Постанова

від 11.05.2023 по справі 592/7417/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м.Суми

Справа №592/7417/21

Номер провадження 22-ц/816/461/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМБУДТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС ПЛЮС»,

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС ПЛЮС»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2023 року, в складі судді Катрич О.М., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

19 червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМБУДТРАНС» (далі ТОВ «СУМБУДТРАНС»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС ПЛЮС» (далі ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС»), третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Свої вимоги мотивував тим, що 05 червня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Г. Кондратьєва за участю ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , який був працівником ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» та керував транспортним засобом ГАЗ 53, д.р.н. НОМЕР_1 . Працівниками патрульної поліції затверджено дану ДТП та складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якого водій ОСОБА_2 повністю визнав свою вину. Внаслідок ДТП транспортний засіб ОСОБА_1 був пошкоджений.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Сумбудтранс» (власник транспортного засобу ГАЗ 53, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», номер поліса АО/4891764.

Вказував, що він пред`явив вимогу до ТДВ «СК «Гардіан» щодо стягнення страхового відшкодування, яке йому було виплачено 25 серпня 2020 pоку в сумі 10716,21 грн. Однак, таке страхове відшкодування покриває лише третину збитків, які він зазнав за фактом вчинення ДТП.

Згідно із звітом про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Tracker, загальний легковий універсал-В, державний реєстраційний номер № НОМЕР_2 , з урахуванням ПДВ на 05 червня 2020 року (дату ДТП) склав: 61 745,22 грн Також експертом визначено і розмір втрати товарної вартості автомобіля у сумі 2779,71 грн.

Зазначав, що у зв`язку із ДТП та пошкодженням його автомобіля, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні його звичайного життя, а саме взаємовідносини зі страховою щодо сплати страхових витрат, тривале досудове врегулювання спору з відповідачем, намагання в самостійному порядку зробити ремонт авто, підготовка документів до суду та взаємовідносини щодо отримання правничих послуг, моральні страждання, котрі вплинули на стан здоров`я, відвідування лікарів та оформлення всіх необхідних документів. Також дана ситуація вплинула і на його ділову репутацію, так як він є засновником ТОВ «Промтехнафтогазпостач», постійно перебуває у відрядженнях до м. Києва, м. Харкова та проводить переговори щодо питань здійснення господарської діяльності даної юридичної особи. Розмір моральної шкоди він оцінює у 50000 грн.

Вказував, що ТОВ «СУМБУДТРАНС» є власником транспортного засобу, а ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» є орендарем транспортного засобу та роботодавцем ОСОБА_2 , тому ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» є особою, яка завдала шкоди, і повинна її відшкодувати.

Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» 51029,01 грн матеріальних збитків з урахуванням страхової виплати, 2779,71 грн втрати товарної вартості авто, 2000 грн вартості проведеної оцінки майна (авто), 25000 грн моральної шкоди та судові витрати, а також стягнути з ТОВ «СУМБУДТРАНС» 25000 грн моральної шкоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 51029,01 грн матеріальних збитків з урахуванням страхової виплати та 2779,71 грн втрати товарної вартості автомобіля.

Стягнуто з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 10000 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 2000 грн за проведення оцінки майна (послуги спеціаліста), 992 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СУМБУДТРАНС» витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, незастосування судом висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що призвело до неправильних висновків по справі та безпідставного задоволення позову, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» та ТОВ «СУМБУДТРАНС» не є належними відповідачами у даній справі, оскільки у справах про відшкодування шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, у межах ліміту страхового відшкодування, належним відповідачем буде страховик.

Вказує, що позивачем 25 серпня 2020 року було отримано страхове відшкодування від Страхової компанії «Гардіан» у розмірі 10716, 21 грн і він погодився з такою сумою, тобто розмір страхового відшкодування був узгоджений із страхувальником. Таким чином пред`явлення позову до ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС», на підставі ст. 1194 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону.

Зазначає, що суд першої інстанції, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, не зазначив у чому саме полягає моральна шкода, а також не врахував обставини справи, характер та обсяг страждань, за яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна, характер майнових втрат.

Крім того, висновки суду про те, що докази про завдання йому моральної шкоди підтверджується документами щодо стану його здоров`я, які долучені до матеріалів справи, є неналежними доказами, оскільки не підтверджують того факту, що вони стосуються саме події, яка пов`язана з ДТП.

Відповідачі та третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову 105508,72 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає повністю.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Г. Кондратьєва за участі ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом ГАЗ 53, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «СУМБУДТРАНС». Дані обставини підтверджуються повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, у якому зазначено, що водій ОСОБА_2 повністю визнав свою вину (а.с. 11, т. 1).

02 січня 2020 року між ТОВ «СУМБУДТРАНС» та ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» укладено договір оренди транспортних засобів, відповідно до умов якого остатньому в строкове платне користування передано транспортний засіб ГАЗ 53, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 29-31, т. 2).

Наказом ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» від 04 квітня 2018 року ОСОБА_2 прийнято на посаду водія з 05 квітня 2018 року» (а.с. 32-33, т. 2).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «CHEVROLET TRACKER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) (а.с. 36, т. 2).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 53, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ТОВ «СУМБУДТРАНС» була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», ліміт за шкоду майну становить 130000 грн, що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4891764 (а.с. 19, т. 2).

Згідно із звітом про оцінку майна від 05 червня 2020 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Tracker, загальний легковий універсал-В, державний реєстраційний номер № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , з урахуванням ПДВ на 05 червня 2020 року (дату ДТП), склала 61745,22 грн, а розмір втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля складає 2779,71 грн (а.с. 14-68, т. 1)

05 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомив ТДВ «СК «Гардіан» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 34-35, т. 2).

Згідно з висновком аварійного комісара ОСОБА_4 від 16 червня 2020 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, розмір матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Chevrolet Tracker (державний номер № НОМЕР_2 ), внаслідок ДТП склав 12517,46 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали), а без врахування ПДВ 10716,21 грн (а.с. 47-48, т. 2).

Згідно з платіжним дорученням № 8349 від 25 серпня 2020 року ТДВ «СК «Гардіан» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 10716,21 грн (а.с. 65, т. 2).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням виплаченого страховою компанією позивачу страхового відшкодування, розмір невідшкодованої йому матеріальної шкоди становить 51029,01 грн, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» як роботодавця ОСОБА_2 . Суд також дійшов висновку, що оскільки аварійним комісаром ОСОБА_4 розраховувалася матеріальна шкода без визначення втрати товарної вартості автомобіля, то сума в розмірі 2779,71 грн, вирахована оцінювачем ОСОБА_3 , є обґрунтованою та підлягає стягненню на користь позивача з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС».

Крім того, у зв`язку із пошкодженням належного позивачу транспортного засобу, яким він постійно користується, йому заподіяна моральна шкода, яка полягала у зміні його нормального життєвого ритму, необхідності вишукування коштів на ремонт авто, неможливість користуватися пошкодженим автомобілем, нераціональне витрачання часу, що обумовлено необхідністю залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, яка підлягає стягненню з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 у розмірі 10000 грн.

Мотивуючи відмову у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди ТОВ СУМБУДТРАНС», суд виходив з того, що згідно з п.3.4.6. договору оренди транспортних засобів № 14 від 02 січня 2020 року, шкода, завдана третім особам у зв`язку з користуванням предметом оренди, відшкодовується орендарем самостійно.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як суд дійшов його з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору .

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Як убачається з матеріалів справи, ТДВ «СК «Гардіан» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 10716,21 грн.

З полісу страхування цивільно-правової відповідальності відповідача ТОВ «СУМБУДТРАНС» вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну забезпеченим транспортним засобом, становить 130000 грн.

Отже, на думку колегії суддів, покладення у спірних правовідносинах на винну особу обов`язку з відшкодування шкоди, що не перевищує ліміту відповідальності страховика, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Тому, вимога ОСОБА_1 про відшкодування з відповідачів заподіяних збитків у розмірі, що покриваються лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, не підлягає задоволенню. З відповідною вимогою він мав право звернутися до страховика відповідача ТДВ «СК «Гардіан», а страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов`язаний сплатити потерпілому розмір завданої шкоди.

Також, колегія суддів зауважує, що замовлення оцінки майна та отримання звіту відбулося за ініціативою учасника справи до звернення до суду з позовом, а тому відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат, понесених на проведення оцінки майна, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ «Форекс ПЛЮС» на користь позивача 51029 грн 01 коп матеріальних збитків, а також понесених витрат на оцінку майна у розмірі 2000 грн.

Окрім того, згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.

Як убачається із звіту про оцінку майна від 05 червня 2020 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Tracker, загальний легковий універсал-В, державний реєстраційний номер № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , з урахуванням ПДВ, склала 61745,22 грн, а розмір втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля складає 2779,71 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС», як винної особи, на користь ОСОБА_1 2779 грн 71 коп втрат товарної вартості автомобіля.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, нормами ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що обов`язок роботодавця відшкодувати шкоду, завдану її працівником іншим особам настає лише за сукупності таких обставин, як наявність трудових відносин між працівником, з вини якого заподіяно шкоду, та роботодавцем, а також заподіяння шкоди особою у зв`язку з виконанням трудових відносин.

У постанові № 6-229 цс14 від 28 січня 2015 року Верховний Суд України дійшов висновку про те, що відповідно до положень ст.1172 ЦК України відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкода заподіяна особою у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків. При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС», визнано його вину у пошкодженні транспортного засобу позивача.

ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» не надано суду належних та допустимих доказів на спростування вини його працівника у завданні позивачу шкоди.

За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» моральної шкоди у розмірі 10000 грн, оскільки вказаний розмір відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу.

Вимоги до судового рішення визначені цивільним процесуальним законом. Судове рішення має забезпечувати захист конституційних прав і свобод людини та здійснення проголошеного Конституцією України принципу верховенства права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Належне здійснення правосуддя є одним із основоположних елементів права на справедливий суд.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 51029 грн 01 коп на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. Також підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення понесених позивачем витрат на проведення оцінки майна (послуги спеціаліста) та у відшкодуванні яких необхідно відмовити.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору підлягає зміні. Пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 підлягає компенсації судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 638 грн 09 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФОРЕКС ПЛЮС» підлягає компенсації судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 1190 грн 46 коп.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС ПЛЮС» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 51029 грн 01 коп та в частині витрат за проведення оцінки майна (послуги спеціаліста) у розмірі 2000 грн скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2023 року в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 638 грн 09 коп.

В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС ПЛЮС» понесені судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд у розмірі 1190 грн 46 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: О. І. Собина

С. С. Ткачук