Постанова

від 11.05.2023 по справі 916/3223/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3223/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 (суддя Г.Є. Смелянець, м.Одеса, повний текст складено 13.02.2022) про повернення Громадській організації «Центр захисту інвалідів» позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подану

у справі № 916/3223/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс»

до відповідача: Дочірнього підприємства «Компроміс»

про стягнення 3213650 грн.

та за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства «Компроміс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс»

про визнання недійсними договору поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та додаткового договору від 31.01.2022 №31/01/22, укладених між ТОВ «Рент-Альянс» та ДП «Компроміс»,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Компроміс» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та від 31.01.2022 в розмірі 2213650,00 грн та штрафних санкцій за договором поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та від 31.01.2022 у вигляді штрафу у розмірі 1000000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - Дочірнє підприємство «Компроміс» в порушення умов договору від 15.12.2021 та укладеної до нього додаткової угоди від 31.01.2022 не виконав свої зобов`язання з повернення фінансової допомоги, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у спірній сумі. Вказуючи на порушення позичальником графіку повернення поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого відповідач зобов`язаний був повернути 1000000,00 грн у строк до 15.09.2022, позивач просив на підставі пункту 5.3. договору стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% від суми неповерненої заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2022 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі №916/3223/22. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, із повідомленням про нього учасників справи.

09.01.2023 до Господарського суду Одеської області надійшов зустрічний позов Дочірнього підприємства «Компроміс» (вх.№146/23 від 09.01.2023), підписаний адвокатом Срібною Я.І, в якому Дочірнє підприємство «Компроміс» просило:

-поновити Дочірньому підприємству «Компроміс» строк на подачу зустрічного позову;

-прийняти даний зустрічний позов до спільного провадження у справі №916/3223/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» до Дочірнього підприємства «Компроміс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поворотної фінансової допомоги;

-визнати недійсними договір поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та договір поворотної фінансової допомоги №31/01/22 (додаткову угоду) від 31.01.2022, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» та Дочірнім підприємством «Компроміс».

Зустрічний позов обґрунтований тим, що договір поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та договір від 31.01.2022 № 31/01/22, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» та Дочірнім підприємством «Компроміс», є недійсними правочинами з підстав відсутності у директора Дочірнього підприємства «Компроміс» ОСОБА_1 належного обсягу дієздатності щодо укладення відповідних договорів, відсутності волевиявлення дійсного власника Дочірнього підприємства «Компроміс» - Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на укладання відповідних договорів, а також з підстав фіктивності цих договорів.

При цьому позивач за зустрічним позовом, серед іншого, послався на те, що з 28.12.2016 на підставі реєстраційної дії №15561050020002516100 корпоративні права Дочірнього підприємства «Компроміс» належали Громадській організації «Центр захисту інвалідів».

26.11.2021 приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Домбровська Т.В. скасувала реєстраційну дію від 28.12.2016 №15561050020002516 та незаконним шляхом змінила учасника Дочірнього підприємства «Компроміс» з Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на Приватне підприємство «Дагда-2013».

26.11.2021 рішенням загальних зборів учасників (власників) Приватного підприємства «Дагда-2013», оформлених протоколом №18 від 26.11.2021, було вирішено питання про зміну директора Дочірнього підприємства «Компроміс» з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та надання повноважень ОСОБА_3 на підписання рішення учасника Дочірнього підприємства «Компроміс». Рішенням учасника №26-11-2021 Дочірнього підприємства «Компроміс» звільнено ОСОБА_2 та призначено на посаду директора Дочірнього підприємства «Компроміс» ОСОБА_1 , затверджено та підписано статут в новій редакції. Дані рішення пройшли державну реєстрацію 27.11.2021, було проведено реєстраційну дію №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи» приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О.

Також позивач за зустрічним позовом зазначив, що Громадська організація «Центр захисту інвалідів», як дійсний власник Дочірнього підприємства «Компроміс», звернулось до Антирейдерської комісії при Міністерстві юстиції України зі скаргою на дії державних реєстраторів.

Наказом Міністра юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 задоволено у повному обсязі скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів» та вирішено: скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.202 №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 № 1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» (ідентифікаційний код юридичної особи 32015107).

Отже, як зазначив позивач за зустрічним позовом, реєстраційна дія, якою було проведено державну реєстрацію змін керівника або відомостей про керівника юридичної особи щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» №1005561070028002516 від 27.11.2021 є скасованою на підставі Наказу Міністра юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021. Це означає, що ОСОБА_1 незаконно обіймав посаду директора Дочірнього підприємства «Компроміс» та не мав достатнього обсягу повноважень укладати будь-які договори від імені Дочірнього підприємства «Компроміс», в тому числі і договір поворотної фінансової допомоги, адже перехід права власності корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс» від законного власника - Громадської організації «Центр захисту інвалідів», і усі подальші реєстраційні дії включно з призначенням ОСОБА_1 на посаду директора Дочірнього підприємства «Компроміс» було скасовано Наказом Міністра юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021, а право власності визнано за Громадською організацією «Центр захисту інвалідів».

Таким чином, як стверджує позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 не мав належного обсягу дієздатності, оскільки був незаконно призначений на посаду директора Дочірнього підприємства «Компроміс» не власником - Громадською організацією «Центр захисту інвалідів», а рейдерами Приватним підприємством «Дагда-2013» в особі ОСОБА_4 та Голови В.О.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства «Компроміс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» про визнання недійсними договору поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та додаткового договору від 31.01.2022 №31/01/22, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» та Дочірнім підприємством «Компроміс», та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/3223/22. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, із викликом учасників справи.

08.02.2023 Господарським судом Одеської області одержано за вх.№519/23 позовну заяву Громадської організації «Центр захисту інвалідів» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі, в якій Громадська організація «Центр захисту інвалідів» просила:

-прийняти даний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі, до спільного провадження у справі №916/3223/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» до Дочірнього підприємства «Компроміс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поворотної фінансової допомоги;

-визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та договір поворотної фінансової допомоги №31/01/22 (додаткову угоду) від 31.01.2022, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» та Дочірнім підприємством «Компроміс».

В обґрунтування заявлених позовних вимог Громадська організація «Центр захисту інвалідів» послалась на ті ж підстави позову, які були зазначені Дочірнім підприємством «Компроміс» у зустрічному позові.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 повернуто Громадській організації «Центр захисту інвалідів» позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №916/3223/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» до Дочірнього підприємства «Компроміс» про стягнення 3213650,00 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що позов третьої особи Громадської організації «Центр захисту інвалідів» не спрямований на той самий предмет спору, що й позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс», не є взаємопов`язаний з первісним позовом, оскільки вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин.

Не погодившись з ухвалою суду, Громадська організація «Центр захисту інвалідів» звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у даній справі скасувати, справу передати для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 повернуто Громадській організації «Центр захисту інвалідів» позовну заяву, яка є аналогічною за змістом, предметом та підставами зустрічному позову, поданого Дочірнім підприємством «Компроміс» в рамках даної справи, який було прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023. Відтак, як зазначив скаржник, суд першої інстанції дійшов до різних висновків з одного і того ж питання.

Крім того, на переконання скаржника, вимоги Громадської організації «Центр захисту інвалідів» дійсно взаємопов`язані і позов заявника дійсно доцільний для розгляду у справі №916/3223/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» до Дочірнього підприємства «Компроміс» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, оскільки первісний позов та позов третьої особи об`єднані одними підставами та доказами договором та додатковою угодою; визнання недійсними договору та додаткової угоди, які є предметом первісного позову, повністю виключають можливість задоволення первісного позову.

Поряд з цим апелянт наголосив на тому, що Громадська організація «Центр захисту інвалідів» захищає свої права як власник 100 % корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс», активи якого наразі хочуть вивести шляхом реалізації схеми з фіктивними правочинами, на підставі яких виник удаваний спір у справі №916/3223/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: С.В. Таран, К.В. Богатиря.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали у справі №916/3223/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 27.02.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у справі №916/3223/22 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати копії матеріалів справи №916/3223/22, необхідних для розгляду оскаржуваної ухвали, на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

07.03.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали оскарження ухвали у справі №916/3223/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 про повернення Громадській організації «Центр захисту інвалідів» позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подану у справі № 916/3223/22, залишено без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 13.03.2023 строку Громадська організація «Центр захисту інвалідів» звернулася із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №442/23/Д1 від 16.03.2023).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 про повернення Громадській організації «Центр захисту інвалідів» позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подану у справі № 916/3223/22.

З огляду на те, що Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» оскаржується ухвала про повернення позовної заяви третьої особи (пункт 6 статті 255 Господарського процесуального кодексу України), ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Окрім того, вказаною ухвалою суду від 21.03.2023 встановлено учасникам справи строк до 07.04.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

06.04.2023 до суду апеляційної інстанції від Дочірнього підприємства «Компроміс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№442/23/Д2 від 06.04.2023), підписаний адвокатом Срібною Я.І.

У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство «Компроміс» зазначило, що оскільки позов Громадської організації «Центр захисту інвалідів» було обґрунтовано аналогічними доводами, а саме тим, що договір поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та додатковий договір від 31.01.2022 №31/01/22, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» та Дочірнім підприємством «Компроміс», є недійсними правочинами, які є частиною рейдерської схеми, що направлена на незаконне відчуження активів Дочірнього підприємства «Компроміс», в дійсності належних на праві власності Громадської організації «Центр захисту інвалідів», така позовна заява мала бути прийнята судом так само, як і була прийнята зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства «Компроміс».

Дочірнє підприємство «Компроміс» вважає, що в ситуації, яка склалась, вбачається нерівне ставлення суду до учасників спору, оскільки суд, приймаючи зустрічний позов Дочірнього підприємства «Компроміс», визнає можливість порушення його прав, і в той же час відмовляє у прийнятті аналогічного позову Громадської організації «Центр захисту інвалідів», яка є законним власником незаконно відчужених корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс», про що і говориться в позовних заявах обох позивачів.

Виходячи з викладеного, на переконання Дочірнього підприємства «Компроміс», процесуально є неправильно розглядати незаконне відчуження майна та корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс», і при цьому відмовляти у розгляді аналогічних вимог самої Громадської організації «Центр захисту інвалідів», оскільки саме Дочірнє підприємство «Компроміс» заявляє, що його права до незаконного відчуження належали Громадській організації «Центр захисту інвалідів».

Дочірнє підприємство «Компроміс», посилаючись на частину другу статті 13 Господарського процесуального кодексу України, статтю 129 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 №9-рп-/2012 (справа про рівність сторін судового процесу), зазначило, що судом при відмові у прийнятті позовної заяви Громадської організації «Центр захисту інвалідів» було грубо порушено принцип рівності учасників судового спору, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Одеської області про повернення позовної заяви Громадської організації «Центр захисту інвалідів» є незаконною та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - задоволенню у повному обсязі.

06.04.2023 від Громадської організації «Центр захисту інвалідів» надійшло клопотання (вх.№ 442/23/Д3 від 06.04.2023), в якому громадська організація просила розглядати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у справі №916/3223/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації «Центр захисту інвалідів» (вх.№442/23/Д3 від 06.04.2023) про розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у справі №916/3223/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інші відзиви на апеляційну скаргу, будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань до суду апеляційної інстанції не надходили.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розгляд апеляційної скарги здійснювався у розумний строк.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, поданої в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до вказаних норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу (пред`явлення зустрічного позову). Водночас зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18, від 13.08.2019 у справі № 916/3245/17 та від 19.06.2018 у справі № 904/9129/17.

При цьому колегія суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна правова позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 909/243/18, від 05.04.2023 у справі №904/2181/22.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами за первісним позовом виник із зобов`язальних відносин щодо заборгованості Дочірнього підприємства «Компроміс» на підставі договору поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та договору поворотної фінансової допомоги №31/01/22 (додаткової угоди) від 31.01.2022, тобто щодо виконання господарських зобов`язань, і не стосується прав і обов`язків Громадської організації «Центр захисту інвалідів» як учасника Дочірнього підприємства «Компроміс».

Разом з тим позов Громадської організації «Центр захисту інвалідів» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, щодо недійсності договору поворотної фінансової допомоги від 15.12.2021 та договору поворотної фінансової допомоги №31/01/22 (додаткової угоди) від 31.01.2022, обґрунтовано порушенням корпоративних прав Громадської організації «Центр захисту інвалідів», тобто спір виник не із зобов`язальних, а з корпоративних правовідносин, учасниками яких є Дочірнє підприємство «Компроміс» та Громадська організація «Центр захисту інвалідів», і щодо різних предметів спору: за первісним позовом - щодо заборгованості за договором, а за позовом третьої особи із самостійними вимогами - щодо законності самого договору та додаткової угоди та, відповідно, правових підстав для стягнення боргу за цим договором та додаткової угоди.

За таких обставин суд першої інстанції правильно виходив із того, що заявлений Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» позов не спрямований на той самий предмет спору (заборгованість за договором), що й позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс», не взаємопов`язаний із первісним позовом, оскільки вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані нормами зобов`язального права, що унеможливлює його спільний розгляд із первісним позовом.

Відповідно до приписів частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої, другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано повернув подану заявником позовну заяву з урахуванням приписів статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому слід зауважити, що скаржник не позбавлений права на звернення до суду з позовом для захисту своїх прав в окремому судовому провадженні.

Посилання скаржника на те, що позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, оскільки вимоги Громадської організації «Центр захисту інвалідів» взаємопов`язані з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» до Дочірнього підприємства «Компроміс» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, судова колегія відхиляє з огляду на те, що взаємопов`язаність допускається при пред`явленні зустрічного позову по відношенню до первісного, проте позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору має містити самостійні вимоги щодо предмета спору.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №904/9129/17 суд касаційної інстанції зазначав, що якщо позовна заява заявника безпосередньо не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, зв`язок між вимогами заявника та вимогами позивача є лише опосередкованим і позов заявника фактично містить вимогу, задоволення якої може унеможливити задоволення первісного позову, то позов заявника фактично є зустрічним позовом. Між тим, процесуальним правом самостійно ініціювати зустрічний позов чи змінити сторони існуючого судового провадження треті особи за приписами чинного Господарського процесуального кодексу України не наділені.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 13.02.2023 у даній справі не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 про повернення Громадській організації «Центр захисту інвалідів» позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справі № 916/3223/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран