Ухвала

від 08.05.2023 по справі 640/31634/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 травня 2023 року

м. Київ

справа №640/31634/21

адміністративне провадження № К/990/13263/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №640/31634/21 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн», у якому просило суд:

- визнати протиправними і скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2021 року, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 66963445, про накладення штрафу від 8 листопада 2021 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") через підсистему «Електронний суд» 13 квітня 2023 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №640/31634/21 та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду цієї справи є правомірність винесення постанов державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оскаржуючи судові рішення судів попередніх інстанцій, прийнятих за правилами статті 287 КАС України, позивач зазначає, що «в даному випадку не передбачається можливим зазначити висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах», проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України, Суд не бере такі до уваги.

Верховний Суд наголошує на тому, що Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

На необхідність обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України заявнику вже зверталась увага ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року у цій справі, однак звертаючись вдруге до суду з касаційною скаргою, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Крім того, оскаржуючи судові рішення судів попередніх інстанцій, прийнятих за правилами статті 287 КАС України, скаржником не обґрунтовано, яке значення матиме рішення касаційного суду, ухвалене за наслідками розгляду цієї касаційної скарги, для формування єдиної правозастосовної практики.

Зокрема, у пункті 22 рішення у справі «Мельник проти України» (заява №23436/03) Європейського Суду з прав людини зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами і цілями.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. (наказ від 12 квітня 2023 року №67-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпустки.

З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №640/31634/21 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду