Постанова
від 27.04.2023 по справі 916/1434/21
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1434/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: А.І.Ярош,

суддів: С.І. Колоколова, Н.М. Принцевської

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників сторін:

від Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП": Дубина Н.В., Холод І.П.

від Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод": Мастістий І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

на рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2021 року, суддя в Інстанції Літвінов С.В., повний текст якого складено 05.11.2021 в м. Одесі

у справі № 916/1434/21

за позовом: Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП"

до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

про стягнення 36 718 945,54 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року Адвокатське об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" (далі АО "ЕМ ДЖИ ГРУП", Об`єднання) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі АТ «ОПЗ») про стягнення заборгованості у сумі 36 718 945,54 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору та додаткових угод до нього щодо оплати наданих послуг.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами про надання правової допомоги № 1 від 01.04.2017р. та додаткових угод до нього не оплатив вартість наданих послуг у повному обсязі, заборгованість за додатковою угодою № 1 до договору становить 690 099,30 грн., за додатковою угодою № 2 до договору становить 10 453 474,51 грн., за додатковою угодою № 6 до договору становить 14 400 000 грн., за додатковою угодою № 7 до договору становить 6 567 217,92 грн., заборгованість з фактичних витрат, необхідних для виконання договору, становить 69312,77 грн., які позивач просив стягнути з відповідача, а також на підставі ст. ст. 611, 230, 549 ЦК України пеню в сумі 3 243 534,87 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 550 133,30 грн., втрат від інфляції в сумі 745 172,87 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

АТ «ОПЗ» заперечувало проти позову та вказувало, що вартість та обсяг юридичних послуг, що надавались йому позивачем, значно перевищує вартість аналогічних послуг, що фактично надаються AT «ОПЗ» іншими юридичними компаніями. Також відповідач посилався на безпідставне завищення гонорарів, вказаних в Актах надання послуг, при відсутності документів, підтверджуючих виконання цих послуг. Так, в 2018р. останній акт виконаних робіт по щомісячному юридичному супроводженню було підписано між сторонами 31.08.2018р. та більше Актів виконаних робіт по щомісячному юридичному супроводженню AT «ОПЗ» не отримувало. Лише в червні 2020 року на адресу AT «ОПЗ» надійшли Акти надання послуг за період з вересня 2018 року по травень 2019 року, підписані з боку позивача. Вказані Акти не містили детальної інформації про роботу, яка була проведена у відповідних звітних місяцях. При цьому останній звіт позивача, який був наявний у AT «ОПЗ» на той час був складений станом на 28.02.2019року. Акти складались позивачем та надсилались відповідачу щомісячно з моменту укладення договору і до серпня 2018 року, коли відповідач отримав від позивача останній акт. Після цього, жодних актів відповідач не отримував та жодних рахунків не виставляв.

На думку відповідача, надання правової допомоги у справах № 826/14873/17 (додаткова угода № 7) та № 916/3211/16 (додаткова угода № 8) не охоплюються гонораром, визначеним у пунктах 1. 2 додаткової угоди № 6.

Відповідач наголошував, що з вересня 2018 року позивачем не надано доказів здійснення ним юридично значимих дій, які були необхідними, достатніми та ефективними для захисту прав та інтересів АТ «ОПЗ», позивач не надав доказів того, що AT «ОПЗ» надав доручення на вчинення відповідних дій та погоджував з позивачем відповідний обсяг правової допомоги та не надав доказів реального надання такої допомоги.

Крім того, відповідач вказував, що суперечності та невідповідності, абстрактні формулювання, які містяться в звітах свідчать про штучне формування надмірного обсягу дій, які не можна вважати розумними, необхідними та ефективними для реального захисту прав та інтересів AT «ОПЗ» на стадії касаційного перегляду, та факт вчинення яких або не підтверджено документально, або не може взагалі ніяким чином бути підтверджено. Метою таких дій є спроба отримання щомісячної плати за надання правової допомоги, визначеної у додатковій угоді № 6 за увесь період очікування призначення справ до розгляду касаційним судом протягом якого ніяких реальних процесуальних дій не відбулось. Строк очікування призначення справ до розгляду с дійсно надмірним внаслідок завантаженості Верховного Суду, проте спроба отримання щомісячної плати у сумі 600 000, 00 грн. (з ПДВ) за період у два роки за, фактично, кілька поданих заяв про ознайомлення з матеріалами справи та про прискорення призначення справ до розгляду є неетичним необґрунтованим та безпідставним прагненням позивача.

За твердженням відповідача передбачений у спірних додаткових угодах «гонорар успіху» не є гонораром у розумінні ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не узгоджується з предметом договору про надання правової допомоги, не є його ціною та не підлягає стягненню в результаті надання послуг з правової допомоги.

При цьому, відповідач у запереченнях на відзив посилався на пропуск позивачем строку позовної давності, який сплив відносно вимог про стягнення неустойки, процентів та суми основної заборгованості, розрахованих та пред`явлених у позовній заяві поза межами річного та трирічного строку, відповідно.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на користь Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" заборгованість у сумі 32 110 791 грн. 73 коп., інфляційні витрати у сумі 734 233 грн. 97 коп., 3% річних у сумі 542 988 грн. 19 коп., а також судовий збір у сумі 500 820 грн 21 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що Відповідачем під час дії договору частково здійснювалась оплата Гарантованого гонорару, передбаченого Додатковою угодою №6, однак починаючи з липня 2018р. по червень 2020р. у Відповідача перед Позивачем утворилась грошова заборгованість по сплаті Гарантованого гонорару на загальну суму 14 400 000 грн.

З огляду на досягнуті результати у справі №2а/1570/102/2011 та зміст ухвалених судових рішень розмір обов`язкової другої частини гонорару, становить 690 099,60 грн. з ПДВ.

З огляду на досягнуті результати у справі №815/1892/16 та зміст ухвалених судових рішень розмір обов`язкової другої частини гонорару, становить 10 453 474,51грн. з ПДВ.

З огляду на досягнуті результати у справі №826/14873/17 та зміст ухвалених судових рішень розмір обов`язкової частини гонорару, становить 6 567 217,92грн. з ПДВ.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" в частині стягнення з відповідача заборгованості за Додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. у сумі 690 099,30грн., заборгованості за Додатковою угодою №2 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. у сумі 10 453 474,51грн., заборгованості за Додатковою угодою №6 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017 у сумі 14 400 000грн. та заборгованості за Додатковою угодою №7 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. у сумі 6 567 217,92 грн., яка в загальному розмірі складає 32 110 791,73грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача фактичних витрат в сумі 69 312,77грн, суд першої інстанції послався на ненадання позивачем до матеріалів справи жодних фактичних доказів, що підтверджують відповідні витрати (проїзд, проживання, тощо).

Також суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять заяви безпосередньо АТ «ОПЗ» про застосування позовної давності.

Судом відмовлено у задоволенні вимог по стягнення пені в сумі 3 243 534,87грн., оскільки умовами договору не передбачений такий вид відповідальності, як нарахування та стягнення пені за неналежне виконання Клієнтом умов договору.

Крім того, судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, згідно з яким сума 3% річних, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 542 988,19 грн. та сума інфляційних витрат, яка підлягає задоволенню становить 734 233,97грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ "Одеський припортовий завод" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на користь Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" заборгованість у сумі 32 110 791,73 грн., інфляційні витрати у сумі 734 233,97 грн, 3% річних у сумі 542 988,19 грн, а також судовий збір у сумі 500 820,21 грн та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині; в решті рішення Господарського суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року у справі №916/1434/21 залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що зі змісту положень договору № 1 про надання правової допомоги від 01.04.2017 року та додаткових угод №1; №2; №4 до нього, вбачається, що Гарантований гонорар сплачується за правову допомогу по конкретним справам, які визначені окремими додатковими угодами, якщо про це прямо зазначено у відповідній конкретній додатковій угоді.

Так, в подальшому, між сторонами було укладено ще дві додаткові угоди про надання правової допомоги по двом конкретним справам:

1. Додаткова угода № 7 від 02.04.2018 року, правова допомога згідно з якою полягала у захисті законних інтересів Клієнта у адміністративній справі №826/14873/17 за позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби від 19 серпня 201 7 року №0006164500, яким донараховано грошові зобов`язання на загальну суму 109 453 632 грн.

2. Та додаткова угода № 8 від 03.10.2018 року, правова допомога згідно з якою полягала у захисті законних інтересів Клієнта у господарській справі № 916/3211/16 за позовом ТОВ «Ют-Газ», за участі ФДМУ до Клієнта про стягнення 98 762 416, 55 грн.

Пунктами 2, кожної з додаткових угод №7 та №8 (на відміну від додаткових угод № 1 та № 2) передбачено, що гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті складається лише з «преміального гонорару», який складав 5% від досягнутого позитивного результату у кожній з визначених цими додатковим угодами судових справ (ухвалення рішень на користь Клієнта).

Таким чином, оскільки гонорар Об`єднання за додатковими угодами №7 та №8 складався лише з Преміального Гонорару, слід дійти висновку, що навіть у зв`язку з наданням правової допомоги Об`єднанням у конкретних справах №826/14873/17 та №916/3211/16, у Об`єднання не виникало права на отримання Гарантованого гонорару.

В свою чергу, право на отримання щомісячного Гарантованого гонорару виникало лише у зв`язку з фактичним та доведеним належними доказами наданням правової допомоги у справах № 2а/1570/102/2011 та № 815/1892/16.

Тут слід зазначити, що всі необхідні та достатні дії, щодо надання правової допомоги по справам № 2а/1570/102/2011 та № 815/1892/16 були завершені Об`єднанням до серпня 2018 року, що підтверджується ухваленими у відповідних справах остаточними судовими рішеннями.

Саме у серпні 2018 року між сторонами був підписаний останній щомісячний акт виконаних робіт, та отримано від Об`єднання останній рахунок на оплату щомісячних послуг. Після серпня 2018 року Об`єднання не надсилало АТ «ОПЗ» жодних щомісячних звітів, актів виконаних робіт та рахунків з метою отримання щомісячного Гарантованого гонорару.

Суд не погодився з наведеним твердженням та зазначив, що відповідні звіти отримував особисто представник ТА «ОПЗ» Середа В.П., до яких додавались Акти про надання послуг.

Проте, відповідно до п. 7.3. Договору всі повідомлення та інші документи відповідно до Договору направляються Стороною за реквізитами іншої Сторони засобами факсимільного, електронного, поштового зв`язку (цінним або рекомендованим листом з повідомленням про вручення), якщо інше не визначено Договором.

Отже, такі висновки суду не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Крім того, висновки про отримання актів за вересень та жовтень 2018 року, які нібито були додатками до звітів за аналогічні періоди суперечать змісту копії відповідного акту, оскільки в копії таких звітів відсутні посилання на реквізити відповідних актів.

З вересня 2018 року по справам №2а/1570/102/2011; №815/1892/16 жодних процесуальних дій не вчинялось та потреба у наданні юридичних послуг вже була відсутня. Так станом на серпень 2018 року по справі №2а/1570/102/2011 вже було відкрите касаційне провадження та позивачем підготовлено та подано відзив на касаційну скаргу від імені АТ «ОПЗ», а у справі № 815/1892/16 податковому органу систематично повертались касаційні скарги у зв`язку з несплатою ним судового збору. В обох випадках, будь-яка потреба у юридичних послугах з вересня 2018 року по цим справам була відсутня.

Саме тому, враховуючи, що щомісячна оплата за послуги у межах додаткових угод № 1 та № 2 має здійснюватись на підставі актів виконаних робіт, звітів та виставлених рахунків, оскільки АТ «ОПЗ» не потребував щомісячних послуг вартістю 600 000,00 грн. щодо супроводження зазначених справ з вересня 2018 року, оскільки жодних процесуальних дій в цих справах вже не здійснювалось, з цього моменту позивач і перестав надавати акти виконаних робіт та детальний звіт про надання послуг та виставляти рахунки за щомісячну правову допомогу.

В свою чергу, правова допомога у справі № 826/14873/17 (додаткова угода № 7) продовжувалась надаватись АТ «ОПЗ» ще протягом грудня 2018 року. Останні реальні послуги, які АТ «ОПЗ» отримав від позивача по цій справі - це підготовка відзиву на позовну заяву у жовтні 2018 року.

У справі № 916/3211/16 питання оплати наданих у цій справі послуг врегульовано у додатковій угоді від 07 березня 2019 року про розірвання Додаткової угоди № 8.

Однак, за надання правової допомоги у цих справах був відсутній обов`язок зі сплати щомісячного гонорару.

Також апелянтом зазначено, що за підписаними між сторонами актами виконаних робіт (з моменту укладення договору і до 31.08.2018 року), а також відповідно до додаткової угоди про розірвання додаткової угоди № 8 АТ «ОПЗ» сплатило на користь позивача загалом 10 887 243,07грн. При цьому, з цієї суми 1 500 000 грн. (без ПДВ) сплачено за додатковою Угодою від 07.03.2019 року, якою було розірвано додаткову угоду № 8.

Таким чином, за доводами скаржника, з вересня 2018 року АО «ЕМ ДЖИ ГРУП» не надавав жодних послуг за додатковими угодами № 1 та № 2, які передбачали сплату обов`язкової частини гонорару. За правову допомогу у межах наведених додаткових угод № 1 та № 2 грошові кошти були сплачені у повному обсязі відповідно до затверджених між сторонами актів виконаних робіт.

Надання послуг за додатковими угодами № 7 та № 8 не є підставою для нарахування щомісячного гарантованого гонорару, оскільки це не передбачено відповідними додатковими угодами та суперечать положенням п. 4.2. Договору (Угоди) №1 від 01.04.2017 року про надання правової допомоги та п. 1 Додаткової угоди № 6.

В свою чергу, суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним доводам відповідача та дійшов помилкового висновку про те, що у Відповідача утворилась заборгованість зі сплати Гарантованого гонорару за щомісячне надання правової допомоги, оскільки такий висновок не узгоджується з умовами укладених між сторонами додаткових угод та поведінки сторін.

Більше того, суд першої інстанції в ході розгляду справи по суті взагалі не досліджував докази на підтвердження реальності надання правової допомоги, зазначених в звітах про надання правову допомогу, а лише перераховував томи справи із абстрактним посиланням на те, що в них містяться додатки до позовної заяви, що підтверджується і змістом оскаржуваного рішення, адже в ньому відсутні будь-які посилання на належні докази, якими обґрунтовуються той перелік нібито наданих послуг, відображених у звітах Позивача про надання правової допомоги.

Апелянт вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач надіслав на адресу позивача відповідь №3236 від 12.08.2020р., в якій була відсутня відмова від підписання Акту надання послуг №7 від 02.06.2020.

Так, відповідно до п. 3.1.7. Договору про надання правової допомоги, АО «ЕМ ДЖИ ГРУП» останнім днем місяця складає Акт приймання-передачі послуг, в якому у повному обсязі відображає всю роботу, яка проведена у звітному місяці, відображає понесені супутні витрати, що пов`язані з наданням послуг та додає до Акту приймання-передачі оригінали документів, які їх підтверджують.

Звертає увагу, що лише в червні 2020 року на адресу АТ «ОПЗ» надійшов Акт надання щомісячних послуг за період з вересня 2018 року по травень 2020 року, підписані з боку АО «ЕМ ДЖИ ГРУП» та рахунки за щомісячний гарантований гонорар за цей самий період. Вказані Акти не містили детальної інформації про роботу, яка була проведена у відповідних звітних місяцях, до них не було додано детальних звітів про надані послуги а також доказів, які підтверджують реальність надання відповідних послуг.

Обов`язок Відповідача підписати (за відсутності зауважень) запропонований об`єднанням акт виконаних робіт можливо лише у разі, коли він відповідає вимогам пункту 3.1.7. Договору.

Проте, з листа-відповіді №3236 від 12.08.2020 не вбачається наявність згоди АТ «ОПЗ» з запропонованим актом, який не містить взагалі жодних відомостей про склад та кількість наданих послуг. Акт містить лише одну строку - «надання адвокатських та юридичних послуг за вересень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-травень 2020 року». На цьому деталізація послуг завершена. Навпаки, в листі АТ «ОПЗ» вимагав надати докази погодження та виконання конкретного обсягу правової допомоги, у відповідь на що позивач надіслав суду ті самі акти та рахунки.

Позивач у будь-якому разі повинен довести реальність надання наведених ним послуг.

Враховуючи суть правовідносин з надання послуг, якими вважають дії, або діяльність які споживаються в процесі їх вчинення, надсилання актів виконаних робіт, які не містять жодних відомостей про надані послуги (вид, зміст, час та місце) та його не підписання контрагентом не звільняє надавача послуг від доведення реальності їх надання послуг.

За доводами скаржника, суд не надав оцінки доводам відповідача щодо відсутності доказів реального надання послуг, нібито наданих позивачем після підписання останнього акту між сторонами 31.08.2018 року.

Скаржник критично оцінює вказані позивачем в актах послуги у межах справи № 2а/1570/102/2011, № 815/1892/16, № 826/14873/17, № 916/3211/16, кримінальних проваджень.

Крім того, апелянт вважає необґрунтованим висновок суду про те, що матеріали справи не містять заяви безпосередньо АТ «ОПЗ» про застосування позовної давності, адже законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. У запереченні на відповідь на відзив, підписаної представником відповідача, міститься посилання на пропуск позивачем строку позовної давності.

Разом з тим, суд без посилання на жодну норму права, неправомірно зазначив, що заява про застосування строку позовної давності має бути подана особисто юридичною особою, а не її представником.

У представника АТ «Одеський припортовий завод», який підписав відповідь на відзив в ордері відсутні застереження щодо обмеження повноважень. Таким, чином, представник мав право вчиняти всі процесуальні дії від імені АТ «Одеський припортовий завод», в тому числі - і заявляти про застосування строку позовної давності.

Початок перебігу строку позовної давності до вимог про стягнення «преміального гонорару» пов`язується не з моментом отримання відповідачем рахунку про сплату заборгованості, а з моментом - коли у позивача виникло право на пред`явлення такого рахунку - тобто моментом виникнення права вимоги - а саме в момент набрання рішенням суду, з яким відповідними додатковими угодами пов`язане досягнення позитивного результату (спростовується п.4 Додаткової угоди №2, п. 3 додаткової угоди № 7).

1. У межах справи № 2а/1570/102/2011-гонорар успіху складає 575 082, 75 грн. Право вимоги виникло у позивача з дня набуття чинності рішенням суду - з 17.10.2017 року. Пільговий строк на виконання вимоги складає 10 днів. Отже, строк позовної давності сплив 27.10.2020 року.

2. У межах справи № 815/1892/16 - гонорар складає 8 709 961,74 грн. Судове рішення, з моментом якого у позивача виникло право вимоги сплати гонорару набуло чинності 24.04.2018 року. Пільговий строк виконання вимоги складає 10 днів. Отже, строк позовної давності слив 04 травня 2021 року. З позовом позивач звернувся лише 25 травня 2021 року, тому строк позовної давності також пропущено.

Щодо необґрунтованості вимог про стягнення преміального гонорару. Незважаючи на заяву про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах, відповідач вважає, що у стягненні преміального гонорару, перш за все, слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог в цій частині, оскільки визначений в договорі преміальний гонорар не є платою за послуги з надання правової допомоги не входить до ціни договору, а є платою за результат у вигляді судового рішення, яке є результатом правосуддя, а не результатом надання адвокатських послуг.

Більш детально доводи викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/1434/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2021 року. Призначено розгляд справи №916/1434/21 на 25 січня 2022 року об 12-00 год.

28.12.2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Адвокатського об`єднання "Ем Джи Груп", в якому позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року відкладено розгляд справи №916/1434/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2021 року на 15 лютого 2022 року о 10-30 год.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2022 було оголошено перерву.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 постановлено, що про дату, час та місце проведення судового засідання у справі №916/1434/21 учасників справи буде повідомлено додатково після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 призначено справу №916/1434/21 до розгляду на 13.09.2022р. о 12:00. Проте, у зв`язку із перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці з 08.09.2022 по 13.09.2022 згідно з наказом в.о. голови суду від 08.09.2022 №251-в, судове засідання 13.09.2022 у даній справі не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 призначено справу № 916/1434/21 до розгляду на 04.10.2022р. о 15:30.

Між тим, 15.11.2022 до суду апеляційної інстанції від Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" та Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" відповідно надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 відкладено розгляд справи №916/1434/21 на 29.11.2022р. о 10:00 год.

Між тим у зв`язку з відсутністю в Південно-західному апеляційному господарському суді електроенергії, зумовленою проведенням в місті Одеса екстрених відключень з метою збалансування енергосистеми та уникнення аварій на обладнанні, судове засідання у справі №916/1434/21, призначене на 29.11.2022 о 10:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність призначення справи №916/1434/21 до розгляду на іншу дату, тобто на 23.01.2023 о 12:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/1434/21 відбудеться 28.02.2023 о 12:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 розгляд справи №916/1434/21 відкладено на 28.03.2023 об 11:00.

У зв`язку з перебуванням судді Колоколов С.І. у відпустці з 21.03.2023 до 29.03.2023 згідно наказу Голови суду №44-в від 17.03.2023, судове засідання, призначене на 28.03.2023 у справі №916/1434/21, не відбулось, про що складену відповідну довідку секретарем судового засідання.

В подальшому ухвалою апеляційного господарського суду від 19.04.2023 оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/1434/21 до 27.04.2023 о 12:45.

В судовому засіданні 27.04.2023 представники позивача просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу повністю.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2017 року між Адвокатським об`єднанням "ЕМ ДЖИ ГРУП" (Адвокатське об`єднання) та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №1, за умовами п. 1.1 якого Клієнт доручив, а Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, перед усіма органами державної влади, судовими, правоохоронними органами, будь-якими іншими третіми особами, а Клієнт прийняв на себе зобов`язання здійснити повну та своєчасну оплату наданої правової допомоги та фактичних витрат необхідних для виконання цього Договору.

Відповідно до п.2.1 договору, Адвокатське об`єднання за завданням (дорученням) Клієнта у межах погодженого Сторонами обсягу правової допомоги здійснює: 2.1.1. захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 2.1.2. надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення будь-яких документів, заяв, скарг, апеляційних та касаційних, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; 2.1.3. консультування Клієнта про зміни у законодавстві, організацію спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами Клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності; 2.1.4 представництво інтересів та захист прав Клієнта в забезпечені реалізації його прав і обов`язків в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в виконавчому провадженні, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, посадовими та службовими особами, в забезпеченні реалізації прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 2.1.5. участь у підготовці, юридичному оформленні, виконанні договорів, що укладаються Клієнтом з іншими третіми особами; 2.1.6. консультування Клієнта або вказаних ним осіб з питань чинного законодавства, а також правозастосовної практики в усній чи письмовій формі; 2.1.7. захист, консультування, представництво інтересів Клієнта у Європейському суді з прав людини (European Court of Human Rights), інших міжнародних арбітражах і іноземних судах.

Згідно п.3.1 договору, Адвокатське об`єднання приймає на себе наступні зобов`язання: 3.1.1. своєчасно та у повному обсязі надавати Клієнту правову допомогу; 3.1.2. добросовісно та розсудливо виконувати прийняті на себе зобов`язання; 3.1.3. зберігати і не розголошувати адвокатську таємницю; 3.1.4. негайно повідомити Клієнта про неможливість здійснювати виконання Договору; 3.1.5. невідкладно повідомити Клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 3.1.6. зберігати в таємниці всю інформацію і документи, отримані у процесі виконання Договору, у порядку, визначеному Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Правилами адвокатської етики, схваленими Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України. 3.1.7. Останнім днем місяця скласти Акт приймання-передачі послуг в якому у повному обсязі відображає всю роботу, яка проведена у звітному місяці, відображає понесені супутні витрати, що пов`язані з наданням послуг та додає до Акту приймання-передачі оригінали (завірені належним чином копії) документів, які їх підтверджують.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що Клієнт прийняв на себе наступні зобов`язання: 3.3.1 надавати повну та достовірну інформацію по справі; 3.3.2. своєчасно забезпечити Адвокатське об`єднання усім необхідним для виконання цього Договору; 3.3.3. невідкладно надати усі необхідні документи по справі в потрібній кількості примірників; 3.3.4. дотримуватись вказівок та важливих рекомендацій Адвокатського об`єднання у справах; 3.3.5. узгоджувати вчинення будь-яких юридично значимих дій (переговорів, листування тощо) з питань щодо яких Адвокатське об`єднання здійснює юридичний супровід; 3.3.6. зберігати в таємниці всю інформацію і документи, отримані ним у процесі виконання Договору, за винятком інформації і документів, доступних необмеженому колу третіх осіб із офіційних джерел; 3.3.7. підписати (за відсутності зауважень) Акт приймання - передачі послуг та один його примірник повернути Адвокатському об`єднанню протягом 10-ти календарних днів з дня складання Акту; 3.3.8. здійснити повну та своєчасну оплату правової допомоги та витрат необхідних для виконання цього Договору на підставі оформленого Акту та виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку.

За умовами п. п. 4.1., 4.2 договору, розрахунки між Сторонами здійснюються на підставі виставлених Адвокатським об`єднанням рахунків. Порядок, умови, вартість послуг за цим Договором визначаються Сторонами окремо в додаткових угодах, якими можуть бути передбачені авансові платежі.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір набирає чинності і вважається укладеним на невизначений термін з моменту його підписання Сторонами або уповноваженими представниками Сторін та діє до повного його виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору, Додаткові угоди, укладені Сторонами після укладення Договору, можуть, залежно від змісту, змінювати чи доповнювати окремі положення Договору за умови, що вони складені у вигляді єдиного документу та підписані у кожному окремому випадку Сторонами або уповноваженими представниками Сторін

З матеріалів справи вбачається, що задля виконання умов договору між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод, якими наряду з договором були передбачені умови та порядок оплати наданих Адвокатським об`єднанням відповідачу послуг.

01.04.2017 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги з питань захисту законних інтересів Клієнта та досягнення для нього економіко-правового результату щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області, складеного за результатами проведеної планової виїзної перевірки Клієнта з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 20.12.2010 №809/41/23-1008/00206539 (Акт перевірки), на підставі якого винесено оскаржуване незаконне податкове повідомлення- рішення від 29.12.2010 №0000153500/0 та яким визначено суму податкового зобов`язання Клієнта за основним платежем 10 673 812 грн. та штрафними санкціями 14 329 786грн. Всього майнових вимог на загальну суму: 25 003 598 грн. (п.1 додаткової угоди).

Пунктом 2 цієї додаткової угоди, сторони визначили, що Гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті Клієнтом, за надання послуг, передбачених умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди, складається з двох невід`ємних частин: 2.1. Першої частини оплати - Гарантованого гонорару, який здійснюється за проведення правової експертизи усіх документів по справі, їх детального аналізу і систематизації, підготовки та формування якісної правової позиції Клієнта, а також складання і невідкладне подання необхідних документів, з усіма доданими документами, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, передбачених умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди, також супроводження та захист у адміністративних судах, інших органах державної влади інтересів Клієнта. 2.2. Другої частини оплати - Преміального гонорару (грошова винагорода Об`єднання), який/яка становить 2.3% (дві цілих і три десятих відсотки) від позитивного досягнутого Об`єднанням економічно-правового результату Клієнту, у вигляді загального розміру позовних вимог майнового характеру у адміністративній справі №2а/1570/102/2011 за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, за позовом Об`єднання в інтересах Клієнта Державної Фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму майнових вимог у розмірі 25 003 598 (Двадцять п`ять мільйонів три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень.

Під позитивним досягнутим Об`єднанням в інтересах Клієнта економіко- правовим результатом, у адміністративній справі №2а/1570/102/2011 слід додатково розуміти проголошення Одеським окружним адміністративним судом судового рішення (залишеним без змін апеляційним адміністративним судом та/або судом касаційної інстанції) про повне або часткове задоволення позовних вимог майнового характеру, визнання протиправним та скасування (повне або часткове) податкового повідомлення- рішення, передбаченого умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди (п.3 Додаткової угоди №1).

Згідно п.4 Додаткової угоди №1, оплата Преміального гонорару здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 10 (десяти) днів з моменту його отримання Клієнтом.

Пунктом 5 Додаткової угоди №1 встановлено, що Додаткова угода вступає у силу з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги №1 від 01 квітня 2017 року. Усі інші умови Договору, не згадані у Додатковій угоді, залишаються без змін (п.6 Додаткової угоди №1).

01.04.2017 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2, за умовами якої Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги з питань захисту законних інтересів Клієнта та досягнення для нього економіко-правового результату щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної Фіскальної служби, складених за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Клієнта з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 03.11.2015 №56/28-09-41/00206539/27 (Акт перевірки), на підставі якого винесено оскаржувані незаконні податкові повідомлення-рішення: 1.1. від 19.11.2015 №0000354100 про сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 512 434 494 грн., в тому числі податок - 341 622 996 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 170 811 498 грн.; 1.2. від 19.11.2015 №0000344100 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 45 298 696 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 22 930 926 грн.; 1.3. від 19.11.2015 №0009581700 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 67 575,02грн. та штрафні (фінансові санкції) -16 893,76 грн. Всього майнових вимог на загальну суму: 580 748 584грн. (п.1 додаткової угоди №2).

Пунктом 2 додаткової угоди №2, сторони визначили, що Гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті Клієнтом, за надання послуг, передбачених умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди, складається з двох невід`ємних частин: 2.1. Першої частини оплати - Гарантованого гонорару, який здійснюється за проведення правової експертизи усіх документів по справі, їх детального аналізу і систематизації, підготовки та формування якісної правової позиції Клієнта, а також складання і невідкладне подання необхідних документів, з усіма доданими документами, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, передбачених умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди, також супроводження та захист у адміністративних судах, інших органах державної влади інтересів Клієнта. 2.2. Другої частини оплати - Преміального гонорару (грошової винагороди Об`єднання), яка становить 1,5% (Один цілий і п`ять десятих відсотка) від позитивного досягнутого Об`єднанням економіко-правового результату Клієнту, у вигляді загального розміру задоволених позовних вимог майнового характеру у адміністративній справі №815/1892/16 за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, за позовом Об`єднання в інтересах Клієнта до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної Фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму майнових вимог у розмірі 580 748 584 грн. 78 коп.

Під позитивним, досягнутим Об`єднанням в інтересах Клієнта економіко- правовим результатом, слід додатково розуміти набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/1892/16 про повне або часткове задоволення позовних вимог майнового характеру, визнання протиправним та скасування (повне або часткове) податкових повідомлень-рішень, передбачених умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди (п.3 Додаткової угоди №2).

Згідно п.4 Додаткової угоди №2, оплата Преміального гонорару здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 10 (десяти) днів з моменту його отримання Клієнтом.

Пунктом 5 Додаткової угоди №2 встановлено, що Додаткова угода вступає у силу з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги №1 від 01 квітня 2017 року. Усі інші умови Договору, не згадані у Додатковій угоді, залишаються без змін (п.6 Додаткової угоди №2).

01.04.2017 року між Адвокатським об`єднанням "ЕМ ДЖИ ГРУП" (Адвокатське об`єднання) та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Клієнт) була укладена Додаткова угода №4, за умовами якої Сторони дійшли домовленості про доповнення розділу 1 Договору про надання правової допомоги №1 від 01.04.2017 пунктом 1.6. наступного змісту: Надання правової допомоги щодо супроводження кримінального провадження №12016000000000494 від 25.11.2016 за ч. 5 ст. 191 Кримінального Кодексу України, яке перебуває у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, до прийняття процесуального рішення у справі (п.1 Додаткової угоди №4).

Пунктом 2 Додаткової угоди №4 встановлено, що Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги №1 від 01 квітня 2017 року. Усі інші умови Договору, не згадані у Додатковій угоді, залишаються без змін (п.3 Додаткової угоди №4).

01.04.2017 року сторонами укладено Додаткову угоду №6, за умовами якої Сторони визначили, що Гарантований Гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті Клієнтом, здійснюється за проведення правової експертизи усіх документів по справам, їх детального аналізу і систематизації, підготовки та формування якісної правової позиції Клієнта, а також складання і невідкладне подання необхідних документів, з усіма доданими документами, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, передбачених умовами Додаткових угод, також супроводження та захист у адміністративних судах, інших органах державної влади інтересів Клієнта (п.1 Додаткової угоди №6).

Пунктом 2 Додаткової угоди №6 встановлено, що оплата Гарантованого гонорару здійснюється Клієнтом щомісячно у розмірі 500 000 грн. (П`ятсот тисяч гривень), без ПДВ, на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його отримання Клієнтом.

Пунктом 3 Додаткової угоди №6 встановлено, що Додаткова угода вступає у силу з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги №1 від 01 квітня 2017 року. Усі інші умови Договору, не згадані у Додатковій угоді, залишаються без змін (п.4 Додаткової угоди №6).

Позивач, враховуючи пункт 2 Додаткової угоди №6 від 01.04.2017р., листом від 06.10.2017 №100 повідомив відповідача про зміну податкового статусу, про необхідність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операціями поставки юридичних послуг, з відповідним додаванням суми ПДВ до вартості послуг, про необхідність відображення ПДВ у первинній бухгалтерській документації при розрахунках за Договором. Додатково Відповідача проінформовано, що ПДВ не включається до ціни юридичних послуг, а є податком, який сплачується до Державного бюджету, в зв`язку з чим до 01.10.2017р. щомісячна оплата послуг (Гарантованого гонорару) Відповідача становила 500 000грн. без ПДВ, а з 01.10.2017 - 500 000.00 грн. плюс ПДВ, що становить 600 000 грн..

02.04.2018 року між Адвокатським об`єднанням "ЕМ ДЖИ ГРУП" (Адвокатське об`єднання) та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (Клієнт) було укладено Додаткову угоду №7, за умовами якої Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги з питань захисту законних інтересів Клієнта у адміністративній справі №826/14873/17 за позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби від 19 серпня 2017 року №0006164500, яким донараховано грошові зобов`язання на загальну суму 109 453 632 грн. (Сто дев`ять мільйонів чотириста п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять дві гривні), з яких: - 83 848 999, 00 грн. за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року; - 25 604 633, 00 грн. за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. Податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби від 19 серпня 2017 року №0006164500, прийняте за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, складеного Акту від 09 червня 2017 року №35/28-10-49-15/00206539 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод (код ЄДРПОУ - 00206539) з питань повноти нарахування і сплати податків під час контрольованих операцій за період з 01 вересня 2013року по 31 грудня 2014року (п.1 Додаткової угоди №7).

Пунктом 2 додаткової угоди №7, сторони визначили, що Гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті Клієнтом, за надання послуг, передбачених умовами пункту 1 цієї Додаткової угоди, складається з Преміального гонорару (грошової винагороди Об`єднання), який/яка становить 5% (П`ять відсотків) від позитивного досягнутого Об`єднанням економіко-правового результату для Клієнту, у вигляді загального розміру задоволених позовних вимог майнового характеру на загальну суму 109 453 632грн. у адміністративній справі №826/14873/17 за судовим рішенням (постановою) яке набрало законної сили.

Пунктом 3 Додаткової угоди №7 встановлено, що оплата Преміального гонорару здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 30 (Тридцяти) днів з моменту його отримання Клієнтом.

Пунктом 4 Додаткової угоди №7 встановлено, що Додаткова угода вступає у силу з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги №1 від 01 квітня 2017 року. Усі інші умови Договору, не згадані у Додатковій угоді, залишаються без змін (п.5 Додаткової угоди №7).

Судом встановлено, що вищевказані додаткові угоди до даного договору складені у вигляді єдиного документу та підписані у кожному окремому випадку уповноваженими представниками сторін.

На виконання вимог умов даного договору та додаткових угод до нього, позивач у період з 01 квітня 2017 року по травень 2020 року надав, а відповідач прийняв послуги з надання правової допомоги, що підтверджується відповідними Актами наданих послуг та Звітами про результати і обсяги наданої правової допомоги із захисту прав та законних інтересів Клієнта, а саме: Звіт за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 з доданим Актом надання послуг №3 від 30.04.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 25.05.2017); Звіт за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 з доданим Актом надання послуг №5 від 31.05.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 07.06.2017); Звіт за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 з доданим Актом надання послуг №8 від 30.06.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 07.07.2017). Звіт за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 з доданим Актом надання послуг №14 від 31.07.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 02.08.2017); Звіт за період з 01.08.2017р. по 31.08.2017 з доданим Актом надання послуг №25 від 31.08.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 31.08.2017р.); Звіт за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 з доданим Актом надання послуг № 40 від 30.09.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.09.2017); Звіт за період з 02.10.2017 по 31.10.2017 з доданим Актом надання послуг №43 від 31.10.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 31.10.2017); Звіт за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 з доданим Актом надання послуг №47 від 30.11.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.11.2017); Звіт за період з 01.12.2017 по 29.12.2017 з доданим Актом надання послуг №50 від 30.12.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.12.2017), Звіт за період з 03.01.2018 по 31.01.2018 з доданим Актом надання послуг №6 від 31.01.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.01.2018); Звіт за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 з доданим Актом надання послуг №10 від 28.02.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 28.02.2018); Звіт за період з 01.03.2018 по 30.03.2018 з доданим Актом надання послуг №14 від 31.03.2018(з відміткою про отримання Клієнтом від 30.03.2018р.); Звіт за період з 02.04.2018 по 30.04.2018 з доданим Актом надання послуг №24 від 30.04.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.04.2018); Звіт за період з 02.05.2018 по 31.05.2018 з доданим Актом надання послуг №28 від 01.06.2018р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 06.06.2018); Звіт за період з 01.06.2018 по 29.06.2018 з доданим Актом надання послуг №34 від 30.06.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 07.07.2018); Звіт за період з 02.07.2018 по 31.07.2018 з доданим Актом надання послуг №39 від 31.07.2018р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 06.08.2018); Звіт за період з 01.08.2018 по 31.08.2018 з доданим Актом надання послуг №57 від 31.08.2018р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 27.09.2018); Звіт за період з 03.09.2018 по 28.09.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 17.10.2018) та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.; Звіт за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 31.10.2018) та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.; Узагальнений Звіт за листопад, грудень 2018 та січень 2019 (з відміткою про отримання Клієнтом від 13.03.2019) та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.; Узагальнений Звіт за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р. Консолідований звіт за періоди з 01.03.2019 по 31.05.2020 та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.

При цьому, Консолідований звіт вих.№185 від 02.06.2020 направлено поштовим відправленням та отримано відповідачем 25.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №0407035378769, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною.

Також, судом встановлено, що з вересня 2018 по травень 2020 років Позивач на виконання умов Договору склав Акт надання послуг №7 від 02.06.2020 та виставив відповідачу рахунки на оплату, а саме: Рахунок на оплату за вересень 2018 року №68 від 30.09.2018р.; Рахунок на оплату за жовтень 2018 року №69 від 31.10.2018р.; Рахунок на оплату за листопад 2018 року №70 від 30.11.2018р.; Рахунок на оплату за грудень 2018 року №71 від 31.12.2018р.; Рахунок на оплату за січень 2019 року №20 від 31.01.2019; Рахунок на оплату за лютий 2019 року №21 від 28.02.2019р.; Рахунок на оплату за березень 2019 року №22 від 31.03.2019р.; Рахунок на оплату за квітень 2019 року №23 від 30.04.2019р.; Рахунок на оплату за травень 2019 року №24 від 31.05.2019р.; Рахунок на оплату за червень 2019 року №25 від 30.06.2019р.; Рахунок на оплату за липень 2019 року №26 від 31.07.2019р.; Рахунок на оплату за серпень 2019 року №27 від 31.08.2019р.; Рахунок на оплату за вересень 2019 №28 від 30.09.2019р.; Рахунок на оплату за жовтень 2019 року №29 від 31.10.2019р.; Рахунок на оплату за листопад 2019 року №30 від 30.11.2019р.; Рахунок на оплату за грудень 2019 року №31 від 31.12.2019р.; Рахунок на оплату за січень 2020 року №51 від 31.01.2020р.; Рахунок на оплату за лютий 2020 року №52 від 29.02.2020р.; Рахунок на оплату за березень 2020 року №53 від 31.03.2020р.; Рахунок на оплату за квітень 2020 року №54 від 30.04.2020р.; Рахунок на оплату за травень 2020 року №55 від 31.05.2020р.

Зазначені рахунки та Акт були скеровані на адресу відповідача супровідним листом №205 від 12.06.2020 щодо оформлення первинних документів, який відповідач отримав 16.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407035000383, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною.

У відповідь на цей лист, відповідач надіслав на адресу позивача лист №3236 від 12.08.2020р., в якому відмовився від підписання Акту надання послуг №7 від 02.06.2020 та просив представити документи, які підтверджують надання з боку відповідальних посадових осіб АТ ОПЗ конкретних завдань та доручень, якими позивача було уповноважено надавати AT ОПЗ відповідні види правової допомоги (юридичних послуг), окремо по кожній справі та виду правової допомоги, та документи підтверджуючи факт погодження з AT ОПЗ конкретного обсяг правової допомоги, який зазначено в наданих актах виконаних робіт. Крім того у листі Відповідач повідомляє Позивача про своє рішення на одностороннє розірвання укладеного Договору.

У наступному, позивач листом №434 від 15.09.2020 щодо розірвання договору та сплати заборгованості повідомив відповідача про те, що його безпідставне ухилення від підписання первинних бухгалтерських документів (Актів про надання послуг) та непогашення значної грошової заборгованості зі сплати Об`єднанню гонорару за всю виконану роботу унеможливлюють реалізацію права Клієнта на одностороннє розірвання Договору та запропонував відповідачу припинити безпідставне ухилення від підписання первинних бухгалтерських документів та в досудовому порядку вирішити питання щодо погашення грошової заборгованості. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач повторно направляв, а відповідач отримав 25.09.2020 року всі необхідні звітні та бухгалтерські документи.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача:

-заборгованість за додатковою угодою № 1 до договору у розмірі 690 099,30 грн.,

-за додатковою угодою № 2 до договору у розмірі 10 453 474,51 грн.,

-за додатковою угодою № 6 до договору у розмірі 14 400 000 грн., з

-за додатковою угодою № 7 до договору у розмірі 6 567 217,92 грн.,

-заборгованість з фактичних витрат, необхідних для виконання договору, у розмірі 69312,77 грн.,

-пені в сумі 3 243 534,87 грн.

-3% річних в сумі 550 133,30 грн.,

-втрат від інфляції в сумі 745 172,87.

Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення 32 110 791,73 грн. заборгованості, 542 988,19 грн. 3% річних та 734 233,97 грн. втрат від інфляції за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором.

Враховуючи встановлені приписами ст. 269 ГПК України межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апеляційної скарги.

Отже, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у даній справі є ухвалене судом першої інстанції рішення в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг з правової (правничої) допомоги, наданих позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги № 1 від 01.04.2017 та додаткових угод до нього, а саме заборгованості за додатковою угодою № 1 у розмірі 690 099,30 грн., за додатковою угодою № 2 у розмірі 10 453 474,51 грн., за додатковою угодою № 6 у розмірі 14 400 000 грн., за додатковою угодою № 7 у розмірі 6 567 217,92 грн., а також 542 988,19 грн. 3% річних та 734 233,97 грн. втрат від інфляції, яке в цій частині скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Підставою позову є невиконання відповідачем свого договірного зобов`язання з оплати отриманих послуг у розмірі, визначеному договором та додатковими угодами до нього.

Отже, за своєю суттю спірні правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, є правовідносинами, що виникли між сторонами з договору про надання правової (допомоги № 1 від 01.04.2017 та додаткових угод до нього (між адвокатом та його клієнтом), з приводу виконання цього договору, є господарськими, договірними та зобов`язальними.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини у цій справі не стосуються розподілу судових витрат, з огляду на що не регулюються нормами процесуального права. Враховуючи зобов`язальний та договірний характер цих правовідносин для їх врегулювання застосовуються загальні вимоги договірного права, норми цивільного права, що урегульовують зобов`язальні договірні відносини.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як правильно встановив суд першої інстанції інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір про надання правової (правничої) допомоги № 03-490 від 20 січня 2021 року є договором про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, (далі по тексту - Правила адвокатської етики).

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами укладеного між сторонами у справі договору про надання правової допомоги № 1 Клієнт доручив, а Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, перед усіма органами державної влади, судовими, правоохоронними органами, будь-якими іншими третіми особами, а Клієнт прийняв на себе зобов`язання здійснити повну та своєчасну оплату наданої правової допомоги та фактичних витрат необхідних для виконання цього Договору (п.1.1 договору).

За умовами п.4.1., п.4.2 договору, розрахунки між Сторонами здійснюються на підставі виставлених Адвокатським об`єднанням рахунків. Порядок, умови, вартість послуг за цим Договором визначаються Сторонами окремо в додаткових угодах, якими можуть бути передбачені авансові платежі.

Отже, договір про надання правової допомоги є оплатним та умови й порядок оплати визначені у Додаткових угодах до Договору, а саме:

Додаткова угода №1 від 01.04.2017;

Додаткова угода №2 від 01.04.2017;

Додаткова угода №3 від 01.04.2017;

Додаткова угода №6 від 01.04.2017;

Додаткова угода №7 від 02.04.2018;

Додаткова угода №8 від 03.10.2018;

Додаткова угода від 07.03.2019 про дострокове розірвання Додаткової угоди №8 від 03.10.2018.

Відповідно, відповідач при виконанні своїх обов`язків щодо оплати послуг за Договором, визначені порядку, підстав та розміру гонорару мав керуватися саме вказаними угодами, тому що будь-яких інших домовленостей між Сторонами не існувало.

Так, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. у сумі 690 099,30грн.,

заборгованості за Додатковою угодою №2 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. у сумі 10 453 474,51грн.,

заборгованості за Додатковою угодою №6 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017 у сумі 14 400 000грн. та

заборгованості за Додатковою угодою №7 до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. у сумі 6 567 217,92 грн., яка в загальному розмірі складає 32 110 791,73грн., суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Аналізуючи зміст додаткових угод до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. судом встановлено, що його сторони визначили, що Гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті Клієнтом, за надання послуг, передбачених умовами пункту 1 цих Додаткових угод, складається з двох невід`ємних частин: Першої частини оплати - Гарантованого гонорару та другої частини оплати - Преміального гонорару.

Проаналізувавши умови зазначеного договору про надання правової допомоги від 01.04.2017р. та умови вищезазначених додаткових угод, колегія суддів приходить до висновку про те, що передбачена Додатковими угодами №1, №2 та №7 друга частина обов`язкової оплати - Преміальний гонорар є платою за сам результат, досягнення адвоката та не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Колегія суддів вважає, що передбачена Додатковими угодами №1, №2 та №7 друга частина обов`язкової оплати - Преміальний гонорар (грошова винагорода) є додатковою винагородою адвоката, платою за досягнутий адвокатом результат, та є за своєю суттю так званим «гонораром успіху», нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частин першої та четвертої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорів встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що важливою умовою відплатних договорів є ціна, яка є істотною умовою відплатного договору.

У випадку, коли ціна є істотною умовою договору, вона має бути обов`язково встановлена ним. Проте невизначеність ціни у відплатному договору не звільняє покупця (замовника) від обов`язку оплатити прийнятий ним товар (роботи, послуги).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Отже ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

З огляду на викладене, погоджений сторонами у додаткових угодах до договору про надання правової допомоги розмір гонорару загалом (як Гарантований гонорар, так і Преміальний гонорар), є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 189 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу / надані послуги.

Колегія суддів зазначає про те, що Преміальний гонорар, погоджений сторонами Додатковими угодами №1, №2 та №7 під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, погодженого вказаними додатковими угодами. Зазначене узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46. постанови від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, відповідно до якого відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (прим.: гонорар успіху), є складовою частиною гонорару адвоката.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що договір про надання правової допомоги № 1 від 01.04.2017 та додаткові угоди, які є його невід`ємними частинами, були укладені між сторонами у справі, були підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб`єктів. Також суди встановили, що цей договір недійсним повністю чи частково в судовому порядку не визнавався, сторонами не розривався та не змінювався.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже статті 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18).

З огляду на викладене, враховуючи закріплену законом презумпцію правомірності правочину, колегія суддів зазначає про те, що договір про надання правової допомоги № 1 від 01.04.2017 та додаткові угоди, які є його невід`ємними частинами, які недійсними повністю чи частково в судовому порядку не визнавалися, сторонами не розривалися та не змінювалися, є дійсними та є обов`язковими до виконання сторонами.

Щодо стягнення Преміального гонорару.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Як вже було зазначено вище, додатковими угодами №1, №2 та №7 була передбачена друга частина обов`язкової оплати Преміального гонорару.

Так, відповідно до пп.2.2 п.2 Додаткової угоди №1 Друга частина оплати Преміального гонорару (грошової винагороди Об`єднання) становить 2.3 (Два цілих і три десятих відсотки) % від позитивно досягнутого Об`єднанням економіко-правового результату Клієнту, у вигляді загального розміру задоволених позовних вимог майнового характеру у адміністративній справі №2а/1570/102/2011 за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, за позовом в інтересах Клієнта про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму майнових вимог у розмірі 25 003 598 (Двадцять п`ять мільйонів три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень.

За домовленістю Сторін під позитивним досягнутим Об`єднанням в інтересах Клієнта економіко-правовим результатом, у адміністративній справі №2а/1570/102/2011 слід додатково розуміти проголошення Одеським окружним адміністративним судом судового рішення (залишеним без змін апеляційним адміністративним судом та/або судом касаційної інстанції) про повне або часткове задоволення позовних вимог майнового характеру (пункт 3 Додаткової угоди №1).

Оплата Преміального гонорару по справі №2а/1570/102/2011 здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 10 (Десяти) днів з моменту його отримання Клієнтом (пункт 4 Додаткової угоди №1).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2017 №2а/1570/102/2011 позов ПАТ (Одеський припортовий завод задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області від 29.12.2010 року №0000153500/0.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 №2а/1570/102/2011 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області - залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 - залишено без змін.

Отже, судові рішення у справі №2а/1570/102/2011, якими задоволено всі позовні вимоги Клієнта, набрали законної сили з 17.10.2017 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивач надав відповідачу відповідні адвокатські послуги, результатом яких є обумовлений пп.2.2 п.2 Додаткової угоди №1 позитивно досягнутий економіко-правовий результат у вигляді загального розміру задоволених позовних вимог майнового характеру у адміністративній справі №2а/1570/102/2011 за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили 17.10.2017 року, що підтверджується відповідними Актами наданих послуг та Звітами про результати і обсяги наданої правової допомоги із захисту прав та законних інтересів Клієнта.

Судом встановлено, що позивач супровідним листом №206 від 12.06.2020 щодо оформлення первинних документів, надіслав на адресу відповідача Акт надання послуг №26 від 02.06.2020 для підписання у двох примірниках та рахунок на оплату №57 від 02.06.2020р, які відповідач отримав 16.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407035000375, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т. 3, а.с.24-28).

Таким чином, відповідач порушив зобов`язання зі сплати преміального гонорару згідно додаткової угоди № 1 у сумі 575 082,75 грн.

Відповідно до пп.2.2 п.2 Додаткової угоди №2 Друга частина оплати Преміального гонорару (грошової винагороди Об`єднання) становить 1.5 (Одна ціла і п`ять десятих відсотки) % від позитивного досягнутого Об`єднанням економіко-правового результату Клієнту, у вигляді загального розміру задоволених позовних вимог майнового характеру у адміністративній справі №815/1892/16 за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, за позовом в інтересах Клієнта про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму майнових вимог у розмірі 580 748 584,78 грн. (П`ятсот вісімдесят мільйонів сімсот сорок вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 78 копійок).

За домовленістю Сторін під позитивним досягнутим Об`єднанням в інтересах Клієнта економіко-правовим результатом, у адміністративній справі №815/1892/16 слід розуміти набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду про повне або часткове задоволення позовних вимог майнового характеру (пункт 3 Додаткової угоди №2).

Оплата Преміального гонорару по справі № 815/1892/16 здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 10 (Десяти) днів з моменту його отримання Клієнтом (пункт 4 Додаткової угоди №2).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 №815/1892/16 позов ПАТ Одеський припортовий завод задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС від 19.11.2015 року №0000354100 про сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 512 434 494 грн., в тому числі податок - 341 622 996 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 170 811 498 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС від 19.11.2015 року №0000344100 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 45 298 696 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 22 930 926 грн.; відмовлено у частині вимог податкового повідомлення рішення від 19.11.2015 №0009581700 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 67 575,02грн. та штрафні (фінансові санкції) - 16 893,76 грн.; стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на користь ПАТ Одеський припортовий завод судовий збір у розмірі 8 709 961,74 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2805 від 18.04.2016, а також судові витрати на оплату судової економічної експертизи у розмірі 154 885,47 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 № 815/1892/16 апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС - залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 - залишено без змін.

Судові рішення у справі № 815/1892/16, якими задоволено позовні вимоги Клієнта на загальну суму 580 664 116 грн., набрали законної сили з 24.04.2018р.

Судом установлено, що позивач супровідним листом №208 від 12.06.2020 щодо оформлення первинних документів надіслав на адресу Відповідача Акт надання послуг №6 від 02.06.2020 для підписання у двох примірниках та рахунок на оплату №56 від 02.06.2020р. які відповідач отримав 16.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407035000030, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною (т.3 а.с. 34-35).

Таким чином, відповідачем порушено зобов`язання зі сплати преміального гонорару згідно додаткової угоди № 2 у сумі 10 453 474,51 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №7 Гонорар Об`єднання, який підлягає обов`язковій оплаті Клієнтом складається з Преміального гонорару (грошової винагороди Об`єднання), який становить 5% (П`ять відсотків) від позитивно досягнутого Об`єднанням економіко-правового результату Клієнту, у вигляді загального розміру задоволених позовних вимог майнового характеру у адміністративній справі №826/14873/17 за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, на загальну суму майнових вимог у розмірі 109 453 632 грн.

Оплата Преміального гонорару по справі № 826/14873/17 здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 30 (Тридцяти) днів з моменту його отримання Клієнтом (пункт 3 Додаткової угоди №7).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2018 №826/14873/17 позов ПАТ Одеський припортовий завод задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.08.2017 №0006164500; стягнуто на користь Клієнта понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 641 804. 51 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 №826/14873/17 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2018 - залишено без змін.

Судові рішення у справі №826/14873/17, якими задоволено всі позовні вимоги Клієнта, набрали законної сили з 27.09.2018.

Водночас, постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 826/14873/17 Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 826/14873/17 скасовано.

Справу № 826/14873/17 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Листом від 12.08.2020 № 3236 АТ «ОПЗ» керуючись своїм правом відмовилось від надання послуг правової допомоги в односторонньому порядку (т. 3, а.с. 37).

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач фактично досяг обумовленого сторонами економіко-правового результату, передбаченого Додатковою угодою №7, а подальше рішення Верховного Суду у справі №826/14873/17 є наслідком роботи не Об`єднання, а нового представника Відповідача з огляду на наступне.

По-перше, в матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження вказаної обставини, усні пояснення, надані представниками позивача до суду першої інстанції колегією суддів не приймаються до уваги.

По-друге, Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з ч. 2 ст. 526 ЦК України, виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як вже було зазначено судом, визначення гонорару успіху у договорі є правом сторін та правомірною дією, і такий гонорар виступає додатковою винагородою адвоката, платою за досягнутий адвокатом результат, та є за своєю суттю так званим «гонораром успіху», нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.

Разом з тим, настання такої відкладальної події не залежить від волі сторін, оскільки пов`язується з ухваленням судом рішення на користь однієї зі сторін, є актом реалізації правосуддя і лише опосередковано обумовлюється реалізацією процесуальних прав сторін. Зі змісту Постанови Верховного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 826/14873/17 вбачається, що рішення судів попередньої інстанції скасовані і направлені на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з невстановленням судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, а не у зв`язку з діями сторін, чи їх представників.

З огляду на специфіку правовідносин, суд вважає, що подальше скасування Верховним Судом рішення апеляційного суду, з ухваленням якого пов`язувалось настання відкладальної обставини у даних правовідносинах, тягне за собою і висновок про ненастання самої відкладальної обставини, оскільки в судовій практиці склалось стійке уявлення про те, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а тому, суд дійшов висновку, що права на стягнення Гонорару успіху за додатковою угодою № 7 у звя`зку зі скасуванням відповідного рішення суду по справі № 826/14873/17 у позивача не виникло, на підставі чого в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6 567 217,92грн. слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач супровідним листом №207 від 12.06.2020 щодо оформлення первинних документів надіслав на адресу відповідача Акт надання послуг №27 від 02.06.2020 для підписання у двох примірниках та рахунок на оплату №58 від 02.06.2020р, які відповідач отримав 16.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407035000049, описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною.

Так, судом установлено, що Пунктом 3.3 договору зокрема, передбачено, що Клієнт прийняв на себе наступні зобов`язання: 3.3.7. підписати (за відсутності зауважень) Акт приймання - передачі послуг та один його примірник повернути Адвокатському об`єднанню протягом 10-ти календарних днів з дня складання Акту; 3.3.8. здійснити повну та своєчасну оплату правової допомоги та витрат необхідних для виконання цього Договору на підставі оформленого Акту та виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку.

Судом установлено, що позивач супровідними листами №206, № 207, №208 від 12.06.2020 надсилав на адресу відповідача Акти надання послуг №6, № 7, № 8 від 02.06.2020 для підписання у двох примірниках та відповідні рахунки на оплату №56, № 57, № 58 від 02.06.2020р., які відповідач отримав 16.06.2020, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4 Додаткових угод №1, № 2, оплата Преміального гонорару здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Об`єднанням рахунку протягом 10 (десяти) днів з моменту його отримання Клієнтом.

Отже, умовами п.4 Додаткових угод № 1 та №2 встановлено обов`язок позивача оплатити виставлений Об`єднанням рахунок протягом 10 (десяти) днів з моменту його отримання Клієнтом.

Отже, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем до 26.06.2020.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції установлено, що в порушення свого договірного обов`язку відповідач не надав суду доказів оплати рахунків №56, № 57, у зв`язку з чим у відповідача виник прострочений борг у розмірі 575 082,75 грн. преміального гонорару згідно додаткової угоди № 1 а також у сумі 10 453 474,51 грн. з ПДВ. зі сплати преміального гонорару згідно додаткової угоди № 2.

Разом з тим, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив послався на сплив строку позовної давності щодо основної заборгованості та, відповідно - до вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та відсотків. (т.14 а.с. 94).

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Водночас, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (аналогічна правова позиція викладена у п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 911/1437/17).

Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Вказана правова позиція напрацьована усталеною судовою практикою як Верховного Суду України в постановах від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, так і Верховного Суду, зокрема в постановах від 15.05.2018 у справі № 911/3210/17, від 08.05.2018 у справі №911/2534/17.

За змістом частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В спірних правовідносинах зобов`язання зі сплати преміального гонорару виникає за двох обставин виникнення відкладальної обставини у вигляді набуття чинності рішенням суду, яким досягнуто для Клієнта «позитивного результату» та у зв`язку з отриманням від Адвокатського Об`єднання рахунку на оплату. Перша обставина призводить до виникнення права вимагати сплати зобов`язання, а друга є вимогою про виконання зобов`язання, яка підлягає виконанню, у визначений договором строк.

Судом встановлено, що судові рішення у справі №2а/1570/102/2011, якими задоволено всі позовні вимоги Клієнта, та у зв`язку з набранням чинності якими у позивача виникає право пред`явити вимогу про сплату гонорару шляхом надсилання рахунку, набрали законної сили з 17.10.2017 року, а судові рішення у справі № 815/1892/16, якими задоволено позовні вимоги Клієнта - набрали законної сили з 24.04.2018р.

Таким чином, право пред`явити вимогу про виконання обов`язку зі сплати «Преміального Гонорару», визначеного додатковими угодами № 1 та № 2 у позивача виникло 17.10.2017 року та 24.04.2018 року, відповідно і саме з цього моменту, починає свій перебіг строк позовної давності, незважаючи на момент, коли позивач пред`явив вимогу, та спливає, відповідно 17.10.2020 року та 24.04.2021 року.

Судом встановлено, що з даним позовом позивач звернувся 25 травня 2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.

Позивач не зазначав про жодні поважні причини пропуску строку позовної давності, а судом такі не встановлені.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рахунки на оплату, а саме: Рахунок на оплату за вересень 2018 року №68 від 30.09.2018р.; Рахунок на оплату за жовтень 2018 року №69 від 31.10.2018р.; Рахунок на оплату за листопад 2018 року №70 від 30.11.2018р.; Рахунок на оплату за грудень 2018 року №71 від 31.12.2018р.; Рахунок на оплату за січень 2019 року №20 від 31.01.2019; Рахунок на оплату за лютий 2019 року №21 від 28.02.2019р.; Рахунок на оплату за березень 2019 року №22 від 31.03.2019р.; Рахунок на оплату за квітень 2019 року №23 від 30.04.2019р.; Рахунок на оплату за травень 2019 року №24 від 31.05.2019р.; Рахунок на оплату за червень 2019 року №25 від 30.06.2019р.; Рахунок на оплату за липень 2019 року №26 від 31.07.2019р.; Рахунок на оплату за серпень 2019 року №27 від 31.08.2019р.; Рахунок на оплату за вересень 2019 №28 від 30.09.2019р.; Рахунок на оплату за жовтень 2019 року №29 від 31.10.2019р.; Рахунок на оплату за листопад 2019 року №30 від 30.11.2019р.; Рахунок на оплату за грудень 2019 року №31 від 31.12.2019р.; Рахунок на оплату за січень 2020 року №51 від 31.01.2020р.; Рахунок на оплату за лютий 2020 року №52 від 29.02.2020р.; Рахунок на оплату за березень 2020 року №53 від 31.03.2020р.; Рахунок на оплату за квітень 2020 року №54 від 30.04.2020р.; Рахунок на оплату за травень 2020 року №55 від 31.05.2020р. були надіслані відповідачу за актом надання послуг №7 лише 02.06.2020.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що акти за спірний період за 21 місяць з вересня 2018 по травень 2020 були направлені відповідачу лише 02.06.2020, при цьому п.3.1.7 договору про надання правової допомоги передбачено складання акта приймання-передачі послуг останнім днем місяця.

Суд відхиляє посилання позивача на переривання строку позовної давності у зв`язку з визнанням відповідачем свого обов`язку, викладеному в листі №3262 від 18.10.2018 року, з огляду на наступне.

АТ «ОПЗ» заперечує існування листа № 3262 від 18.10.2018 року (т.3 а.с. 53).

Дослідивши зміст копії листа, наявного в матеріалах справи, суд оцінює його критично та відхиляє цей доказ, оскільки лист №3262 від 18.10.2018 року складений у відповідь на №433 від 22.10.2018 року, що є неможливим, оскільки дата листа, яким надається відповідь не може бути більш ранньою, ніж дата листа, на який дається відповідь.

Крім того, копія листа №3262 від 18.10.2018 року (оригінал відсутній в матеріалах справи) містить посилання на підписаний між сторонами акт про надання послуг за вересень 2018 року, що не відповідає дійсності, оскільки, як встановлено апеляційним судом, акт про надання послуг за вересень 2018 року підписаний лише з боку позивача, акт підписаний обома сторонами відсутній в матеріалах справи відсутній.

Крім того, позивачем не надано листа №433 від 22.10.2018 (в матеріалах справи відсутній даний лист) року у відповідь на який надано копію листа від 22.10.2018 року. Оскільки відповідач заперечує видання та підписання листа №3262 від 18.10.2018 року, а оригінал такого листа позивачем не надано в ході дослідження судом апеляційної інстанції доказів по справі, з огляду на суперечність реквізитів та невідповідність відомостей, які в ньому містяться фактичним обставинам справи, такий доказ судом відхиляється та не враховується при ухваленні рішення.

При цьому, колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого суду про те, що матеріали справи не містять заяви безпосередньо AT ОПЗ про застосування позовної давності, оскільки матеріали справи містять Заперечення на відповідь на відзив від АТ «Одеський припортовий завод», в якому останнє зазначило про пропуск позивачем строку позовної давності. (т.14 а.с. 94).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

З огляду на вказане, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведеної статті процесуального законодавства (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 922/3121/19, від 09.04.2019 у справі № 912/1104/18, від 20.09.2019 у справі № 904/4342/18, від 26.06.2018 у справі № 522/15385/14-ц).

Пунктом 3.3.8 договору про надання правової допомоги Клієнт зобов`язався здійснити повну та своєчасну оплату правової допомоги та витрат необхідних для виконання цього Договору на підставі оформленого Акту та виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку.

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 передбачено оплата преміального гонорару здійснюється клієнтом на підставі виставленого рахунку об`єднанням рахунку протягом 10 днів таз моменту його отримання клієнтом.

Пунктом 4 Додаткової угоди №2 передбачено оплата преміального гонорару здійснюється клієнтом на підставі виставленого рахунку об`єднанням рахунку протягом 10 днів таз моменту його отримання клієнтом.

Однак, судова колегія вважає, що початок перебігу строку позовної давності до вимог про стягнення «преміального гонорару» пов`язується не з моментом отримання відповідачем рахунку про сплату заборгованості, а з моментом - коли у позивача виникло право на пред`явлення такого рахунку - тобто моментом виникнення права вимоги - а саме в момент набрання рішенням суду, з яким відповідними додатковими угодами пов`язане досягнення позитивного результату.

Як вже було зазначено вище, право пред`явити вимогу про виконання обов`язку зі сплати «Преміального Гонорару», визначеного додатковими угодами № 1 та № 2 у позивача виникло 17.10.2017 року з моменту набрання законної сили рішенням суду по справі №2а/1570/102/2011 , та 24.04.2018 року з моменту набрання законної сили рішенням суду по справі по справі № 815/1892/16, відповідно і саме з цього моменту, починає свій перебіг строк позовної давності, незважаючи на момент, коли позивач пред`явив вимогу, та спливає, відповідно 17.10.2020 року та 24.04.2021 року, враховуючи, що позов пред`явлено 25 травня 2021 року.

Враховуючи все вище зазначене, судова колегія доходить висновку про відмову у стягненні Преміального гонорару згідно додаткових угод №1 та № 2 по справам №2а/1570/102/2011 , № 815/1892/16 у зв`язку зі спливом строку позовної давності, та відмову у стягненні Преміального гонорару згідно додаткової угоди №7 у зв`язку зі скасуванням Верховним Судом рішення суду по справі № 826/14873/17 .

Щодо вимог про стягнення «Гарантованого гонорару»

Суд першої інстанції дійшов висновку про повне задоволення вимог щодо стягнення «Гарантованого гонорару» в розмірі 14 400 000 грн з відповідача, однак судова колегія частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказував, що гарантований гонорар у розмірі 600 000, 00 гривен, визначений додатковою угодою № 6 не розповсюджується на надання правової допомоги у справах № 826/14873/17 (додаткова угода № 7) та № 916/3211/16 (додаткова угода № 8) та стверджував, що надання правової допомоги у цих справах не призводить до виникнення обов`язку зі сплати щомісячного гарантованого гонорару у сумі 600 000,00 грн. Відповідач стверджував, що за змістом укладених між сторонами угод, обов`язок зі сплати фіксованого щомісячного гарантованого гонорару виникав у відповідача тільки по факту надання правової допомоги у справах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справах № 2а/1570/102/2011 (додаткова угода № 1 від 01 квітня 2017 року) та № 815/1892/16 (додаткова угода № 2 від 01 квітня 2017 року).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позиція відповідача є необґрунтованою з огляду на наступне:

Із аналізу всього змісту договору, його окремих частин (п. 1.1., пункт 2.1.) Договору) та умов укладених до нього додаткових угод вбачається, що між сторонами склалась практика узгодження конкретного обсягу правової допомоги, яка має надаватись позивачем відповідачу, шляхом укладення окремих додаткових угод, в яких визначається правова допомога у межах конкретної справи, яка розглядається судом (Додаткові угоди № 1, 2, 7, 8); правова допомога щодо проведення конкретного почеркознавчого дослідження (додаткова угода № 3); правова допомога у вигляді «супроводження» конкретного кримінального провадження (додаткова угода № 4).

Пунктом 4.2. Договору визначено, що порядок, умови, вартість послуг за цим Договором визначаються Сторонами окремо в додаткових угодах, які можуть передбачати авансові платежі.

За змістом п.1 додаткової угоди № 6, Гарантований гонорар Об`єднання, який підлягає сплаті, здійснюється за проведення правової експертизи усіх документів по справам, їх детального аналізу і систематизації, підготовки та формування якісної правової позиції Клієнта, а також складання і невідкладне подання необхідних документів, з усіма доданими документами, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, передбачених умовами Додаткових угод, також супроводження та захист у адміністративних судах, інших органах державної влади інтересів Клієнта.

В додаткових угодах № 1 та № 2, якими обумовлено надання правової допомоги у межах справ № 2а/1570/102/2011 та № 815/1892/16 відповідно, розмір гонорару визначено сторонами у двох частинах - у формі «Гарантованого гонорару» у фіксованому щомісячному розмірі 600 000, 00 грн., як це передбачено у додатковій угоді № 6, та у формі «Преміального гонорару», який становить визначений у конкретній угоді відсоток від позитивного досягнутого Об`єднанням економічно-правового результату Клієнту, у вигляді загального розміру позовних вимог майнового характеру у конкретній адміністративній справі за судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, за позовом Об`єднання в інтересах Клієнта до Державної Фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Після цього, сторони уклали ще дві додаткові угоди № 7 від 02.04.2018 року та № 8 від 03.10.2018 року, в яких обумовили надання правової допомоги у справах № 826/14873/17 та № 916/3211/16, відповідно.

На відміну від додаткових угод № 1 та № 2, гонорар, який підлягає обов`язковій сплаті за надання правової допомоги у визначених в додаткових угодах № 7 та № 8 справах складається тільки з преміальної частини

Проте, положення додаткової угоди № 6 розповсюджуються на надання послуг по всім справам, в яких предметом правової допомоги є супроводження судових справ визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та які визначаються окремими додатковими угодами.

Враховуючи системний аналіз пунктів 1.1., 2.1., 4.2. Договору, пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 6 та пунктів 1 та 2 додаткових угод №№ 1, 2 та №№ 7,8 у їх сукупності та з урахуванням того, що Позивач є професіоналом у сфері надання правової допомоги (в тому числі і у сфері договірного права), застосовуючи принцип «contra proferentem», суд дійшов висновку, що у АТ «Одеський припортовий завод» зобов`язання з оплати щомісячної правової допомоги у формі «Гарантованого гонорару» у розмірі 600 000,00 гривень (з урахуванням ПДВ) виникло за фактом надання позивачем правової допомоги, визначеної у додаткових угодах № 1, № 2 ,6 та № 7 у межах справ № 2а/1570/102/2011 та № 815/1892/16, 815/14873/17, відповідно.

Щодо сплати гарантованого гонорару.

Як було зазначено вище, пунктом 2 Додаткової угоди №6 встановлено, що оплата Гарантованого гонорару здійснюється Клієнтом щомісячно з 01.04.2017 року по 01.10.2017 року у сумі 500 000 грн без ПДВ щомісячно та з 01.10.2017 року по 31.08.2018 року по 600 000 грн щомісячно у зв`язку з тим що позивач став платником ПДВ.

Судом встановлено, що між сторонами було складено та підписано наступні Акти наданих послуг та Звіти про результати і обсяги наданої правової допомоги із захисту прав та законних інтересів Клієнта, а саме: Звіт за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 з доданим Актом надання послуг №3 від 30.04.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 25.05.2017); Звіт за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 з доданим Актом надання послуг №5 від 31.05.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 07.06.2017); Звіт за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 з доданим Актом надання послуг №8 від 30.06.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 07.07.2017). Звіт за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 з доданим Актом надання послуг №14 від 31.07.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 02.08.2017); Звіт за період з 01.08.2017р. по 31.08.2017 з доданим Актом надання послуг №25 від 31.08.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 31.08.2017р.); Звіт за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 з доданим Актом надання послуг № 40 від 30.09.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.09.2017); Звіт за період з 02.10.2017 по 31.10.2017 з доданим Актом надання послуг №43 від 31.10.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 31.10.2017); Звіт за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 з доданим Актом надання послуг №47 від 30.11.2017р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.11.2017); Звіт за період з 01.12.2017 по 29.12.2017 з доданим Актом надання послуг №50 від 30.12.2017 (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.12.2017), Звіт за період з 03.01.2018 по 31.01.2018 з доданим Актом надання послуг №6 від 31.01.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.01.2018); Звіт за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 з доданим Актом надання послуг №10 від 28.02.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 28.02.2018); Звіт за період з 01.03.2018 по 30.03.2018 з доданим Актом надання послуг №14 від 31.03.2018(з відміткою про отримання Клієнтом від 30.03.2018р.); Звіт за період з 02.04.2018 по 30.04.2018 з доданим Актом надання послуг №24 від 30.04.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 30.04.2018); Звіт за період з 02.05.2018 по 31.05.2018 з доданим Актом надання послуг №28 від 01.06.2018р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 06.06.2018); Звіт за період з 01.06.2018 по 29.06.2018 з доданим Актом надання послуг №34 від 30.06.2018(з відміткою про отримання Клієнтом від 07.07.2018); Звіт за період з 02.07.2018 по 31.07.2018 з доданим Актом надання послуг №39 від 31.07.2018р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 06.08.2018); Звіт за період з 01.08.2018 по 31.08.2018 з доданим Актом надання послуг №57 від 31.08.2018р. (з відміткою про отримання Клієнтом від 27.09.2018);

Крім того, судом встановлено, що позивачем було складено та отримано, проте не підписано відповідачем: Звіт за період з 03.09.2018 по 28.09.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 17.10.2018) та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.; Звіт за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 (з відміткою про отримання Клієнтом від 31.10.2018) та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.; Узагальнений Звіт за листопад, грудень 2018 та січень 2019 (з відміткою про отримання Клієнтом від 13.03.2019) та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.; Узагальнений Звіт за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р. Консолідований звіт за періоди з 01.03.2019 по 31.05.2020 та Акт надання послуг №7 від 02.07.2020р.

Отже, судом встановлено, що останній акт наданих послуг, який підписаний сторонами щодо обсягу надання правової допомоги за яким відсутній спір є акт № 57 від 31 серпня 2018 року.

Таким чином, факт надання послуг у межах справ №2а/1570/102/2011 та №815/1892/16 до 31.08.2018 року не є предметом спору.

У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач пояснював не підписання актів надання послуг після 31.08.2018 року та заперечував надання необхідного та достатнього обсягу послуг у межах справ № 2а/1570/102/2011 та № 815/1892/16 після 31 серпня 2018 року, з тих підстав, що провадження у вказаних справах не здійснювалось, реальна потреба у послугах була відсутня, а всі необхідні та достатні процесуальні дії позивача у даних спорах в ході надання правової допомоги були вчинені до 31 серпня 2018 року.

У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

Вирішуючи спір в цій частині суд виходить з того, що спірний період надання послуг за вересень 2018 року (оскільки останній підписаний відповідачем акт наданих послуг є акт від 31.08.2018 року) та до 01.06.2020 року, оскільки останній рахунок виставлено за травень 2020 року. Досліджуючи докази на підтвердження реальності надання послуг за вказаний період, суд встановив наступне:

З наданих позивачем звітів про надані послуги у справах №815/1892/16 та №2а/1570/102/2011; №815/14873/17 та наявних в матеріалах справи доказів, що підтверджують конкретні факти, викладені в таких звітах вбачається фактичне виконання послуг, наданим позивачем за наступні періоди:

-Вересень 2018 (600 000 грн) за надання послуг; у справі №815/1892/16 від 21.08.2018 року позивачем в інтересах АТ «Одеський припортовий завод» було подано заяву до ДКСУ про виконання виконавчого листа про стягнення судових витрат у справі № 815/1892/16 (т 7 а.с 2); подання 03.09.2018 року до Управління ДКСУ у Печерському р-ні м. Києва заява про уточнення банківських реквізитів ПАТ «Одеський припортовий завод» з метою виконання виконавчого листа у справі № 815/1892/16; у справі №826/14873/17 було подано клопотання від 05.09.2018 року про ознайомлення з матеріалами справи (т.9,а.с.24), прийняття участі у судовому засіданні 06.09.2018 року (журнал судового засідання т.9 а.с.174); Підготовлені та Подані заперечення на клопотання до не підписаної апеляційної скарги від 06.09.2018 року (т. 9 а.с. 25);Підготовлений та поданий відзив на апеляційну скаргу від 25.09.2018 року (т.9 а.с.36); Участь у судовому засідання (Журнал судового засідання від 27.09.2018 року (т.9 а.с.206); Подана заява про оголошення перерви та зупинення провадження від 27.09.2018 року (т.9 а.с.134);

-Листопад 2018 (600 000 грн) за надання послуг: у справі №826/14873/17 подана заява про ознайомлення з матеріалами справи від 22.11.2018 року (т.9 а.с.167);

-Грудень 2018 (600 000 грн) за надання послуг; у справі №826/14873/17 поданий відзив на касаційну скаргу від 07.12.2018 року (т.9 а.с.137);

-Червень 2019 (600 000 грн) за надання послуг; подано клопотання від 20.06.2019 року щодо призначення справи №2а/1570/102/2011 до судового розгляду (т.11 а.с.90);

-Вересень 2019 (600 000 грн) за надання послуг; подано клопотання від 10.09.2019 року про ознайомлення з матеріалами справи № 2а/1570/102/2011 (т 11 а.с. 93) та подано клопотання щодо призначення цієї справи до судового розгляду (т 11 а.с. 95); -подане клопотання про призначення справи №826/14873/17 до розгляду від 10.09.2019 року (т.9 а.с.170);

-Жовтень 2019 (600 000 грн) за надання послуг; клопотання від 04.10.2019 року щодо призначення справи №2а/1570/102/2011 до судового розгляду (т 11 а.с. 97); подане клопотання про призначення справи №826/14873/17 до розгляду від 04.10.2019 року (т.9 а.с.173);

-Травень 2020 (600 000 грн) за надання послуг; подано клопотання від 29.05.2020 року щодо призначення справи №2а/1570/102/2011 до судового розгляду (т 11 а.с. 130); подане клопотання про призначення справи №826/14873/17 до розгляд від 29.05.2020 року (т.9 а.с.179).

Проаналізувавши зміст звітів про надані послуги адвокатського об`єднання, судова колегія дійшла висновку, що інших доказів фактичного та реального надання послуг у вказаних справах матеріали справи не містять.

Суд критично ставиться до інформації щодо змісту наданих послуг у вказаних звітах, які не підтверджені письмовими доказами з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 від 01.04.2017 року Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги з питань захисту законних інтересів Клієнта та досягнення для нього економіко-правового результату щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області, складеного за результатами проведеної планової виїзної перевірки Клієнта з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 20.12.2010 №809/41/23-1008/00206539 (Акт перевірки), на підставі якого винесено оскаржуване незаконне податкове повідомлення- рішення від 29.12.2010 №0000153500/0 та яким визначено суму податкового зобов`язання Клієнта за основним платежем 10 673 812 грн. та штрафними санкціями 14 329 786грн. Всього майнових вимог на загальну суму: 25 003 598 грн. (п.1 додаткової угоди).

Аналогічним є зміст п. 1 Додаткової угоди № 2, укладеної між сторонами: Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги з питань захисту законних інтересів Клієнта та досягнення для нього економіко-правового результату щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної Фіскальної служби, складених за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Клієнта з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 03.11.2015 №56/28-09-41/00206539/27 (Акт перевірки), на підставі якого винесено оскаржувані незаконні податкові повідомлення-рішення: 1.1. від 19.11.2015 №0000354100 про сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 512 434 494 грн., в тому числі податок - 341 622 996 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 170 811 498 грн.; 1.2. від 19.11.2015 №0000344100 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 45 298 696 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 22 930 926 грн.; 1.3. від 19.11.2015 №0009581700 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 67 575,02грн. та штрафні (фінансові санкції) -16 893,76 грн. Всього майнових вимог на загальну суму: 580 748 584грн. (п.1 додаткової угоди №2).

Аналогічного змісту є також і п. 1 додаткової угоди № 7, укладеної між сторонами, згідно якої, Об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги з питань захисту законних інтересів Клієнта у адміністративній справі №826/14873/17 за позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби від 19 серпня 2017 року №0006164500, яким донараховано грошові зобов`язання на загальну суму 109 453 632 грн. (Сто дев`ять мільйонів чотириста п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять дві гривні), з яких: - 83 848 999, 00 грн. за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року; - 25 604 633, 00 грн. за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. Податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби від 19 серпня 2017 року №0006164500, прийняте за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, складеного Акту від 09 червня 2017 року №35/28-10-49-15/00206539 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод (код ЄДРПОУ - 00206539) з питань повноти нарахування і сплати податків під час контрольованих операцій за період з 01 вересня 2013року по 31 грудня 2014року (п.1 Додаткової угоди №7).

Статтею 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначені види адвокатської діяльності, які за змістом відповідають послугам, які надаються позивачем відповідачу згідно пунктів 1 додаткових угод № 1, № 2 та №7:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Оскільки зміст правової допомоги відповідно до угод № 1 та № 2 зводиться до діяльності щодо захисту прав та інтересів в ході розгляду справи в суді, надання цих послуг відбувається в тому числі і у формі реалізації процесуальних прав Позивача від імені Відповідача в межах адміністративного процесу у справах № 2а/1570/102/2011 та № 815/1892/16, 826/14873/17

Згідно з ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

З огляду на суть правової допомоги, яка надавалась відповідачу згідно додаткових угод № 1, № 2 та № 7, з урахуванням положень наведених норм ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру» та ч. 3 ст. 44 КАС України, вбачається, що доказами виконаної роботи, або підготовленої до виконання з надання правової допомоги за Додатковими угодами № 1, № 2 та № 7 можуть бути підготовлені до подання або подані до суду заяви по суті справ та з процесуальних питань, докази щодо вчинення дій зі збирання доказів, докази участі у судовому засіданні, докази надання консультацій правового характеру, докази здійснення іншого виду представництва поза судовим процесом, тощо.

Описання послуг в звітах є неконкретним та узагальненими та в основному зводяться до внутрішніх організаційних процесів у АБ «ЕмДжі Груп» (наради, обговорення), які не мають окремого значення поза конкретними результатами правової допомоги; розумової роботи конкретного адвоката з підготовлення та складення процесуальних документів, доказів виконання яких, однак, матеріали справи не містять (за виключенням вищенаведених фактів, врахованих судом), систематичного аналізу актуальної судової практики Верховного Суду та ЄСПЛ, що саме по собі, є обов`язком адвоката підвищувати свій професійний рівень та поза об`єктивації такого аналізу та дослідження у конкретному процесуальному документі у конкретній справі, направленому на захист інтересів Відповідача, не має правового значення та не може вважатись послугою.

Таким чином, оскільки обумовлений розмір «Гарантованого гонорару» у сумі 600 000,00 грн щомісячно підлягає сплаті за надання послуг по справах №815/1892/16; №/1570/102/2011; №826/14873/17, суд вважає за необхідне стягнути вартість наданих за відповідні місяці, у яких надання таких послуг знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, а саме в звітах, що підтверджують факти реального виконання послуг, наданих позивачем за наступні періоди:

-600 000, 00 грн. за надання послуг у вересні 2018 року;

-600 000, 00 грн. за надання послуг у листопаді 2018 року;

-600 000, 00 грн. за надання послуг у грудні 2018 року;

-600 000, 00 грн. за надання послуг у червні 2019 року;

-600 000, 00 грн. за надання послуг у вересні 2019 року;

-600 000, 00 грн. за надання послуг у жовтні 2019 року;

-600 000, 00 грн. за надання послуг у травні 2020 року;

Всього на 4 200 000, 00 грн. з ПДВ.

Крім того, судом встановлено, що вартість наданих послуг згідно фактично підписаними актами наданих послуг за період, який визнається відповідачем (до 31.08.2018 року) складалась: з 01.04.2017 року по 01.10.2017 року у сумі 500 тис. без ПДВ щомісячно (на загальну суму 3 000 000, 00грн.) та з 01.10.2017 року по 31.08.2018 року по 600 тис. щомісячно у зв`язку з тим, що позивач став платником ПДВ (на загальну суму 6 600 000,00 грн.), тобто обсяг та вартість наданих послуг, які визнаються відповідачем за період з 01.04.2017р. по 31.08.2018р. складають 9 600 000, 00 грн.

На підставі наданих відповідачем доказів, судом встановлено, що за підписаними актами виконаних робіт за період з 01.04.2017 року по 31.08.2018 року ним сплачено на користь позивача ним сплачено на користь позивача 8 400 000.00 грн.

Таким чином, заборгованість складає 1 200 000, 00 грн. за липень та серпень 2018 року.

Таким чином, судом встановлено, що у АТ «Одеський припортовий завод» виникла заборгованість зі сплати «Гарантованого Гонорару», визначеного додатковою угодою № 6 у загальному розмірі 5 400 000, 00 грн.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на задоволення позову в частині, з урахуванням меж позовних вимог, визначених позивачем (кінцевий строк нарахування 3% річних та втрат від інфляції визначений ним станом на 01.07.2020 року) та з урахуванням меж позовної давності, суд дійшов наступних висновків про стягнення з відповідача на користь позивача 28 577, 95 грн. 3 % річних та 59 588, 32 грн. інфляційних втрат за рахунками № № 48, 54, 3, 4, 5, а також 125 264,03 грн. - 3 % річних та 189 467,30 грн інфляції за рахунками №№ 57, 67, 68, 69, 70, 71, 28, 29, 55.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Аргументи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" знайшли часткове підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, отже апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/1434/21 не відповідає обставинам справи з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволенню вказаних позовних вимог та скарги.

Керуючись статтями 253, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, ч.2 ст.277, 281-284 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі № 916/1434/21 скасувати частково.

Прийняти нове рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково;

Стягнути з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на користь Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" заборгованість в розмірі 5 400 000 грн, 153 842,37 грн 3% річних та 249 055,62 грн інфляційних втрат, а всього стягнути 5 802 897,99 грн.

В іншій частині позову відмовити».

Стягнути з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" витрати зі сплати судового збору на користь Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" 87 043,46 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Адвокатського об`єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" на користь Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" витрати зі сплати судового збору в сумі 620 741,60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням правильних реквізитів сторін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.05.2023.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді С.І. Колоколов

Н.М. Принцевська


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	27.04.2023
Оприлюднено	11.05.2023
Номер документу	110740908
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Ярош А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.04.2023 по справі 916/1434/21ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/1434/21

Постанова від 27.04.2023

Постанова
від 27.04.2023 по справі 916/1434/21
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД