Постанова

від 10.05.2023 по справі 604/905/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

справа №604/905/18

адміністративне провадження № К/9901/9094/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Сапіги В.П. (головуючий), суддів: Довгої О.І., Зпапотічного І.І. у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанов про накладення штрафу, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернулася до суду з позовом у якому, з урахуванням змін до позовних вимог, просила скасувати:

- постанову про накладення штрафу від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 , на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 107 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), накладено штраф у розмірі 186 150 грн;

- постанову про накладення штрафу від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 , на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів частин першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР), накладено штраф у розмірі 11 169 грн;

- постанову про накладення штрафу від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 , на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України, за порушення приписів статті 29 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 3 723 грн.

2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 6 грудня 2018 року позов задовольнив.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2019 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що приймаючи оскаржувані постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача по винесенню оскаржуваних постанов та їх скасування.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20 травня 2005 року серії НОМЕР_1 .

4.2 На виконання розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 6 листопада 2017 року №340-од, робочою групою здійснено обстеження в ФОП ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця серії ВОО №125904; юридична адреса: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Остап`є) щодо виконання чинного законодавства у сфері праці.

4.3 За результатами проведених заходів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність та уклала трудові договори із п`ятьма найманими особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

4.4 Під час проведення перевірки суб`єктом господарювання не надано документів у сфері законодавства про дотримання законодавства про працю: трудових угод з найманими працівниками; табелів обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжних відомостей; графіку надання відпусток.

4.5 Про результати проведеного обстеження складено довідку.

4.6 З метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Підволочиською районною державною адміністрацією Тернопільської області надіслано лист від 3 липня 2018 року №02-705/01-01/16 на адресу Управління Держпраці у Тернопільській області із проханням проведення перевірки за додержанням законодавства про працю суб`єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 в процесі провадження останньою підприємницької діяльності.

4.7 Наказом Управління Держпраці в Тернопільській області від 11 липня 2018 року №474 «Про проведення інспекційних відвідувань у ТОВ «Кеннер-Україна, ТОВ «Енерджі Солюшинз Тернопіль», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 » доручено ОСОБА_8, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з 13 по 20 липня 2018 року провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: с. Остап`є Підволочиського району. Вказаний наказ свідчить про те, що підставою його видання слугував лист від 3 липня 2018 року №02-705/01-01/16.

4.8 Із змісту направлення Управління Держпраці у Тернопільській області на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 11 липня 2018 року №ТР978/40 убачається, що ОСОБА_8 , інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів, доручено проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) у ФОП ОСОБА_1 , з 13 по 20 липня 2018 року, на підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 11 липня 2018 року №474 та листа від 3 липня 2018 року №02-705/01-01/16.

4.9 13 липня 2018 року інспектором праці Гранівською І.В. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , однак у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 16 липня 2018 року.

4.10 Вказані відомості зафіксовані в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16 липня 2018 року №ТР978/40/НД/АВ.

4.11 Вимогою про надання документів від 16 липня 2018 року №ТР978/40/ПД уповноважену особу ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_9 зобов`язано у строк до 9 год. 00 хв. 20 липня 2018 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, зокрема:

1) заяви і накази про прийоми працівників на роботу за період з січня по червень 2018 року;

2) повідомлення державної фіскальної служби про прийнятих працівників за період з січня по червень 2018 року;

3) табелів обліку використання робочого часу найманими працівниками за період з січня по червень 2018 року;

4) графік відпусток працівників на 2018 рік;

5) документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з січня по червень 2018 року;

6) документи про виплату заробітної плати найманим працівникам за період з січня по червень 2018 року.

4.12 20 липня 2018 року інспектором праці проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю від 20 липня 2019 року №ТР978/40/АВ.

4.13 Згідно цього акта інспектором праці під час проведення інспекційного відвідування виявленого наступні порушення:

1) порушення статті 29 КЗпП України, яке полягає в тому, що відповідно до названої статті матеріального закону, до початку роботи за укладеним договором власним або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права та обов`язки, проінформувати під розписку про умови праці ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки. На противагу наведеному, як вказується інспектором праці, ФОП ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 названого Кодексу;

2) порушення частини другої статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 КЗпП України, яке, на думку інспектора праці, полягає в тому, що відповідно до частини четвертої статті 107 цього Кодексу робота у святковий, неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Відповідно до табелів обліку використання робочого часу: 01.05.2018 (День міжнародної солідарності трудящих); 09.05.2018 (День перемоги); 28.06.2018 (День Конституції України) працювали всі працівники, а у відомостях про нарахування заробітної плати за травень та червень оплата праці у подвійному розмірі не проведена;

3) порушення частин першої, другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР, яке полягає в тому, що за змістом вказаних норм матеріального права заробітна плата вплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. На противагу наведеному виплата праці найманим працівникам ФОП ОСОБА_1 впродовж січня - червня 2018 року проводилась нерегулярно, з порушенням встановленого строку її виплати, а саме - один раз на місяць.

4.14 Припис про усунення виявлених порушень від 20 липня 2018 року №ТР978/40/АВ/П свідчить про те, що інспектор праці, виявивши порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті, визначився із строками їх усунення в наступного порядку:

1) до 27 липня 2018 року ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення приписів статті 29 КЗпП України;

2) до 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення приписів частини другої статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 КЗпП України;

3) до 20 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення приписів частин першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР.

4.15 Постановою про накладення штрафу від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/АВ/МГ-ФС на ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення приписів статті 107 КЗпП України накладено штраф у розмірі 186150 грн.

4.16 Постановою про накладення штрафу від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС на ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення приписів частин першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11169 грн.

4.17 Постановою від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/ІП-ФС на ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення приписів статті 29 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3 723 грн.

4.18 Уважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року.

Уважає, що оскаржувані постанови не можна вважати такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права в частині оцінки доказів.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

10. Відповідно до статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

11. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 5 квітня 2007 року (далі - Закон №877-V).

13. Згідно частини першої статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

14. За визначенням пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

15. Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

16. Відповідно до частини першої статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; (абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII) надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

17. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює Держпраці та її територіальні органи, у тому числі й Головне управління Держпраці у Тернопільській області у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

18. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок №295).

19. Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

20. Згідно підпункту 2 пункту 11 Порядку №295 інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.

21. Пунктами 12, 16, 18 Порядку №295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

22. Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт.

23. Статтею 21 та 24 Закону №108/95-ВР встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, а статтею 15 цього ж Закону встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

24. Відповідно до статті 97 КЗпП України, статті 15 Закону №108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

25. Згідно статті 12 Закону №108/95-ВР норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.

26. Згідно статті 30 Закону №108/95-ВР при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час інспекційного відвідування відповідач виявив, що згідно табелів обліку використання робочого часу ФОП ОСОБА_1 за травень 2018 року, у святкові дні, 1 травня 2018 року (День міжнародної солідарності трудящих) та 9 травня 2018 року (День перемоги) працювали всі працівники, 28 червня 2018 року (День Конституції України) працювали всі працівники, а у відомостях нарахування заробітної плати за травень, червень оплата роботи у подвійному розмірі не проведена.

Вказані обставини підтверджені табелями обліку використання робочого часу та розрахунковими відомостями за травень, червень, які були представлені на час проведення інспекційного відвідування.

28. Частинами першою та другою статті 115 КЗпП України, частиною першою статті 24 Закону №108/95-ВР передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

29. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 виплата заробітної плати найманим працівникам впродовж січня - червня 2018 року проводилась нерегулярно, з порушенням встановленого строку її виплати, а саме - один раз на місяць, що підтверджується відомостями нарахування та виплати заробітної плати, чим допущено порушення вимог частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР. Заперечень та зауважень до акта інспекційного відвідування представник підприємця ОСОБА_9 не мав.

13 липня 2018 року отримано пояснення від працівника ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_6 про те, що вона працює з січня 2018 року. З 9-20.00 год без вихідних. Зарплата мінімальна, отримує на руки один раз. Пояснення написано нею власноручно.

ОСОБА_1 , пояснила, що підприємницьку діяльність здійснює з 2005 року с. Остапе, Зарубинці, Поділля, Лотиськ. Має 6 найманих працівників, які отримують мінімальну зарплату.

Позивач не надав документів, які б підтверджували виконання позивачем вимог статті 29 КЗпП України про те, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки, проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони.

30. Статтею 265 КЗпП України визначена відповідальність за порушення законодавства з питань праці.

31. Повноваження Управління Держпраці передбачені Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, із внесеними змінами від 3 лютого 2016 року №55 (далі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

32. Відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

33. Суди попередніх інстанцій встановили, що 31 липня 2018 року, відповідно до пункту 6 Порядку №509, відповідач належним чином рекомендованим листом повідомив ФОП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи. При розгляді справи був присутній представник ФОП ОСОБА_1 - Васько П.З.

Уповноважена особа (заступник начальника Управління), керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, відповідно до Порядку №509, розглянув справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та прийняв оскаржувані постанови про накладення штрафів.

34. Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, яким відмовив у задоволенні позову, виходив із того, що на час проведення перевірки та при винесенні спірних постанов про накладення штрафу не надано документів у сфері законодавства про дотримання законодавства про працю: трудових угод з найманими працівниками; табелів обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжних відомостей; графіку надання відпусток, а надані лише 16 листопада 2018 року до заяви про зміну позовних вимог.

35. За таких обставин, колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов від 7 серпня 2018 року №ТР978/40/АВ/МГ-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 186 150 грн; №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС у розмірі 11 169 грн; №ТР978/40/АВ/ІП-ФС у розмірі 3 723,00 грн та прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

36. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: С.Г. Стеценко С.М. Чиркін