Рішення

від 06.12.2018 по справі 604/905/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 604/905/18

06 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А.В., за участю: секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до Управління Держпраці в Тернопільській області про скасування: постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 107 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 186 150 (сто вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят) гривень; постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень; постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 29 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20.08.2018 адміністративну справу №604/905/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Тернопільській області про скасування постанов, передано на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду (а.с.66, 67).

Протоколом автоматизованого розподілу між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2018, визначено головуючого суддю у справі ОСОБА_4В (а.с.73).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 прийнято до провадження адміністративну справу 604/905/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Тернопільській області про скасування постанов. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.74).

До Тернопільського окружного адміністративного суду 12.10.2018 надійшов відзив на адміністративний позов від 11.10.2018 №3494/01-05-12.1/18, що зареєстрований за №12036/18 (а.с.79-82), в якому відповідач зазначив, що Управління Держпраці в Тернопільській області діяло на підставі та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 і законами України, а оскаржувані рішення відповідають критеріям, які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Протокольною ухвалою від 18.10.2018 судове засідання відкладено до 10 год. 00 хв. 08.11.2018, у зв'язку із задоволенням клопотанням представника позивача (а.с.114).

Протокольною ухвалою 08.11.2018 судове засідання відкладено до 10 год. 00 хв. 28.11.2018, у зв'язку із неявкою позивача в судове засідання (а.с.117).

До Тернопільського окружного адміністративного суду 23.11.2018 надійшла заява про зміну підстав позову разом із доданими документами, у справі №604/905/18 (а.с.123-220).

З урахуванням змінених підстав позову позивач просив визнати протиправними та скасувати: постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 107 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 186 150 (сто вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят) гривень; постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень; постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 29 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказані постанови, як рішення суб'єкта владних повноважень прийняті без сукупного аналізу всіх документів ведення яких передбачено законодавством про працю, а відтак оскаржувані рішення не можна вважати такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 і законами України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України.

Судове засідання, яке призначалось на 28.11.2018 протокольною ухвалою відкладено до 11 год. 30. хв. 06.12.2018, у зв'язку із необхідністю виклику в судове засідання для допиту в якості свідка працівника ФОП ОСОБА_1 - продавця ОСОБА_6 (а.с.221).

В судове засідання 06.12.2018 з'явились позивач та представник позивача, які доводи викладені в позовній заяві (а.с.1-5) та заяві про зміну підстав позову (а.с.123-220), підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав аргументи та заперечення наведені у відзиві на позовну заяву (а.с.79-82), просив у задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників судового розгляду, їх правову позицію, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяви про зміну підстав позову, встановив наступні обставини справи, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та при вирішенні спору керується таким.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20.05.2005 серії ВОО №125904 (а.с.9).

На виконання розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 06.11.2017 №340-од, робочою групою здійснено обстеження в фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця серії ВОО №125904; юридична адреса: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Остап'є) щодо виконання чинного законодавства у сфері праці.

За результатами проведених заходів встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність та уклала трудові договори із п'ятьма найманими особами (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6).

Під час проведення перевірки суб'єктом господарювання не надано документів у сфері законодавства про дотримання законодавства про працю: трудових угод з найманими працівниками; табелів обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжних відомостей; графіку надання відпусток.

Про результати проведеного обстеження складено довідку (а.с.83).

Надалі, з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Підволочиською районною державною адміністрацією Тернопільської області надіслано лист від 03.07.2018 №02-705/01-01/16 на адресу Управління Держпраці у Тернопільській області із проханням проведення перевірки за додержанням законодавства про працю суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в процесі провадження останньою підприємницької діяльності (а.с.83).

Як вбачається із наказу Управління Держпраці в Тернопільській області від 11.07.2018 №474 Про проведення інспекційних відвідувань у ТОВ Кеннер-Україна, ТОВ Енерджі Солюшинз Тернопіль , ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_11В. ОСОБА_12, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з 13 по 20 липня 2018 року провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.84).

Вказаний наказ свідчить про те, що підставою його видання слугував лист від 03.07.2018 №02-705/01-01/16 (а.с.83).

Із змісту направлення Управління Держпраці у Тернопільській області на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 11.07.2018 №ТР978/40, вбачається, що ОСОБА_12, інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів, доручено проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з 13.07.2018 по 20.07.2018, на підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 11.07.2018 №474 та листа від 03.07.2018 №02-705/01-01/16 (а.с.85).

Інспектором праці інспектором праці ОСОБА_12 13.07.2018 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, однак у зв'язку із ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 16.07.2018.

Вказані відомості зафіксовані в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.07.2018 №ТР978/40/НД/АВ (а.с.86, 87).

Вимогою про надання документів від 16.07.2018 №ТР978/40/ПД уповноважену особу, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_13 у строк до 09 год. 00 хв. 20.07.2018 зобов'язано надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, зокрема:

1) заяви і накази про прийоми працівників на роботу за період з січня по червень 2018 року;

2) повідомлення державної фіскальної служби про прийнятих працівників за період з січня по червень 2018 року;

3) табелів обліку використання робочого часу найманими працівниками за період з січня по червень 2018 року;

4) графік відпусток працівників на 2018 рік;

5) документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з січня по червень 2018 року;

6) документи про виплату заробітної плати найманим працівникам за період з січня по червень 2018 року (а.с.88).

Інспектором праці 20.07.2018 проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про що складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 20.07.2019 №ТР978/40/АВ (а.с.89-91).

Розділ ІІІ Опис виявлених порушень вказаного акту (а.с.90), свідчить про те, що інспектором праці під час проведення інспекційного відвідування виявленого наступні порушення:

1) порушення статті 29 Кодексу законів про працю України, яке полягає в тому, що відповідно до названої статті матеріального закону, до початку роботи за укладеним договором власним або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права та обов'язки, проінформувати під розписку про умови праці ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки. Напротивагу наведеному, як вказується інспектором праці, ФОП ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 названого Кодексу;

2) порушення частини другої статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 Кодексу законів про працю України, яке, на думку інспектора праці, полягає в тому, що відповідно до частини четвертої статті 107 цього Кодексу, робота у святковий, неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Відповідно до табелів обліку використання робочого часу: 01.05.2018 (ОСОБА_5 міжнародної солідарності трудящих); 09.05.2018 (ОСОБА_5 перемоги); 28.06.2018 (ОСОБА_5 України) працювали всі працівники, а у відомостях про нарахування заробітної плати за травень та червень оплата праці у подвійному розмірі не проведена;

3) порушення частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, яке полягає в тому, що за змістом вказаних норм матеріального права заробітна плата вплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Напротивагу наведеному, як вказується інспектором праці, виплата праці найманим працівникам ФОП ОСОБА_1 впродовж січня - червня 2018 року проводилась нерегулярно, з порушенням встановленого строку її виплати, а саме - один раз на місяць.

Припис про усунення виявлених порушень від 20.07.2018 №ТР978/40/АВ/П (а.с.23-25), свідчить про те, що інспектор праці виявивши порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті, визначився із строками їх усунення в наступного порядку:

1) до 27.07.2018 ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення приписів статті 29 Кодексу законів про працю України;

2) до 20.08.2018 ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення приписів частини другої статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 Кодексу законів про працю України;

3) до 20.08.2018 ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення приписів частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР.

Постановою про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 107 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 186 150 (сто вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят) гривень (а.с.10, 11).

Постановою про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень (а.с.12, 13).

Постановою від 07.08.2018 №ТР978/40/ІП-ФС, на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 29 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні (а.с.14, 15).

Вважаючи такі рішення Управління Держпраці в Тернопільській області протиправними позивач звернувся з цим позовом до суду.

З цього приводу суд звертає увагу на таке.

Постановою про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 186 150 (сто вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят) гривень.

Приймаючи рішення про накладення штрафу на позивача інспектор праці виходив з того, що що ФОП ОСОБА_1 в процесі провадження підприємницької діяльності порушено приписи частини другої статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 КЗпП України.

Вказані порушення полягають в тому, що 01.05.2018 (ОСОБА_5 міжнародної солідарності трудящих), 09.05.2018 (ОСОБА_5 перемоги), 28.06.2018 (ОСОБА_5 України), працівники (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6Я.) були залучені до роботи у святкові дні без проведення оплати праці в подвійному розмірі, пропорційно відпрацьованому часові.

Стаття 107 КЗпП України, визначає, що робота у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними оцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинами або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівника, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної денної або годинної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день проводилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота проводилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі проводиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

ОСОБА_14 праці і соціальної політики від 29.12.2009 №853/13/84-09 Щодо оплати праці працівників у вихідні, святкові та неробочі дні , роз'яснює порядок застосування статті 107 КЗпП України.

, , ? (?) , , .

.

Разом з тим, стаття 107 КЗпП України не регламентує правовідносини, що виникають в процесі залучення працівника до роботи у святковий день.

Відтак, суд знаходить за доцільне застосувати аналогію закону та врегулювати вказані правовідносини поширивши на них приписи частини третьої статті 71 КЗпП України.

Звідси, суд зазначає, що залучення працівників до роботи у святковий день повинно здійснюватись на підставі організаційно-розпорядчого акту (наказу, розпорядження) роботодавця.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 30.04.2018 №1/04 Про залучення до роботи у святковий день (а.с. 173), продавців: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 залучено до роботи у святковий день, 01.05.2018.

Про залучення до роботи у святковий день зазначені працівники надали письмові заяви-згоди, які приєднані до матеріалів справи.

Дослідивши заяви працівників: ОСОБА_9 (а.с.176), ОСОБА_8 (а.с.178), ОСОБА_7 (а.с.181), ОСОБА_10 (а.с.185), ОСОБА_6 (а.с.187), та надавши їм правову оцінку суд вбачає, що останні надали роботодавцю згоду та не висловлювали заперечень стосовно залучення до роботи у святковий день, 01.05.2018.

Пункт 2 наказу від 30.04.2018 №1/04 (а.с.173), свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 розпорядилась провести оплату праці зазначеним працівникам в подвійному розмірі, пропорційно до відпрацьованого робочого часу, в порядку та на умовах, що передбачені законодавством, яке регламентує правовідносини з приводу залучення працівників до роботи у святкові дні.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №48 (далі - Положення №48).

Пункт 18 цього Положення, серед іншого, регламентує питання порядку виплати готівкових коштів, що належать до фонду оплати праці.

Додатком №1 до пункту 18 Положення №48, затверджено форму відомості про виплату готівки.

Позивачем на підтвердження обставин, якими останній обґрунтовує протиправність рішення відповідача надано в якості доказу відомість про виплату готівки №10 за травень 2018 (а.с.170).

Вказана відомість є свідченням того, що ОСОБА_7 (т.н. НОМЕР_1), ОСОБА_8 (т.н. НОМЕР_2), ОСОБА_9 (т.н. НОМЕР_3), ОСОБА_10 (т.н. НОМЕР_4), ОСОБА_6 (т.н. НОМЕР_5), отримали, кожна окремо, 1 128 (одну тисячу сто двадцять вісім) гривень 25 копійок, в якості заробітної плати, в тому числі за роботу у святкові дні, 01.05.2018 та 09.05.2018, про що особисто підписались.

Із змісту пункту 3 наказу від 30.04.2018 №1/04 (а.с.173) вбачається, що зазначеним працівникам ФОП ОСОБА_1 роз'яснила право на отримання іншого дня відпочинку, який не оплачується та є вихідним.

Працівники вказаним правом скористались у визначеному порядку, що підтверджується наступними письмовими доказами:

- наказом від 07.05.2018 №2/08 (а.с.174), згідно з яким продавцеві ОСОБА_9, відповідно до власноручно написаної заяви від 30.04.2018 (а.с.175), за роботу у святковий день 01.05.2018 надано інший день відпочинку 17.05.2018;

- наказом від 07.05.2018 №2/09 (а.с.177), згідно з яким продавцеві ОСОБА_8, відповідно до власноручно написаної заяви від 30.04.2018 (а.с.179), за роботу у святковий день 01.05.2018 надано інший день відпочинку 17.05.2018;

- наказом від 07.05.2018 №2/10 (а.с.180), згідно з яким продавцеві ОСОБА_7, відповідно до власноручно написаної заяви від 30.04.2018 (а.с.182), за роботу у святковий день 01.05.2018 надано інший день відпочинку 17.05.2018;

- наказом від 07.05.2018 №2/11 (а.с.183), згідно з яким продавцеві ОСОБА_10, відповідно до власноручно написаної заяви від 30.04.2018 (а.с.184), за роботу у святковий день 01.05.2018 надано інший день відпочинку 17.05.2018;

- наказом від 07.05.2018 №2/12 (а.с.186), згідно з яким продавцеві ОСОБА_6, відповідно до власноручно написаної заяви від 30.04.2018 (а.с.188), за роботу у святковий день 01.05.2018 надано інший день відпочинку 17.05.2018.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 07.05.2018 №1/05 Про залучення до роботи у святковий день (а.с. 189), продавців: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 залучено до роботи у святковий день, 09.05.2018.

Залучення до роботи у святкові дні відбувалось на підставі заяв-згод працівників, які надані позивачем, як доказ та приєднані судом до матеріалів справи.

Дослідивши заяви працівників (заява ОСОБА_6 від 08.05.2018 (а.с.192), заява ОСОБА_7 від 08.05.2018 (а.с.195), заява ОСОБА_9 від 08.05.2018 (а.с.197), заява ОСОБА_10 від 08.05.2018 (а.с.201), заява ОСОБА_8 (а.с.203), та надавши їм правову оцінку суд вбачає, що працівники надали вільну згоду на залучення до роботи у святковий день, 09.05.2018, та не висловлювали з цього приводу заперечень.

Пункт 2 наказу від 08.05.2018 №1/05 (а.с.189) свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 розпорядилась провести оплату праці зазначеним працівникам в подвійному розмірі, пропорційно до відпрацьованого робочого часу, в порядку та на умовах, що передбачені законодавством, яке регламентує правовідносини з приводу залучення працівників до роботи у святкові дні.

Позивачем на підтвердження обставин, якими останній обґрунтовує протиправність рішення відповідача надано в якості доказу відомість про виплату готівки №10 за травень 2018 (а.с.170).

Вказана відомість є свідченням того, що ОСОБА_7 (т.н. НОМЕР_1), ОСОБА_8 (т.н. НОМЕР_2), ОСОБА_9 (т.н. НОМЕР_3), ОСОБА_10 (т.н. НОМЕР_4), ОСОБА_6 (т.н. НОМЕР_5), отримали, кожна окремо, 1 128 (одну тисячу сто двадцять вісім) гривень 25 копійок, в якості заробітної плати, в тому числі за роботу у святкові дні, 01.05.2018 та 09.05.2018, про що особисто підписались.

Зміст пункту 3 наказу від 08.05.2018 №1/05 (а.с.189), є свідченням того, що ФОП ОСОБА_1 роз'яснила працівникам право на отримання іншого дня відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.

Працівники вказаним правом скористались, що підтверджується їх власноручно написаними заявами (заява ОСОБА_6 від 08.05.2018 (а.с.191; заява ОСОБА_7 від 08.05.2018 (а.с.194); заява ОСОБА_9 від 08.05.2018 (а.с.198); заява ОСОБА_10 від 08.05.2018 (а.с.200); заява ОСОБА_8 від 08.05.2018 (а.с.204), та відповідними організаційно-розпорядчими актами роботодавця, що їм кореспондують:

- наказ від 11.05.2018 №2/13 (а.с.190), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_6 02.07.2018, за роботу у святковий день, 09.05.2018;

- наказ від 11.05.2018 №2/14 (а.с.193), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_7 02.07.2018, за роботу у святковий день, 09.05.2018;

- наказ від 11.05.2018 №2/15 (а.с.196), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_9 02.07.2018, за роботу у святковий день 09.05.2018;

- наказ від 11.05.2018 №2/16 (а.с.199), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_10 02.07.2018, за роботу у святковий день, 09.05.2018;

- наказ від 11.05.2018 №2/17 (а.с.202), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_8 02.07.2018, за роботу у святковий день, 09.05.2018.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 07.05.2018 №1/05 Про залучення до роботи у святковий день (а.с. 205), продавців: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 залучено до роботи у святковий день, 27.06.2018.

Дослідивши заяви працівників: ОСОБА_6 від 27.06.2018 (а.с.208); ОСОБА_10 від 27.06.2018 (а.с.211); ОСОБА_9 від 27.06.2018 (а.с.213); ОСОБА_8 від 27.06.2018 (а.с.217); ОСОБА_7 від 27.06.2018 (а.с.220), суд доходить правового переконання, що згода працівників на залучення до роботи у святкові дні була вільною.

Пункт 2 наказу від 27.06.2018 №1/06 (а.с.205), свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 розпорядилась провести оплату праці зазначеним працівникам в подвійному розмірі, пропорційно до відпрацьованого робочого часу, в порядку та на умовах, що передбачені законодавством, яке регламентує правовідносини з приводу залучення працівників до роботи у святкові дні.

Проведення оплати праці в подвійному розмірі підтверджується відомістю про виплату готівки за червень №12 (а.с.172), із змісту якої вбачається, що ОСОБА_7 (т.н. НОМЕР_1), ОСОБА_8 (т.н. НОМЕР_2), ОСОБА_9 (т.н. НОМЕР_3), ОСОБА_10 (т.н. НОМЕР_4), ОСОБА_6 (т.н. НОМЕР_5), отримали, кожна окремо, 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 40 копійок, в якості заробітної плати, в тому числі за роботу у святкові дні, 28.06.2018, про що особисто підписались.

Зміст пункту 3 наказу від 27.06.2018 №1/06 (а.с.205), є свідченням того, що ФОП ОСОБА_1 роз'яснила працівникам право на отримання іншого дня відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.

Працівники вказаним правом скористались, що підтверджується їх власноручно написаними заявами (заява ОСОБА_6 від 27.06.2018 (а.с.206); заява ОСОБА_7 від 27.06.2018 (а.с.219); заява ОСОБА_9 від 27.06.2018 (а.с.214); заява ОСОБА_10 від 27.06.2018 (а.с.210); заява ОСОБА_8 від 27.06.2018 (а.с.216), та відповідними організаційно-розпорядчими актами роботодавця, що їм кореспондують:

- наказ від 03.07.2018 №2/18 (а.с.206), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_6 28.06.2018, за роботу у святковий день, 06.07.2018;

- наказ від 03.07.2018 №2/22 (а.с.218), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_7 03.07.2018, за роботу у святковий день, 28.06.2018;

- наказ від 03.07.2018 №2/20 (а.с.212), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_9 02.07.2018, за роботу у святковий день 06.07.2018;

- наказ від 03.07.2018 №2/19 (а.с.209), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_10 06.07.2018, за роботу у святковий день, 28.06.2018;

- наказ від 03.07.2018 №2/21 (а.с.215), яким надано додатковий день відпочинку ОСОБА_8 06.07.2018, за роботу у святковий день, 28.06.2018.

Разом з тим, наведені позивачем обставини, в частині визнання протиправною та скасування постанови від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, підтверджені свідком ОСОБА_6

Допитана в судовому засіданні 06.12.2018 свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що остання залучалась до роботи у святкові дні 01.05.2018, 09.05.2018 та 28.06.2018 на підставі власноручно написаних заяв-згод на ім'я ФОП ОСОБА_1 Про залучення до роботи у святкові дні ФОП ОСОБА_1 видавались накази, з якими свідок ознайомлювалась під розписку. Оплата праці за роботу у святкові дні проводилась у подвійному розмірі. Заробітну оплату свідок отримувала наручно, про що підписувалась у відомостях про отримання готівки. Крім цього, за роботу у святкові дні свідок отримувала інші дні відпочинку відповідно до написаних нею заяв та відповідних наказів роботодавця, що їм кореспондують.

Водночас, суд критично оцінює доводи представника відповідача висловлені у відзиві на позов (а.с.79-82), в частині винесення постанови від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, з огляду на таке.

Вимогою про надання документів (а.с.88) інспектором праці витребувано вичерпний перелік документів, які на його думку, підтверджували порушення ФОП ОСОБА_1 приписів частини другою статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 КЗпП України, як зазначається в приписі від 20.07.2018 №ТР978/40/АВ/П (а.с.24).

Вивчене нормативне правове регулювання спірних правовідносин у сукупності із обставинами встановленими під з'ясування обставин у справі і перевірки їх доказами дають суду підстави дійти наступного правового висновку щодо дій учасників у спірних правовідносинах.

Залучення роботодавцем працівників до роботи у святковий день вважатиметься проведеним на підставі та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України, якщо воно відбуватиметься на шляхом видання відповідного організаційно-розпорядчого акту на підставі заяви працівників, із проведенням оплати праці в подвійному розмірі та роз'яснення працівникам права на отримання іншого дня відпочинку, що не є оплачуваним. Надання іншого дня відпочинку відбувається шляхом видання відповідного організаційно-розпорядчого акту на підставі заяви працівників, які виявили таке бажання. При цьому, суд звертає увагу, що норма про надання іншого дня відпочинку носить диспозитивний характер та застосовується роботодавцем за наявності бажання працівників.

Відтак, належними, допустимими, достовірними та належними засобами доказування у спірних правовідносинах є: накази про залучення працівників до роботи у святкові дні; заяви працівників про надання згоди на роботу у святкові дні; відомості про проведення оплати праці; накази про надання іншого дня відпочинку; заяви працівників про надання іншого дня відпочинку.

За змістом підпунктів 2, 3, 5, 7 пункту 11 Порядку №295, інспектор праці під час проведення інспекційного відвідування має право: ознайомлюватись із документами ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; на одинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосується законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; на надання робочого місця для ведення із працівниками конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; отримувати від державних органів, інформацію необхідну для проведення інспекційного відвідування.

Матеріали справи свідчать про те, що інспектор праці наданими йому правами не скористався.

Крім цього, суд враховує, що відповідач не скористався своїм правом на висловлення заперечення проти нових підстав позову та доказів, які їх обґрунтовують.

Вказане свідчить, що оскаржувану постанову не можна вважати такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_5 та законами України, остання є необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України.

Відтак, суд вважає, що позовну вимогу в частині скасування постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 107 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 186 150 (сто вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят) гривень, слід задовольнити.

Стосовно позовної вимоги про скасування постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень, суд знаходить вартим уваги вказати на таке.

За змістом статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівника регулярно у робочі дні, у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із первинним органом виборної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Диспозиція статті 24 Закону №108 кореспондує за своїм змістом статті 115 КЗпП України та встановлює аналогічне правило поведінки для роботодавця у правовідносинах із працівниками, в частині періодичності та строків виплати заробітної плати.

Відповідач зазначає, що виплата заробітної плати найманим працівникам впродовж січня - червня 2018 року проводилась нерегулярно, з порушення встановленого строку її виплати, а саме - один раз на місяць.

В обґрунтування наведеного позивач покликається на відомості нарахування та виплати заробітної плати за січень - червень 2018 року (а.с.53-58).

Разом з тим, інститут трудового договору закріплено статтею 21 КЗпП України.

Так, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 оформила правовідносини, які виникають між роботодавцем та працівником шляхом укладення трудових договорів:

1) трудовий договір від 17.01.2007 з ОСОБА_10, зареєстрований Підволочиським районним центром зайнятості 17.01.2007 №14 (а.с.30, 31);

2) трудовий договір від 28.10.2011 з ОСОБА_9, зареєстрований Підволочиським районним центром зайнятості 28.10.2011 №19141100334 (а.с.32, 33);

3) трудовий договір від 28.10.2011 з ОСОБА_8, зареєстрований Підволочиським районним центром зайнятості 28.10.2011 №19141100335 (а.с.34, 35);

4) трудовий договір від 28.10.2011 з ОСОБА_15, зареєстрований Підволочиським районним центром зайнятості 28.10.2011 №19141100337 (а.с.36, 37);

5) трудовий договір від 03.01.2018 з ОСОБА_6Я (а.с.38, 39).

Дослідивши зміст трудових договорів суд встановив, що пункт 3, кожного трудового договору, регламентує правовідносини, пов'язані із оплатою праці та визначає, що фізична особа підприємець зобов'язується оплачувати працю працівникам у розмірі 50% (п'ятдесяти відсотків) мінімальної заробітної плати.

Законом України Про державний бюджет на 2018 рік від 07.12.2017 №2246-VIII (далі - Закон №2246) у місячному розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні, в погодинному розмірі 22 (двадцять дві) гривні 41 копійка.

В заяві про зміну підстав позову позивач повідомив нові обставини та надав докази на їх підтвердження, що обґрунтовують протиправність дій відповідача та правомірність вимог позивача, в цій частині позовних вимог.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на висловлення своєї правової позиції щодо змінених підстав позову, повідомлених нових обставин та наданих доказів на їх підтвердження.

Дослідивши аргументи позивача та надані докази на їх підтвердження, суд вважає, що виплати заробітної плати двічі на місяць впродовж січня - червня 2018 року знаходить правове вираження у наступних засобах доказування:

- відомостях про виплату готівки №1 за січень від 18.01.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.161);

- відомостях про виплату готівки №2 за січень від 05.02.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.162);

- відомостях про виплату готівки №3 за лютий від 16.02.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.163);

- відомостях про виплату готівки №4 за лютий від 02.03.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.164);

- відомостях про виплату готівки №5 за березень від 16.03.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.165);

- відомостях про виплату готівки №6 за березень від 05.04.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.166);

- відомостях про виплату готівки №7 за квітень від 19.04.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.167);

- відомостях про виплату готівки №8 за квітень від 04.05.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.168);

- відомостях про виплату готівки №9 за травень від 21.05.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.169);

- відомостях про виплату готівки №10 за травень від 05.06.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) гривень 25 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.170);

- відомостях про виплату готівки №11 за червень від 19.06.2018, що підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 55 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.171);

- відомостях про виплату готівки №12 за червень від 04.07.2018 підписані керівником ОСОБА_1, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6, кожна окремо, отримали заробітну плату в розмірі 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 40 копійок, що підтверджується їх власноручними підписами

(а.с.172);

- показаннях продавця ОСОБА_6, яка будучи допитаною в якості свідка у судовому засіданні 06.12.2018, суду показала, що ФОП ОСОБА_1 заробітна плата виплачувалась вчасно, двічі на місяць, про що, вона підписувалась у відомостях про виплату готівки.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_6 від 13.07.2018 (а.с.91), які надані інспектору праці та надає перевагу засобам доказування, що здобуті судом шляхом безпосереднього сприйняття в судовому засіданні під час з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Суд вважає, що зміст наданих пояснень не дає можливості в повній встановити наявність в діях позивача ознак протиправної поведінки. При цьому, суд вважає, що інспектор праці під час проведення інспекційного відвідування, відповідно до приписів пункту 11 Порядку №295 мав можливість ставити продавцеві ОСОБА_6 запитання та отримувати відповіді на них, з метою з'ясування обставин, які становлять предмет інспекційного відвідування.

Пояснення ОСОБА_1 від 13.07.2018 (а.с.92) не місять відомостей, що стосуються предмету доказування у справі.

Стосовно відомостей про нарахування та виплати заробітної плати протягом січня - червня 2018 року (а.с.53-58), які надані відповідачем, як доказ правомірності винесення оскаржуваної постанови, то суд вважає, що останні спростовуються відомостями про виплату готівки, згідно із Додатком №1 до пункту 18 Положення №48, що вивчені судом вище. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів на їх спростування, незважаючи на те, що законодавством встановлена презумпція доказування суб'єкта владних повноважень, який в судовому засідання повинен поза розумним сумнівом довести правомірність своїх дій та безпідставність вимог позивача.

Наведене свідчить, що постанова від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, як рішення суб'єкта владних повноважень, є не обґрунтованою та такою, що прийнята не на підставі та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України, а тому не відповідає критеріям, що передбачені частиною другою статті 2 КАС України.

Відтак, суд вважає, що позовну вимогу про скасування постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень, слід задовольнити.

Відносно, позовної вимоги, про скасування постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 29 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до припису від 20.07.2018 №ТР978/40/АВ/П (а.с.23-25) та оскаржуваної постанови (а.с.14, 15), відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування не представлено виконання вимог статті 29 КЗпП України, а саме працівників не проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, не проінструктовано працівників з технікою безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Диспозиція норми права, що описана вище, визначає правило поведінки роботодавця під час прийняття новоприйнятого працівника на роботу, не визначаючи при цьому правових та організаційних форм його реалізації, окрім обов'язку роботодавця ознайомити працівникам із умовами праці під розписку.

Іншими словами, власник підприємства, установи, організації (уповноважений ним орган) вільний у виборі організаційно-правових форм ознайомлення працівника із правами та обов'язками, правилами внутрішнього трудового розпорядку, проведення інструктажу із техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони, однак зобов'язаний під розписку проінформувати працівника про умов праці.

Дослідженні судом письмові докази свідчать про наступне.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2007 №2 Про затвердження та введення в дію посадової інструкції (а.с.136), затверджено та введено в дію Посадову інструкцію продавця непродовольчих товарів (а.с.132, 133) та Посадову інструкцію продавця продовольчих товарів (а.с.134, 135).

Як вбачається із журналу ознайомлення працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями та колективним договором (а.с.144, 145), ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, кожен окремо, ознайомлені із посадовими інструкціями, що засвідчується їх особистими підписами, із зазначення дати доведення до відома працівників відповідно акту роботодавця.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2007 №1 Про затвердження та введення в дію Правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с.143), затверджено та введено в Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.137-142), з якими під розписку ознайомлено працівників (а.с.144, 145).

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2007 №3 Про затвердження Інструкції з охорони праці (а.с.160), затверджено та введено в дію Інструкцію з охорони праці (а.с.154).

Наказами ФОП ОСОБА_1: від 02.01.2018 №2-оп (а.с.149); від 09.01.2018 №3-оп (а.с.150); від 02.04.2018 №4-оп (а.с.151); від 03.07.20118 №5-оп (а.с.152), визначена необхідність проведення первинного та повторного інструктажів з охорони праці працівникам: ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Відомості про проходження інструктажів з охорони праці підтверджуються журналом реєстрації інструктажів з питань з охорони праці на робочому місці (а.с.153), відповідно, до яких ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 проходили інструктаж з охорони праці, що підтвердили власними підписами.

Відповідно до журналу інформування про умови праці (а.с.146, 147), працівники: ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, проінформовані про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, що підтвердили власноручними підписами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці не скористався правами, передбаченими пунктом 11 Порядку №295 та не витребував, відповідно до даних, які містяться у вимозі (а.с.89), документів, що становлять предмет перевірки дотримання роботодавцем приписів статті 29 КЗпП України.

Відтак, наведене свідчить, що позовна вимога про скасування постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення приписів статті 29 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні, підлягає до задоволення.

Згідно із частиною другою статті 19 ОСОБА_5 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Рішення суб'єкта владних повноважень, повинно відповідати критеріям, що передбачені частиною другою статті 2 КАС України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

З врахуванням викладеного, суд системно проаналізував положення чинного законодавства України, оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Тернопільській області про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 186 150 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Тернопільській області про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 11 169 грн.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Тернопільській області про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3 723 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.