Постанова
від 09.05.2023 по справі 274/2621/20
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/2621/20 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.

Категорія 8 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Микитюк О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільну справу№274/2621/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Центральної універсальної біржі, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність , визнання недійсним договорів, визнання недійсним аукціону, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Корбута В.В. в м. Бердичеві,

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року товариство зобмеженою відповідальністю"Чистакриниця"звернулось зпозовом,у якомупросило визнатипротиправною бездіяльністьГоловного управлінняДержавної фіскальноїслужби уЖитомирській областіщодо непроведення рецензуваннязвіту прооцінку майна,проведеної навиконання договоруна проведеннянезалежної оцінкимайна від22.02.2018,визнати недійснимдоговір дорученняна продажмайна від09.08.2018,укладений міжГоловним управліннямДержавної фіскальноїслужби уЖитомирській областіта фізичноюособою підприємцем ОСОБА_2 ,визнати недійснимпроведений третійцільовий аукціонз продажуактивів Товариства,яке знаходятьсяв податковійзаставі,оформлений протоколомвід 31.10.2018,визнати недійснимдоговір купівлі-продажумайна №0003287К/18від 12.11.2018,укладений напідставі протоколувід 31.10.2018,проведення третьогоцільового аукціонуз продажуактивів Товариства,яке знаходитьсяв податковійзаставі. В обґрунтування позову зазначало, що всупереч вимог законодавства України не було проведено звіт про оцінку майна, проведеної на виконання договору на проведення незалежної оцінки майна від 22.02.2018, укладеного між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та підприємцем ОСОБА_2 , при проведені оцінки майна не було оцінено усі об`єкти, а відтак цей звіт не місить реальної фактичної вартості майна, у зв`язку з чим, договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та підприємцем ОСОБА_2 є недійсним. Проведений 31.10.2018 Центральною універсальною біржою третій цільовий аукціон з продажу активів Товариства, які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018), проведено з порушенням визначеного законодавством України строку, що вплинуло на формування попиту та кінцевої ціни продажу майна, оголошення про проведення аукціону не містили передбачені законодавством України відомості про майно, що прямо впливало на формування ціни реалізації майна та зменшило можливість участі в аукціоні потенційних покупців. Договір купівлі-продажу майна №0003287К/18 від 12.11.2018, укладений між Товариством та ОСОБА_1 за наслідками проведення Центральною універсальною біржою 31.10.2018 третього цільового аукціону з продажу активів Товариства, які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018), не містить істотної умови кадастрового номеру земельної ділянки, та, крім того, його укладенню передували наведені вище порушення вимог законодавства України.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог щодо: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальноїслужби у Житомирській області щодо непроведення рецензування звіту про оцінку майна, проведеної на виконання договору на проведення незалежної оцінки майна від 22 лютого 2018року;визнання недійсним договору доручення на продаж майна від 09 серпня 2018року, укладений між Головним управлінням Державної фіскальноїслужби у Житомирській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;визнання недійсним проведеного третього цільового аукціон з продажу активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", яке знаходяться в податковій заставі, оформленого протоколом від 31 жовтня 2018року. Роз`яснено, що розгляд справи за наведеними вимогами належить до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2020 року відкрито провадження в частині вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 12 листопада 2018 року №0003287К/18, укладеного на підставі протоколу від 31 жовтня 2018 року проведення третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ «Чиста криниця», яке знаходиться в податковій заставі.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року до участі у справі залучено правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Постановою Житомирськогоапеляційного судувід 04листопада 2020року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» задоволено. Ухвалу судді Бердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від 25 травня 2020 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог щодо: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальноїслужби у Житомирській області щодо непроведення рецензування звіту про оцінку майна, проведеної на виконання договору на проведення незалежної оцінки майна від 22 лютого 2018року;визнання недійсним договору доручення на продаж майна від 09 серпня 2018року, укладений між Головним управлінням Державної фіскальноїслужби у Житомирській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;визнання недійсним проведеного третього цільового аукціон з продажу активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", яке знаходяться в податковій заставі, оформленого протоколом від 31 жовтня 2018року. Роз`яснено, що розгляд справи за наведеними вимогами належить до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2020 року відкрито провадження в частині вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 12 листопада 2018 року №0003287К/18, укладеного на підставі протоколу від 31 жовтня 2018 року проведення третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ «Чиста криниця», яке знаходиться в податковій заставі.

Постановою Житомирськогоапеляційного судувід 04листопада 2020року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» задоволено. Ухвалу судді Бердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від 25 травня 2020 року скасовано, направлено справу для продовження до суду першої інстанції.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року позов ТОВ «Чиста Криниця» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка полягає у не проведенні рецензування звіту про оцінку майна, проведеної на виконання договору на проведення незалежної оцінки майна від 22.02.2018, укладеного між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 . Визнано недійсним проведений 31.10.2018 Центральною універсальною біржою третій цільовий аукціон з продажу активів ТОВ "Чиста криниця", які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018року). Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна №0003287К/18 від 12.11.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" та ОСОБА_1 за наслідками проведення Центральною універсальною біржою 31.10.2018 третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ "Чиста криниця", які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018року).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Бердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від07грудня 2022року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 у даній справі являється добросовісним набувачем, який набув майно у встановленому для виконання судових рішень. А тому, дане майно не може бути витребуване у нього в жодному випадку. Витребування майна, придбаного добросовісним набувачем на публічних торгах, проведених із порушенням процедури є незаконним. Тому, задоволення вказаного позову із застосування реституції, а саме припинення у ОСОБА_1 як добросовісного набувача, права власності на майно, призведе до порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Крім того, зазначає, що обраний позивачем спосіб судового захисту про визнання недійсним правочину без одночасного припинення права не є ефективним способом судового захисту. Зазначав, що строк дії договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладеного між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та ФОП ОСОБА_2 , протягом двох місяців від дня його підписання. Разом з тим, у подальшому між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, за якою було визначено, що зокрема, строк дії цього договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Зважаючи на наявність чітко визначеного договором доручення зобов`язання, повірений виконав покладені на нього обов`язки. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у порушенні гарантованого законом (п.95.12 ст.95 Податкового кодексу України) права позивача на самостійне здійснення оцінки шляхом укладення договору з оцінювачем є безпідставними. Крім того, судом першої інстанції не визначено можливість застосування строку позовної давності заявленої відповідачем ГУ ДПС в Житомирській області за заявою від 05.02.2021 року. Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що саме зазначена в оголошені про проведення аукціону неправдива, на його думку, інформація про лот, призвела до відсутності осіб, які б виявили бажання взяти участь у аукціоні.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що контролюючий орган не затверджував, не приймав та не погоджував результати оцінки майна, а тому ГУ ДПС у Житомирській області не є суб`єктом зазначених правовідносин, не може бути належним відповідачем, тому висновок суду щодо визнання дій протиправними, які полягають у не проведенні рецензування, є помилковим. Посадові особи ТОВ «Чиста Криниця» не скористалися правом на самостійне здійснення експертної оцінки майна, що перебуває у податковій заставі, а тому відповідно до ст.95 ПКУ, контролюючим органом самостійно організовано її проведення. Зазначає, що позивач не заперечував проти результатів оцінки майна. Судом першої інстанції не встановлено та не обґрунтовано протиправність дій ГУ ДПС у Житомирській області щодо проведення в рамках реалізації заставного майна боржника оцінки цього майна. Жодним нормативно-правовим актом не визначено обов`язок для контролюючого органу проведення рецензії звіту оцінки майна. Оскарження договору доручення на проведення цільових аукціонів стосується лише сторін договору, ТОВ «Чиста Криниця» не є стороною цього правочину, а тому у позивача відсутні підстави для заявлення позовної вимоги щодо визнання його недійсним. Судом зроблено помилковий висновок стосовно того, що в акті опису №3 від 23.12.2013 та у протоколі проведення третього аукціону від 31.10.2018 назва та характеристика майна зазначено не вірно, оскільки це не відповідає обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Чиста Криниця» за договором купівлі продажу нерухомості від 07.08.2003 за реєстраційним №236995 придбало у ВАТ «Бердичівський завод безалкогольних напоїв» будівлю холодопостачання обороту води, загальною площею 1305,9 кв.м., будівлю столярної майстерні, площею 163,7 кв.м., площадку-склад тари цеху, площею 1013,1 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 .

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 в справі № 806/4299/15 (залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015) задоволено позов Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області до ТОВ "Чиста криниця" про надання дозволу на продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, для погашення податкового боргу у розмірі 101542,94 грн.

15.10.2015 начальником Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області прийнято рішення № 3 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває в податковій заставі та належить ТОВ "Чиста криниця".

22.02.2018між ГУ ДФС у Житомирській області (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (суб`єкт оціночної діяльності) укладено договір на проведення незалежної оцінки майна.

На виконання договору ФОП ОСОБА_2 складено звіт про оцінку майна станом на 31.03.2018.

Відповідно до висновку, зафіксованого у вказаному звіті, загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, без урахування ПДВ, склала 542003,00 грн. Загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, з урахуванням ПДВ, склала 650403,60 грн., у тому числі: вартість котельні з прибудовами268376,40 грн., площадки (майданчик) складу тари - 382027,20 грн.

09 серпня 2018 року міжГУ ДФС у Житомирській області в особі начальника Лаврова О.С та ФОП ОСОБА_2 укладено договір доручення на продаж майна.

Згідно договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області доручило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі та належить на праві власності ТОВ «Чиста Криниця», а саме: будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів, вартість за експертною оцінкою 382027,20 грн, місце знаходження майна: АДРЕСА_1 . Строк дії договору протягом двох місяців від дня його підписання.

Додатковою угодою від 08.10.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області з однієї сторони та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , пункт 5.1. договору від 09.08.2018 виклали у новій редакції: строк дії цього договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Продовження строку підтверджується тим, що попередній аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому.

Договором від 06.02.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області уповноважило Товарну біржу «Центральна Універсальну Біржа», а Біржа прийняла на себе зобов`язання з надання послуг по організації проведення продажу на біржових торгах та цільових аукціонах майна, що перебуває в податковій заставі в порядку та на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Товарною біржею «Центральна універсальна біржа» проведено три цільових аукціони з продажу майна ТОВ "Чиста криниця", яке перебувало у податковій заставі.

Відповідно до протоколу останньої від 31.10.2018 переможцем третього цільового аукціону став ОСОБА_1 .

Протокол проведення третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ "Чиста криниця" направлено останньому листом ГУ ДФС у Житомирській області від 05.11.2018 № 7593/6/06-30-5017. Одночасно у вказаному листі запропоновано позивачу з`явитися 06.11.2018 о 10 годині у приміщення Бердичівського управління ГУ ДФС у Житомирській області для підписання договору купівлі-продажу майна: будівлі складу тари, асфальтованої площадки, на якій розміщена крита стоянка для автомобілів.

12.11.2018 Товарною біржею «Центральна універсальна біржа» укладено договір купівлі-продажу майна між ТОВ "Чиста криниця" та ОСОБА_1 , а саме-будівлі складу тари, асфальтованої площадки, на якій розміщена крита стоянка для автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 . Договір від продавця підписано начальником ГУ ДФС у Житомирській області Лавровим О.С.

Із акту відмови від підписання складеного податковим керуючим ТОВ «Чиста Криниця» 12.11.2018 за №312 вбачається, що керівник ТОВ «Чиста Криниця» відмовився від підписання договору купівлі-продажу майна, яке знаходиться у податковій заставі та реалізовано, а саме: будівля складу тари, асфальтованої площадки, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів по АДРЕСА_1 . Акт складено у присутності понятих.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що договір доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладений між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та ФОП ОСОБА_2 , підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить пункту 95.10 статті 95 Податкового кодексу України та частині четверті статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та порушує права та інтереси Товариства. Проведений 31.10.2018 Центральною універсальною біржою третій цільовий аукціон з продажу активів ТОВ "Чиста криниця", які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018), підлягає визнанню недійсним як такий, що проведений з порушенням пункту 2 розділу "II. Продаж майна на цільовому аукціоні", пунктів 4 6, 8 розділу "III.Підготовка до проведення цільового аукціону" Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.05.2017р. №518, що призвело до порушень прав та інтереси Товариства. Договір купівлі-продажу майна №0003287К/18 від 12.11.2018, укладений між Товариством та ОСОБА_1 за наслідками проведення Центральною універсальною біржою 31.10.2018 третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ "Чиста криниця", які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018), підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає частини другій статті 377 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на момент укладення договору, частині восьмій статті 120 Земельного кодексу України, а також як такий, що укладений за наслідками договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, укладеного між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області та ФОП ОСОБА_2 , та проведеного 31.10.2018 Центральною універсальною біржою третього цільового аукціону з продажу активів Товариства, які знаходяться в податковій заставі (протокол третього цільового аукціону від 31.10.2018), які не відповідають вимогам законодавства України, та порушує права та інтереси Товариства.

Проте повністю з вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ч. 2 статті16, ч. 1 статтіЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостоюстатті 203 Цивільного кодексу України, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Згідно вимог частини четвертоїстатті 656 ЦК України, встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу, або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до статей16,203,215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Отже, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особливості процесу, передбачені законодавством, щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнати торги недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей203,215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Зазначене узгоджується з висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №2а/0370/2362/11 (провадження №11-630апп19), №924/440/19 від 20.02.2020.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Обов`язок щодо сплати податків та зборів, порядок нарахування, строки сплати та відповідальність за порушення вимог податкового законодавства визначено у Податковому кодексі України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У пункту1.1статті1 Податкового кодексу України(даліПК України) визначено, щоПодатковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, до яких, зокрема, належать: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п.16.1.4п.16.1ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт36.1статті36 ПК України).

Згідно із п.п.14.1.175п.14.1ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до п.87.2ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі № 806/4299/15, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 залишена без змін, надано Головному управлінню ДФС в Житомирській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 101542,94 грн. за рахунок майна ТОВ «Чиста криниця», що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту95.1 статті 95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом95.3 статті 95 ПК Україниконтролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду, щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі № 806/4299/15 контролюючим органом було прийнято рішення про погашення усієї суми податкового боргу, шляхом продажу майна, про що безпосередньо зазначено в судовому рішенні.

Позивачем не надано, ні суду першої, ні апеляційної інстанцій, доказів оскарження та скасування у встановленому чинним законодавством порядку рішення податкового органу про погашення всієї суми податкового боргу, шляхом продажу майна боржника, чи оскарження акту опису майна, що перебувало в податковій заставі.

Пунктом95.7статті95 ПК Українизакріплено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі ( далі цільовий аукціон) визначено Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2017 року N 518, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 червня 2017 р. за N 748/30616 (надаліПорядок № 518).

У пункті 3 розд. І Порядку № 518 визначено, що заходи, пов`язані з продажею майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту95.13 статті 95 Податкового кодексу Українипід час продажу майна на товарних біржах, контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Згідно розділів II, III Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 N 518(в редакції від 22.05.2017), організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, з якими контролюючі органи укладають відповідні договори.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку №518 цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржою. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акту опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обставинами справи встановлено, що 06 лютого 2018 року між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області в особі начальника Лаврова О.С., що діє на підставі Положення про Головне управління, затвердженого наказом ДФС України № 202 від 27.03.2017, та Товарною біржою "Центральна Універсальна Біржа" (надалі - Біржа) в особі керівника Хатьонка Д.П., який діє на підставі Статуту та повноважень наданих їй ДФС України, було укладено договір про спільну діяльність у проведенні продажу на біржових торгах та аукціонах майна, що перебуває у податковій заставі, об`єктів конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства та згідно судових рішень перейшло у власність держави.

За умовами вказаного договору, ГУ ДФС уповноважує, а Біржа приймає на себе зобов`язання з падання послуг по організації проведення продажу на біржових торгах та цільових аукціонах майна, що перебуває в податковій заставі в порядку та на умовах, визначенихПодатковим кодексом Україниі нормативно-правовими актами, що регулюють дані відносини, а також об`єктів конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства та згідно судових рішень перейшло у власність держави. При виконанні цього договору сторони керуються Правилами біржових торгів, Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі та чинним законодавством України.

У відповідності до п.95.10 ст. 95 ПК України, що кореспондується з положенням п. III Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 29грудня 2010р.N1244 N 518 від 22.05.2017 з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку визначеномуЗаконом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, слід зазначити, що п.95.12. ст. 95 ПК Українипередбачено, що платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Матеріалами справи підтверджено, що листами контролюючого органу «Про проведення експертної оцінки заставного майна» № 13619/10/06-03-23 від 19.10.2015, № 351/10/06-03-23 від 12.01.2016 ТОВ«Чиста криниця»пропонувалося скористатися правом, наданим п.95.12ст.95 Податкового кодексу України, чи повідомити про неможливість проведення експертної оцінки заставного майна для подальшого вжиття заходів, передбачених чинним законодавством

Разом з тим встановлено, що ТОВ «Чиста криниця» самостійно не здійснило оцінку майна, протягом двох місяців, з дня прийняття рішення про реалізацію.

22 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на проведення незалежної оцінки майна.

Пунктом 1 договору на проведення незалежної оцінки майна визначено, що предметом цього договору є виконання Суб`єктом оціночної діяльності за дорученням Замовника робіт з незалежної оцінки майна ТОВ«Чиста Криниця», а саме:

- Будівля котельні, будівля складу тари, фундаменти - бутовий; стіни і перегородки - цегляні; перекриття - з/бетонне; покрівля - азбофанера; підлога - бетонна, плиточна; прорізи - подвійні дерев`яні; внутрішнє оздоблення - плитка, пофарбування та побілка зі штукатуркою; комунікації: електроенергія. Загальний стан будівлі - задовільний, потребує косметичного ремонту. Площа основи - 193 м. кв., висота - 8,10, 6,05, 3,75, 2,15 м., будівельний об`єм - 1246 куб. м., висота - 3,50 м. Оцінювана площа - 158,2 кв. м.

- Асфальтована площадка (майданчик) на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів - асфальтобетон з залишками цегляної кладки. Загальний стан - незадовільний. Площа - 1013,1 кв. м.

Мета оцінки зазначених об`єктів - визначення вартості об`єкту оцінки для подальшого примусового продажу на цільовому аукціоні.

Відповідно до положень пункту 3 договору на проведення незалежної оцінки майна суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний виконати оцінку відповідно до вимог Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

На виконання договору на проведення належної оцінки майна, ФОП ОСОБА_2 складено звіт про оцінку майна станом на 31.03.2018 року.

Відповідно до висновку, зафіксованому у вказаному звіті, загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, без урахування ПДВ, склала 542003,00 грн. Загальна ринкова вартість об`єкта незалежної оцінки, з урахуванням ПДВ, склала 650403,60 грн, у тому числі: вартість котельні з прибудовами268376,40 грн, площадки (майданчик) складу тари382027,20 грн.

Отже, на підставі визначеної за вказаним звітом оцінки було визначено початкову ціну майна для продажу на цільовому аукціоні.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначеніЗаконом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Встановлено, що звіт про незалежну оцінку вартості майна від 31 березня 2018 року підписано оцінювачем- ФОП ОСОБА_2 та містить печатку.

За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі№ 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) дійшла висновку про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначенихзакономі встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Водночас, Податковий кодекс України не містить обов`язку контролюючого органу здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності.

Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Положеннями п. 55 Національного стандарту N1 передбачено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна згідно із законодавством. Особи, що надають недостовірні вихідні дані, використання яких під час оцінки призвело до надання необ`єктивного висновку про вартість майна, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Докази притягнення до відповідальності ФОП ОСОБА_2 , яким проводилась оцінка та складався звіт в матеріалах справи відсутні.

Позивач, як платник податків,протягом тривалого часу був обізнаний з існуванням у нього податкового боргу, перебуванням майна в податковій заставі та існуванням судового рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок заставного майна,а також був повідомлений про намір контролюючого органу, щодо реалізації заставного майна, про що свідчать матеріали справи.Однак, у порушення вимог чинного законодавства,позивач не вжив належних та своєчасних заходів щодо недопущення, а в подальшому і погашення існуючого податкового боргу. Будучи поінформованим про наслідки несплати податкового боргу та перебування майна в податковій заставі, позивач не вжив заходів щодо погодження з контролюючим органом інших термінів проведення оцінки майна та надання її результатів.

Відтак, твердження позивача про занижену вартість заставного майна, внаслідок не проведення контролюючим органом рецензування звіту про оцінку майна суперечить фактичним обставинам справи.

З огляду на наведені вимоги закону та обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка полягає у не проведенні рецензування звіту про оцінку майна, проведеного ФОП ОСОБА_2 на виконання договору на проведення незалежної оцінки майна від 22.02.2018 року.

Щодопозовних вимогпро визнання недійснимдоручення напродаж майна від09серпня 2018року,колегія суддівзазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати недійсним договір доручення на продаж майна від 09.08.2018 року з тих підстав, що звіт про оцінку майна не містив реальної фактичної вартості реалізованого майна, а саме вартість майна, яка передавалася на реалізацію визначена на підставі звіту про оцінку майна, рецензування якого не було проведено, тобто вказана у звіті вартість майна не могла бути використана для визначення початкової ціни продажу предмета застави, а також те, що суб`єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки не було оцінено всі об`єкти.

Згідно договору доручення на продаж майна від 09.08.2018, Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області доручив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі та належить на праві власності ТОВ «Чиста Криниця», а саме: будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів, вартість за експертною оцінкою 382027,20 грн, місце знаходження майна: АДРЕСА_1 . Строк дії договору протягом двох місяців від дня його підписання.

Додатковою угодою від 08.10.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області з однієї сторони та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , пункт 5.1. договору від 09.08.2018 виклали у новій редакції: строк дії цього договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Продовження строку підтверджується тим, що попередній аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому.

Отже, зі змісту наведених правочинів вбачається, що позивач не є стороною договору доручення на продаж майна від 09.08.2018 року.

За приписамист. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зобов`язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Колегія суддів зазначає, що оспорюваний позивачем правочин не був підставою вибуття майна із власності ТОВ «Чиста криниця» та його переходу до іншої особи. У зв`язку з цим, оспорюваний правочин не створив жодних обов`язків для позивача.

Тому у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо твердження позивача проте,що аукціон бувпроведений зпорушенням строків,визначених уПорядку проведенняаукціонів зпродажу майнаплатника податків,яке перебуваєу податковійзаставі,що єпідставою длявизнання недійсним договору купівлі-продажувід 12листопада 2018року,то колегіясуддів зазначаєнаступне.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №518 організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення. Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Відповідно до пункту 8 розділу V Порядку №518 у разі визнання цільового аукціону таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому, організатор аукціону в місячний строк після проведення попереднього аукціону проводить повторний аукціон.

На повторному цільовому аукціоні початкова ціна непроданого майна знижується організатором аукціону на 15 відсотків.

На третьому аукціоні, який проводиться у місячний строк після повторного аукціону в разі визнання повторного аукціону таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому, початкова ціна майна знижується на 25 відсотків початкової ціни повторного аукціону.

Наведене узгоджується також з пунктом 12 Порядку №1244 згідно якого організатор аукціону проводить аукціон у строки, передбачені зазначеним у пункті 11 цього Порядку договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

09 серпня 2018 між ГУ ДФС у Житомирській області та ФОП ОСОБА_2 укладено договір-доручення на продаж майна. Строк дії договору протягом двох місяців від дня його підписання.

Оскільки, перші торги, призначені на 14.09.2018 не відбулися у зв`язку з відсутністю заявок на реєстрацію учасників аукціону, між сторонами 08.10.2018 підписана додаткова угода, якою п.5.1 договору від 09.08.2018 викладено у новій редакції, а саме: строк дії договору продовжено до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Чинним законодавством не заборонено продовжувати строк дії договору, оскільки сторони договору прийшли до домовленості і уклали додаткову угоду, яка не змінює основних домовленостей, що стосуються предмета договору.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що строк дії договору доручення від 09.08.2018 було змінено відповідно до вимог ч.1 ст.651 ЦК України.

Дійснозгідно п. 12 Порядку № 1244 організатор аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

Як вже зазначалося, до договору доручення було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни щодо строку, а відтак торги, за результатами яких укладено оскаржуваний договір, відбулися у строки визначені договором доручення з відповідною додатковою угодою до нього.

Окрім того, позивач не надав обґрунтування та жодних доказів, як проведення торгів саме 12.11.2018 порушує його права, як продавця за договором купівлі -продажу, та впливає на формування цінової пропозиції на таке майно.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що строки проведення аукціону порушені, а відтак порушені і права позивача проведеним 12.11.2018 аукціоном, що як наслідок, є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 12.11.2018 року недійсним.

Щододоводів позивачапро те,що організатором аукціонуневірно зазначено інформаціюпро лоттовару та назвупредмету аукціону,то колегія суддіввказує наступне.

Відповідно до п. п.95.16,95.17 ПК Україниінформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею. Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржою.

Організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення цільового аукціону оприлюднює відповідне оголошення в засобах масової інформації та на власній веб-сторінці (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №518).

Згідно акту опису майна №3 від 23.12.2013 податковим керуючим описане майно, а саме будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів.

У п.1 договору купівлі- продажу майна, який укладено 12.11.2018 зазначено, що об`єктом купівлі-продажу є будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів.

Як встановлено судом оголошення про проведення біржових торгів з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі ГУ ДПС у Житомирській області (лот 3182 АТ/18 ), зокрема були розміщені на офіційному сайті Товарна біржа «Центральна універсальна біржа» таопубліковані у газеті «Аналітик Плюс» від 25.08.2018 14.09.2018, та 13.10.2018 року.

З наявних в матеріалах справи роздрукованих оголошень, вбачається, що такі містять вичерпну інформацію про аукціон, зокрема про адресу та час проведення аукціону, найменування об`єкту- будівля складу тари, асфальтована площадка, на якій розміщена недобудована крита стоянка для автомобілів його місцезнаходження, початкову вартість продажу, розмір гарантійного внеску. Аналогічні оголошення були розміщені на офіційному сайті Товарна біржа «Центральна універсальна біржа».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що Товарна біржа «Центральна універсальна біржа» невірно зазначила інформацію про лот товару та назву предмету аукціону, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Однією з підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивач посилався на те, що Товарна біржа « Центральна універсальна біржа» реалізуючи майно не перевірила його на предмет обтяжень, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на предмет торгів було накладено арешт Бердичівським МРВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області у виконавчому провадженні, стягувачем за яким виступає ГУ ДФС України в Житомирські області, тобто орган якому передано майно в податкову заставу.

Згідно п.1.155 ст.14 ПК України податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Оскільки ТОВ «Чиста Криниця» не довело відсутності у його податкового боргу, то ГУ ДФС України в Житомирські області правомірно звернуло стягнення на майно платника, що було предметом податкової застави і на яке було накладено арешт саме для погашення податкового боргу позивача.

Крім того, наявність обтяження несе лише один негативний наслідок - це необхідність переможцю аукціону здійснити ряд заходів, пов`язаних зі зняттям обтяження з придбаного на аукціоні майна, однак воно ніяк не може вплинути на права та обов`язки усіх учасників аукціону. А лише на його переможця ( зазначена правова позиція Вищого господарського суду України викладена в постанові від 23.08.2016 у справі №5017/1722/2012, у постанові від 08.11.2017 у справі №908/873/16).

З огляду на вказане, колегією суддів не приймаються до уваги наведені вище позивачем доводи та обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.11.2018 року.

Позивач, як на одну із підстав для задоволення позовних вимог, посилався на ту обставину, що правочин по відчуженню нерухомого майна, укладений без визначення розміру земельної ділянки та кадастрового номеру, на якій майно розташоване, що є істотною умовою такого договору в розумінні ч.2 ст.377 ЦК України.

Статтею 120 Земельного кодексу України, визначено процедуру переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній.

Так, відповідно до частини 1 зазначеної норми у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно достатті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно даних публічної кадастрової карти України спірний об`єкт розташований на земельній ділянці :1810400000:01:021:0071, яка є комунальною власністю.

Встановлено,що реалізація майнапозивача здійснювалася відповідно допостанови Житомирського окружногоадміністративного судупо справі№806/4299від 12.10.2015,за адміністративнимпозовом БердичівськоїОДПІ ГУДФС уЖитомирській областідо ТОВ«Чиста Криниця»про наданнядозволу напогашення суми податковогоборгу зарахунок майна платникаподатків,що перебуваєу податковійзаставі згідно опису майнавід 23.12.2013за №3.

Таким чином, предметом відчуження на цільовому аукціоні було майно позивача, яке перебувало у податковій заставі, а не земельна ділянка. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка позивачу ніколи не належала, а є комунальною власністю.

Тому доводи позивача про те, що договір купівлі- продажу від 12 листопада 2018 року, укладений з порушенням вимог ст.120 ЗК України та ст.ст.203, 377 ЦК України є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, за наслідками розгляду справи в апеляційній інстанції, колегією суддів не встановлено, що під час проведення біржових торгів та укладення оспорюваного договору будь-яких порушень, заборон чи вказівок,наведених в нормахПодаткового кодексу України,Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів. Тому, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі- продажу від 12 листопада 2018 року, за яким ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно.

Враховуючи наведене та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційних скаргах, таким чином апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управлінняДержавної податковоїслужби уЖитомирській області слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч.13ст.141 ЦПК України- якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданняапеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 12612, 00 грн судового збору.

Ухвалою Житомирськогоапеляційного суду від04квітня 2023року Головному управліннюДержавної податковоїслужби уЖитомирській області відстрочено сплатусудового зборув розмірі 12612,00грн заподання апеляційноїскарги наоскаржуване рішення до ухвалення судового рішення.

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, то з ТОВ «Чиста Криниця» слід стягнути судовий збір у розмірі 12612,00 грн на користь ОСОБА_1 та в такому ж розмірі на користь держави.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» на користь ОСОБА_1 12612,00 грн судових витрат.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» на користь держави 12612,00 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 10 травня 2023 року.

Головуючий

Судді

Дата ухвалення рішення09.05.2023
Оприлюднено12.05.2023
Номер документу110761210
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —274/2621/20

Ухвала від 27.07.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Ухвала від 22.06.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Ухвала від 01.06.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Постанова від 09.05.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Постанова від 09.05.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 04.04.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 04.04.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 21.03.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 03.03.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні