Постанова

від 01.11.2023 по справі 521/13186/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6766/23

Справа № 521/13186/17

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Веселова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Веселова Андрія Вікторовича на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Плавича І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору частково недійсним, стягнення безпідставно сплачених коштів,

встановив:

18.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Порше Мобіліті», третя особа: ОСОБА_2 , та збільшивши позовні вимоги (т.1, а.с.42-51), просила суд:

- визнати недійсним кредитний договір №50011540 від 26.12.2013 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в частині визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до Загальних умов кредитування.

- визнати недійсним в договорі кредиту №50011540 від 26.12.2013 року положення про курс для обчислення платежів за курсом філії «КІБ ПАТ «Креді Агріколь Банк».

- визнати недійсним п.п.1.3; 1.3.1; 1.3.2; 1.3.3. загальних умов кредитування кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року.

- визнати недійсним п. 2.4 загальних умов кредитування кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року в частині нарахування процентів на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіку погашення кредиту.

- визнати недійсним графік погашення кредиту кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року.

- визнати недійсним договір застави транспортного засобу №50011540 від 10.01.2014 року.

- стягнути з ТОВ«Порше Мобіліті» усі надмірно отримані грошові кошти за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Позов було обґрунтовано тим, що 26.12.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Автомобільний дім» був укладений договір №2248, відповідно до якого позивачка придбала автомобіль Volkswagen, моделі Passat Limousine, кузов НОМЕР_1 , рік випуску 2013. Вартість придбаного автомобілю складала 328 619,50 грн.

26.12.2013 року ОСОБА_1 сплатила відповідачу аванс у сумі 82 154,88 грн.

26.12.20134 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №50011540, відповідно до якого ТОВ «Порше Мобіліті» надало позивачу ОСОБА_1 кредит на 60 місяців у сумі 246 464,63 грн., що є еквівалентом 30075,00 доларів США зі сплатою 9,90 % (змінна ставка відповідно до ст. 2.3 загальних умов кредитування), з цільовим призначенням для придбання автомобіля.

За належне виконання позичальником умов кредитного договору перед кредитором поручився ОСОБА_2 , який взяв на себе зобов`язання відповідати перед ТОВ «Порше Мобіліті» як солідарний із позичальником боржник.

10.01.2014 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №50011540 між позичальником та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено договір застави транспортного засобу автомобіля Volkswagen, модель Passat, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 см3, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Посилаючись на те, що умови кредитного договору, укладеного між сторонами, порушують її права та інтереси, як споживача фінансових послуг, умови кредитного договору є дискримінаційними та несправедливими по відношенню до позичальника, а також вводить її в оману стосовно валюти кредитування, позивач ОСОБА_1 просила її позовні мивогми задовольнити.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (т.3, а.с. 156-161).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Веселов А.В. ставить питання про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року, ухвалення нового рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с.167174).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Порше Мобіліті» - адвокат Чередниченко М.М., посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін (т.3, а.с.205-219).

Вирішуючи питання про розгляд справи за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Веселова А.В., за відсутності інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.3, а.с.200-202, 230-235). Крім того, враховуючи, що дана справа перебуває в суді апеляційної інстанції більше 3-х місяців, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника ТОВ «Порше Моюбіліті» - адвоката Чередниченка М.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату (т.3, а.с.236-237).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд правильно зазначив, що у відповідності до ст.ст. 203, 204 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, суд правильно виходив із того, що зміст спірного кредитного договору від 26.12.2013 року № 50011540 (далі Кредитний договір) не суперечить чинному законодавству. Договір укладений особами з необхідним обсягом цивільної дієздатності, при вільному волевиявленні, у передбаченій законом формі.

За змістом ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У відповідності до роз`яснень, які містяться у п.19постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»обставини, щодо яких помилилася сторона правочину мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач ОСОБА_1 не довела, що вона помилялась щодо істотних умов спірного Кредитного договору і що відповідач при укладенні Кредитного договору замовчував інформацію, яка є істотною.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 дійсно не заперечувала проти умов Кредитного договору при його укладенні та проти підписання запропонованої його редакції, погодилася із Загальними умовами кредитування, що є додатком до цього договору, а також погодилася на отримання у кредит коштів на тих умовах, що визначені договором, а навпаки отримала в кредит кредитні кошти, за які придбала автомобіль.

Суд правильновиходив ізтого,що позивач ОСОБА_1 була повідомленапро умовикредитування відповіднодо ч.2ст.11Закону України «Про захист прав споживачів»та отримала примірник договору, згідно з основними умовами якого сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, що не суперечить ст.627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до Висновку експертів № 72-Е від 24.03.2020 року (т.2, а.с.179-186), судовими експертами Мотигіним Д.В. і ОСОБА_3 були надані відповіді на питання, які ставились перед ними і які потребували спеціальних знань в галузі економіки і бухгалтерії. При цьому судові експерти ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за статтями 384, 385 КК України.

Так, згідно вказаного висновку по результатам дослідження наданих на експертизу матеріалів цивільної справи підтверджується відповідність Графіка погашення кредиту до Кредитного договору умовам Загальних положень кредитування до Кредитного договору № 50011540 від 26.12.2013.

Наданий на експертизу Графік погашення кредиту до Кредитного поговору не містить передбачену Додатковою угодою від 26.12.2013 вартість послуг, пов`язаних з погашенням та обслуговуванням Кредиту у разі його дострокового погашення, у розмірі 4 000,00 грн. Інших Графіків погашення кредиту до Кредитного договору на дослідження не надано.

У ході проведення експертизи по наданим на дослідження матеріалам цивільної справи не надається за можливе підтвердити або спростувати зарахування ТОВ «Порше Мобіліті» у відповідності до умов Кредитного договору грошових коштів (в т.ч. шляхом договірного списання), сплачених Позичальником - ОСОБА_1 в погашення заборгованості за Кредитним договором.

По наданим на експертизу матеріалам цивільної справи унеможливлюється підтвердити або спростувати відповідність наданого на дослідження Акту звіряння взаємних розрахунків по Кредитному договору станом на 02.08.2017 між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 умовам Кредитного договору про надання кредиту № 50011540 від 26.12.2013, документам бухгалтерського обліку та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим Кредитним договором та не надається за можливе документально підтвердити або спростувати розмір заборгованості ОСОБА_1 , визначений ТОВ «Порше Мобіліті» у Акті звіряння взаємних розрахунків по Кредитному договору станом на 02.08.2017 року.

Також унеможливлюється документально підтвердити або спростувати заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.08.2017 року, встановлену наданим на експертизу Актом звіряння взаємних розрахунків по Кредитному договору, умовам Кредитного договору про надання кредиту № 50011540 від 26.12.2013, документам бухгалтерського обліку та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором.

Заяви про дачу усних пояснень судових експертів Мотигіна Д.В. і Чулак Н.І. з приводу надання ними Висновку експертизи № 72-Е від 24.03.2020 року, в судовому засіданні, як то передбачено ч.5 ст. 102 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

Враховуючи, що згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а також враховуючи, що за змістом п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів належного сповіщення позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Веселова А.В. про час і місце судового засідання, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення.

Так, відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України у разі якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, ухвалене судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення.

Оскільки про зазначені обставини, окрім іншого, зазначено апелянтом в апеляційній скарзі, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення суду ухвалено хоча і у відповідності до вимог матеріального права, однак з порушенням процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржуване рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що судове рішення підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права при його ухваленні. Проте, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Веселов А.В., слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Веселова Андрія Вікторовича задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М.Драгомерецький