Постанова

від 04.05.2023 по справі 677/1813/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 677/1813/20

Провадження № 22-ц/4820/857/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю апелянта та його представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Красилівського районного нотаріального округу Кізюн Тетяна Андріївна, про визнання договору міни недійсним та повернення земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області в складі судді Гладій Л.М. від 15 лютого 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 , звертаючись з цим позовом до відповідача, вказував, що 22.11.2018 року між ним та відповідачем укладено договір міни земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Кізюн Т.А., реєстровий №965.

За умовами цього договору позивач передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,6027 га, кадастровий номер 6822782400:13:002:0061, яка розташована на території Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, а відповідач передав у власність позивачу земельну ділянку площею 0,1510 га, кадастровий номер 6822782400:07:001:0047, яка розташована на території Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

Оскільки обмін земельних ділянок був нерівнозначний, ОСОБА_2 було надано усну обіцянку, згідно якої останній зобов`язався в якості доплати до обміну земельних ділянок сплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 450000 грн. до кінця 2019 року, про що зробив розписку. Однак відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, обумовлені кошти у встановлені строки позивачу не сплатив.

Відбувся нерівноцінний обмін земельних ділянок по їх вартості, обмін в різних зонах і кварталах, а також в різних масивах. Також перед укладенням договору міни між ними з відповідачем не було досягнуто згоди щодо незалежної експертної оцінки об`єктів договору міни. Відповідач ввів в оману позивача щодо реальних умов договору міни земельних ділянок.

Враховуючи наведене, позивач просив визнати недійсним договір міни земельних ділянок, укладений 22.11.2018 року між ним та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Кізюн Т.А., реєстровий №965 та зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку кадастровий номер 6822782400:13:002:0061.

Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.02.2023 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Красилівського районного нотаріального округу Кізюн Т.А., про визнання договору міни земельних ділянок недійсним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На думку апелянта, суд не врахував істотну різницю у вартості земельних ділянок, що були предметом міни. Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки, ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 6,6027 га, кадастровий номер 6822782400:13:002:0061, складає без ПДВ 451287грн. Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1510 га, кадастровий номер 6822782400:07:001:0047, складає без ПДВ 15066 грн.

Враховуючи те, що відповідач не доплатив позивачу грошові кошти в сумі 450000 грн., тобто, не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого відбувся нерівноцінний обмін земельних ділянок по їх вартості, в різних зонах та кварталах, а також в різних масивах, то наявні підстави для визнання недійсним цього договору. Проте суду першої інстанції при вирішенні спору наведені обставини до уваги не взяв.

В засіданні апеляційного суду позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 22.11.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_3 , уклали договір міни земельних ділянок, за умовами якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,6027 га, кадастровий номер 6822782400:13:002:0061, яка розташована на території Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, а ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1510 га, кадастровий номер 6822782400:07:001:0047, яка розташована на території Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

За умовою п.3.0. цього договору право власності на ці земельні ділянки виникають з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно пункту 3.3. договір прочитано сторонами до його підписання, умови договору відповідають їх волі. Договір не носить характеру фіктивного або удаваного, у тексті договору зафіксовані усі істотні умови, що стосуються міни вказаних земельних ділянок. Сторони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки.

Оспорюваний договір не містить будь-яких умов про доплату, її розмір та строки сплати.

Згідно звітів про оцінку майна, складених 28.09.2020 року ринкова вартість земельної ділянки площею 6,6027 га, кадастровий номер 6822782400:13:002:0061, яка розташована на території Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області становить 451287 грн., а ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1510 га, кадастровий номер 6822782400:07:001:0047, яка розташована на території Глібківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області 15066 грн.

19.06.2020 року та 28.08.2020 року позивачем направлено відповідачу вимоги про доплату коштів у розмірі 450000 грн. згідно усної обіцянки ОСОБА_2 , наданої при укладені договору міни земельними ділянками, на які не отримав відповідь.

Обов`язки, визначені договором міни земельних ділянок, сторонами виконано - відповідач передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6822782400:07:001:0047 площею 0,1510 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування домовленості сторін про доплату різниці вартості земельних ділянок. Зміст спірного договору міни не суперечить актам чинного законодавства та не є фіктивним чи удаваним правочином у розумінністатей 234, 235 ЦК України, оскільки його умови у повному обсязі виконані сторонами договору з дотриманням чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (стаття 216 ЦК України).

Відповідно до пункту «а» частини першоїстатті 81 ЗКУкраїни (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини 1-3статті 715 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним (ст.204 ЦК).

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції правильно констатував, що оспорюваний договір не містить умов про встановлення доплати позивачу за земельну ділянку більшої вартості, її розмір та строки сплати.

Позивач всупереч нормам ст.ст.12, 821 ЦПК України не надав жодних інших доказів на підтвердження домовленості сторін про доплату йому різниці вартості земельних ділянок. Розписка відповідача, на яку посилався позивач, суду не надана.

Суд також дав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_3 щодо існування між сторонами домовленості про доплату позивачу, яку відповідач мав сплатити пізніше, і правильно відхилив їх як недопустимий доказ на спростування змісту договору міни.

За змістом ч.ч.1-2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Сторони виконали договір міни, укладений 22.11.2018 року - за кожним зареєстровано право власності на земельну ділянку іншого, отриману в результаті обміну, що цілком спростовує доводи апелянта про фіктивність цього договору.

Згідно з ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Встановивши, що наслідком укладення договору міни була реєстрація права власності позивача на земельну ділянку відповідача й навпаки, а в умовах оспорюваного договору сторони не передбачили, що обмін земельних ділянок відбувається з доплатою та умов щодо розміру такої доплати, суд правильно констатував відсутність підстав для визнання спірного договору удаваним.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірний договір суперечить закону, теж є безпідставними.

Так, згідно з пунктом 15розділу X«Перехідні положення»Земельного кодексуУкраїни (підпункт б) ( у редакції на час вирішення спору) забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно дочастини другоїстатті 37-1цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Вказані обмеження щодо можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків внесено Законом України № 2498-УІІІ від 10.07.2018 року, що набрав чинності 01.01.2019 року.

Отже, правильним є висновок суду, що вказане обмеження щодо допустимої різниці між нормативними грошовими оцінками обмінюваних ділянок не більше 10 % не діяло на час укладення спірного договору від 22.11.2018 року.

Оспорюваний правочин відповідає приписам підпункту «б» пункту 15розділу X «Перехідні положення» ЗК Україниу редакції, чинній на час його укладення та статтям203,715,716 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької від 15 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 травня 2023 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк