Рішення

від 26.08.2010 по справі 2-8200/2010

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                               

                        Справа № 2-8200/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 серпня  2010 року                                 м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бакуменко А.В.,

при секретарі Кисточки І.В.

розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання  здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни.

Згідно позову, на підставі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». У зв`язку з цим  їй повинні з 1 січня 2005 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії не проводилася. Просить суд визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську  в частині не нарахування їй грошового підвищення до пенсії з 1 січня 2006 року за нормами, встановленими для дітей війни, зобов’язати нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії за період з 01.06.2006р. по 31.07.2010р.  

У судове засіданні позивач не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його  відсутністю, на позовних вимогах наполягає.

 Представник відповідача УПФУ у м. Краматорську у судове засідання не з’явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, суду надала письмові заперечення та заяву в якій просить слухати справу в її відсутності, позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.

Проаналізував зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно  до  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

 Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 зупинено на 2006 рік згідно ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.2005 року (із змінами, внесеними 19.01.2006 року).

Зупинення дії нормативно-правового акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Відповідно  до  ст.  71  Закону України  «Про  державний  бюджет  України на 2007 рік»  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про  державний  бюджет  України на 2007 рік»  №489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний  Суд  України   визначив,  що  положення  Закону  України  «Про  державний бюджет  України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Таким чином, право вимоги у позивача щодо проведення йому нарахування та виплати щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни за 2007рік виникло з 09.07.2007р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується надбавка у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не  відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67 розділу I пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону  України  «Про  державний  бюджет  України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в п. 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону  України  «Про  державний  бюджет  України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв`язку з  прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність, а на підставі рішення  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

Таким чином, право вимоги у позивача щодо проведення йому  нарахування та виплати щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни за 2008рік виникло з 22.05.2008р.

Стосовно вимог за 2009р. та 2010р. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними програмами.

    Проте, на виконання вищезазначеної норми КМУ не приймалося окремої  постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до  пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови  КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни  (крім тих, на яких  поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:  з 22 травня – 48.1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 01 жовтня – 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009-2010 р.р. в вищезазначену постанову не вносилося.

    Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по даний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача відлягають задоволенню частково, оскільки наявні всі підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за наступні періоди: 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р.; з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.; з 01 січня 2009р. по 31 липня  2010р.

На підставі ст.88 ЦПК України, позивачу, слід відшкодувати понесені судові витрати у вигляді сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в  сумі 37 грн., та витрат по оплаті судового збору в сумі 8,50 грн.  

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 212-215  ЦПК України, Законами України «Про державні бюджети на відповідні роки», Законом України «Про соціальний захист дітей війни» суд –

ВИРІШИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни, задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління неправомірною, зобов`язати Управління  Пенсійного фонду України  в м. Краматорську Донецької  області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1    у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з урахуванням фактично здійснених виплат за наступні періоди: 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р.; з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.; з 01 січня 2009р. по 31 липня  2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   понесені судові витрати в розмірі  45,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорсь

кий міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

    Рішення   ухвалено  й надруковано в  нарадчій  кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: