Ухвала

від 04.05.2023 по справі 758/4724/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4724/23

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

04 травня 2023 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив «КВАЗАР-3», про визнання права власності на частку у квартирі як спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася із вказаним позовом до суду.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України.

Справа підсудна Подільському районному суду міста Києва.

Підстав, передбачених ст.185 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, її повернення, а також для відмови у відкритті провадження у справі згідно ст. 186 ЦПК України, не вбачається.

Таким чином, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд вважає за можливе прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у даній цивільній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з абз. 6 ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Отже, враховуючи обставини, визначені позовною заявою та статтями 19, 274 ЦПК України, суд вважає за необхідне розглядати вказану вище справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст.196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначається суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Одночасно із подання позову позивачем подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи таке клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст.136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.1 та п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведеними у п. 29 постанови Пленуму№ 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, як роз`яснено у п.1 вказаній постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

При вирішенні клопотання судом також приймається до уваги рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», у яких ЄСПЛ зазначив, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.

Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено позовні вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до відомостей, що містяться у позовні заяві та доданих до неї документах, вартість спірної квартири становить 2 122 301,12 грн.

Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги є вимогами майнового характеру, при зверненні із даним позовом до суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1% від ціни позову.

Водночас, оскільки предметом позовних вимог є визнання за позивачем права власності на 1/2 частину вказаної квартири, ціна позову становить 1 061 150,56 грн.

Отже, враховуючи ставку судового збору, визначену п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», 1% від ціни позову складає 10 611,51 грн., максимальна ставка судового збору - 8052 грн. (2684 грн. х 3).

Як вбачається із доданої до позовної заяви довідки ГУ ПФУ у Київській області від 11.04.2023, ОСОБА_1 у 2022 році було нараховано та виплачено пенсію у загальній сумі 35 842,54 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем при зверненні до суду із даним позовом (8052 грн.) становить 22,5% від її річного доходу за минулий рік (35842,54 грн.).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання позивача та вбачає наявність підстав для відстрочення сплату позивачем вказаної суми судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 136, 175 - 177, 187 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив «КВАЗАР-3», про визнання права власності на частку у квартирі як спільної сумісної власності подружжя.

Справу розглянути за правилами загального позовного провадження.

Призначити у справі підготовче засідання на 12 червня 2023 року о 14 год. 30 хв. в приміщенні Подільського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Хорива, 21, каб. 209).

Викликати у підготовче судове засідання учасників справи.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 8052,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Роз`яснити позивачу, що вразі ухваленням судом рішення витрати по сплаті судового збору стягуються за судовим рішенням у справі відповідно до ч.2 ст. 136 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи для відома, а відповідачу та третій особі, крім того, направити копію позовної заяви з додатками.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач також має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Згідно ч. 1 ст. 192 ЦПК України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦПК України учасники справи мають право надати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://pd.ki.court.gov.ua.

Учасниками справи з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу, може бути заявлено вмотивований відвід протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Ковбасюк