість за комісією.

Позивач просить суд судовий збір в сумі 3 082, 83 грн. покласти на відповідачів.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2022 залишено без руху позовну заяву ПАТ «МТБ БАНК» (вх. № 4993/22 від 03.11.2022) до відповідача ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» та до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 205 521, 85 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2023 клопотання відповідача ОСОБА_1 про зміну правил розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та слухання справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 130/23 від 05.01.2023) залишено без задоволення.

Інших заяв та клопотань учасниками процесу не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено, що між ПАТ "МТБ БАНК" та ТОВ "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП" було укладено договір № О09171/2021 від 24.06.2021 про надання овердрафтового кредиту.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань банком укладено договір поруки №О09171/2021/S-1 від 24.06.2021 з ОСОБА_1 .

На умовах договору банк зобов`язується здійснювати овердрафтове кредитування позичальника, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на відкритому в банку поточному рахунку позичальника № НОМЕР_2 за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 договору, шляхом дебетування поточного рахунку.

Позивач зазначає, що ліміт стосовно договору складає 200 000, 00 грн. у межах якого банк зобов`язується здійснювати оплату розрахункових документів позичальника понад залишок коштів на поточному рахунку.

Позивач зазначає, що згідно з п. 1.5 кредитного договору овердрафтове кредитування позичальника здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених пп. 1.3, 1.4 та з урахуванням пп. 1.3.1, 1.4.1 - 1.4.5 договору, з періодом безупинного користування кредитом не більше, ніж 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом та фактичних залишків за дебетом поточного рахунку позичальника НОМЕР_2 та 360 днів у році. Проценти підлягають сплаті в межах строку надання кредиту щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, і в день закінчення терміну надання кредиту. Після закінчення терміну надання кредиту, передбаченого п. 1.4 договору, проценти за період прострочення сплачуються позичальником на день фактичного погашення заборгованості (основного боргу) за кредитом.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору позичальник сплачує банку комісію за виконання операцій за переказ коштів.

Позивач зазначає, що в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором. Так, починаючи з 25.06.2021 позивач здійснював овердрафтове кредитування ТОВ "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП" в межах максимального строку встановленого п. 1.4 договору, проте, в порушення пп. 1.1, 1.2 кредитного договору боржник свої зобов`язання з погашення кредитної заборгованості у встановлений строк (20.06.2022) не виконав.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 12.09.2022 позивачем направлялися за адресою позичальника та поручителя листи з вимогою погашення кредитної заборгованості, будь-яких відповідей або заперечень від останніх на адресу позивача не надходили.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 546, 553, 554, 599, 610, 626, 627, 1048, 1049, 1069 ЦК України, ст. 174, 179, 193 ГК України, ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача ТОВ "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП".

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2.3. Правова позиція (заперечення) відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 1086/23 від 30.01.2023) просить суд відмовити в задоволенні позову позивача про стягнення заборгованості в сумі 205 521, 85 грн. та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП», засновником і директором якого є ОСОБА_1 , повністю зупинило свою роботу.

Відповідач зазначає, що в квітні 2022 його було мобілізовано до лав ЗСУ.

Відповідач зазначив, що в договорі № О09117/2021 від 24.06.2021 не відображено настання форс-мажорних обставин, але враховуючи надзвичайно складну ситуацію торгово-промислова палата України спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин і з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТТП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, розмістила на своєму сайті загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Відповідач зазначає, що існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, при цьому не звільняє від обов`язку виконати це зобов`язання після припинення таких обставин.

На підтвердження викладеного відповідачем подано суду копію виписки з ЄДРЮОФОПГФ, лист ТПП, копію військового квитка, які долучено до клопотання (вх. № 130/23 від 05.01.2023).

03.02.2023 та 06.02.2023 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшли 2 ідентичні відповіді на відзив (вх. № 1308/23 від 03.02.2023 та вх. № 1346/23 від 06.02.2023).

У відповіді на відзив позивач підтримує позовну заяву в повному обсязі та просить суд стягнути солідарно з ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ БАНК» заборгованість за договором № О09171/2021 від 24.06.2021 про надання овердрафтового кредиту та договору поруки № О09171/2021/S-1 від 24.06.2021 в сумі 205 521, 85 грн.

В обґрунтування зазначає:

- щодо відсутності безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між війною та невиконанням зобов`язань, позивач зазначив, що допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами саме у випадку, що стосується виконання умов договору № О09171/2021 від 24.06.2021 про надання овердрафтового кредиту щодо своєчасної сплати платежів, відповідач не надав. Матеріали справи не містять ані повідомлення відповідача позивачу про настання форс-мажорних обставин, ані відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором овердрафтового кредиту, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати заборгованості;

- лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 за законодавчо встановленими критеріями не відповідає вимогам, що ставляться до сертифікатів про форс-мажор;

- введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому позивач вважає заперечення відповідача як недоведені документально.

- позивач зазначив, що відзив на позовну заяву подано поза межами встановлених законом та судом присічних строків, тому просить суд розглянути питання про повернення відзиву відповідачу без розгляду.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Враховуючи вищевикладене, відзив відповідача на позовну заяву та відповідь на відзив позивача прийнято судом до розгляду.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір про надання оведрафтового кредиту.

24.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (банк) та ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» (позичальник) укладено договір про надання оведрафтового кредиту № О09171/2021 (арк. 62-68).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору про надання оведрафтового кредиту сторони передбачили наступне:

Відповідно до п. 1.1 договору на умовах цього договору банк зобов`язується здійснювати овердрафтове кредитування позичальника, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на відкритому в банку поточному рахунку позичальника № НОМЕР_2 (далі - поточний рахунок) за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овердрафтове кредитування (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів позичальника.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається на умовах та в порядку, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти і комісії згідно умов цього договору. При надходженні розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку позичальника банк припиняє оплату розрахункових документів позичальника за рахунок кредиту. Подальші взаємовідносини сторін регулюються окремо, з урахуванням п. 2.1.5 цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору ліміт, стосовно до цього договору, являє собою суму коштів, у межах якої банк зобов`язується здійснювати оплату розрахункових документів позичальника понад залишок коштів на поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої методики на підставі даних про рух коштів на поточному рахунку, балансу і звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показники ліквідності діяльності, співвідношення власних і позичкових коштів, платоспроможності, кредитній історії й іншим показникам фінансового стану позичальника відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів Національного банку України.

На момент укладання даного договору ліміт складає 200 000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), з урахуванням п. 1.3.1 цього договору.

Відповідно до п. 1.3.1 договору якщо розрахунковий ліміт овердрафту, визначений станом на дату чергового продовження терміну овердрафтового кредитування, відповідно до пп. 1.4, 1.4.1-1.4.4, розрахований згідно методикою, визначеною п. 1.3.2 цього договору (далі за текстом - розрахунковий ліміт), буде нижче ніж розрахунковий ліміт, розрахований на дату укладання кредитного договору, має бути пропорційно знижений ліміт кредитування за цим договором. У цьому випадку, банк зобов`язується письмово та/або засобами системи «Банк-Клієнт»/«Інтернет-Банкінг» повідомити позичальника про зазначені зміни, при цьому додаткова угода до цього договору відносно зазначених змін сторонами не укладається. У випадку зазначеного зниження ліміту кредитування, позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за кредитом у строк, що не перевищує два банківські дні з моменту отримання зазначеного повідомлення та у розмірі, достатньому для досягнення розміру зниженого ліміту заборгованості за овердрафтом, зазначеному у цьому повідомленні. У випадку непогашення позичальником частини заборгованості у передбаченому цим підпунктом розмірі, зазначена частина заборгованості вважається простроченою.

Відповідно до п. 1.4 договору проведення платежів позичальника в порядку, встановленому цим договором, здійснюється банком у термін по « 23» вересня 2021 року включно, з урахуванням п. 1.4.1-1.4.5 цього договору, цей строк може бути продовжений до « 20» червня 2022 року включно. При цьому таке продовження здійснюється виключно в рамках Розрахункового ліміту, відповідно до п. 1.3.1 цього договору, але в будь-якому випадку, сума ліміту овердрафтового кредитування при такому продовженні не повинна перевищувати ліміт, визначений п. 1.3 цього договору.

Відповідно до п. 1.4.2 договору сторони домовились, що за умови відсутності станом на 18.03.2022, простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, та/або комісіями, надання документів у відповідності до п.п. 1.3, 1.4, 1.4.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.9, 4.2, 4.3 даного договору та з урахуванням п. 1.4.5 цього договору, термін овердрафтового кредитування за даним договором автоматично продовжується по "20" червня 2022 включно. У цьому випадку додаткова угода до даного договору про продовження строку овердрафтового кредитування не укладається. Банк надає позичальнику підтвердження продовження строку овердрафтового кредитування на умовах даного пункту засобами системи «Банк-Клієнт»/«Інтернет-Банкінг».

Відповідно до п. 1.5 договору овердтрафтове кредитування позичальника здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених згідно п.п. 1.3, 1.4 та з урахуванням пп. 1.3.1, 1.4.1 - 1.4.5 цього договору, з періодом безупинного користування кредитом не більш ніж 30 (тридцять) календарних днів.

Періодом безупинного користування кредитом є період часу, протягом якого безупинно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (далі - період безупинного користування).

Початком періоду безупинного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безупинно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на визначення дати початку періоду безупинного користування кредитом. Датою закінчення періоду безупинного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Відповідно до п. 2.1 договору банк зобов`язується:

2.1.1 Відкрити:

- рахунок по процентах № UA НОМЕР_7

- рахунок по комісіях №

Відповідно до п. 2.2 договору позичальник зобов`язаний, зокрема:

2.2.1 використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.1 цього договору;

2.2.2 сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 4.1, 4.2 цього договору;

2.2.3 погашати кредит, отриманий в межах установленого цим договором ліміту, у строк та на умовах, встановлених п. 1.5 цього договору, але не пізніше терміну, зазначеного у п. 1.4 цього договору;

2.2.4 погашати різницю між заборгованістю за кредитом і знов встановленим угодою сторін лімітом відповідно до п. 2.4.2 цього договору у випадку перевищення заборгованості за кредитом над сумою знов встановленого ліміту протягом операційного дня, за станом на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту.

2.2.5 здійснити повне погашення кредиту не пізніше терміну, встановленого п. 1.4 цього договору.

2.2.7 сплатити банку комісії відповідно до п. 4.3 цього договору.

2.2.8 позичальник доручає банку списувати кошти з поточних рахунків у валюті кредиту, відкритих у банку, а саме з наступних рахунків:

- рахунок № НОМЕР_2 у банку;

- рахунок № НОМЕР_3 у банку.

Списання здійснюється у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором (договірне списання коштів). Списання коштів здійснюється при настанні термінів платежів, встановлених цим договором, у порядку, встановленому чинним законодавством України, при цьому оформлюється меморіальний ордер, в реквізиті «Призначення платежу» якого вказується «На підставі п. п. 2.2.8, 2.3.5 договору № О09171/2021 про надання овердрафтового кредиту віл « 24» червня 2021 року.»

Відповідно до п. 2.2.14 договору починаючи з дати укладання цього договору, для забезпечення належних обсягів грошових надходжень на рахунки, відкриті позичальнику в банку, для підтримання ліміту, а також для оперативного зарахування цих коштів, позичальник зобов`язується направляти щомісячно не менш 800 000, 00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) загального обсягу надходжень від господарської діяльності (за всіма поточними рахунками позичальника, що відкриті в банківських установах) на власні поточні рахунки у банку.

Відповідно до п. 2.3 договору банк має право, зокрема:

2.3.9 стягнути з позичальника прострочені платежі по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісій про порушенні позичальником строків та термінів, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору кредит, наданий банком, забезпечується всім майном і коштами позичальника, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2 договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальником за цим договором є:

- Порука фізичної особи: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Очаківським МРВ УМВС України в Миколаївській області 16 липня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 4.1 договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі

16, 0 % (шістнадцять процентів) річних в межах передбаченого п. 1.5 цього договору періоду безупинного користування кредитом,

35, 0 % (тридцять п`ять процентів) річних в разі перевищення встановленого п. 1.5 цього договору періоду безупинного користування кредитом (починаючи з наступного дня за встановленим п. 1.5 цього договору періодом безупинного користування кредитом),

виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом та фактичних залишків за дебетом поточного рахунку позивальника № НОМЕР_2 , та 360 (триста шістдесят) днів у році. Проценти підлягають сплаті в межах строку надання кредиту щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, і в день закінчення терміну надання кредиту. Після закінчення терміну надання кредиту, передбаченого п. 1.4 цього договору, проценти за період прострочення сплачуються позичальником на день фактичного погашення заборгованості (основного боргу) за кредитом.

Платежі здійснюються на рахунок в банку № НОМЕР_5 .

Відповідно до п. 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються щоденно за фактичний період користування кредитом, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.4 цього договору.

Проценти сплачуються позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення кредиту. У випадку не сплати позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначений п. 1.1 цього договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим договором - в день фактичного погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.3 договору позичальник сплачує банку комісії:

а) за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з кредитуванням, в розмірі 1, 0 % (один процент) від ліміту овердрафту, передбаченого п. 1.3 цього договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується позичальником в строки, вказані у п. 4.3 на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1 цього договору;

б) за виконання операцій за переказ коштів з використанням систем дистанційного обслуговування в розмірі 0, 5 % (нуль цілих п`ять десятих процента) від ліміту овердрафту, передбаченого п. 1.3 цього договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується позичальником на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1 цього договору.

Комісія відповідно до п. «б» нараховується з останнього робочого дня місяця, що оперує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно/дати повного (дострокового або з простроченням) погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.4 цього договору.

Комісія відповідно до п. «б» сплачується в межах строку надання кредиту щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення заборгованості.

Комісія, відповідно до п. п. «а» сплачується в день укладання цього договору.

Відповідно до п. 4.5 договору при непогашенні кредиту в будь-який з термінів, встановлених п. п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 цього договору заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості за простроченою сумою кредиту розрахунок процентів здійснюється відповідно до п. 4.1 цього договору з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 4.6 договору після закінчення терміну надання кредиту, передбаченого п. 1.4 цього договору, не погашена заборгованість (за основним боргом) за кредитом вважається простроченою та сплачується позичальником на рахунок в банку.

Відповідно до п. 5.1.1 договору крім того, сторони домовились, що з моменту настання будь-якої з наступних подій:

- пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту на підставах, передбачених цим договором або законом та/або

- звернення банку з позовом про стягнення кредиту (в тому числі і дострокове), на підставах, передбачених цим договором або законом, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно та/або

- закінчення строків/термінів кредитування, передбачених умовами кредитного договору за умови наявності простроченої заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісіями, передбаченими цим договором,

вся заборгованість позичальника за кредитом, процентами за користування кредитом, комісіями, передбаченими цим договором, вважається простроченою і позичальник зобов`язаний повернути таку заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь банку платежі згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, які дорівнюють 35, 0 % (тридцять п`ять процентів) річних.

Відповідно до п. 5.1.2 договору сторони визначили, що платежі, передбачені п. 5.1.1 договору, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України - це плата позичальника банку за порушення ним грошового зобов`язання, розрахована за домовленістю сторін у процентах річних від суми простроченої заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісіями, передбаченими цим договором, розмір яких у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлюється договором та підлягає сплаті за весь період прострочення.

Відповідно до п. 5.1.3 договору сторони визначили, що днем початку нарахування процентів, передбачених п. 5.1.1 договору є:

5.1.3.1. закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної кредитним договором;

5.1.3.3 звернення банку з позовом про стягнення кредиту (в тому числі і дострокове), на підставах передбачених цим договором або законом, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно - наступний календарних день за днем подання позову до суду.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами. При цьому сторони домовились, що підписи їх представників на договорі мають бути скріплені печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Судом встановлено, що починаючи з 25.06.2021 по 22.02.2022 банком здійснювалось овердрафтове кредитування ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» в межах максимального строку встановленого п. 1.4 договору на рахунок позичальника, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 за період з 24.06.2021 по 20.10.2022.

Всього за вищевказаний період надано кредитних коштів на загальну суму 3 650 066, 40 грн. Позичальником погашено 3 458 044, 75 грн., у зв`язку з чим заборгованість позичальника перед банком становить 192 021, 65 грн.

Отже, позичальником ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» порушено умови п. 1.2, 2.2 договору про надання овердрафтового кредиту щодо погашення заборгованості у встановлений строк (20.06.2022), внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом (основний борг) в сумі 192 021, 65 грн., яка перенесена на рахунки простроченої заборгованості, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.06.2021 по 20.10.2022 та розрахунком заборгованості.

Відповідно до умов п. 4.1, п. 4.2 кредитного договору банком нараховано позичальнику проценти за період користування кредитом в загальній сумі 34 104, 99 грн. за період з 24.06.2021 по 20.10.2022, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку НОМЕР_6 та розрахунком.

Проценти нараховано банком за період з 24.06.2021 по 19.10.2022.

Позичальником погашено проценти в сумі 24 445, 23 грн.

Банком заявлено до стягнення проценти за користування кредитом в сумі 9 659, 76 грн., в т. ч. 1 808, 20 грн. - строкові проценти та 7 851, 56 грн. - прострочені проценти.

Судом встановлено, що розмір процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування (20.06.2022), тобто за період з 21.06.2022 по 19.10.2022 становить 10 427, 85 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору банком нараховано позичальнику комісію в сумі 3 840, 44 грн. за період з 01.07.2022 по 20.10.2022.

3.2. Договір поруки.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» за договором № О09171/2021 про надання овердрафтового кредиту від 24.06.2021 укладено договір поруки:

- № О09171/2021/S-1 від 24.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель).

Договір поруки підписаний сторонами та скріплений печаткою банку.

Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП», та його правонаступниками зобов`язань за договором № О09171/2021 про надання овердрафтового кредиту від 24 червня 2021 року із всіма додатковими угодами до нього в повному обсязі, в тому числі:

- по поверненню наданого боржнику кредиту у вигляді овердрафту до поточного рахунку боржника з лімітом заборгованості 200 000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) (далі - Кредит), з урахуванням п. 1.3.1 кредитного договору, терміном погашення по 23 вересня 2021 року включно, з урахуванням п. 1.4.1-1.4.5 кредитного договору, цей строк може бути продовжений до "20" червня 2022 року включно;

- по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 16, 0 % (шістнадцять процентів) річних протягом 30 (тридцяти) календарних днів безперервного користування кредитом, 35, 0 % (тридцять п`ять процентів) річних в разі перевищення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до п. 1.5 кредитного договору, (починаючи з наступного дня за встановленим кредитним договором періодом безупинного користування кредитом) виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, 360 (триста шістдесят) днів у році та фактичних залишків за дебетом поточного рахунку боржника, що сплачується щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до кредитного договору;

- по сплаті комісії за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з кредитуванням, в розмірі 1,0 % (один процент) від ліміту кредиту, передбаченого п. 1.3 кредитного договору, що сплачується в день укладання кредитного договору;

- по сплаті комісії за виконання операцій за переказ коштів з використанням систем дистанційного обслуговування в розмірі 0, 5 % (нуль цілих п`ять десятих процента) від ліміту кредиту, передбаченого п. 1.3 кредитного договору, що сплачується в межах строку надання кредиту щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення заборгованості;

- по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки у випадку порушення боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника по всіх наданих боржнику траншах за кредитом.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки забезпечене порукою зобов`язання боржника поручитель повинен виконати на протязі 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності.

Судом встановлено, що 12.09.2022 позивач звертався до позичальника ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» з листом-повідомленням про прострочену заборгованість № 03/127-0/56.3, в якому банк зазначив, що позичальником систематично порушуються умови кредитного договору та прострочено виконання його грошових зобов`язань перед банком, внаслідок чого банк вимагав протягом 14-ти днів з дня отримання цього повідомлення погасити прострочену заборгованість за кредитом, процентами та неустойку.

Факт направлення банком листа-повідомлення підтверджується копією декларації кур`єрської доставки. У примітці в копії декларації кур`єрської доставки зазначено, що 22.09.2022 лист-повідомлення про прострочену заборгованість № 03/127-0/56.3 від 12.09.2022 повернуто, підстава: «Інші причини».

У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач 12.09.2022 направив на адресу поручителя ОСОБА_1 лист-повідомлення про прострочену заборгованість № 03/127-0/56.3, в якому банк зазначив, що позичальником систематично порушуються умови кредитного договору та прострочено виконання його грошових зобов`язань перед банком, внаслідок чого банк вимагав протягом 14-ти днів з дня отримання цього повідомлення погасити прострочену заборгованість за кредитом, процентами та неустойку.

Факт направлення банком листа-повідомлення підтверджується копією декларації кур`єрської доставки. У примітці в копії декларації кур`єрської доставки зазначено, що 22.09.2022 лист-повідомлення про прострочену заборгованість № 03/127-0/56.3 від 12.09.2022 повернуто, підстава: «Інші причини».

Непогашення позичальником та поручителем кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісії і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

3.3. Обставини непереборної сили.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що підтвердженням обставин непереборної сили є лист ТПП від 24.02.2022.

Так, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, адресованим "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору та договору поруки виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.1. Щодо стягнення основної заборгованості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Щодо змісту поняття «користування кредитом» Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції від 04.07.2018), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:

- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);

- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;

- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до п. 59 Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.

У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до п. 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12).

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16).

З огляду на наведене, банківські виписки по особовому рахунку позичальника ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором щодо повернення суми кредиту (основного боргу).

Граничним строком кредитування було 20.06.2022 (п. 1.4 договору), про що також зазначено Банком в позовній заяві. Проте, позичальником ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» в порушення умов п. 1.2, п. 1.4, п. 2.2.2, п. 2.2.3, п. 2.2.5 кредитного договору не виконано зобов`язання щодо повного погашення кредиту у порядку та строк, передбачений кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 192 021, 65 грн. (основний борг), яка підтверджена матеріалами справи та не спростована жодними доказами відповідачами.

Отже, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 192 021, 65 грн. (основний борг) є обґрунтованою.

4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами та комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

В п. 81, 87, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду в п. 114-116, 122-123, 128 постанови від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила наступне.

Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).

Приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).

Судом у даній справі встановлено, що відповідно до умов п. 4.1, п. 4.2 кредитного договору банком нараховано позичальнику проценти за період користування кредитом в загальній сумі 34 104, 99 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку НОМЕР_6 за період з 24.06.2021 по 20.10.2022 та розрахунком.

Проценти нараховано банком за період з 24.06.2021 по 19.10.2022, тобто після встановленого умовами п. 1.4 договору строку кредитування.

Позичальником погашено проценти в сумі 24 445, 23 грн.

Банком заявлено до стягнення проценти за користування кредитом в сумі 9 659, 76 грн., в т. ч. 1 808, 20 грн. - строкові проценти та 7 851, 56 грн. - прострочені проценти.

Судом встановлено, що розмір процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування (20.06.2022), тобто за період з 21.06.2022 по 19.10.2022 становить 10 427, 85 грн.

У даній справі в кредитному договорі сторони чітко та недвозначно визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти відповідно до ст. 625 ЦК України та погодили їх розмір на рівні 36 % річних (п. 5.1.1, п. 5.1.2, п. 5.1.3), що дозволяє суду стверджувати, що сторони погодили нарахування процентів поза межами строку кредитування саме як міри відповідальності за неправомірне користування кредитом відповідно до ст. 625 ЦК України і вказані проценти не є процентами за «користування кредитом», тобто платою за правомірне користування кредитом.

Враховуючи, що в спірному випадку позивачем Банком нараховано проценти поза межами строку кредитування та заявлено до стягнення проценти саме як проценти "за користування кредитом" (правомірне користування кредитом) відповідно до положень п. 2.2, п. 2.2.2, п. 4.1, п. 4.2, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів в сумі 9 659, 76 грн., оскільки після настання строку кредитування можуть нараховуватись проценти відповідно до ст. 625 ЦК України, які у даній справі позивачем не заявлялись.

Судом також встановлено, що відповідно до п.п. "б" п. 4.3 договору банком нараховано позичальнику комісію за виконання операцій за переказ коштів з використанням систем дистанційного обслуговування в сумі 0, 5 % від суми ліміту овердрафту в сумі 3 840, 44 грн. за період з 01.07.2022 по 20.10.2022, тобто за період після закінчення строку кредитування.

Відповідно до п.п. "б" п. 4.3 кредитного договору позичальник сплачує банку комісії за виконання операцій за переказ коштів з використанням систем дистанційного обслуговування в розмірі 0, 5 % (нуль цілих п`ять десятих процента) від ліміту овердрафту, передбаченого п. 1.3 цього договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується позичальником на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1 цього договору.

Відповідно до абз. 3 п. 4.3 кредитного договору комісія відповідно до п. «б» сплачується в межах строку надання кредиту щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення заборгованості.

Судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії, яка є платою за послуги банку щодо виконання операцій за переказ коштів, оскільки останню (комісію) аналогічно процентам нараховано поза межами строку кредитування.

4.3. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вказано вище з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» за договором № О09171/2021 про надання овердрафтового кредиту від 24.06.2021 укладено договір поруки № О09171/2021/S-1 від 24.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель).

В зв`язку з порушенням позичальником ТОВ «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» умов кредитного договору, позивачем направлено на адресу поручителя лист-повідомлення про прострочену заборгованість від 12.09.2022 № 103/128-0/56.3 про виконання зобов`язання за договором поруки.

Водночас вимоги позивача залишились не задоволеними. Станом на день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість за кредитом (основний борг) не погашена. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог банку про стягнення з боржника (позичальника) та поручителя в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 192 021, 65 грн.

4.4. Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України:

відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;

засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (п. 5.48 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Подібна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі № 911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Неналежне повідомлення сторони договору може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини.

Верховний Суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, то суд зазначає, що в силу приписів ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Крім того, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин непереборної сили, зокрема, відповідного сертифікату про засвідчення відповідних обставин саме за його зверненням до ТПП; не подано суду доказів повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин; не доведено, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами саме укладеного з банком кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись умовами кредитного договору та договору поруки, а також ч. 1-2 ст. 553, ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми кредиту (основного боргу) в розмірі 192 021, 65 грн. з відповідачів в солідарному порядку.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В решті позову судом відмовлено.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено (постанова КГС ВС від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18).

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження № 61-39866 св 18).

Судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 880, 32 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідачів порівну з кожного по 1 440, 16 грн.

В решті судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП», провулок Очаківський (Варварівка), буд. 42 А, каб. 7, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 38841630) та відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», проспект Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966):

- 192 021, 65 грн. (сто дев`яносто дві тисячі двадцять одна грн. 65 коп.) - заборгованості (основний борг) за договором № О09171/2021 від 24.06.2021 про надання овердрафтового кредиту та договором поруки № О09171/2021/S-1 від 24.06.2021.

3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП», провулок Очаківський (Варварівка), буд. 42 А, каб. 7, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 38841630) на користь позивача Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», проспект Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966):

- 1 440, 16 грн. (одна тисяча чотириста сорок грн. 16 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», проспект Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966):

- 1 440, 16 грн. (одна тисяча чотириста сорок грн. 16 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.05.2023

Суддя Е.М. Олейняш