Справа № 521/13186/17
Провадження №2/521/28 /23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя Плавич І.В.,
секретар судового засідання Петренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання договору частково недійсним та стягнення безпідставно сплачених коштів,-
УСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання договору частково недійсним та стягнення безпідставно сплачених коштів.
Обґрунтовуючи позов, після збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що 26.12.2013 року між нею та ТОВ «Автомобільний дім» укладений договір №2248, відповідно до якого останнє продало позивачу автомобіль Volkswagen, моделі Passat Limousine, кузов НОМЕР_1 , рік випуску 2013. Вартість придбаного автомобілю складає 328619,50 гривень.
Відповідно до п.2.2. договору №2248 позивач зобов`язався сплатити вартість автомобілю у наступному порядку.
Аванс, який складає 82154,88 грн. Позивач сплачує шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця, а залишок платежу (вартість за відрахуванням авансу) який складає 246464,62 грн. сплачує ТОВ «Порше Мобіліті» у строк не пізніше 2 робочих днів з дати оформлення свідоцтва про реєстрацію автомобіля.
Зазначене підтверджується копією договору №2248 від 26.12.2013 року.
Позивач виконав зобов`язання по сплаті авансу у сумі 82154,88 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №459 від 26.12.2013 року.
26.12.20134 року ТОВ «Порше Мобіліті» Третя особа та Позивач уклали кредитний договір №50011540, який складається з Загальних умов кредитування, Додаткової угоди від 26.12.2013 року та графіку погашення кредиту. Згідно з цим договором ТОВ «Порше Мобіліті» надало позивачу кредит на 60 місяців у сумі 246464,63 грн., що є еквівалентом 30075 доларів США під 9,90 % (змінна ставка відповідно до ст. 2.3 Загальних умов кредитування).
В даному договорі зазначено, що:
- цільове призначення кредиту на придбання автомобіля Volkswagen, модель Passat В6, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 см3, рік випуску 2013, спосіб його надання перерахування на рахунок № НОМЕР_2 у банку Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Одесі, МФО 328618, Одержувач: Автомобільний дім ТОВ, ЄДРПОУ: 30652567, призначення платежу: За придбання автомобіля.
- усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в дол. США, визначеному вище, відповідно до п. 1.3 Загальних умов кредитування.
Також у договорі зазначено, що таким курсом є курс філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Передбачено разову комісію за надання (розміщення) кредиту 2,50 % від суми кредиту.
У загальних умовах кредитування, які є додатком до названого кредитного договору, зазначено таке:
- Сторони погоджуються, що кошти у повернення кредиту та % Додаткового кредиту позичальником відображають справедливу вартість Кредиту та Додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі (п.1.3).
Розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, у Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення Кредиту та Додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.
Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за Кредитним договором відображається в рахунках, наданих Компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого Сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення Кредитного договору. Сторони погоджуються, що розрахункова сума процентів за відповідний період, після врахування позитивного або від`ємного значення курсової різниці, як зазначено вище, а також сума процентів, що підлягає сплаті за такий період, не можуть мати від`ємне значення.
Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний Компанією, збільшиться більше, ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується Позичальником.
Додатково Позичальник зобов`язується компенсувати Компанії витрати, що пов`язані зі сплатою податку з доходів фізичних осіб (або іншого аналогічного податку), у зв`язку з виникненням у Позичальника доходу, пов`язаного зі змінами курсу іноземної валюти, прийнятої Сторонами у Кредитному договорі, по відношенню до української гривні (п. 1.3.1).
У часткову зміну зазначених вище положень цієї статті, Компанія матиме право вимагати, щоб платежі у погашення Кредиту та Додаткового кредиту були розраховані за обмінним курсом за безготівковими операціями іншого банку (Національного Банку України або іншого українського комерційного банку), замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд Компанією і без обмежень щодо кількості таких вимог протягом дії Кредитного договору, і для цього не вимагатиметься згода Позичальника. Компанія повинна повідомити Позичальника про свій намір щодо зміни обмінного курсу банку за 7 робочих днів до дати відповідного платежу, який має бути сплачений Позичальником. Новий обмінний курс банку, про який повідомить Компанія в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних платежів, які підлягають сплаті Позичальником до того моменту, коли Компанія повідомить про інше у такому ж порядку. У випадку зміни обмінного курсу банку згідно з цим пунктом, усі інші умови Загальних умов кредитування повинні у рівній мірі застосовуватись до нового обмінного курсу (п.1.3.2).
У разі несплати позичальником платежів за новим обмінним курсом кредитор матиме право застосовувати положення статті 3 умов («Порядок дострокового повернення кредиту») (п.1.3.3).
Нарахування процентів: щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент Суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіка, погашення кредиту. При цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання Кредиту і до першого календарного дня наступного місяця.
Термін сплати процентів: одночасно із поверненням чергового платежу в терміни та в сумі відповідно до Графіка погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів (стаття 3) (п.2.4).
За належне виконання позичальником умов кредитного договору перед кредитором поручився ОСОБА_2 , який взяв на себе зобов`язання відповідати перед ТОВ «Порше Мобіліті» як солідарний із позичальником боржник.
10 січня 2014 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №50011540 між позичальником та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено договір застави транспортного засобу автомобіля Volkswagen, модель Passat, кузов , кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 см3, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У графіку погашення кредиту зазначено, що Позивач має сплатити ТОВ «Порше Мобіліті» на погашення кредиту такі суми.
З січня 2014 року по грудень 2018 року 15 числа кожного з цих місяців по 637 доларів 53 цента США.
У графіку також зазначено, що вартість послуг, пов`язаних з одержанням кредиту, укладенням договору, та орієнтовна сукупна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки становить: разова комісія за надання кредиту 6161 грн. 66 коп. або 751 долар 88 центів США, сума кредиту без урахування додаткового кредиту 246464 грн. 63 коп. або 30075 доларів США, сума процентів за користування кредитом на рік (9,90 %) 13401 грн. 78 коп. або 1635 доларів 36 центів США, Страхування майна (на рік) (0,50 % від ціни Автомобіля) 17745 грн. 45 коп. або 3951 долар 14 центів США.
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків по Договору №50011540 від 26.12.2013 рік станом на 02.08.2017 рік між ТОВ «Порше Мобіліті» і ОСОБА_1 останньою сплачено за період з 30.12.2013 р. по 08.06.2017 р. 738489 грн. 05 коп.
Позивач посилається на те, що погашення кредиту із зазначенням еквіваленту платежів у доларах США є незаконним, оскільки кредитні кошти було надано в гривнях, а тому повернення кредиту та відсотків повинно відбуватися також у гривнях.
Позивач стверджує, що кредитний договір укладено з порушенням статей 203, 215 ЦК України.
Крім того, в порушення ч.1, 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сторони не вправі були визначати грошовий еквівалент іноземній валюті у правовідносинах споживчого кредитування, оскільки це є порушенням прав споживача.
Вважає, що зазначений договір суперечить нормам чинного законодавства, в тому числіЗакону України "Про захист прав споживачів", що є безумовною підставою для визнання його недійсним.
З огляду на вищенаведене позивач просила:визнати недійсним кредитний договір №50011540 від 26.12.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до Загальних умов кредитування.
Визнати недійсним в договорі кредиту №50011540 від 26.12.2013 року положення про курс для обчислення платежів за курсом філії «КІБ ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Визнати недійсним п.п.1.3; 1.3.1; 1.3.2; 1.3.3. загальних умов кредитування кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року.
Визнати недійсним п. 2.4 загальних умов кредитування кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року в частині нарахування процентів на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіку погашення кредиту.
Визнати недійсним графік погашення кредиту кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року.
Визнати недійсним договір застави транспортного засобу №50011540 від 10.01.2014 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36422974 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 усі надмірно отримані грошові кошти за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Представником ТОВ «Порше Мобіліті» подано відзив на позовну заяву, зазначаючи, що кредитний договір та додатки до нього укладено з дотриманням вимог чинного законодавства, яке передбачає можливість надання кредитних коштів у національній валюті з визначенням еквіваленту в іноземній валюті. Вважає, що право позивачки не порушені, а тому просив у позові відмовити повністю.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи свощений належним чином та своєчасно.
Дослідивши письмові докази в справі суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно статті203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею204 ЦК Українивстановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, зміст спірного кредитного договору від 26.12.2013 року № 50011540 не суперечить чинному законодавству. Договір укладений особами з необхідним обсягом цивільної дієздатності, при вільному волевиявленні, у передбаченій законом формі.
Частиною 1 статті229 ЦК Українивизначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.19постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"обставини, щодо яких помилилася сторона правочину мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Позивач не довела, що вона помилялась щодо істотних умов спірного кредитного договору і що відповідач при укладенні кредитного договору замовчував інформацію, яка є істотною.
Позивачка не заперечувала проти умов договору при його укладанні та проти підписання запропонованої його редакції, погодилася із Загальними умовами кредитування , що є додатком до договору, а також погодилася на отримання у кредит коштів на тих умовах, що визначені договором. Вона отримала кредитні кошти, за які придбала автомобіль.
Згідно з ч. 1 статті230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст.230 ЦК України.Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення(п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Згідно зі статті60 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, всупереч вищезазначеним вимогам чинного законодавства, позивач ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про наявність з боку відповідача обману в розумінні статті230 ЦК Українипри укладенні кредитного договору з нею та використання нею нечесної підприємницької діяльності.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 була повідомлена про умови кредитування відповідно до ч.2 статті11 Закону України "Про захист прав споживачів"та отримала примірник договору, згідно з основними умовами якого сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, що не суперечить статті627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
З наявного в матеріалах справи кредитного договору вбачається, що сторони в момент його підписання дійшли згоди з усіх істотних умов, в тому числі обумовили умови його виконання.
Судом встановлено, що при укладенні цього договору ОСОБА_1 отримала вичерпну інформацію щодо умов та предмета договору, про що свідчить її особистий підпис у цьому договорі, зроблений без жодних застережень, нею також підписані загальні умови кредитування.
У пункті п. 1.1. Загальних умов кредитування зазначається, що в кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, прийнятній для сторін.
У пункті 1.3. Загальних умов кредитування закріплено, що сторони погоджуються, що кошти у погашення кредиту та додаткового кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту та додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.
Пунктом 1.3.1 загальних умов кредитування (додаток до кредитного договору) передбачено, що розмір платежів, які підлягають сплаті позичальником на повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору.
У подальшому позичальник сплачує платежі на повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених товариством рахунків у гривні. При цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено в кредитному договорі, доеквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних уграфіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі.
Відповідно до пункту 2.4 загальних умов кредитування нарахування процентів відбувається щомісяця 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.
Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту.
Пунктом 2.5загальних умов кредитування визначено термін сплати процентів - одночасно із поверненням чергового платежу в терміни та в сумі відповідно до графіка погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів.
Виходячи з наведених розрахунків, які зазначені у графіку погашення кредиту, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до пункту 1.3 загальних умов кредитування, із зазначенням у графіку еквіваленту щомісячного платежу в доларах США.
У пункті 9.5. Загальних умов кредитування закріплено, що підписанням Загальних умов кредитування позичальник підтверджує, що компанія належним чином ознайомила позичальника із інформацією, передбаченоюстаттею11 Закону України "Про захист прав споживачів"а також позичальник ознайомився з правилами надання фінансових послуг (кредитів) затверджених компанією.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частинами першою, другою статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, положення чинного законодавства хоча й визначають національну валюту як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов`язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті і саме з такими умовами кредитування погодилася позивач.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним упостановах Верховного Суду України від 4 липня 2011 року № 3-62гс11; від 26 грудня 2011 року№ 3-141гс11.
Доводипозивача, щовідповідачем порушено положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними зогляду на таке.
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише у тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Отже, спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.
Таким чином суд приходить до про відсутність правових підстав для визнання недійсними положень кредитного договору.
Зазначене узгоджується правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року (справа №300/900/15, провадження №61-5536св18).
Враховуючи, що обставини, на які покликалася позивачка як на підставу своїх вимог про порушення її прав при укладенні кредитного договору та його додатків позивачкою не доведені, суд дійшов висновку, що підстав для його задоволення немає.
Керуючись статтями 9, 10, 11, 208, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання договору частково недійсним та стягнення безпідставно сплачених коштів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВ «Порше Мобіліті», ЄДРПОУ 36422974, 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 27Т.
Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя: І.В. Плавич
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110786682 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Плавич І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні