Ухвала

від 08.05.2023 по справі 914/3058/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.05.2023 Справа № 914/3058/21

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Геліос», м. Теребовля, Тернопільська область,

про розстрочку виконання судового рішення

у справі № 914/3058/21

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Геліос», м. Теребовля, Тернопільська область,

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності в розмірі 1 794 861,04 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники сторін: не з`явилися.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Геліос» про розстрочку виконання судового рішення від 14.06.2022 у справі № 914/3058/21 на рік.

Ухвалою суду від 28.04.2023 заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 08.05.2023.

В судове засідання, 08.05.2023, представники сторін не з`явилися, причин неявки не повідомили.

Розглянувши заяву суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2022 у справі № 914/3058/21, яке залишене в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Геліос» на користь Львівської міської ради 1 757 083, 87 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності та 26 356, 26 грн судового збору.

09.01.2023 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2022 справі № 914/3058/21.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Геліос» 19.04.2023 звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2022 у справі № 914/3058/21. Ухвалою господарського суду (суддя Бортник О.Ю.) від 21.04.2023 заяву повернуто без розгляду у зв`язку із відсутністю доказів надіслання копії цієї заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

27.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Геліос» повторно звернулось із заявою про розстрочку виконання судового рішення.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 27.04.2023 № 115, відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх. № 1665/23) у справі № 914/3058/21, у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Бортник О.Ю. в період з 24.04.2023 по 28.04.2023.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2023, заяву про розстрочення виконання рішення у справі № 914/3058/21 передано на розгляд судді Манюка П.Т.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що основним видом діяльності ТОВ НВП «Геліос» є передача в оренду приміщень та транспортних засобів (КВЕД 68.20; 49.41). Належні боржнику об`єкти нерухомості та транспортні засоби передані в оренду ТОВ «Ферозіт».

З початком військової агресії російської федерації ТОВ «Ферозіт» фактично призупинив свою основну діяльність, задіявши людські та матеріально-технічні ресурси для допомоги Збройним Силам України, силам Територіальної оборони України, іншим збройним формуванням, тимчасово- переміщеним особам. У зв`язку з відсутністю надходжень у вигляді орендної плати від орендаря (ТОВ «Ферозіт»), станом на даний час у ТОВ НВП «Геліос» відсутні кошти для виконання рішення суду.

Разом з тим, опис, арешт та продаж майна боржника з прилюдних торгів фактично зробить неможливим подальшу діяльність обох підприємств.

Військові дії, воєнний стан, безумовно є форс-мажорними обставинами, які унеможливлюють виконання зобов`язань.

Вищевказані обставини унеможливлюють виконання рішення суду у вказаний строк, оскільки, для їх вирішення потрібен значний час.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Суд зазначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому, відповідно до частин 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи наведені норми суд підсумовує, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Норма статті 331 Господарського процесуального кодексу України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочку суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Разом з тим, господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочення виконання рішення з дня його ухвалення, оскільки за приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Імперативна норма частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України законодавчо обмежує граничний термін відстрочення виконання судового рішення, яке не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3058/21 є 14.06.2022, тому період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 14.06.2023.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання судового рішення, проаналізувавши доводи заявника наведені в обґрунтування важкого матеріального становища підприємства, пов"язаного із запровадженням в Україні воєнного стану, з метою реального виконання рішення суду, недопущення погіршення складного фінансового становища боржника та дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає, що заява про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/3058/21 підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2022 у справі № 914/3058/21 щодо сплати заборгованості та судових витрат в розмірі 1 783 440, 13 грн, слід розстрочити на два платежі, шляхом сплати боржником на користь стягувача до 30.05.2023 суми в розмірі 1 000 000, 00 грн та до 14.06.2023 суми в розмірі 783 440, 13 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що сплата боргу не відстрочується, а лише розстрочується на незначний період, що в свою чергу сприятиме забезпеченню реального виконання боржником рішення суду у справі № 914/3058/21.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Геліос» про розстрочку виконання рішення господарського суду від 14.06.2022 у справі № 914/3058/21 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2022 у справі № 914/3058/21, шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Геліос» (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка, б.171, код ЄДРПОУ 21130758) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) суми в розмірі 1 757 083, 87 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності та 26 356, 26 грн судового збору в наступних розмірах та порядку:

- до 30 травня 2023 року суми в розмірі 1 000 000, 00 грн;

- до 14 червня 2023 року суми в розмірі 783 440, 13 грн.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Манюк П.Т.