Постанова

від 09.05.2023 по справі 826/3271/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № 826/3271/17

адміністративне провадження № К/9901/21612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року (головуючий суддя: Огурцов О.П., судді: Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі № 826/3271/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» до Фонду державного майна України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «УВЕКОН», Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У березні 2017 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний» (далі також позивач або ПрАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі також відповідач або ФДМ України), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «УВЕКОН» (далі також ТОВ «Консалтингова компанія «УВЕКОН» або третя особа-1), Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі також третя особа-2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати протиправними дії Фонду державного майна України, вчинені із рецензування Звіту про оцінку основних засобів, що були передані в оренду в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин» станом на 30 червня 2016 року, виконаний ТОВ «Консалтингова компанія «УВЕКОН»;

визнати протиправним і скасувати Акт оцінки цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Київський завод шампанських вин», що перебуває в оренді, який затверджено заступником Голови Фонду державного майна України Н. Лебідь 17 березня 2017 року, та скріплено печаткою Фонду державного майна України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Фонду державного майна України, вчинені із рецензування Звіту про оцінку основних засобів, що були передані в оренду в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин» станом на 30 червня 2016 року, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «УВЕКОН».

Визнано протиправним та скасовано Акт оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин", що перебуває в оренді, який затверджено заступником Голови Фонду державного майна України Н. Лебідь 17 березня 2017 року та скріплено печаткою Фонду державного майна України.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 26 липня 2019 року Фондом державного майна України подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року і передати справу на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

11 жовтня 2019 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій без змін.

28 лютого 2020 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

21 квітня 2020 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

В порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), у зв`язку з відрахуванням судді Саприкіної І.В. зі штату Верховного Суду та у зв`язку з увільненням ОСОБА_1 від виконання обов`язків на період призову на військову службу, здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

06.11.1992 між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства Київський завод шампанських вин укладено Договір оренди № Д-1455 відповідно до якого організація орендарів орендного підприємства Київський завод Шампанських вин прийняло в оренду майновий комплекс підприємства Київського заводу шампанських вин.

29.06.2006 між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством «Київський завод шампанських вин «Столичний», з метою приведення договору оренди від 06.11.1992 № Д-1455 у відповідність до вимог чинного законодавства України та враховуючи пропозиції Мінагрополітики України, було укладеного додаткову угоду № 293 до договору оренди цілісного майнового комплексу Київського заводу шампанських вин від 06.11.1992 №Д-1455, відповідно до якої орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Київський завод шампанських вин», юридична адреса: 04073, м. Київ. вул. Сирецька, 27, склад і вартість якого визначено відповідно до Акта оцінки цілісного майнового комплексу та протоколу інвентаризації майна підприємства, складеного станом на 31.01.2006, вартістю 17 258,6 тис. грн.

Відповідно до пункту 10.1 вказаної додаткової угоди строк оренди був встановлений до 30.06.2016 включно. Орендна плата за користування цілісним майновим комплексом державного підприємства «Київський завод шампанських вин», юридична адреса: 04073, м. Київ. вул. Сирецька, 27 була визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

30.06.2016 Фондом державного майна України та Публічним акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" укладено договір про продовження строку дії № 221 договору оренди від 06.11.1992 №Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин», відповідно до якого продовжено термін дії договору оренди до 31.07.2016. Також умовами вказаного договору передбачено протягом місяця з моменту укладення цього договору на підставі акту оцінки орендованого майна внести зміни до Договору оренди від 06.11.1992 № Д-1455 в частині вартості об`єкта оренди, зміни розміру орендної плати та продовження строку дії.

29.07.2016 між Фондом державного майна України та Публічним акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" укладено договір про продовження строку дії № 279 договору оренди від 06.11.1992 №Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин», відповідно до якого продовжено термін дії договору оренди до 20.09.2016 та закріплено в строк до 20.09.2016 на підставі акту оцінки орендованого майна внести зміни до договору оренди від 06.11.1992 №Д-1455 в частині вартості об`єкта оренди, зміни розміру орендної плати та продовження строку дії договору оренди.

01.09.2016 між Фондом державного майна України та Публічним акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" укладено договір про продовження строку дії № 338 договору оренди від 06.11.1992 №Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин», яким сторони продовжили термін дії договору оренди від 06.11.1992 №Д-1455 до 31.12.2016 включно та закріпили в строк, який передбачений планом заходів, який є додатком до договору, на підставі акту оцінки орендованого майна внести зміни до Договору оренди в частині вартості об`єкта оренди, зміни розміру орендної плати та продовження строку дії договору оренди з 30.06.2016.

Публічним акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" отримано від Фонду державного майна України заяву від 28.12.2016 № 10-16-25643 про зміну умов договору оренди від 06.11.1992 № Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин», в якій було зазначено про те, що оскільки остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш ніж три роки тому, то договір оренди від 06.11.1992 №Д-1455 не може бути продовжений на тих самих умовах та повідомлено про те, що враховуючи здійснення суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Консалтингова компанія "Увекон" незалежної оцінки до договору оренди будуть внесені відповідні зміни. До зазначеної заяви було додано проект договору про продовження дії договору оренди від 06.11.1992 № Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ".

19.01.2017 між Фондом державного майна України та Публічним акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" укладено договір про продовження строку дії № 8 договору оренди від 06.11.1992 № Д-1455 цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" , відповідно до якого сторони домовились про наступне:

продовжити строк дії договору по 31.02.2017;

орендар зобов`язується не пізніше ніж до 28.02.2017 відобразити отримані результати незалежної оцінки в бухгалтерському обліку підприємства та надати до Фонду документи щодо зазначеного переліку орендованого майна, а також аудиторський висновок щодо підтвердження правильності відображення результатів незалежної оцінки в бухгалтерському обліку;

сторони домовились не пізніше ніж до 20.03.2017 з моменту укладання цього договору про продовження строку дії Договору на підставі Акту оцінки орендованого майна внести зміни до Договору в частині вартості об`єкта оренди, зміни розміру орендної плати та продовження строку дії Договору з 30.06.2016;

орендар зобов`язується на підставі письмового повідомлення орендодавця сплатити протягом трьох місяців різницю з орендної плати, що виникла з 30.06.2016, між сплаченою орендною платою та нарахованою на підставі акту оцінки орендованого майна;

інші умови договору, не змінені цим договором про продовження строку дії Договору, залишаються чинними у тій редакції, у якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Увекон" складено звіт про оцінку основних засобів, що були передані в оренду в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин" станом на 30.06.2016.

27.12.2016 Фондом державного майна України складено рецензію на звіт про оцінку основних засобів, що були передані в оренду в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин" (99-16-0650), в якій зазначено про те, що звіт класифікується за ознакою абзацу третього пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Зазначений звіт Фондом державного майна України направлено на адресу Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" супровідним листом від 30.12.2016 № 10-16-25874, в якому зазначено наступне:

«Фонд державного майна України (далі-Фонд) направляє Публічному акціонерному товариству «Київський завод шампанських вин «Столичний» звіт з незалежної оцінки для забезпечення відображення результатів незалежної оцінки в бухгалтерському обліку підприємства, складення розподільчого балансу підприємства станом на 30 червня 2016 року з урахуванням результатів незалежної оцінки.

Враховуючи наказ Фонду від 16.05.2016 № 1005, просимо забезпечити складення та надання до Фонду переліку орендованого майна із зазначенням кількості одиниць майна, їх інвентарних номерів, дати введення в експлуатацію і вартості за результатами незалежної оцінки та подання їх до комісії, а також забезпечити підтвердження аудитором результатів незалежної оцінки в бухгалтерському обліку.

Просимо надати зазначену інформацію не пізніше 31.01.2017.»

Комісією з оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин», утвореною згідно з наказом Першого заступника Голови Фонду державного майна України від 16.05.2016 № 1005 «Про проведення оцінки державного майна ЦМОК ДП «Київський завод шампанських вин», складено акт оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин", що перебуває в оренді, який затверджено заступником Голови Фонду державного майна України 17.03.2017.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, вчинені із рецензування звіту про оцінку основних засобів, що були передані в оренду в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин" станом на 30.06.2016 та вважаючи недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин", що перебуває в оренді, який затверджено заступником Голови Фонду державного майна України 17.03.2017 звернувся з відповідним позовом до суду.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позові вимоги обґрунтовано тим, що звіт про оцінку основних засобів, що були передані в оренду у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" станом на 30.06.2016, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "УВЕКОН", містить істотні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки майна та завищення вартості оренди на суму 25 мільйонів гривень, а отже відповідачем при прийнятті послуг з оцінки майна в порушення вимог чинного законодавства не були вчинені заходи по перевірці якості замовлених послуг та перевірено обґрунтованість та правомірність проведення оцінки та складання звіту.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що дії з рецензування звіту про оцінку основних засобів, що були передані в оренду у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський завод шампанських вин "СТОЛИЧНИЙ" повністю відповідають вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні" та постанові Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 "Про затвердження Методики оцінки об`єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів". Також відповідач зазначив про те, що наявність певних недоліків у вигляді технічних помилок не вплинула на результати оцінки.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач здійснюючи рецензування Звіту про оцінку основних засобів, переданих в оренду в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Київський завод шампанських вин» станом на 30.06.2016, виконаного ТОВ «Консалтингова компанія «УВЕКОН», класифікуючи його за ознакою абзацу третього пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, не виконав покладені на нього обов`язки та діяв з порушенням вимог чинного законодавства, що підтверджено, в тому числі, висновком комплексної (оціночно-будівельної, товарознавчої та автотоварознавчої) судової експертизи, проведеної на вимогу ухвали суду від 21.12.2017.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

Також суд апеляційної інстанції наголосив, що звіт про оцінку основних засобів переданих в оренду в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київський завод шампанських вин» окрім іншого, містить невідповідності, які легко встановити навіть без проведення спеціальних досліджень, зокрема, вартість нерухомого майна, що розташоване по вул. Сирецькій 27 була визначена на рівні 73 620 884 гривень (без ПДВ), однак в загальних висновках вартість того ж самого майна прийнята на рівні 74 437 914 гривень (без ПДВ), у зв`язку з чим вищевказаний звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для скасування акту оцінки цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Київський завод шампанських вин», що перебуває в оренді, який затверджено заступником Голови Фонду державного майна України 17.03.2017.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

Скаржник не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що виконана Фондом рецензія повністю відповідає вимогам законодавства, в якій зроблено правильний загальний висновок про достовірність оцінки. Наявність незначних недоліків у Звіті, не вплинули на достовірність оцінки майна в цілому. Так, скаржник вважає технічною помилкою твердження позивача про невідповідність вартості нерухомого майна у сумі 73 620 995 гривень, при дійсній вартості 74 437 914 гривень, яка не вплинула на кінцевий результат оцінки. За позицією скаржника, виконана Фондом рецензія повністю відповідає вимогам, наведеним в пункті 65 Національного стандарту № 1, і в рецензії зроблено правильний загальний висновок про достовірність оцінки.

Скаржник зазначає, що згідно з Національним стандартом № 1 недостовірна оцінка - це оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, проте в результаті рецензування таких порушень не було виявлено, що й підтверджено в рецензії, а значить висновок рецензії: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» є правильним.

За позицією скаржника, звинувачення на адресу осіб, відповідальних у Фонді за рецензування Звіту про оцінку основних засобів, що входять до складу об`єкта оренди - цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Київський завод шампанських вин «Столичний», у протиправних діях за суттю спотворює дійсну суть та зміст проведених процедур з рецензування і має на меті нашкодити інтересам держави шляхом заниження вартості орендованого майна.

Також скаржник наголосив, що висновок експерта від 07.06.2018 № 5-06/18, виконаний на вимогу суду першої інстанції, містить суперечливу та непідтверджену інформацію, у зв`язку із чим такий не може бути належним та допустимим доказом в розумінні статей 73, 74 КАС України. Скаржник впевнений, що експертами умисно викривлені дані з метою отримання бажаного для позивача результату експертизи.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач, з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередній інстанцій, просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Водночас позивач зазначає, що фактично всі доводи касаційної скарги відповідача зводяться до незгоди із висновком судової експертизи по цій справі, проте зауваження щодо оцінки доказу по справі - висновку судової експертизи знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим, відповідні доводи не підлягають правовій оцінці.

Позивач вважає, що відповідач при здійсненні рецензування не здійснив належної перевірки достовірності звіту, правильності обрання вихідних даних, методів та методик оцінювання, у зв`язку з чим діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

28 лютого 2020 року скаржник надав до суду касаційної інстанції додаткові письмові пояснення, у яких із посиланням на вимоги частин першої, четвертої статті 3, статті 12, 32 Закону України «Про оцінку та оціночну діяльність», постанову Верховного Суду у справі № 914/881/17 зазначив, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Відповідно спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.

21 квітня 2020 року позивач подав додаткові письмові пояснення, у яких наполягає на тому, що справа підсудна адміністративним судам та покликання відповідача на правову позицію у справі № 914/881/17 є безпідставним, оскільки правовідносини не є подібними.

За позицією позивача, предметом розгляду та дослідження у цій справі є саме виконання Фондом владних повноважень, якими він наділений відповідно до законодавства.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09.12.2011 № 4107-VI «Про Фонд державного майна України» (далі також Закон № 4107-VI) визначає статус, організацію, повноваження та порядок діяльності Фонду державного майна України.

За приписами частини першої статті 1 Закону № 4107-VI Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону № 4107-VI Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна виступає у тому числі (…) орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснює оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду Фондом державного майна України, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна.

Закон України від 10.04.1992 № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» (далі також Закон № 2269-XII) регулює, у тому числі, (…) організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

За приписами статті 5 Закону № 2269-XII Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є Орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств.

Статтею 11 Закону № 2269-XII визначено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Закон України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі також Закон № 2658-III) визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

За приписами частини першої статті 3 цього Закону № 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі також оцінка майна) це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі також нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

В силу пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 2658-III рецензування є однією із форм оціночної діяльності, яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону № 2658-III процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 Закону.

Відповідно до статті 5 Закону № 2658-III суб`єктами оціночної діяльності можуть бути суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку та органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Статтею 7 Закону №2658-III визначено, що оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Отже, в контексті вимог статті 11 Закону № 2269-XII та статті 7 Закону № 2658-III для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка об`єкта оренди, оскільки остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому.

Згідно із статтею 10 Закону № 2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

За приписами частини першої статті 12 Закону № 2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною третьою статті 12 Закону № 2658-III акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Водночас, акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.

Отже, у визначених законом випадках звіт про оцінку майна є етапом процедури з оцінки майна та додається до акту оцінки майна, який підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В свою чергу, завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначені статтями 2, 4 та 19 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах у тому числі (…), у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За приписами частини 2 статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За такого правового регулювання та встановлених судами обставин у справі, що розглядається, акт оцінки майна є документом, який завершує процес оцінки майна за визначеною нормативно-правовими актами процедурою, є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності, та необхідний для продовження (поновлення) договору оренди цілісного майнового комплексу.

Зміст спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт оцінки не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України.

Водночас акт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його обов`язків, визначених законом.

Відповідно акт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї діяльності.

Отже, оскаржений позивачем акт оцінки сам по собі не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Водночас згідно із частиною першою статті 13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

За приписами частини 3, 5 статті 13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 14.08.2008 № 10-36-11592 «Щодо надання роз`яснень» у разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган, визначений в абзацах другому і третьому статті 5 Закону № 2269-XII, зазначений орган забезпечує рецензування звітів про оцінку такого майна рецензентами, які визнані такими відповідно до статті 13 Закону про оцінку.

Отже, за змістом частин 1, 3, 5 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (№ 2658-III) абзаців другого, третього статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2269-XII) на відповідача, як на орендодавця, покладається обов`язок рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Своєю чергою, згідно із пунктом 2 частини другої статті 4 Закону № 2658-III оціночна діяльність може здійснюватися у формі рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, за приписами статті 4, 13 Закону № 2658-III відповідач при рецензуванні звіту виконує функції орендодавця на якого покладений обов`язок перевірити оцінку відповідного майна, у тому числі, на предмет дотримання відповідних процедур та не наділений владними повноваженнями в цій процедурі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 затверджено Методику оцінки об`єктів оренди (далі - Методика № 629).

Пунктом 6 Методики № 629 рецензування звіту про оцінку майна визначена як окрема стадія оцінки майна.

Згідно із абзацами 1, 3 пункту 19 Методики № 629 у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка. У разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган, визначений в абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звіт про незалежну оцінку рецензується і за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем.

За приписами пункту 20 Методики № 629 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Постанова №1440).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 затверджений Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова №1440 або Національний стандарт № 1).

Згідно із пунктом 1 Постанови № 1440 Національний стандарт № 1 (далі - стандарт) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

За приписами пункту 67 Постанови № 1440 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

На виконання положень статей 13 та 23 Закону № 2658-III, пунктів 62 - 67 Постанови Кабінету Міністрів України № 1440, та з метою встановлення єдиного порядку і правил здійснення рецензентами, наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 №1585/1 затверджено Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв затвердженого (далі - Положення № 1585/1).

Згідно із пунктом 2.2 розділу ІІ Положення №1585/1 рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділеннях, забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.

За приписами пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 розділу IV Положення № 1585/1 рецензування звіту про оцінку майна рецензентами Фонду державного майна України та його регіональних відділень забезпечується в межах повноважень, визначених Законом, положеннями пунктів 62 - 67 Національного стандарту № 1, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна та посадовими інструкціями.

За такого правового регулювання на відповідача, як на орендодавця, покладений обов`язок рецензування звіту про оцінку майна в порядку визначеному Положенням № 1585/1.

Пунктами 4.5, 4.6, розділу IV Положення № 1585/1 передбачено, що інформація про результати рецензування звітів, які класифікуються за ознаками, наведеними у абзаці п`ятому пункту 67 Національного стандарту № 1, а також щодо рецензентів, по яких прийняті рішення згідно з пунктом 5.3 розділу V цього Положення, оприлюднюється на веб-сайті Фонду державного майна України. У разі незгоди оцінювача або суб`єкта оціночної діяльності із рецензією на звіт про оцінку майна він має право звернутися із відповідним листом до Фонду державного майна України.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Згідно із пунктом 5.3. розділу IV Положення № 1585/1 спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, згідно з положеннями статті 33 Закону вирішуються в судовому порядку.

Отже, рецензування звіту про оцінку майна є етапом перевірки суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна уповноваженим рецензентом.

За такого правового регулювання Верховний Суд доходить до висновку, що рецензія на звіт є складовою частиною процедури оцінки (етапом перевірки) об`єкта оренди, яка відображає та підтверджує або спростовує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності при здійснені якої відповідач не виконує функцій суб`єкта владних повноважень.

Водночас посилання скаржника на постанову Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 не в повній мірі релевантні предмету спору, оскільки позовні вимоги у справі № 914/881/17 стосувалися визнання недійсним звіту про оцінку майна, а не рецензії на звіт про оцінку майна.

Щодо посилань судів на Методику № 1891 колегія суддів зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 затверджено Методику оцінки майна (далі - Методика №1891).

Згідно із пунктом 1 Методика № 1891 застосовується для проведення оцінки об`єктів права державної та комунальної власності, майна суб`єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об`єкти є об`єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об`єктів державної та комунальної власності.

Отже, Методика № 1891 до спірних правовідносин не застосовується та помилково була застосована судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні справи.

За змістом статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проте, з огляду на вищенаведене правове регулювання, зазначеним у статті 242 КАС України вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

За змістом частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі не підлягають розгляду судами.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 354, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 826/3271/17 скасувати.

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» до Фонду державного майна України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «УВЕКОН», Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання протиправними дій, закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Чиркін

Судді А.А. Єзеров

О.П. Стародуб