УХВАЛА
10 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/4718/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Кондратової І.Д., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: Могильного О.Б., Довгаля С.М.,
від відповідача: Співак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
в складі судді Золотарьової Я.С.
від 27.10.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: головуючого - Кузнецова В.О., суддів - Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
від 28.03.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2"
про визнання незаконним рішення загальних зборів від 06.10.2018,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2021 році ОСОБА_1 (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" (надалі - Відповідач) про визнання незаконним рішення загальних зборів від 06.10.2018, яким припинено членство Позивача у кооперативі.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- статутом обслуговуючого кооперативу (надалі - Статут) не передбачено виключення його членів у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків або будь-яких інших платежів, передбачених Статутом;
- з 25 березня 2017 року до 27 березня 2018 року Позивач був незаконно позбавлений можливості володіти належним йому майном, а саме чотирма гаражами, що розташовані в кооперативі, а відтак відсутній обов`язок щодо сплати членських внесків за цей період;
- рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 у справі № 202/639/15-ц встановлено, що Позивачем повністю внесено пайові внески під час будівництва, що відповідає вимогам Закону України "Про кооперацію", вступний внесок у розмірі 500 грн, членський внесок за 2013 рік у розмірі 800 грн;
- член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на власний розсуд.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Справа № 904/4718/21 розглядається господарськими судами не вперше.
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним рішення загальних зборів від 06.10.2018 року про припинення членства Позивача у кооперативі шляхом виключення у зв`язку з наявністю заборгованості із сплати внесків. У задоволенні вимоги про скасування протоколу від 06 жовтня 2018 року № 2 рішення загальних зборів Відповідача від 06 жовтня 2018 року в частині його пункту № 3 про припинення членства у кооперативі Позивача шляхом виключення з членів кооперативу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків відмовлено.
5. Постановою Верховного Суду від 30.06.2022 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 скасовано в частині задоволення позову, а справу № 904/4718/21 у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. В решті судові рішення залишено без змін.
6. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося спірне рішення загальних зборів кооперативу про виключення Позивача з членів кооперативу щодо наявності у ньому інформації про причини такого виключення із зазначенням, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення, а також не встановлено, які докази надали сторони на їх підтвердження чи спростування. Верховний Суд, зокрема, зазначив, що судами не з`ясовано, яким документом визначався розмір членських внесків у спірний період, їх розмір і порядок сплати та яким чином ця інформація доводилася до членів кооперативу. Крім того, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили, чи виникло у Позивача право розпорядження майном до оформлення права власності відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також судом апеляційної інстанції не обґрунтовано, яким чином набуття Позивачем права власності на гараж звільняє члена кооперативу від необхідності виконувати обов`язок зі сплати членських внесків. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не з`ясували, чи приймалися рішення загальними зборами Відповідача, якими б встановлювалися розміри і час сплати відповідних членських внесків у 2015-2018 роках. Отже, не досліджено та не з`ясовано, чи дійсно наявна заборгованість у Позивача зі сплати членських внесків у 2015-2018 роках, щодо яких саме (перелік наведений у пункті 4.4 Статуту), який її розмір та період прострочення, а також існування такої обов`язкової умови, встановленої Статутом кооперативу, як несплата внесків протягом двох років з моменту настання терміну виплати.
7. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023, позов про визнання незаконним рішення загальних зборів Відповідача від 06.10.2018 залишено без задоволення.
8. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що доказів оплати Позивачем членських внесків за період з 2015 по 2018 роки матеріали справи не містять. Несплата встановлених Статутом кооперативу внесків протягом двох років з моменту настання терміну виплати є умовою для прийняття загальними зборами рішення про припинення членства у кооперативі, тому невиконання Позивачем обов`язку щодо сплати членських внесків за період з 2015 по 2018 роки та існування підтвердженого розміру заборгованості є підставою для виключення Позивача з членів кооперативу на підставі статті 13 Закону України "Про кооперацію".
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
9. 18 квітня 2023 року Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4718/21, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у подібних правовідносинах.
11. Скаржник стверджує про відсутність єдиної правозастосовної практики в частині механізму поновлення прав у корпоративних правовідносинах; зазначає, що попри рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 у справі № 202/639/15-ц, яким скасовано та визнано незаконним рішення загальних зборів у частині виключення Скаржника зі складу членів гаражного кооперативу, права Скаржника фактично не було поновлено при затвердженні нового складу членів кооперативу на загальних зборах.
12. Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Обслуговуючий кооператив "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2", юридична адреса: м. Дніпро, вул. Г. Захарченко, 17-А, зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.02.2005, номер запису в ЄДР про державну реєстрацію № 12241020000008186. Голова правління - Обдимко Станіслав Григорович.
14. Метою діяльності кооперативу є будівництво гаражів за рахунок власних коштів і зберігання та технічного обслуговування в них автотранспорту.
15. Відповідно до пункту 3.3 Статуту (в редакції 2016 року) Відповідач здійснює діяльність із: збору та акумуляції фінансових коштів і матеріальних ресурсів, які вносяться членами кооперативу; оплати за рахунок коштів (членських внесків) членів кооперативу рахунків, договорів та інших послуг юридичним і фізичним особам (підприємствам, організаціям і окремим громадянам) за комунальні послуги і виконані роботи на території кооперативу; надання кооперативом своїм членам необхідних гарантій на охорону гаражних боксів і недопущення угону автотранспортних засобів із них; надання допомоги членам кооперативу в оформленні документів на право продажу, дарування, передання за дорученням у разі продажу (дарування) або переоформлення гаража на нового власника; оформлення між кооперативом і його членом обов`язкового письмового договору оренди на право надання свого гаража в тимчасове користування родичу або знайомому; інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством для неприбуткових організацій відповідного виду.
16. Згідно з пунктом 5.2 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених представників). Загальні збори членів кооперативу вважаються повноважними, якщо на них присутні члени кооперативу в кількості не менше 50 % загальної кількості членів кооперативу.
17. Відповідно до пункту 5.2.2 Статуту до основної і виняткової компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) належить затвердження розміру членських та інших цільових внесків і терміну їх оплати.
18. За змістом пункту 6.1 Статуту членами кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 16 років, мають гараж (гаражний бокс), побудований ними при будівництві кооперативу або успадкований ними від померлих близьких, родичів, або якщо вони отримали їх у результаті купівлі-продажу, за дорученням або внаслідок дарування, і якщо вони сплатили вступний внесок.
19. Пунктом 4.2 Статуту передбачено, що майно кооперативу формується за рахунок: вступних, членських внесків, цільових, додаткових та інших внесків членів кооперативу; добровільних майнових внесків і пожертвувань; інших надходжень, не заборонених законодавством України.
20. Пунктом 4.4 Статуту встановлено, що бюджет (фонд) кооперативу складається з членських внесків кожного члена кооперативу, а саме: щомісячного (щорічного) членського внеску за обслуговування і охорону гаража в кооперативі; щорічного (одноразового) внеску за оплату податку на землю; щорічного (одноразового) цільового внеску на розвиток кооперативу; вступного членського внеску у разі покупки (оформлення, дарування, переоформлення) гаража новими членами кооперативу, крім переоформлення гаражів на близьких родичів (батьки, дружина, діти, рідні брат, сестра).
21. Відповідно до пункту 4.5 Статуту розміри перерахованих у пункті 4.4 Статуту внесків затверджуються рішеннями загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених представників) і уточнюються щорічно.
22. Членські внески сплачуються членами кооперативу щоквартально (щомісячно) і використовуються на витрати по поточній діяльності (пункт 4.9 Статуту).
23. Пунктом 4.6 Статуту визначено, якщо член кооперативу у встановлений загальними зборами термін не сплатив передбачені внески, то за прострочення оплати він повинен заплатити неустойку (пеню) згідно з діючим у кооперативі положенням «Про порядок застосування та стягнення сум фінансових (штрафних) санкцій органами управління кооперативу».
24. Відповідно до пункту 5.5.3 Статуту бухгалтер зобов`язаний всі внески (платежі) від членів кооперативу, що надходять, оприбутковувати в журнал (відомість) приходу із зазначенням номеру гаражного боксу, прізвища та ініціалів власника боксу, дати, суми і особистого підпису платника з подальшою обов`язковою відміткою в членській книжці і видачею квитанції платнику цієї книжки з внесеними відмітками за внесені платежі із зазначенням дати отримання грошей і підпису бухгалтера.
25. Згідно з пунктом 8.2 Статуту прийом бухгалтером внесків та інших платежів проводиться в дні, встановлені правлінням кооперативу.
26. Наявний у матеріалах справи журнал обліку по сплаті внесків з 03 жовтня 2017 року свідчить про те, що записи щодо оплат членських внесків до журналу обліку здійснювалися у перший та третій вівторок кожного місяця.
27. Позивач є членом кооперативу, повністю вніс свій пайовий та вступний внески. Також сплатив членський внесок за 2012 рік у розмірі 800 грн, членський внесок за 2013 рік у розмірі 800 грн.
28. У березні 2014 року Відповідачем було прийнято рішення загальних зборів про виключення Позивача зі складу членів гаражного кооперативу у зв`язку з несплатою цільових та поточних внесків.
29. Вказане рішення було оскаржено Позивачем до суду. Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10.07.2015 у справі № 202/639/15-ц позов залишено без задоволення.
30. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 рішення Індустріального районного суду скасовано та визнано незаконним рішення загальних зборів в частині виключення Позивача зі складу членів гаражного кооперативу.
31. 09 листопада 2017 року ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 202/639/15-ц касаційну скаргу Відповідача відхилено, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 залишено без змін.
32. Також Позивач звертався з позовом до суду з вимогою про усунення Відповідачем перешкод у користуванні майном, встановлення заборони вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди.
33. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.04.2018 у справі № 202/4169/17 затверджено мирову угоду, укладену між Позивачем та Відповідачем. За цією мировою угодою Відповідач гарантує, що станом на 27 березня 2018 року відсутні перешкоди для доступу, користування та розпорядження Позивачем, який є членом кооперативу, гаражними боксами. Відповідач зобов`язався надалі не чинити перешкоди Позивачу як члену кооперативу в доступі, користуванні та розпорядженні гаражними боксами.
34. За період з 2015 по 2018 роки (жовтень 2015 року - вересень 2018 року) Позивач членських внесків не сплачував, що не заперечується ним.
35. Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 29.03.2015, оформленим протоколом № 1, встановлено розмір членських внесків у 2015 році з одного гаражомісця: при сплаті членських внесків з 01 січня 2015 року до 31 червня 2015 року - 600 грн; при сплаті членських внесків з 01 липня 2015 року до 31 вересня 2015 року - 900 грн; при сплаті членських внесків з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 1 200 грн.
36. Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 26.03.2016, оформленим протоколом № 1, встановлено розмір членських внесків у 2016 році з одного гаражомісця: при сплаті членських внесків з 01 січня 2016 року до 31 червня 2016 року - 810 грн; при сплаті членських внесків з 01 липня 2016 року до 31 вересня 2016 року - 910 грн; при сплаті членських внесків з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 1 010 грн.
37. Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 04.03.2017, оформленим протоколом № 1, встановлено розмір членських внесків у 2017 році з одного гаражомісця: при сплаті членських внесків з 01 січня 2017 року до 31 червня 2017 року - 1 500 грн; при сплаті членських внесків з 01 липня 2017 року до 31 вересня 2017 року - 1 700 грн; при сплаті членських внесків з 01 жовтня 2017 року до 31 грудня 2017 року - 1 900 грн.
38. Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 10.03.2018, оформленим протоколом № 1, встановлено розмір членських внесків у 2018 році з одного гаражомісця: при сплаті членських внесків з 01 січня 2018 року до 31 березня 2018 року - 1 600 грн; при сплаті членських внесків з 01 квітня 2018 року до 30 червня 2018 року - 1 600 грн; при сплаті членських внесків з 01 липня 2018 року до 30 вересня 2018 року - 1 700 грн; при сплаті членських внесків з 01 жовтня 2018 року до 31 грудня 2018 року - 1 800 грн; при сплаті в наступному році - 2 100 грн.
39. 25 травня 2018 року та 01 серпня 2018 року голова кооперативу направив Позивачу листи з вимогою протягом червня 2018 року та, відповідно, серпня 2018 року погасити заборгованість зі сплати членських внесків за 2015-2018 роки й зазначив, що за несплату внесків протягом двох років його може бути виключено із членів кооперативу. Вказані вимоги Позивач не виконав.
40. Листом від 29.08.2018 Позивача запрошено на засідання правління кооперативу на 11 вересня 2018 року щодо вирішення питання погашення заборгованості перед кооперативом по сплаті членських внесків за 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Лист-запрошення Позивач отримав 04 вересня 2018 року.
41. 11 вересня 2018 року відбулося засідання правління кооперативу з порядком денним: про заборгованість члена кооперативу ОСОБА_1 по сплаті членських внесків за 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
42. На засіданні правління були присутні голова та члени правління, члени ревізійної комісії та члени кооперативу ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ).
43. За результатами засідання правління прийнято рішення: припинити членство члена Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" Могильного Олександра Борисовича шляхом виключення з членів кооперативу; відповідно до пунктів 6.9, 6.8, 5.2.2 Статуту кооперативу передати рішення правління про припинення членства Позивача на затвердження загальним зборам кооперативу та письмово повідомити Позивача про рішення передати це питання на розгляд загальних зборів.
44. Рішення засідання правління Відповідача оформлено протоколом від 11.09.2018.
45. 24 вересня 2018 року Позивачу направлено копію протоколу засідання правління від 11.09.2018, повідомлено про прийняття рішення правління про припинення його членства в кооперативі шляхом виключення та, відповідно, про передачу цього рішення правління на розгляд та затвердження загальних зборів членів кооперативу, а також повідомлення про проведення чергових загальних зборів членів кооперативу 06 жовтня 2018 року.
46. Листом від 21.09.2018 Відповідач повідомив Позивача про скликання чергових загальних зборів членів кооперативу 06 жовтня 2018 року з порядком денним: оформлення проєкту землевідведення для завершення будівництва Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2"; про підготовку до зимового сезону звільнення проїздів по рядам від будівельного сміття, зайвих автомобілів; про виключення Позивача з членів кооперативу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків.
47. Доказів отримання Позивачем цього листа матеріали справи не містять.
48. 06 жовтня 2018 року відбулися загальні збори членів кооперативу. На зборах були присутні 40 з 63 (63,5 %) членів кооперативу.
49. Пунктом 3 порядку денного загальних зборів розглядалося питання про припинення членства в кооперативі Позивача шляхом виключення з членів кооперативу у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати членських внесків. При голосуванні більшість (36 осіб) проголосувала за виключення Позивача з членів кооперативу.
50. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 скасовано пункт 6 протоколу № 1 загальних зборів Відповідача від 22.03.2014 про виключення Позивача зі списків членів кооперативу. Таким чином, Позивач відповідно до рішення суду є членом Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2".
51. Рішенням Індустріального районного суду від 17.03.2015 з Позивача стягнуто на користь Відповідача заборгованість щодо сплати членських внесків з 11 липня 2011 року по 22 березня 2014 року, що також підтверджено рішенням Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2015.
52. Попри наявність судових рішень, станом на 06 жовтня 2018 року Позивач заборгованість не погасив.
53. Членські внески за наступні періоди Позивач також не сплачує.
54. Заборгованість Позивача як члена кооперативу по сплаті членських внесків за 2015 (з жовтня по грудень), 2016, 2017 та 2018 роки станом на 01 вересня 2018 року складає 17 466,67 грн.
55. Правління кооперативу прийняло рішення відповідно до пункту 6.8 Статуту, згідно з яким член кооперативу може бути виключений з кооперативу при умові, зокрема, несплати встановлених Статутом кооперативу внесків протягом 2-х років з моменту настання терміну виплати та порушення положень Статуту кооперативу щодо порядку сплати членських внесків, та статті 13 Закону України "Про кооперацію", згідно з якою членство в кооперативі припиняється, зокрема, у разі несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків, зокрема такої, що пройшло більше 2-х років з моменту настання терміну виплати; припинити членство члена Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" Позивача, якому надано у розпорядження чотири гаражомісця загальною площею 144 м. кв., шляхом виключення з членів кооперативу.
56. Позивач був письмово повідомлений про наявність заборгованості з оплати членських внесків та про рішення правління передати питання про припинення членства в кооперативі на розгляд загальних зборів.
57. Відповідно до пунктів 6.9, 6.8, 5.2.2 Статуту кооперативу, протоколу від 06.09.2018, правління запропонувало загальним зборам затвердити рішення правління про припинення членства Позивача в Обслуговуючому кооперативі "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" шляхом виключення з членів кооперативу.
58. Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 06.10.2018 Позивача виключено з членів кооперативу на підставі пункту 6.8 Статуту у зв`язку з несплатою членських внесків більше двох років.
59. На запит Позивача від 22.09.2018 Відповідач листом від 16.10.2018 повідомив про виключення його зі складу членів гаражного кооперативу та направив витяг з протоколу загальних зборів про виключення його з членів кооперативу.
60. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням загальних зборів членів кооперативу, просить визнати його незаконним, проти чого, однак, заперечує Відповідач.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
61. Конституція України
Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
2. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Стаття 129. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Основними засадами судочинства є:
9) обов`язковість судового рішення.
Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
62. Цивільний кодекс України
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
63. Господарський кодекс України
Стаття 167 (у редакції, що була чинною в період виникнення та існування спірних правовідносин сторін судового спору). Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин
1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
64. Закон України «Про кооперацію»
Стаття 6. Кооператив
Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.
Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Стаття 10. Член кооперативу
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.
Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Стаття 13. Припинення членства в кооперативі
Членство в кооперативі припиняється у разі:
несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.
Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
65. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 4. Право на звернення до господарського суду
1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
66. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги з урахуванням доводів, викладених у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.
67. Як вже було зазначено, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 167 ГК України у подібних правовідносинах.
68. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовної практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
69. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України встановленню підлягають: 1) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах; 2) потреба застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
70. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 925/308/18 наводиться посилання на практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютний характер та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки значними, щоб спотворити саму сутність права (рішення у справі "Ashingdane v. the. United Kingdom" від 28.05.1985, заява № 8225/78).
71. У Рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 № 5-р(ІІ)/2021 (справа № 3-173/2018 (1186/18, 77/19) зауважено: "Із набранням чинності Законом № 1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення".
72. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
73. Суд звертає увагу, що на момент подання касаційної скарги статтю 167 ГК України виключено з Кодексу на підставі Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-IX від 27.07.2022, який набрав чинності 01 січня 2023 року. Отже, норми права, щодо застосування якої в подібних правовідносинах, на думку Скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, станом на день касаційного оскарження фактично не існує.
74. Водночас Суд зазначає, що в період виникнення та існування спірних правовідносин стаття 167 ГК України була чинною. Крім того, переглядаючи справу, Верховний Суд змістовно враховує посилання Скаржника на вказану норму.
75. До виключення статті 167 ГК України з Кодексу вона була викладена в такій редакції:
Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин
1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
76. Варто зауважити, що частини перша, третя наведеної статті (в редакції до виключення з Кодексу) є нормами-дефініціями, що містять визначення понять "корпоративні права" та "корпоративні відносини". У свою чергу, частина друга статті 167 ГК України (в редакції до виключення з Кодексу) є імперативною нормою, яка відмежовує володіння корпоративними правами від підприємництва, а також закріплює повноваження держави на встановлення в законі обмежень певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
77. У касаційній скарзі з посиланням на статтю 167 ГК України (в редакції до виключення з Кодексу) стверджується про відсутність єдиної правозастосовної практики в частині механізму поновлення прав особи у корпоративних правовідносинах; зазначається, що попри рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 у справі № 202/639/15-ц, яким скасовано та визнано незаконним рішення загальних зборів у частині виключення Скаржника зі складу членів гаражного кооперативу, права Скаржника фактично не було поновлено при затвердженні нового складу членів кооперативу на загальних зборах.
78. Верховний Суд зауважує, що окреслені Скаржником питання не є повною мірою релевантними статті 167 ГК України (в редакції до виключення з Кодексу), оскільки нею не визначаються ані механізм, ані момент поновлення прав особи у корпоративних правовідносинах. Межі регулятивного впливу статті 167 ГК України (в редакції до виключення з Кодексу) визначені в пункті 76 цієї постанови.
79. Попри це, Суд дослідив аргументи Скаржника, на які він посилається як на підставу касаційного оскарження, та звертає увагу на наступне.
80. У постанові від 13 жовтня 2020 року в справі № 683/351/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (відповідний правовий висновок також викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 640/1029/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 24.04.2019 у справі № 509/577/18 та інших).
81. Водночас у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17 та від 04.09.2018 у справі № 915/593/17 зазначається, що відсутність у єдиному державному реєстрі відомостей про позивача як учасника споживчого товариства, зокрема щодо поновлення його у складі учасників товариства на підставі судового рішення, не свідчить про те, що особа не мала станом на дату прийняття загальними зборами учасників товариства спірних рішень та не має статусу учасника товариства. Відсутність таких відомостей у реєстрі за наявності нескасованого судового рішення, що набрало законної сили та яким права учасника товариства були поновлені, не може бути підставою для незалучення особи до участі в реалізації своїх корпоративних прав шляхом прийняття участі в загальних зборах.
82. Отже, Верховний Суд вже надав висновок щодо механізму та моменту поновлення корпоративних прав особи в судовому порядку. За наявності нескасованого судового рішення, що набрало законної сили та яким права учасника були поновлені, відсутні підстави не залучати таку особу до участі в реалізації своїх корпоративних прав. Відповідно, в особи (учасника) є право на участь у реалізації своїх корпоративних прав.
83. Суд звертає увагу, що пунктом 9 частини другої статті 129, статтею 129-1 Конституції України, частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також нормами усіх процесуальних кодексів закріплено обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили.
84. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 у справі № 202/639/15-ц, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2017, рішення Індустріального районного суду скасовано та визнано незаконним рішення загальних зборів в частині виключення Скаржника зі складу членів гаражного кооперативу.
85. За змістом частини першої статті 319 ЦПК України в редакції від 01.09.2015 (на момент існування спірних правовідносин) рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення. Отже, як правильно встановили суди, з 15 вересня 2015 року Скаржника поновлено в його правах як члена кооперативу.
86. Невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню тягне відповідальність, встановлену законом. Разом із тим невиконання судового рішення, яким поновлено корпоративні права особи, є новим та самостійним порушенням, яке, однак, не заперечує та не скасовує факт, власне, поновлення прав, за захистом яких особа зверталася до суду.
87. Колегія суддів не вбачає підстав відступати від висновків Верховного Суду, про які йдеться в пункті 81 цієї постанови, та зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення відповідно до цих висновків.
88. Підсумовуючи, касаційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.
89. У пункті 48 рішення ЄСПЛ в справі "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996 (заява № 21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежується перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
90. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Судові витрати
49. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4718/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді І. Кондратова
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2023 |
Оприлюднено | 24.10.2023 |
Номер документу | 114357275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Вронська Г.О.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні