Ухвала

від 09.05.2023 по справі 295/4780/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № 295/4780/20

провадження № 61-7551св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2021 року у складі судді Семенцової Л. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у складі колегії суддів:Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 2002 року вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з відповідачем, а з 04 вересня 2003 року по 09 січня 2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Протягом періоду з 2002 року по 2006 рік за їхні спільні кошти збудований житловий будинок, який розташований на АДРЕСА_1 . Оскільки земельна ділянка, на якій розташований цей житловий будинок, належала ОСОБА_2 , право власності на новозбудований житловий будинок зареєстроване за останнім.

18 червня 2007 року ОСОБА_2 продав 52/100 частини цього житлового будинку своєму брату ОСОБА_4 .

Позивач зазначала, що 48/100 частин спірного житлового будинку є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, проте між нею та відповідачем виник спір щодо цього нерухомого майна, оскільки колишній чоловік заперечує її право власності на 1/2 частину спірного житла.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд:

- визнати 48/100 житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 110,90 кв. м, житловою площею 41,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя;

- визнати за нею право власності на 1/2 частину 48/100 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за нею право власності на частину земельної ділянки, на якій знаходяться 48/100 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно частині житлового будинку, площею 0,0946 га, кадастровий номер 1810136300:01:015:0005, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що переважна більшість робіт із будівництва спірного будинку здійснена до укладення шлюбу між сторонами, на час укладення шлюбу такий будинок мав статус об`єкту незавершеного будівництва. Позивач не надала суду належних доказів того, що за рахунок спільних трудових чи грошових затрат або її затрат істотно збільшилася вартість спірного житлового будинку та не надала доказів, що за рахунок її коштів здійснювалося будівництво вказаного житлового будинку.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Як підставу касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає неправильне застосування судами норми матеріального права, зокрема без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18.

Заявник також посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема суди не дослідили докази та не встановили фактичні обставини справи.

Станом на момент призначення справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2022 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року; відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано матеріали справи № 295/4780/20 із Богунського районного суду м. Житомира та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У жовтні 2022 року матеріали справи № 295/4780/20 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 17 травня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

О. В. Ступак