УХВАЛА
11 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 11/б-1203 (921/666/20)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Орищин Г.В., Галушко Н.А.)
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2023 (суддя Сидорук А.М.)
у справі № 11/б-1203 (921/666/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саванді"
до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод"
за участю третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фонд державного майна України
про стягнення 4382133,16 грн
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фонду державного майна України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Саванді"; 2) Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод"
про визнання недійним договору поставки № 27/01/17/1 від 27.01.2017
у межах справи № 11/Б-1203
за заявою Державного підприємства "Козлівський спиртовий завод"
до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 05.05.2023 надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2023 в частині стягнення з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саванді" 2881286,99 грн заборгованості та 4204,00 грн судового збору.
Здійснивши перевірку касаційної скарги Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням фактичних обставин справи.
Проте касаційна скарга Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.
З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2023 у справі № 11/б-1203 (921/666/20) залишити без руху.
2. Надати Державному підприємству "Зарубинський спиртовий завод" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Державному підприємству "Зарубинський спиртовий завод", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110789339 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Картере В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні