УХВАЛА
09 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/4718/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Вронської Г.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Золотарьова Я.С.
від 27.10.2022
та постанову Центральний апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Мороз В.Ф., Коваль Л.А.,
від 28.03.2023
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючий кооператив "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2"
про визнання незаконним рішення загальних зборів від 06.10.2018
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" (далі - Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів від 06.10.2018.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.202, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним рішення загальних зборів Відповідача від 06 жовтня 2018 року про припинення членства у кооперативі Позивача шляхом виключення з членів кооперативу, у зв`язку з наявністю заборгованості із сплати внесків. У задоволенні вимоги про скасування протоколу №2 від 06 жовтня 2018 року рішення загальних зборів Відповідача від 06 жовтня 2018 року в частині його пункту №3 про припинення членства у кооперативі Позивача, шляхом виключення з членів кооперативу, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30.06.2022 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 скасовано в частині задоволення позову, а справу №904/4718/21 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі залишено без змін.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось спірне рішення загальних зборів кооперативу про виключення Позивача з членів кооперативу на предмет наявності у ньому інформації про причини такого виключення із зазначенням, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення, а також не встановлено, які докази надали як Позивач так і Відповідач на їх підтвердження чи спростування. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що судами не з`ясовано, яким документом визначався розмір членських внесків у спірний період, їх розмір та порядок сплати, та яким чином ця інформація доводилася до членів кооперативу. Крім того, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили чи виникло у Позивача право розпоряджатися майном до оформлення права власності відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також судом апеляційної інстанції не обґрунтовано, яким чином набуття Позивачем права власності на гараж звільняє члена кооперативу від необхідності виконувати обов`язок зі сплати членських внесків. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не з`ясували, чи приймалися рішення загальними зборами Відповідача, якими б встановлювалися розміри і час сплати відповідних членських внесків у 2015-2018 роках. Тобто, не досліджено та не з`ясовано чи дійсно наявна заборгованість у позивача зі сплати членських внесків у 2015-2018 роках, щодо яких саме (перелік наведений у пункті 4.4 Статуту), який її розмір та період прострочення, а також існування такої обов`язкової умови, встановленої Статутом кооперативу, як несплата внесків протягом двох років з моменту настання терміну виплати.
Під час нового розгляду, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023, позов про визнання незаконним рішення загальних зборів Відповідача від 06.10.2018 про припинення членства у кооперативі Позивача шляхом виключення з членів кооперативу, у зв`язку з наявністю заборгованості із сплати внесків залишено без задоволення.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що доказів оплати Позивачем членських внесків за період з 2015 по 2018 роки матеріали справи не містять. Несплата встановлених Статутом кооперативу внесків протягом двох років з моменту настання терміну виплати є умовою для прийняття загальними зборами рішення про припинення членства у кооперативі, тому невиконання Позивачем обов`язку по сплаті членських внесків за період 2015-2018 роки та існування підтвердженого розміру заборгованості є підставою для виключення Позивача з членів кооперативу на підставі ст.13 Закону України "Про кооперацію".
13 квітня 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення Позивач визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, Позивач зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, адже поновлення корпоративних прав є поняттям багатоаспектним, а тому відсутній висновок щодо того як має відбуватись, який механізм поновлення в корпоративних правах.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження Позивач вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати в чому полягає непогодження із ним.
Суд зазначає, що Позивач у касаційній скарзі не вказав вищезазначеного.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, Позивачу необхідно усунути недоліки поданої ним касаційної скарги шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з викладенням належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №904/4718/21 залишити без руху.
2. Надати Позивачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Г. Вронська
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2023 |
Оприлюднено | 11.05.2023 |
Номер документу | 110742816 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Вронська Г.О.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні