Ухвала

від 04.05.2023 по справі 755/1669/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1669/23

Провадження №: 1-кс/755/1243/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підозрюваному:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Піщана, Одеської області, громадянину України, з неповною вищою освітою, не працюючому, одруженому, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

в рамках кримінальному провадженні № 120231000040000512 від 06.02.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що доказів того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти спроби переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора чи суду, тиснути на інших підозрюваних, потерпілого, свідків, знищити чи підробити докази або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, раніше органом досудового розслідування та прокурором слідчому судді Дніпровського районного суду м. Києва не надавались та в судовому засіданні не встановлені.

Доказом належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 свідчать як його явки до слідчого та суду за їх першою вимогою, так і систематичні перевірки підозрюваного ОСОБА_4 за місцем його мешкання з боку працівниками поліції.

За таких обставин, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 23 год 00 хв. по 06 год. 00 хв. з покладенням визначених ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків на даному етапі кримінального провадження дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та уникнути ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.

Зазначив про незгоду з інкримінованою підозрою, а саме з кваліфікацією дій підозрюваного ОСОБА_4 .

Вказав, що ризики передбачені ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведені. Підозрюваному ОСОБА_4 не має сенсу переховуватись від органів досудового розслідування. Також підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.

В судовому засіданні захисник підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання явленого захисником, пославшись на наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому зміна запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби не зможе запобігти заявленим під час обрання підозрюваному ОСОБА_4 ризикам, які на даний час не зменшились та захистом не доведено, що менш тяжкий запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Вказав, що фактично клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу грунтується на позиції захисту про помилковість висновків суду, що по суті можуть бути доводами апеляційної скарги на судове рішення, а не обгрунтуванням клопотання про зміну запобіжного заходу.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку всі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ст. 26 КПК України випливає, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На заявника покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається при зверненні до суду.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах досудового розслідування, а саме до 06 квітня 2023 року, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року задоволено клопотання сторони захисту та змінено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Сторона захисту повторно звернулась з клопотанням про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати житло з 23:00 до 06:00 та з покладенням процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України з наведених у ньому підстав.

При дослідженні долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

В цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України за викладених в підозрі обставинах.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання, стосовно підозрюваного встановлено, такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Піщана, Одеської області, громадянин України, з неповною вищою освітою, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

При цьому правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 вирішуватиметься судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому, ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені як під час обрання запобіжного заходу так і під час його зміни, на даний час не зменшились, а тому клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони захисту щодо зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 201, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 16.00 год. 08.05.2023 року.

Слідчий суддя: