Постанова

від 25.02.2019 по справі 604/905/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/231/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі: секретаря судових засідань Герман О.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Сторчак О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі під головуванням судді Осташа А.В., повний текст якого складений 14.12.2018, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Тернопільській області про скасування: постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за порушення приписів ст. 107 КЗпП України накладено штраф у розмірі 186150 грн; постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4, на підставі абз. з ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за порушення приписів ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР накладено штраф у розмірі 11169 грн; постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4, на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за порушення приписів ст. 29 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3723 грн.

До Тернопільського окружного адміністративного суду 23.11.2018 надійшла заява про зміну підстав позову разом із доданими документами.

З урахуванням змінених підстав позову позивач просить визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за порушення приписів ст. 107 КЗпП України накладено штраф у розмірі 186150 грн; постанову про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4, на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за порушення приписів ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11169 грн; постанову про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4, на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за порушення приписів ст. 29 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3723 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказані постанови як рішення суб'єкта владних повноважень прийняті без сукупного аналізу всіх документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, а відтак оскаржувані рішення не можна вважати такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані постанови відповідача.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу. Вважає його незаконним та прийнятим з неповним дослідженням законодавства, документів та обставин справи. З тих підстав просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, за яким апеляційну скаргу задовольнити, залишивши постанови про накладення штрафів від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС, №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС, №ТР978/40/АВ/ІП-ФС у законній силі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує зокрема тим, що при прийнятті рішення суд послався на документи, які не були надані під час проведення інспекційного відвідування та прийняття постанов про накладення фінансових санкцій. Стверджує, що управління Держпраці у Тернопільській області діяло лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та це знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20.05.2005 НОМЕР_1.

На виконання розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 06.11.2017 №340-од, робочою групою здійснено обстеження в ФОП ОСОБА_4 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця НОМЕР_1; юридична адреса: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Остап'є) щодо виконання чинного законодавства у сфері праці.

За результатами проведених заходів встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність та уклала трудові договори із п'ятьма найманими особами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Під час проведення перевірки суб'єктом господарювання не надано документів у сфері законодавства про дотримання законодавства про працю: трудових угод з найманими працівниками; табелів обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжних відомостей; графіку надання відпусток.

Про результати проведеного обстеження складено довідку.

Надалі, з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Підволочиською районною державною адміністрацією Тернопільської області надіслано лист від 03.07.2018 №02-705/01-01/16 на адресу Управління Держпраці у Тернопільській області із проханням проведення перевірки за додержанням законодавства про працю суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_4 в процесі провадження останньою підприємницької діяльності.

Наказом Управління Держпраці в Тернопільській області від 11.07.2018 №474 Про проведення інспекційних відвідувань у ТОВ Кеннер-Україна, ТОВ Енерджі Солюшинз Тернопіль , ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_11. доручено ОСОБА_12, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з 13 по 20 липня 2018 року провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: с. Остап'є Підволочиського району. Вказаний наказ свідчить про те, що підставою його видання слугував лист від 03.07.2018 №02-705/01-01/16.

Із змісту направлення Управління Держпраці у Тернопільській області на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 11.07.2018 №ТР978/40 вбачається, що ОСОБА_12, інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів, доручено проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) у ФОП ОСОБА_4, з 13.07.2018 по 20.07.2018, на підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 11.07.2018 №474 та листа від 03.07.2018 №02-705/01-01/16.

Інспектором праці ОСОБА_12 13.07.2018 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4, однак у зв'язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 16.07.2018.

Вказані відомості зафіксовані в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.07.2018 №ТР978/40/НД/АВ.

Вимогою про надання документів від 16.07.2018 №ТР978/40/ПД уповноважену особу ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_13 зобов'язано у строк до 09 год. 00 хв. 20.07.2018 надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, зокрема:

1) заяви і накази про прийоми працівників на роботу за період з січня по червень 2018 року;

2) повідомлення державної фіскальної служби про прийнятих працівників за період з січня по червень 2018 року;

3) табелів обліку використання робочого часу найманими працівниками за період з січня по червень 2018 року;

4) графік відпусток працівників на 2018 рік;

5) документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з січня по червень 2018 року;

6) документи про виплату заробітної плати найманим працівникам за період з січня по червень 2018 року.

Інспектором праці 20.07.2018 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4, про що складено акт інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю від 20.07.2019 №ТР978/40/АВ.

Згідно вказаного акту інспектором праці під час проведення інспекційного відвідування виявленого наступні порушення:

1) порушення статті 29 КЗпП України, яке полягає в тому, що відповідно до названої статті матеріального закону, до початку роботи за укладеним договором власним або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права та обов'язки, проінформувати під розписку про умови праці ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки. На противагу наведеному, як вказується інспектором праці, ФОП ОСОБА_4 під час проведення інспекційного відвідування не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 названого Кодексу;

2) порушення ч. 2 ст. 72, ч. 4 ст. 73, ст. 107 КЗпП України, яке, на думку інспектора праці, полягає в тому, що відповідно до ч. 4 ст. 107 цього Кодексу робота у святковий, неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Відповідно до табелів обліку використання робочого часу: 01.05.2018 (День міжнародної солідарності трудящих); 09.05.2018 (День перемоги); 28.06.2018 (День Конституції України) працювали всі працівники, а у відомостях про нарахування заробітної плати за травень та червень оплата праці у подвійному розмірі не проведена;

3) порушення ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, яке полягає в тому, що за змістом вказаних норм матеріального права заробітна плата вплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. На противагу наведеному виплата праці найманим працівникам ФОП ОСОБА_4 впродовж січня - червня 2018 року проводилась нерегулярно, з порушенням встановленого строку її виплати, а саме - один раз на місяць.

Припис про усунення виявлених порушень від 20.07.2018 №ТР978/40/АВ/П свідчить про те, що інспектор праці, виявивши порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті, визначився із строками їх усунення в наступного порядку:

1) до 27.07.2018 ФОП ОСОБА_4 зобов'язано усунути порушення приписів статті 29 КЗпП України;

2) до 20.08.2018 ФОП ОСОБА_4 зобов'язано усунути порушення приписів частини другої статті 72, частини четвертої статті 73, статті 107 КЗпП України;

3) до 20.08.2018 ФОП ОСОБА_4 зобов'язано усунути порушення приписів частин першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР.

Постановою про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/МГ-ФС на ФОП ОСОБА_4 на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України за порушення приписів статті 107 КЗпП України накладено штраф у розмірі 186150 грн.

Постановою про накладення штрафу від 07.08.2018 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС на ФОП ОСОБА_4 на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України за порушення приписів частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, накладено штраф у розмірі 11169 грн.

Постановою від 07.08.2018 №ТР978/40/ІП-ФС на ФОП ОСОБА_4 на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України за порушення приписів статті 29 КЗпП України накладено штраф у розмірі 3 723 грн.

Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.

У відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також на підставі п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Пунктом 7 цього Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V).

Згідно частини 1 статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; (абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII) надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 КЗпП України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктом 5 Порядку № 295 передбачено підстави здійснення заходів державного контролю, де за підпунктом 3 визначено, що заходи проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, а саме за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Згідно пп. 2 п. 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.

Як видно з матеріалів справи, на підставі інформації Підволочиської РДА від 03.07.2018 за рішенням керівника видано наказ на проведення інспекційного відвідування від 11.07.2018 № 474, направлення від 11.07.2018 № ТР 978/40 було проведено захід державного контролю (інспекційне відвідування) у діяльності ФОП ОСОБА_4.

Пунктом 4 Порядку 295 встановлено, що порядок складення та форми акту, припису визначаються Мінсоцполітики.

Вищезазначені форми документів затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення та працевлаштування інвалідів.

Пунктом 18 Порядку № 295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Під час інспекційного відвідування інспектору праці ОСОБА_14 не надано інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, після чого на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування від 16.07.2018 інспекційне відвідування було зупинене та надано вимогу про надання / поновлення документів в строк до 20.07.2018.

Пунктом 19 Порядку 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт.

За результатами проведеного заходу державного контролю (інспекційного відвідування) та аналізу наданих документів складено Акт інспекційного відвідування від 20.07.2018 № ТР 978/40/АВ, у якому зафіксовані наведені вище порушення законодавства про працю.

Даючи аналіз виявленим відповідачем при інспекційному відвідуванні позивача порушенням, зафіксованим в акті, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що на час відвідування по кожному порушенню законодавства про працю зафіксовано таке.

Під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 КЗпП України в частині того, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки, проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони.

Щодо виявлених порушень статті 107 КЗпП України, якою визначено порядок оплати роботи у святкові і неробочі дні (частина четверта статті 73 КЗпП України) оплачується у подвійному розмірі .

Статтею 43 Конституції України гарантується, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 та 24 Закону України Про оплату праці встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, а ст. 15 цього ж Закону встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Як вказують норми ст. 97 КЗпП України, ст. 15 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Згідно статті 12 Закону України Про оплату праці норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно ст. 30 Закону України Про оплату праці при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як встановлено судом, в ході інспекційного відвідування відповідачем виявлено, що згідно табелів обліку використання робочого часу ФОП ОСОБА_4 за травень 2018 року, у святкові дні, 01.05.2018 (День міжнародної солідарності трудящих) та 09.05.2018 року (День перемоги) працювали всі працівники, 28.06.2018 року (День Конституції України) працювали всі працівники, а у відомостях нарахування заробітної плати за травень, червень оплата роботи у подвійному розмірі не проведена.

Вказані обставини підтверджені табелями обліку використання робочого часу та розрахунковими відомостями за травень, червень, які були представлені на час проведення інспекційного відвідування.

Частинами 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частиною 1 статті 24 Закону України Про оплату працю №108 передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

На час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 виплата заробітної плати найманим працівникам впродовж січня - червня 2018 року проводилась нерегулярно, з порушенням встановленого строку її виплати, а саме - один раз на місяць, що підтверджується відомостями нарахування та виплати заробітної плати, чим допущено порушення вимог частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 ЗУ № 108. Заперечень та зауважень до акта інспекційного відвідування представник підприємця ОСОБА_13 не мав.

Інспектором праці 13.07.2018 отримано пояснення від працівника ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_10 про те, що вона працює з січня 2018 року. З 9-20.00 год без вихідних. Зарплата мінімальна, отримує на руки один раз. Пояснення написано нею власноручно.

Як пояснила 13.07.2018 ОСОБА_4, підприємницьку діяльність здійснює з 2005 року с. Остапе, Зарубинці, Поділля, Лотиськ. Має 6 найманих працівників, які отримують мінімальну зарплату.

Статтею 265 КЗпП України визначена відповідальність за порушення законодавства з питань праці.

Повноваження Управління Держпраці передбачені Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, із внесеними змінами від 03.02.2016 № 55 (далі - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України та ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509 Управління належним чином рекомендованим листом від 31.07.2018 повідомило ФОП ОСОБА_4 про час і місце розгляду справи. На розгляд справи прибув представник ФОП ОСОБА_4- ОСОБА_13

Уповноваженою особою (заступником начальника Управління), керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, відповідно до Порядку № 509, уповноваженою особою було розглянуто справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та прийнято рішення шляхом винесення оскаржених постанов про накладення штрафів.

Приймаючи рішення у справі, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що суд першої інстанції взяв до уваги документи, які не були надані інспектору праці під час проведення інспекційного відвідування, не надані під час прийняття уповноваженою особою постанов про накладення фінансових санкцій, не надані ФОП ОСОБА_4 до адміністративного позову від 17.08.2018, а лише надані 16.11.2018 до заяви про зміну позовних вимог.

З приводу зазначення судом першої інстанції, що залучення працівників до роботи у святковий день повинно здійснюватись на підставі організаційно розпорядчого акту (наказу, розпорядження роботодавця), колегія суддів звертає увагу на те, що святкові та неробочі дні встановлюються виключно законодавством (ст. 73 КЗпП України). Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП якщо святковий або неробочий день, встановлений ст. 73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Роботодавець не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних і робочих днів на підприємстві, погоджений із профспілкою(ст. 67 КЗпП України). В інших випадках роботодавець також вправі перенести вихідні. Однак таке перенесення є зміною істотних умов праці, адже змінює режим роботи, тому про таке рішення роботодавець має повідомити працівників не пізніше ніж за два місяці в порядку, передбаченому статтею 32 КЗпП України.

На противагу тому суд першої інстанції взяв до уваги накази ФОП ОСОБА_4 від 30.04.2018 №1/04 Про залучення до роботи у святковий день , згідно якого продавців залучено до роботи у святковий день - 01.05.2018, від 08.05.2018 №1/05 Про залучення до роботи у святковий день , згідно якого продавців залучено до роботи у святковий день - 09.05.2018 , від 27.06.2018 №1/06 Про залучення до роботи у святковий день , згідно якого продавців залучено до роботи у святковий день - 28.06.2018, заяви працівників: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 від 30.04.2018, накази ФОП ОСОБА_4 про надання інших днів відпочинку. Вказані документи під час проведення інспекційного відвідування інспектору праці надані не були.

Колегія суддів критично ставиться до заяв працівників ФОП ОСОБА_4: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 про не заперечення щодо їх залучення до роботи у святковий день 09 травня 2018 року та надання дня відпочинку 02 чи 08 липня 2018 року, оскільки такі датовані 05.08.18 .

Відомості про виплату готівки, які досліджував суд, не були представлені інспектору праці під час інспекційного відвідування. Перевіряючому надавались відомості нарахування та виплати заробітної плати за січень - червень 2018.

Із відомостей за січень-червень 2018, наданих інспектору праці та суду до адміністративного позову, вбачається нарахування та виплата заробітної плати, без авансу, сплати всіх утримань та підписів одержувачів. В них відсутні дані оплати праці за роботу у святкові дні. Однак, із відомостей за січень-червень 2018, доданої до заяви про зміну позовних вимог, вже є відомості на виплату готівки 2 рази в місяць.

Під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 КЗпП України про те, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки, проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони. Як вказує інспектор, йому усно було вказано на те, що таких немає, а тому у вимозі про їх надання інспектор не зазначала.

І лише подавши 16 листопада 2018 року заяву про зміну підстав позову у справі, позивач до неї додала правила внутрішнього трудового розпорядку та їх ознайомлення, інформування про умови праці працівників підприємцем, проведення повторного інструктажу з охорони праці підприємець надала в суд разом із заявою про зміну позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що додавши до заяви про зміну підстав позову у справі документи, які не були надані інспектору праці під час проведення інспекційного відвідування, не надані під час прийняття уповноваженою особою постанов про накладення фінансових санкцій, не надані ФОП ОСОБА_4 до адміністративного позову від 17.08.2018, позивач не навела жодної поважної причини їх неподання інспектору праці під час проведення інспекційного відвідування чи під час прийняття уповноваженою особою постанов про накладення фінансових санкцій. Разом з тим, суд першої інстанції повністю послався на них, відкинувши документи, які були надані інспектору праці під час проведення інспекційного відвідування.

Беручи до уваги встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови від 07.08.2017 за №ТР978/40/АВ/МГ-ФС про накладення на ОСОБА_4 штрафу в розмірі 186 150 грн, від 07.08.2017 №ТР978/40/АВ/ЗП-ФС про накладення на ОСОБА_4 штрафу в розмірі 11 169 грн та від 07.08.2017 №ТР978/40/АВ/ІП-ФС про накладення на ОСОБА_4 штрафу в розмірі 3 723 грн, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача по винесенню оскаржуваних постанов та їх скасування.

Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, не дав належної оцінки спірним правовідносинам, його висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи та свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою, визначеною ст.317 КАС України для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

При поданні адміністративного позову ФОП ОСОБА_4 не здійснила сплату судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", зокрема за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 2010,42 грн (сума позову 201042*1%), а тому такий розмір підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними, та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 132, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 06 грудня 2018 року у справі № 604/905/18 скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 до Державного бюджету України судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 2010 (дві тисячі десять) грн 42 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 04.03.2019.